Світ очима французького фантаста П. Буля, Біографія П'єра Буля - Розкриття пороків сучасної цивілізації у творчості письменників-фантастів П. Буля, братів А. та Б. Стругацьких, Р. Бредбері

Метою даного розділу є дати уявлення про відображення картини світу очима французького письменника, знайти зв'язок між його життєвим досвідом і тим, що він зображує у своїх творах для того, щоб краще зрозуміти зміст, який він вклав в роман.

Біографія П'єра Буля

Класикою сучасної наукової фантастики став сатиричний, близький традиції Свіфта та Вольтера, роман "Планета мавп"[La Planete des singles](1963;рус.1967). Він став основою для написання сценаріїв до декількох кінофільмів, телесеріалів, а також до сучасного рімейку з однойменною назвою. Книга була перекладена на десятки мов світу. На естонську мову цей роман переклав режисер, сценарист та президент Естонії Леннарт Мері. Чим же зумовлена така увага до праць П'єра Буля? Ідея написання творів часто була пов'язана з нелегким життєвим досвідом письменника.

У 1994 році, незадовго до смерті, Буль дає в Парижі інтерв'ю Константину Лежандру, яке залишилося неопублікованим:

    - Як виникла ідея вашої книги "Планета мавп"? - Цю ідею не можна назвати новою. Свіфт наділяв людським розумом коней, Чапек - саламандр, Кафка перетворив людину в таргана. Чому б не поглянути на світ гомо сапієнс ще й очима мавп? Роман був написаний на початку 60-х, але до цього я довго придивлявся до мавп. Провів майже десять років у Південно-Східній Азії, спостерігаючи за складною ієрархією у мавпячих зграях. Тому я і вирішив створити планету, якою керують примати. Орангутанги там - державні діячі, горили - сміливі воєнні та поліцейські, шимпанзе - романтичні дослідники та поети. Люди ж незведені до позиції брудних, диких тварин, на яких палюють мавпи. Не подумайте тільки, начебто я письменник-фантаст. Пригоди, які відбуваються з моїми героями, прості та невигадливі. Екстравагантності в літературі я не терплю. Мені завжди були до вподоби пригоди заради пригод. - У ваших романах ви розповідаєте про небездоганність людської натури. За своєю натурою ви песиміст? - Насправді, я людина невесела та важка в житті. Друзів в мене практично немає. З Парижу я ось вже сорок років нікуди не виїжджаю, та й з дому виходжу рідко. Ви праві, більшість моїх романів не дихають оптимізмом. Я переконаний прибічник взаємозв'язанності Добра і Зла: вони слідують одне за одним, постійно перемежаючись та випробовуючи, спокушаючи цим людину. - А хто ви за фахом? - Інженер-електрик. Після інституту поїхав до Малайзії, на каучукові плантації. Мені хотілося екзотики, пригод, та життя одразу сповна вдовольнило мої потреби: тільки зібрався до Парижу, як розгорнулась війна. Мене було мобілізовано до французької армії в Індокитаї. Але "народний герой" Петен швиденько здав Францію Гітлеру, та наше відважне воїнство розпустили. Я вступив до рядів голлістів, учасників французького Опору. - А далі? За що вас було нагороджено орденом Почесного легиону? - На войні як на войні: бої, акції з саботажу. Потрапив у полон. Не до японців, а до своїх, французів. Але це були вішисти, колабораціоністи. Кинули до концтабору, де я згнивав заживо у джунглях разом з піратами та злочинцями рівно два роки та чотири місяці. Засуджений до довічної каторги, я багато разів пробував втекти, але мене ловили. Та били, били, тяжко били!... Іноді мені здається, що до сих пір шкіра пам'ятає ці жахливі побої. Але все одно я втік! Пробрався до Малайзії, до англійців, разом з якими закінчив війну. Подякою цим сміливим людям та їх країні біла переповнена моя перша книга - "Вільям Конрад". - Як виникає у вас задум книги? - Частіше за все випадково. Наприклад, роман "Мальвинський кит" з'явився завдяки звіту в журналі "Пун" про міжнародну наукову конференцію. Герцог Единбургський виступив на ній у захист китів. Це відбулося у дні війни між Великобританією та Аргентиною за Фолклендські(Мальвинські) острова.

Герцог сказав, що радар підводного човна може помилково прийняти кита за ворожу субмарину. Еврика! Звідси і пішов мій роман "Мальвинський кит". Газет і журналів я не читаю, тільки заголовки в них переглядаю. Цього буває досить: задум книги народжується лише з однієї фрази. Але тільки як її знайти, коли тобі перевалило за вісімдесят і все здається давно відомим? [3, 6]

Похожие статьи




Світ очима французького фантаста П. Буля, Біографія П'єра Буля - Розкриття пороків сучасної цивілізації у творчості письменників-фантастів П. Буля, братів А. та Б. Стругацьких, Р. Бредбері

Предыдущая | Следующая