Історична основа повісті "Кармелюк" - Образ народного месника в повісті Марка Вовчка "Кармелюк"
Життя Устима Кармелюка - приклад того, що в пам'яті народу є місце не лише для сильних світу цього. Історичні документи висвітлюють початковий період його життя вельми скупо. Відомо, що він народився 21 березня 1787 р. в с. Головчинці Подільської губернії в родині кріпака. Після приєднання подільських земель до Російської імперії внаслідок поділів Речі Посполитої польське шляхетство й бюрократія формально продовжували утримувати у своїх руках структури місцевого врядування. XVIII і наступне XIX ст. в історії цього регіону позначилися жорстокою експлуатацією українських селян польською шляхтою, представники якої були на Правобережжі найбільшими землевласниками. Конфлікти спалахували й через непомірно важку панщину та різні визиски і, звичайно, на національному грунті. З того факту, що пан Пігловський, якому належала родина Кармелюків, вирішив позбутися Кармелюка, віддавши його в солдати, можна дійти висновку, що Устим поводився надто незалежно й не мирився зі знущаннями та несправедливістю. Втім перебування в москалях тривало недовго: Кармелюк втікає і з невеликим загоном здійснює зухвалі напади на панські садиби. Наступний період його життя можна було б назвати "між утечами", адже за неповні тридцять років їх було аж п'ять.
Навесні 1814 р. заарештованого Кармелюка карають шпіцрутенами і за вироком Кам'янець-Подільського військового суду засилають до Криму. Дорогою він тікає й удруге з "разбойническим отрядом" повертається у рідні місця. У 1817 р. Кармелюка впіймали знову. Цього разу, аби надійніше його ізолювати, суд засуджує Устима до 10 років каторжних робіт у Сибіру. Подільський селянин знову вислизає з-під варти, таємно пробираючись з далекої В'ятки додому. Тут його загін продовжує тероризувати своїми нападами панські маєтки, суди, адміністративні установи. Невдовзі ці набіги стають настільки нестерпними, що місцева влада, не покладаючись на поліцію, вирішує, як у давнину, скликати шляхетське ополчення й боронитися самотужки.
У березні 1822 р. загін Кармелюка розгромлено, а самого народного месника запроторено подалі від України - в далекий Тобольськ. Однак і тут фортуна не відвертається від нього. Він, уже вкотре, тікає і піднімає на Поділлі ще більшу й могутнішу хвилю повстанського руху. Відтепер загони Кармеля, як його називало місцеве селянство, діють не в одному повіті, а відразу в шести - Літинському, Летичівському, Балтському, Проскурівському, Могилівському й Ушицькому. Лише за півроку вони здійснюють понад двадцять нападів на поміщицькі володіння. Занепокоєна шляхта звертається по допомогу до командування 2-ої російської армії.
З 1827 по 1832 рр. Кармелюка двічі хапають і двічі він організовує втечі. Впродовж наступних років полум'я селянських повстань перекидається на сусідні Волинську й Київську губернії, причому ситуація в них стає настільки небезпечною, що імперська влада у терміновому порядку створює так звану Галузинецьку комісію, якій доручалося виловлювати повстанських ватажків і карати селянський непослух. При організації каральних операцій комісії було дозволено використовувати піхотні та кавалерійські частини і навіть артилерію.
Феномен "подільського Робін Гуда" неможливо збагнути без розуміння тієї масової підтримки з боку місцевого населення, яку йому надавали мало не в кожній хаті. Селяни не лише допомагали повстанцям харчами, переховували й лікували їх, а й повідомляли про місця зосередження урядових військ, маршрути пересування каральних загонів тощо. Не менш значною була роль і самого Устима - натури жвавої, розумної і навіть артистичної. Як свідчать документи слідства, він вільно володів російською, польською і єврейською мовами, за потреби міг переодягтися шляхтичем, офіцером або священиком. Усе життя Кармелюка не покидала одвічна селянська мрія - знайти таку країну, де можна було б спокійно оселитися з родиною і вільно господарювати, не підкоряючись жодному панові. Але здійснити це йому так і не вдалося. Під час нападу на економію поміщика Волянського у жовтні 1835 р. загін Кармелюка потрапив у влаштовану засідку і селянський ватажок загинув. Похований у Летичеві (нині Хмельницька область).
Романтична література зробила Кармелюка героя численних п'єс і романів. Образ народного месника відобразили у своїх творах Марко Вовчок, Михайло Старицький, Степан Васильченко. Письменники наслідували народні перекази про Кармелюка і дотримувалися народних уявлень про героя.
Зокрема, у романі Михайла Старицького "Разбойник Кармелюк", написаному російською мовою, є кілька епізодів, що перегукуються з народними легендами та переказами. Серед селян ходили чутки, що героя не може зупинити ніякий мур чи брама; вважалося, що йому допомагає нечиста сила. Саме її втручанням пояснюються й ті випадки, коли він зникав із в'язниці, не залишаючи жодного сліду.
Окремі дослідники прямо пов'язують діяльність Устима Кармелюка з гайдамаччиною. Так, Никифор Григоріїв називає його гайдамакою, який відбирав у багатих нажите нечесним шляхом добро і роздавав бідним. Старицький у своєму романі наголошує на тому, що усвідомлення необхідності збройного опору приходить до Устима під впливом дідових розповідей про Коліївщину, гострого відчуття соціального, релігійного і національного гніту. Подібні оцінки, висновки беруть початок в усній народній традиції.
На сьогодні найбільш грунтовним дослідженням можемо вважати розвідку А. І. Цуркана "Роман Михайла Старицького "Розбійник Кармелюк": типологія жанру" (2002). Важливо, що науковець досить детально аналізує фольклорні джерела про повстання Кармелюка, обмірковує розвиток сюжетних елементів твору тощо. Як стверджує Цуркан, Старицький за основу свого твору обрав переказ Ю. Олтаржевського ("Воспоминания старожила о Кармелюке").
У народній пам'яті Устим Кармелюк назавжди залишився таємничим і безсмертним борцем з несправедливістю, який на закиди щодо розбишацтва відповідав:
Я ж нікого не вбиваю,
Бо сам душу маю.
А що візьму в багатого,
Убогому даю [3, с. 267].
Ім'я народного бунтаря довго було в селянському середовищі символом помсти гнобителям за кривди і знущання. Боротьба Кармелюка була продовженням національно-визвольних змагань - козаччини та гайдамаччини. Її метою було звільнення селянства не лише від соціального, а й від національного гноблення - польського та московського панування на українських теренах. Діяльність народного месника зображена у багатьох творах, серед яких найбільш відомим є повість Марка Вовчка "Кармелюк".
Похожие статьи
-
Змалювання Кармелюка за народною традицією Марко Вовчок протягом усього життя виявляла великий інтерес до історичного минулого українського народу,...
-
Висновки - Образ народного месника в повісті Марка Вовчка "Кармелюк"
Досягненням письменниці слід вважати те, що вона першою в українській літературі на матеріалі народної творчості відтворила мужній образ народного...
-
Прийоми творення образу Кармелюка - Образ народного месника в повісті Марка Вовчка "Кармелюк"
Повстанців письменниця називає не розбійниками, а "молодцями", що свідчить про її симпатії до них. Цим її твір відрізняється від інших, що побачили світ...
-
Вступ - Образ народного месника в повісті Марка Вовчка "Кармелюк"
Твори з історичного минулого українського народу посідають одне з чільних місць у художній спадщині Марка Вовчка. Імпульсом до їх написання були ідеї...
-
Пісня у повісті "Кармелюк" - Образ народного месника в повісті Марка Вовчка "Кармелюк"
У повісті Марко Вовчок приписує Кармелюку авторство деяких відомих народних пісень. Зроблено це цілком свідомо. Письменниця наслідувала народні традиції,...
-
Література - Образ народного месника в повісті Марка Вовчка "Кармелюк"
1. Брандіс Є. П. Марко Вовчок. К.: Вища школа, 1975. 2. Білецький О. І. Українська проза першої половини XIX століття// Українські дожовтневі...
-
Однієї ночі біля Тріумфальної арки герой роману Равік зустрів жінку Жоан Маду, яка була чимось сильно налякана. Він запросив її до себе в готель, а потім...
-
Сюжет роману досить простий. Головна дія відбувається в короткий часовий проміжок, в основному в маєтку Дар'ї Михайлівни Ласунской. Дмитро Миколайович...
-
Фольклорний образ відьми У демонологічних віруваннях багатьох культур і традицій, при чому як архаїчних, так і досить розвинутих, аж до європейських...
-
"То хіба йому зрозуміти цю бездиханність, це напруга, коли ніж ось-ось зробить перший розріз, коли услід за легким натиском тягнеться вузька червона...
-
Аналіз життя і творчого доробку Е. М. Ремарка Творчість Е.-М. Ремарка (1898-1970) стала популярною ще за його життя. Його книги було перекладено на 50...
-
У романі "Анна Кареніна" Толстому перш за все імпонувала головна думка твору - роль сім'ї. Адже всі найважливіші суспільні зміни починаються або...
-
Відразу хочеться сказати, що екранізації обрані мною з усіх за наступними критеріями: привнесли щось нове в образ Доріана Грея Витримали уайльдовского...
-
Протягом усіх відомих нам років у демонологічних віруваннях великої кількості народів та культур завжди невід'ємно присутній образ жінки, що може легко...
-
"Щоб твір був гарним, треба любити в ньому головну, основну думку. У "Війні і мирі" я любив думку народну, внаслідок війни 1812 року", -- говорив Лев...
-
Одним з найвизначніших творів американського реалізму й Марка Твена є роман "Пригоди Гекльберрі Фінна". Загалом виділяють три шляхи формування...
-
Романтична поема "Паломництво Чайльд-Гарольда" створювалась Байроном протягом багатьох років. Перша та друга пісні виникли під час середземноморської...
-
Роман "Червоне і чорне" (1830 рік). Задум роману виник ще в 1827 році, а надрукував його письменник лише після падіння режиму Реставрації....
-
Робінзон втілює просвітницькі уявлення про "природну людину" в її взаємовідносинах із природою. Вперше у літературі розвивається тема творчої праці. Саме...
-
Особливості основної ідеї роману - проблеми людяності Часто роман Ремарка "Тріумфальна арка" називають найсумнішим твором ХХ століття. З цим можна...
-
Образ Парижу у романі "Парфумер" Патріка Зюскінда
Патрік Зюскінд - німецький письменник і кіносценарист ХХ століття. У 1985 році, у Швейцарії, вийшов роман "Парфумер". На сьогоднішній день він визнаний...
-
Образ Доріана Грея в романі Оскара Уайльда Грей Доріан - юний красень, аристократ, подібно Фаусту що вступив в угоду з дияволом, щоб зберегти свіжість,...
-
Висновки - Особливості образу ліричного героя у творчості Байрона
Ліричне забарвлення поезії Байрона, переважання в ній суб'єктивного аспекту - це наслідок нерозривної єдності особистості і творчості поета. Вона...
-
Жанрові особливості епохи - Характеристика образів у романі Е. М. Ремарка "Тріумфальна арка"
1920-ті роки - період в літературі Європи і США, який характеризується, як різностороннім осмисленням історико-культурного контексту, так і появою нової...
-
Як ніяких інший письменник, Гете зумів у своїй творчості відобразити період, коли під гнітом тяжких умов починалося формування демократичної національної...
-
Основные образы поэмы - Анализ взаимодействия правды и вымысла, лежащих в основе "Песни о Роланде"
Песня роланд народность поэма Как и всякий героический эпос, "Песнь о Роланде" содержит много вымышленных образов, а достоверные личности предстают...
-
Образ Роб Роя - Вальтерскоттовский Локсли (или Роб Рой) и Робин Гуд народных баллад
Наделив Роб Роя смелостью и решительностью, Скотт показывает его мудрым, благородным, великодушным сыном народа. Роб Рой отпускает на волю пленных...
-
Исторический портрет средствами литературоведения Прежде чем воссоздать исторический портрет помещика на основе произведений Н. В. Гоголя "Старосветские...
-
"Жах душі" - композиційна основа психологічних новел Едгара По Едгар По органічно вписується в загальну картину літературного життя США. По був першим...
-
Працюючи над романом "Пані Боварі", Флобер розробив об'єктивний стиль, який був прийнятий з різними видозмінами французькими письменниками другої...
-
"Вишневий сад" була останньою i, можна сказати, пiдсумковою п'єсою Антона Чехова. Вiн написав її незадовго до смертi, 1904 року, на переломному стику...
-
Чайльд Гарольд - це особливий тип ліричного героя з високим рівнем інтелекту й гостротою сприйняття, здатний легко пристосовуватися до нових ситуацій і...
-
"Маруся Чурай" Ліни Костенко -- це не просто наша обікрадена и поганьблена історія, не тільки художня енциклопедія життя українського народу середини...
-
За своєю суттю роман є глибоко національним. Ліна Костенко здійснила величезну дослідницьку роботу, щоб якомога точніше відобразити в романі Україну XVII...
-
Третім у "покутській трійці" був уродженець с. Кобаки Косівського району Іван Семанюк - Марко Черемшина (1874-1927). Глибокий і всесторонній знавець...
-
Наступними творами Байрона були "східні поеми", в яких отримує розвиток "байронічний комплекс", висловлений у "Чайльд-Гарольді". Водночас в них...
-
Найбільш відоме художній твір Шамиссо - повість "Дивовижна історія Петера Шлеміля" (1814). У розповіді про людину, яка втратила свою тінь, автор...
-
Творчість Байрона була найбільш могутнім виявом переломної, кризової епохи - епохи економічних і політичних революцій і довготривалих, кровопролитних...
-
Особливості систем образів у трагедіях - Системи персонажів в трагедії Шекспіра
Для трагедій Шекспіра характерно глибоке проникнення в історичну суть трагічних протиріч свого часу. У драматургії Шекспіра правдиво відбиті...
-
Повість "Художник" - Російськомовні повісті Т. Г. Шевченка
Повість "Художник" створена в дусі романтичних тенденцій розвитку автобіографічного роману виховання, її структурною і сюжетною домінантою є життєпис...
Історична основа повісті "Кармелюк" - Образ народного месника в повісті Марка Вовчка "Кармелюк"