Період "Трьох літ" - Шевченко Тарас Григорович

По-новому звучать мотиви революційної боротьби у творах Шевченка періоду "Трьох літ" (1843-1845). Провівши 8 місяців в Україні, Шевченко зрозумів своє історичне завдання і свій обов'язок перед батьківщиною як прямий шлях безкомпромісної революційної боротьби. Перехід Шевченка до нового періоду літературної діяльності позначився в поемах "Розрита могила" (1843), "Чигрине, Чигрине" (1844) і "Сон" (1844). Поет написав ці твори під безпосереднім враженням від тогочасної дійсності в Україні. У сатиричному творі "Сон" ("У всякого своя доля") автор з їдким сарказмом змалював свавілля та жорстокість російського царату і закликав до знищення цієї деспотичної системи. Поема "Сон" уважається одним з найвизначніших взірців світової сатири. Вона має чимало спільних типологічних рис з поемами "Дзяди" А. Міцкевича, "Німеччина. Зимова казка" Г. Гайне та частиною "Божественної комедії" Данте "Пекло". Сатиричні ознаки також помітні в політичних поемах Шевченка "Великий льох", "Кавказ", "І мертвим, і живим..." та вірші "Холодний Яр" (усі 1845).

У поемі-містерії "Великий льох", що складається з трьох частин ("Три душі", "Три ворони", "Три лірники") й епілогу ("Стоїть в селі Суботові"), Шевченко втілив свої роздуми про історичну долю України в алегоричних образах, що зазнали в літературознавстві особливо тенденційної інтерпретації (Шевченкова наскрізь негативна оцінка Переяславської угоди різко суперечить так званим "Тезам про 300-річчя возз'єднання України з Росією"). У творі "Кавказ", що поєднує жанрові ознаки лірично-сатиричної поеми, політичної медитації та героїчної оди, Шевченко із сарказмом виступив проти гнобительської політики царської Росії і закликав пригноблені народи до революційної боротьби. Ця поема Шевченка мала значний вплив на розвиток самосвідомості не тільки в Україні. Шевченкове послання "І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм..." - вдумливий поетичний аналіз тогочасного суспільно-політичного і національно-культурного життя в Україні, що мала служити дороговказом на шляху національного, соціального і культурного відродження українського народу. У поезії "Холодний Яр" Шевченко відкинув негативний погляд історика А. Скальковського на гайдамацький рух і, назвавши Миколу І "лютим Нероном", гостро картав ту частину українського панства, що покірно плазувала перед російським царатом.

У грудні 1845 Шевченко написав цикл віршів під назвою "Давидові псалми" - перша його спроба переспіву й осучаснення біблійних текстів. Уміло зашифрованою формою псалмів поет засуджував тогочасний лад, надаючи старозавітним текстам зрозумілу для читача політичну спрямованість. У вірші "Три літа", що дав назву альбомній збірці автографів поета, Шевченко змальовує процес свого "прозрівання" і говорить про зміни, які сталися за цей час у його світогляді й творчості. Характерним для нового періоду творчості Шевченка є також вірш "Минають дні, минають ночі". У ньому поет пристрасно засуджує суспільну бездіяльність і пасивність та закликає до дії й боротьби. Цикл "Три літа" завершується "Заповітом", одним з найдосконаліших зразків світової політичної лірики.

Серед творів періоду "Трьох літ" на історичні теми особливе місце посідає поема "Іван Гус" ("Єретик"), написана восени 1845 з поетичною присвятою П. Шафарикові. Поєднуючи історичний сюжет (засудження і спалення чеського реформатора Гуса в Констанці 1415 року) з дійсністю свого часу, Шевченко створив поему, яка була сприйнята читачами як алюзія на адресу російського царату. В історично-побутовій поемі "Сліпий" ("Невольник") Шевченко гнівно осудив Катерину ІІ за зруйнування Запорізької Січі та закріпачення українського селянства. До збірки "Три літа" включено також соціально-побутові поеми "Сова" (1844) і "Наймичка" (1845). У поемі "Сова" змальовано трагічну долю матері-вдови, у якої забрали в солдати єдиного сина. До зображення нового аспекту морально-психологічної драми матері-покритки звернувся Шевченко в поемі "Наймичка". Ця тема хвилювала поета протягом усієї творчої діяльності. До неї він звертався в ранній поемі "Катерина", а згодом - у поемах "Відьма" (1847), "Марина" (1848) та інших. Тему трагічної долі покритки Шевченко розробляв також у відмінних одна від одної баладах "Лілея" та "Русалка" (обидві 1846).

Похожие статьи




Період "Трьох літ" - Шевченко Тарас Григорович

Предыдущая | Следующая