ТЕМАТИКА МАЙСТЕРЗАНГУ ТА ФАСТНАХТШПІЛЯ ГАНСА САКСА, Народні мотиви - Майстерзанг та фастнахтшпіль у творчості Ганса Сакса

Народні мотиви

Свою поетичну діяльність Ганс Сакс починає в епоху найбільш гострої політичної боротьби, яка розгорталась на початку XVI ст., найвищим втіленням якої стала Селянська війна 1525р. Його творчість в цілому відноситься до епохи пізнього Відродження, наступившого після поразки народного повстання, коли в країні запанувала феодальна-церковна реакція.

Цю обставину можна пояснити ідейним змістом його творів: Ганс Сакс підтримував у простих людей бадьорість духу, укріплював віру в моральні сили людини. Народний поет Реформації виступає в своїх творах як вихователь національного духу, народного самопізнання.

У своїй творчості Сакс неодноразово звертався до фольклору. Для нього фольклорні жанри були, в першу чергу, тією основою, на якій розвивалася його літературна діяльність. Потрібно відмітити, що поет використовував не тільки сюжети і образну систему фольклору, а й різні провідні фольклорні жанри, які трансформувалися у його творчості, наповнившись новим змістом.

Такими жанрами були майстерзингівська пісня та фастнахтшпіль. У майстерзингівських піснях, виконуваних то у "солодкому тоні", то у "золотому тоні" чи у своїх власних тонах, поет розповідав про все те, що сам знав, бачив і чув, так як у нього було присутнє живе відчуття природи, активне сприйняття життя.

У майстерзингівських піснях та фастнахтшпілях перед читачем яскравою вервечкою проходять представники усіх станів та професій тієї епохи: князі та священики, монахи та бюргери, ремісники та селяни, лікарі та слуги. Поет вводить нас і в дім багатого бюргера, і в харчевню, і в церкву, і в майстерню. Будучи поетом усього життєвого, Г. Сакс виражав ідеали, типові для бюргерства. Він прославляв затишок та благополуччя.

Зокрема пісня "Римлянин и шестеро его синовей" (1536р.) написана у "золотому тоні", носить повчальний характер та розкриває стосунки у сім'ї, що так турбували поета у той непростий час.

"Сенатор в Риме проживал;

Растил заботливый отец

Шесть сыновей, нуждавшихся в защите;

Он сыновей своих призвал

И, свой предчувствуя конец,

Промолвил: "Мне, сыны мои, внемлите!

Пусть каждый принесет мне прут,

Чтоб мой завет вы все уразумели".

Вмиг были прутья тут как тут,

Отцу перечить отроки не смели;

Связал он прутья ремешком

И сыну старшему потом

Сказал, как бы достигнув некой цели:

"Попробуй-ка сломай пучок!"

Ломать стал об колено тот

Вязанку; тщетен труд неимоверный!

Из шестерых никто не мог

Сломать пучка, хоть капал пот,

Но развязал ремень отец примерный,

Дал прутик сыну старшему, и вмиг

Сломался, хрупкий, без ременных пут,

И остальным давал старик

По прутику; ломать их - легкий труд,

И каждый сын свой прут переломил;

Наследников так старец вразумил:

"Да будет вам уроком хрупкий прут!

Ломать вам прутики не лень,

Но прутья крепнут заодно,

И вы в трудах напрасных утомились.

Но вот я развязал ремень,

Сообщество разобщено,

И порознь все они переломились.

Смотрите же: союз возник,

И вам преподан был урок примерный,

Который памятнее книг;

Не пересилит братьев недруг скверный,

Покуда братья сплочены,

А порознь вы, мои сыны,

Погибнете; таков завет мой верный!"" [11, с. 30]

Повчальність цієї пісні полягає в тому, що поет на простому прикладі гілочок та паску зумів передати як вважливо триматися усім разом, захищати один одного. Ця пісня є актуальною, я вважаю, і в наш час, тому що сім'я - це одне ціле, яке не повинно бути ніким роз'єднаним ні за яких умов.

Сімейні стосунки також видно у пісні "Мужик и свиная кожа" (1545 р.). перед нами постає сімейна пара, де жінка-красуня обіцяє чоловікові зашити його у свою червону спідницю, коли він помре:

"Жена сказала: "Знай мою

Любовь! Не дай Господь, помрешь,

И в юбку я тебя зашью""[11, с. 32]

Чоловік вирішив перевірити жінку та прикинувся мертвим, жінка звичайно викрила це, але провчила його, зашивши чоловіка у свинну шкіру найнезграбнішим чином. Він почав її звинувачувати, але вона і тут викрутилася:

"Ты шутишь слишком ловко.

Ты, милый, жив, и ты не глуп.

Верь, ты мне люб!

Зачем же зуб

Иметь на труп?

Умрешь - и в красном будешь спать!"

Поверил вновь глупец." [11, с. 32]

Г. Сакс придумав вдалий символ свинячої шкіри, який характеризує відплату за недовіру в слова. Можливо, таким чином він повчає сімейні пари довіряти один одному, не обманювати та не влаштовувати перевірки, бо вони однак ні до чого гарного не приведуть. Хтось із подружжя все одно дізнається правду і зробить так, щоб інший потрапив у таку ж ситуацію і впізнав у ній свої вчинки чи слова.

Зміст фастнахтшпілів, які мають реальну основу, вказує на наслідки жахливої поразки селян у повстанні під проводом Томаса Мюнцера. Ці наслідки на довгий час передбачили, що ніяких матеріальних погіршень для сільського населення не виникне, тому що насправді вже не було чого погіршувати. Тим самим була створена відправна точка для матеріального та духовного гніту селян.

Показовим в цьому плані є фастнахтшпіль "Празднование масленицы" (Ein Burger, ein Bauer und ein Edelmann, die holen Krapfen), написаний у 1540р. Його герой селянин хоче відсвяткувати Масляну у місті і сідає за стіл однієї харчевні.

Але обурений бюргер виганяє його і кричить, що той має йти до себе подібних. Бюргер думає, що селянин хоче що-небудь вкрасти чи підпалити:

"Bauer, wer hat dich hereinschieden?

Troll dich hinaus! Lass uns zufrieden!

Heb dich hinaus zu deinesgleichen!

Was darfst du in die Hauser schleichen,

Als wolltest du stehlen oder Feur anlegen?"

Cелянин відповідає:

Ich bin von einem groben Geschlecht,

Die man bei uns die Tцlpernnennt.

Habt ihr nicht den Fritz Tцlpern kennt?[20, с. 12]

Його дід був страчений, батько роздавлений під час турніру, на якому він був слугою, брата викрали цигани - такий жахливий підсумок життя однієї селянської родини.

Далі заходить дворянин і між ними виникає суперечка про соціальну значущість кожного. Дворянин розповідає як йому усе легко вдається завдяки його походженню. Селянин же каже, що він тяжко працює, щоб прогодувати таких як він. Цей спір розв'язує бюргер, який сповіщає, що він все здобуває сам, при цьому не докладає особливих зусиль:

"Dergleich bin ich besser als du,

Meine Nahrung gewinn ich in der Ruh',

Greif nicht solch grobe Arbeit an." [20, с. 12]

Фастнахтшпіль завершується миром, дворянин запрошує селянина святкувати разом із ним, а бюргер, розвеселившись, що позбавився їх обох, починає давати поради молодим людям про користь "благочестия и послушания", а також про те, що потрібно вивчати ремесла і навчатися уму-разуму.

Якщо не брати до уваги заключну сценку п'єси, яка носить "извинительный" характер за грубий виступ та ввічливе ставлення до буржуазії, то Сакс показуює в даному фастнахтшпілі, що він також визнає права і заслуги інших станів, не виключаючи з них селян. Він визначає масштаб людських цінностей по відношенню до кожного представника стану необхідністю заслужити повагу у суспільстві, отримуючи освіту, навчаючись добропорядності та відчутті боргу. "Сословное сознание протестанского ремесленника требовало отмежевания как от богатого патрициата и католического духовенства, так и от крестьянских и плебейских низов. Эта позиция, однако, не мешала Саксу сохранять зоркий взгляд, изображая жизненные условия неимущих слоев" [10, с.138].

Похожие статьи




ТЕМАТИКА МАЙСТЕРЗАНГУ ТА ФАСТНАХТШПІЛЯ ГАНСА САКСА, Народні мотиви - Майстерзанг та фастнахтшпіль у творчості Ганса Сакса

Предыдущая | Следующая