Науково-лінгвістичні засади дослідження авторських новотворів, Визначення неолексем(неологізмів) як лінгвістичного явища - З'ясування ролі неолексем як комунікативних одиниць у поетичному мовленні
Визначення неолексем(неологізмів) як лінгвістичного явища
Виникнення нових слів у мові - процес перманентний. Його перебіг у різні періоди історії літературної мови відбувається нерівно, з неоднаковою інтенсивністю. Кінець XIX - початок XX ст. позначився значними суспільними змінами, економічними, соціальними та політичними катаклізмами, викликав появу величезної кількості нових реалій і понять, які потребували номінації. Так, у порівняно короткий часовий відтинок лексико-семантична система української мови поповнюється великою кількістю різноманітних інновацій, що зумовило справжній неологічний прорив.
Інтенсифікація інноваційних процесів зумовлює підвищення інтересу лінгвістів до проблем неології взагалі (Е. І. Ханпіра, О. Г. Ликов, В. В. Лопатін, М. О. Бакіна. О. А. Габінська, О. А. Земська, А. О. Брагіна, А. В. Березовенко та ін.), української зокрема (Г. М. Віняр, О. А. Стишов, Д. В. Мазурик, А. Самойлова та ін.), спонукає до осмислення природи неологізмів і до систематизації неологічного матеріалу [50, с. 220].
Досліджуючи процес неологізації, лінгвісти вкладають різний зміст у поняття неологізму. По-перше, неологізмом вважають слово або його лексичний зміст, що, на відміну від загальновідомих і узвичаєних лексичних одиниць чи їхніх традиційних значень, характеризується новизною і сприймається як незвичне. Тобто до неологізмів зараховують лексико-семантичні одиниці, які позначені стилістичним "відбитком свіжості". На цьому свого часу наголошував М. М. Шанський, який відзначав, що нове слово є неологізмом лише доти, доки мовець усвідомлює його предметно-логічну новизну або стилістичну своєрідність. По-друге, у лінгвістиці відоме й інше, хронологічне розуміння неологізмів. Зміст цього поняття значно ширший: воно охоплює всі нові явища в царині лексики або лексичної семантики, які виникли протягом певного, заздалегідь визначеного періоду, незалежно від того, чи відчувається в них стилістичний відтінок свіжості і незвичності, небуденності, чи він уже стерся, чи, може, не відчувався навіть у момент самої появи неологізму.
Ці два розуміння неологізму істотно відрізняються одне від одного.
Найновіші праці, що сконденсовано подають визначення неологізмів, звичайно враховують обидва названі вище підходи, хоч і з певними відмінностями. Зрештою, незважаючи на деякі розбіжності в дефініціях, поняття неологізмів зводяться до двох формулювань:
- 1) неологізми - це слова або мовні звороти, створені для позначення нового предмета, явища чи вираження нового поняття; 2) неологізми - слова, а також їхні окремі значення, сполучення слів чи вислови, які або з'явилися в мові на певному етапі її розвитку і новизна яких усвідомлюється мовцями (загальномовні неологізми), або були вжиті тільки в якомусь тексті, ситуації спілкування чи в мові певного автора (стилістичні, або індивідуально-авторські, неологізми - оказіоналізми). Незважаючи на грунтовність цих обох визначень, їх не можна прийняти як повністю вичерпні, оскільки вони охоплюють не всі різновиди інновацій, а також ураховують не всі їхні особливості та нюанси. Активний процес перетворення таких слів в одиниці загальномовного словника підтримується мовною модою.
Отже, неологізми (або неолексеми) - це слова, словосполучення, фразеологізми, окремі їхні значення, що з'явилися на певному етапі розвитку мови для позначення нових реалій і понять, актуалізація яких зумовлена соціальними і територіальними чинниками функціонування літературної мови, а також оказіоналізми (індивідуально-авторські новації), використані одноразово в мовній практиці певного автора, видання, редакції чи в конкретному тексті.
Новизну цих номінацій усвідомлюють мовці.
Неологізми - складний і неоднорідний масив лексики. Зосереджуючи увагу на хронологічному змісті поняття неологізм, або інновація, розглядаються також нові загальномовні лексичні явища, що зародилися й вживалися в українській мові в попередній період. Крім того, зважаючи на брак в українській лексикографії словників нових слів і значень, непослідовну їхню фіксацію в матеріалах Лексичної картотеки Інституту української мови НАН України, точно визначити час появи тих чи інших нових лексико-семантичних одиниць часто досить складно. Поряд із загальномовними неологізмами виникає також потреба розгляду індивідуально-авторських утворень.
Загальномовні інновації в українській мові істотно домінують. З-поміж таких неологізмів виокремлено кілька груп. Досить численну з них становлять одиниці на позначення нових понять, явищ чи предметів, тобто позасинонімічні неологізми: полтергейст - містичні явища та процеси, які неможливо пояснити (стугоніння, пересування предметів тощо).
Розрізняють також синонімічні неологізми, що по-новому передають ставлення мовця до вже відомих понять, явищ, предметів, виділяючи в них своєрідну, досі не відому чи не помічену особливість, рису: спринтер (1, с. 224) - бігун, пловець на короткі дистанції.
Серед нових слів, що активно поповнюють лексико-семантичну підсистему будь-якої мови, помітне місце займають словотвірні неологізми. Кожна лінгвальна система використовує закладені в ній можливості морфемного поєднання, а також постійно залучає іншомовні морфеми: кіберцентр (1, с. 223).
Збагачення словника відбувається також завдяки процесу зміни семантики ряду відомих лексичних одиниць, тобто за рахунок семантичних неологізмів. Майже ніколи неологізми не творяться заново, з невідомих у мові елементів [57, с. 60]. Найчастіше використовуються відомі слова, семантичний компонент яких (семема) виявляє потенційну здатність до переносного вживання, а згодом усталюється як переносне самостійне значення: саркофаг - спеціальна споруда над ядерними реакторами, установками, призначена для захисту довкілля від радіоактивних речовин.
Досить інтенсивно продукуються в українській мові й індивідуально-авторські неологізми, чи, як ще їх називають, оказіоналізми. Їх варто розглядати як складне явище системного (реалізація словотвірних можливостей, закладених у системі певної мови) і асистемного (не нормативність, функціональна й експресивна зумовленість, створення для ситуативних потреб) характеру. Як правило, це позанормативні периферійні лексичні елементи, створені переважно зі стилістичною метою - увиразнення якоїсь ситуації, образу, фрагменту дійсності, на що вказує контекст. Основна сфера функціонування таких одиниць - художній та розмовний стилі. Досліджуваний період характеризується великою кількістю індивідуально-авторських оказіоналізмів у мові І. Драча, що зумовлено взаємодією позамовних і внутрішньомовних чинників. Функціонуючи в мові поета, оказіоналізми виконують номінативну, когнітивну, експресивно-оцінну функції.
Поряд із терміном індивідуальний новотвір, або оказіоналізм, у мовознавчій літературі паралельно використовують такі назви цього поняття, як індивідуальні слова, авторські, індивідуально-авторські неологізми, стилістичні, індивідуально-стилістичні неологізми, неологізми контексту, одноразові неологізми, літературні неологізми, слова-саморобки, слова-експромти, слова-метеори, неологізми поета, поетичні неологізми. На означення незвичних слів, створених відповідно до ситуації, випадку чи контексту з переважною настановою не на номінацію, а на експресію, стилістичну маркованість тощо, у сучасній україністиці закріпився термін оказіональне слово, або оказіоналізм. Серед диференційних ознак оказіоналізмів дослідники називають такі:
- 1) регулярна відтворюваність (не відтворюваність); 2) словотвірна похідність; 3) не кодифікованість; 4) функціональна одноразовість; 5) експресивність; 6) номінативна факультативність; 7) синхронно-діахронна дифузність; 8) індивідуальна належність.
Мовний матеріал засвідчує найрізноманітніші стилістичні функції оказіоналізмів. У кожному окремому контексті вони використовуються як виразний малюнок-характеристика кого - або чого-небудь, причому, як позитивно-оцінного, так і негативно маркованого характеру.
Також існують такі класифікації функцій оказіональних слів:1) функція оказіонального слова знаходиться у прямій залежності від авторської мети;
2) матеріальна організація оказіоналізма і роль, яку він виконує, взаємозумовлені.
Номінативна функція оказіональних слів полягає в найменуванні того, що важко передати, для чого у літературній мові не існує прямого визначення. У творенні інновацій як номінативних одиниць велику роль відіграє аналогія. Формуючись, оказіоналізм не проходить шлях від знака повідомлення до знака найменування.
Враховуючи дериваційні можливості новотворів, їхні стильові та стилістичні особливості, можна виділити такі групи.
Оказіональні деривати, утворені продуктивними словотвірними типами, моделями, а часто за аналогією: зеленокрилий (1, с. 224), зеленоступінчатий тощо.
Меншу за обсягом групу становлять оказіоналізми, що входять до складу нових, незвичних, нетрадиційних словотвірних типів, моделей, не зафіксованих у попередні періоди розвитку української мови, а також поодинокі лексеми, у словотворчій структурі яких виступають нові форманти.
В оказіональному словотворенні відзначено активізацію поєднання афіксів із твірними основами-абревіатурами, зокрема ініціальними.
Деривати нерідко продукуються із наперед визначеною стилістичною метою - ними досягається створення високої експресивності усного чи писемного мовлення, його влучності, дотепності, іронічності, гротескності, розвінчання когось тощо.
Демократизація в мові ХІХ-ХХ ст., зростання рівня освіченості, зокрема володіння іноземними мовами, сприяли новій тенденції - творенню оказіоналізмів із запозиченим графічним складником.
Фактичний матеріал засвідчує ще ряд випадків неординарного оказіонального словотворення, зокрема сполучуваності кореневих та афіксальних морфем: абиякість.
Відзначені оказіональні утворення не можуть бути об'єктом нормативної лексикографії: теоретично їх у мові може з'являтися безліч. Однак такі слова почасти розглядаються в дослідженні, оскільки вони є продуктом дії тих самих словотвірних тенденцій, які спостерігаються в процесі неологізації.
У сучасній лінгвістиці спостерігаються не тільки різні погляди вчених на неологізми, але й нетрадиційні класифікації цих лексико-семантичних одиниць. Враховуючи те, що новизна може стосуватися або лише семантики слова (новація за змістом), або тільки його матеріальної форми, або одночасно і змісту лексеми, і її форми, розрізняються такі типи неологізмів (неолексем):
Власне неологізми - слова, що характеризуються абсолютною новизною як щодо форми, так і щодо змісту. В українській мові значну групу становлять одиниці, які лінгвісти називають ще матеріальними неологізмами. Насамперед це пов'язано зі зростанням необхідності для суспільства дати найменування новим реаліям і поняттям, що виникли в зв'язку з динамічним розвитком соціально-політичного, економічного, науково-технічного, культурного життя, побуту як у світовому масштабі, так і в межах України. До таких слів-"свідків" можна, зокрема, віднести лексичні одиниці, наприклад: дефолт.
Новоутворення - слова, що відзначаються новизною форми. У них відомі морфеми виступають у незвичних поєднаннях, утворюючи слова із зовсім новими значеннями: україно-ментальний - характерний для ментальності українців.
Трансформації - слова, у яких нова форма поєднується із значенням, яке передавалося раніше іншими лексичними засобами. Власне, це синонімічні неологізми, які становлять у сучасній українській мові кількісно обмежену групу. Вони з'являються в мові здебільшого з метою надання більшої емоційності найменуванням предметів чи осіб, які мали до цього стилістично нейтральну назву. Такі одиниці відображають тенденцію до активізації вживання експресивніших форм, до необхідності вдосконалення мовного механізму: елеватор (1, с. 222) - зерносховище.
Семантичні неологізми - слова, у яких нове значення передається формою, наявною в мові. Серед таких одиниць доцільно виділити два різновиди:
- А) слова, що повністю змінюють своє значення, втрачаючи всі властиві їм раніше; Б) слова, у семантичній структурі яких виникає ще один лексико-семантичний варіант (ЛСВ) при збереженні всіх попередніх.
Запозичення. На відкритість сучасного українського суспільства, розвиток економічних і культурних зв'язків України із західними країнами українська мова відреагувала масовим запозиченням чужих слів: арт-салон, брифінг, ваучер, екстрадиція, імідж, креативний, мас-медіа, піцца, хіт, кіберцентр (1, с. 223).
Моментальні входження нових явищ дійсності - предметів, процесів, абстрактних понять. Одним з найважливіших джерел розвитку словникового складу мови є номінативна діяльність її носіїв. Під номінативною діяльністю розуміють створення слів для позначення нових явищ дійсності -- предметів, процесів, абстрактних понять. Важливе значення має також походження інновацій - чи це неологізми-запозичення, чи неологізми на основі питомої лексики. Щодо першої групи відомо, що вони входять до мови-реципієнта разом із реалією або поняттям і відразу ж засвоюються. Інтенсивність процесу освоєння неолексем названої вище другої групи має різні етапи, які визначаються названими чинниками. Позитивною рисою абревіатури є те, що та сама кількість інформації передається набагато меншою кількістю знаків, ніж у текстах без абревіації, наприклад: Чорнобильська АЕС. Але абревіатурами не слід зловживати. Треба дотримуватися норм, які впорядковують використання складноскорочених слів у різних стилях мовлення. Надуживання абревіатурами робить мовлення штучним, незграбним, а то й незрозумілим.
Неологізми творяться за наявними в мові моделями. Наприклад, за зразком біологія, геологія, зоологія утворено слова вірусологія, дельфінологія, спелеологія, за зразком атмосфера, стратосфера утворено слово біосфера - оболонка Землі, яку заселяють живі істоти; за типом бібліотека, картотека утворено фільмотека, дискотека, слайдотека. На взірець давно вживаних у мові слів буряківник, кукурудзівник, лісівник творяться нові назви людей за фахом: звірівник, маралівник, рисівник, чаївник. Утворення зі складником - вод на позначення тих самих понять лісовод, рисовод є дублетами, які нічого нового не додають, а тільки засмічують мову. Компонент - вод закономірний в утвореннях типу вагоновод, екскурсовод, пов'язаних з дієсловом водити, а не доглядати, відгодовувати чи вирощувати. Поява й існування неологізмів виправдана лише тоді, коли є потреба у виконанні певної називної або художньо-зображувальної функції. Коли такої потреби немає, новотвір зайвий і позбавлений перспективи закріпитися в лексичному складі мови. Не прищеплюються в мові ті неологізми, що не відповідають її лексичній системі, граматичній будові або фонетичним закономірностям. Приміром, штучно створені і занесені в деякі словники неологізми гружчик, грузовик, золушка, новомісяччя, щелкунчик у мовній практиці витіснені більш удалими відповідниками: вантажник, вантажівка, попелюшка, молодик (новий місяць), лускунчик.
Похожие статьи
-
Перебуваючи в постійному русі, мова безперервно розвивається, вдосконалюється, маючи своє сьогодення, минуле і майбутнє. Збагачення словника - це один з...
-
Аналізуючи специфіку творення неологізмів Л. Костенко, варто відзначити, що переважно поетеса використовує морфологічні способи словотворення -...
-
Висновки - З'ясування ролі неолексем як комунікативних одиниць у поетичному мовленні
1. Усі слова певної мови становлять її повний склад, тобто лексику. У лексиці знаходять відображення зміни, що відбуваються в житті нашого суспільства,...
-
Функції оказіональних слів у поетичному мовленні Ліни Костенко У мовознавстві упродовж останніх десятиріч пильну увагу дослідників викликають проблеми...
-
Вступ - З'ясування ролі неолексем як комунікативних одиниць у поетичному мовленні
Актуальність теми. Актуальність дослідження зумовлена потребою всебічного вивчення індивідуально-авторських новотворів з лексико-семантичного,...
-
Дослідження механізмів семантичних змін в англійській мові
Дослідження механізмів семантичних змін в англійській мові Семантичний англійський мова лексичний За спостереженнями дослідників, незважаючи на те, що...
-
У сучасному мовознавстві велика увага приділяється дослідженню семантики й прагматики мовних одиниць, що пов'язано з необхідністю виявлення особливостей...
-
Зосереджуючись на милозвучності української мови, ми вирішили поставити наступні завдання: 1. визначити конкретні фонетичні параметри, які сприяють...
-
Проблема передачі термінів - Роль Петра І для розвитку перекладу в Росії та в Україні у XVIII ст
Як вже зазначалося, для перекладачів Петровської епохи, що займалися переважно перекладом науково-технічної та спеціальної літератури, особливу...
-
Молодіжний комп'ютерний сленг - Молодіжний сленг як мовне явище
Сленг найчастіше залежить від соціального статусу людей, що його вживають, їхньої національности, професі. Однак він завжди відрізняється більшою...
-
Максим Рильський, як теоретик перекладу
В особі Максима Тадейовича Рильського органічно поєднувалися поет і вчений, талановитий перекладач і вдумливий теоретик перекладу. Деякі з його положень...
-
Морфологічні норми. Нормативне вживання форма слова Морфологічні норми регулюють вибір варіантів граматичної форми висловлювання. Від вибору...
-
Підготовка учнів до конкурсів та олімпіад
1. Завдання з української мови для підготовки учнів 9-го класу до участі у Всеукраїнській учнівській олімпіаді 1. Висловіть свої думки з приводу вислову...
-
Комунікативна розминка. Кожна зустріч з деревом, із квіткою пробуджує в нас нові сили й водночас нагадує, що всі ми - діти нашої...
-
Історичні свідчення милозвучності української мови - Засоби милозвучності української мови
Те, що українська мова відзначається особливою милозвучністю, відомо здавна, і, здається, ніхто не сумнівається в цьому тепер, хоч найменше можуть про це...
-
Серед дискусійних проблем сучасної фразеології лишається питання встановлення межі фразеологічного масиву мови та співвідношення фразеологізмів із...
-
Прагматичні аспекти досліджень в сучасній лінгвістиці Мовленнєва діяльність є одним із центральних елементів життєдіяльності людини, а кожна діяльність...
-
Прислів'я - мала форма народної поетичної творчості, короткий, ритмізований вислів, що несе узагальнену думку, висновок, іносказання з дидактичним...
-
Способи словотворення. Види морфологічного творення слів - Словотвір української мови
Теоретичні питання: Cловотвір українська мова морфеміка 1. Поняття про спосіб словотворення. 2. Класифікація способів словотворення. 3. Афіксація і її...
-
Історичні зміни в морфемній структурі слова - Словотвір української мови
План 1. Основні причини історичних змін. 2. Спрощення. 3. Перерозклад. 4. Ускладнення та декореляція. 5. Морфемний та етимологічний аналіз. Література:...
-
Морфологія - Словотвір української мови
План 1. Морфологія як наука. 2. Морфологічна модель, морфологічна позиція, морфонема. 3. Морфологічні явища. Література: 1. Вакарюк Л., Панцьо С....
-
Морфемна структура слова - Словотвір української мови
План 1. Поняття морфемної структури слова 2. Основа слова, її характеристика 3. Подільність основ 4. Ступені подільності основ Література: 1. Вакарюк Л.,...
-
Академічні бібліотеки у новому соціотехнічному вимірі
Кризові явища у науково-видавничій галузі почали наростати з 1980-х рр. Їх наслідком стало різке збільшення передплатних цін на науково-інформаційні...
-
Літературознавчі витоки естетики російського формалізму
Зміна філософського клімату на початку XX ст. не могла не вплинути на літературознавчу науку, в надрах якої й зародився російський формалізм. У...
-
Модернізм у польській літературі - Драма "Шевці" С. Віткевича в контексті польського модернізму
Ключовою проблемою пояснення модернізму в Польщі є реконструкція визначників сучасності як парадигми, яка охоплює не тільки різноманітні і відмінні...
-
Вплив кримінального арго на молодіжний сленг - Молодіжний сленг як мовне явище
За свідченням доктора філологічних наук Лесі Савицької, чільне місце у формуванні мовленнєвої культури молоді посідає кримінальний жаргон. У своєму...
-
Генезис бюргерської літератури Як і інші народи світу, германці на початку історичного розвитку мали свою усну творчість, загалом це були пісні, які...
-
Наукова фантастика. Художня література та наука Існує багато суперечок серед критиків і літературознавців про те, що таке наукова фантастика. Тим не...
-
Життєвий і творчий шлях Норвезького письменника, засновника Європейської драматургії Генріка Ібсена
Генрік Ібсен народився в 1828 році в невеличкому норвезькому містечку Шиєні. Із шістнадцяти років юнак був вимушений працювати учнем аптекаря - саме тоді...
-
Крім фонетичних одиниць (фраз, тактів, складів і звуків), у мовленні використовуються фонетичні засоби. На лінійний ланцюжок звуків нашаровуються інші...
-
Сполучник - Морфологічні норми текстів документів
Сполучником називається службова частина мови, яка вживається для зв'язку однорідних членів речення, частин складного речення та складових частин тексту....
-
Прийменник - Морфологічні норми текстів документів
Прийменник - незмінна частина мови, що виражає залежність іменника, прикметника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні:...
-
Трактування поняття "милозвучність" - Засоби милозвучності української мови
І все-таки поняття "милозвучність" у мовознавстві по-справжньому не визначене й не вивчене. У словниках і наукових працях милозвучність, що ототожнюється...
-
Перевод народных антропонимов Слова и фразеологические словосочетания обобщенно именуются лексическими единицами, или словесными знаками. Поскольку одной...
-
Український модернізм на тлі європейського модернізму
ВСТУП Більше століття вже минуло з того часу, як у мистецтві і зокрема в літературі виник модернізм. Не зважаючи на несприятливі умови, українська...
-
Новаторство поезії У. Вітмена У 1855 році 36-річний Волт Вітмен у бруклінській друкарні сам набрав і сам надрукував невелику книжку у дев'яносто п'ять...
-
У сучасній літературі можна знайти непомітну лінію між сексуальним та еротичним. Вона визначена індивідуальним читачем, але також нормами суспільства, в...
-
Екранізація як варіант інтерпретації художнього тексту і місце перетину різних комунікативних систем (літератури і кіно) XX століття завдяки бурхливому...
-
Мова це цілий світ з властивою йому структурою, системою цінностей, проблемами і переживаннями. Прислів'я та приказки, фразеологізми, неологізми, крилаті...
-
В теории литературоведения существует очень много средств для создания художественного образа. В рамках данного параграфа мы рассмотрим, какие средства...
Науково-лінгвістичні засади дослідження авторських новотворів, Визначення неолексем(неологізмів) як лінгвістичного явища - З'ясування ролі неолексем як комунікативних одиниць у поетичному мовленні