Прислівник - Морфологічні норми текстів документів

Прислівник - це незмінна частина мови, що виражає:

    - ознаку дії, коли залежить від дієслова або його форми: Писати (як?) красиво, зійшовши (куди?) нагору; - ознаку іншої ознаки, коли залежить від прикметника, дієприкметника, прислівника: Занадто цікавий, чітко написаний; - ознаку предмета, коли залежить від іменника: Кава по-турецьки. Прислівники відповідають на питання: Як? якою мірою? коли? Де? куди? звідки? з якої причини? з якою метою?

Прислівники не мають категорії числа, роду, відмінка.

Прислівники на -о, - е, утворені від якісних прикметників, можуть мати ступені порівняння: Багато - більше - найбільше.

Прислівники поєднуються з іншими словами в реченні синтаксичним зв'язком прилягання. Найчастіше вони вживаються з дієсловами, дієприкметниками, дієприслівниками, прислівниками. У реченні виступають у ролі обставин часу, місця, причини, мети, способу дії, міри і ступеня.

Окрему групу становлять прислівники, що виражають стан людини або природи: На вулиці тепло, тихо навкруги. Такі прислівники в реченні виступають здебільшого присудком односкладного речення або його частиною у поєднанні з неозначеною формою дієслова.

Ступені порівняння мають тільки прислівники, утворені від якісних прикметників за допомогою суфіксів -о, - е: Швидкий - швидко, добрий - добре.

Ступенів порівняння два: Вищий і найвищий. Як і в прикметниках, форми ступенів порівняння прислівників вказують на більшу міру вияву названої ознаки. Кожен зі ступенів порівняння має дві форми - Просту і складену.

Проста Форма вищого ступеня утворюється за допомогою суфіксів -Ш, - іш та кінцевого прислівникового суфікса -є: Холодно - холодніше.

При додаванні суфікса -Ш у складі прислівників можуть виникати звукові сполуки (результат чергування), які на письмі позначаються буквами Жч і Щ. У вищому ступені прислівників літерами Г, ж, з перед суфіксом -Ш змінюються на -Жч, а С + -Ш на -Щ: Високий - вищий, вузький - вужчий, але: Легкий - легший.

Деякі прислівники Вищого ступеня мають інші, ніж звичайні прислівники, корені: Погано - гірше, багато - Більше.

Значення вищої міри ознаки може підсилюватись додаванням слів Ще, трохи, значно, куди: ще сильніше, куди швидше.

Проста форма найвищого ступеня утворюється від форми вищого ступеня за допомогою префікса Най-: Холодніше - найхолодніше. Для підсилення можуть вживатися префікси Як- і ЩО-: Якнайкраще, щонайсильніше.

Складена форма ступенів порівняння прислівників утворюється додаванням до звичайного прислівника:

    - для Вищого ступеня - слів більш, менш: Більш Популярно, менш вправно; - для Найвищого ступеня - слів найбільш, найменш: Найбільш часто, найбільш густо.

За значенням виділяють такі Розряди прислівників:

    - способу дії (як? у який спосіб?), швидко, добре, верхи, по-українськи; - міри і ступеня дії (скільки? наскільки? якою мірою?): багато, мало; - місця (де? куди? звідки?): там, тут, туди, додому, здалеку; - часу (коли? з якого часу? до якого часу?): сьогодні, нині, відтепер; - причини (чому? через що? з якої причини?): згарячу, спросоння; - мети (для чого? з якою метою? навіщо?): наперекір, навмисне.

Способи творення прислівників:

Префіксальний: Вчасно - ЗаВчасно, давно - НеДавно.

Суфіксальний: Дбайливий - дбайливО, де - деСь, три - триЧІ.

Префіксально-суфіксальний: Верх - НаВерхУ, лівий - ЗЛівА.

Перехід інших частин мови в прислівник: Весною (ім.) - весною (присл.), шкода (ім.) - шкода (присл.).

Складання слів однакових або протилежних за значенням: Часто-густо, тишком-нишком, ледь-ледь.

Злиття основ слів: Босі ноги - босоніж, пан і брат - запанібрата.

Правопис н і нн у прислівниках:

У прислівниках пишеться стільки н, скільки їх було в прикметниках і дієприкметниках, від яких вони утворені: Впевнений - впевнено, багряний - багряно, гуманний - гуманно.

З двома буквами Н пишуться прислівники Спросоння, зрання.

Не з прислівниками пишеться Разом, якщо:

    - слово без Не не вживається: Нестямно, незворушно, незабаром; - слово з Не Утворює одне поняття, що може бути виражене іншим словом: Невисоко - низько, недалеко - близько.

Не з прислівниками пишеться окремо, якщо:

    - прислівник у реченні виступає присудком: Було вже не рано; - у реченні з протиставленням: Летіти не високо, а низько.

Ні з прислівниками пишеться разом: Ніскільки, ніколи, ніяк.

Окремо Ні пишеться тоді, коли повторюється (ні високо ні низько), а також у фразеологізмах (ні туди ні сюди, ні так ні сяк).

Написання прислівників разом, окремо й через дефіс:

Разом пишуться:

    А) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: Віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, задовго, подекуди, позавчора, позаторік, потроху, утричі, якнайкраще; Б) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником: Безвісти, безперестанку, вбік, ввечері, ввіч, вволю, вголос, вгорі, вгору, вдень, взимку, взнаки, відразу, вкрай, вкупі, влад і т. ін.; В) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з коротким прикметником: Віддавна, Востаннє, Вручну, Догола, Допізна, завидна, замолоду, заново, звисока, згарячу, злегка, зліва і та ін.; Г) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з числівником: Вдвоє, втроє, вчетверо Й под.; Вперше, вдруге, втретє Й под.; Надвоє, натроє, начетверо Й под.; Удвох, утрьох, учотирьох І т. д.; Водно, заодно, поодинці, спершу;

Г) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з займенником: Внічию, втім, навіщо, нащо, почім, почому; Але: До чого, за що Та ін. в ролі додатків;

    Д) складні прислівники, утворені сполученням кількох прийменників із будь-якою-частиною мови: Вдосвіта, впродовж, завбільшки, завглибшки, завдовжки, завтовшки, завчасу і та ін.; Е) складні прислівники, утворені з кількох основ (із прийменником чи без нього): Босоніж, водносталь, ліворуч, мимоволі, мимоїздом, мимохідь, мимохіть, насамперед, натщесерце, нашвидкуруч І та ін.;

Є) складні прислівники, утворені сполученням часток Аби-, ані-, де-, Чи-, що-, Як- із будь-якою частиною мови: Абикуди, абияк, аніскільки, анітелень; дедалі, деінде, деколи, декуди; чимало; щовечора, щогодини.

Окремо пишуться:

    А) прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких іменник зазвичай зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, особливо коли між прийменником і керованим ним іменником можливе означення до цього іменника (прикметник, займенник, числівник):Без відома, без жалю, без кінця тощо. Б) словосполуки, що мають значення прислівників і складаються з двох іменників (зрідка - числівників) та одного або двох прийменників: Від ранку до вечора, день у день, з боку на бік, з дня на день тощо. В) словосполуки, які в реченні виконують функції прислівника та складаються з узгоджуваного прийменника (числівника, займенника) й наступного іменника: Другого дня, таким чином, темної ночі, тим разом, тим часом І т. ін.; Г) прислівники, утворені сполученням прийменника з повним прикметником чоловічого (середнього) роду: В основному, в цілому;

Г) прислівники, утворені сполученням прийменника по зі збірним числівником: По двоє, по троє, по четверо Тощо.

Через дефіс пишуться:

    А) складні прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою прийменника По та закінчення -Ому, - ему (-єму): По-батьківському, по-бойовому, по-братньому, по-господарському. Б) складні прислівники, утворені за допомогою прийменника По від порядкових числівників: По-перше, по-друге, по-третє Й т. д.; В) неозначені складні прислівники з частками -будь, будь-, - небудь, Казна-, -То, Хтозна-: Аби-то, будь-де, будь-коли, будь-куди, де-небудь. Г) складні прислівники, утворені з двох прислівників: Вряди-годи, десь-інде, десь-інколи, сяк-так І т. ін.;

Г) складні прислівники, утворені повторенням слова або основи без службових слів або зі службовими словами між ними: Будь-що-будь, віч-на-віч, всього-на-всього, далеко-далеко, де-не-де, коли-не-коли.

И та І в кінці прислівників:

Літери И та І в кінці прислівників пишуться відповідно до правильної вимови: И - після букв, що позначають тверді приголосні (догори, щосуботи), І - після букв, що позначають м'які та пом'якшені звуки (навесні, вгорі).

Завжди пишемо И:

    - після букв Г, к, х: Навкруги, навшпиньки, верхи;. - у кінці слів із префіксом по-: по-німецьки.

Похожие статьи




Прислівник - Морфологічні норми текстів документів

Предыдущая | Следующая