Звуковий образ як синтез мистецтва та технологій - Створення звукового образу звукорежисером в сучасній музичній композиції

Уявлення про музичну композицію як про вид художньої творчості, питання взаємодії музичного твору та мистецтва в цілому не випадково хвилюють сьогодні суспільство. Сучасність - це час усвідомлення художньої діяльності, її цінностей, специфічного способу мислення, складного взаємозв'язку мистецтва з навколишнім світом. Створення музичної композиції, як творчу творчу діяльність, можна віднести до сфери мистецтва, і за роки розвитку звукорежисури накопичений досвід по використанню художніх прийомів. Сучасна музична композиція створюється звукорежисером за допомогою технічних та художніх засобів і є однією з форм матеріального втілення мистецтва, представляючи собою складне явище, що охоплює різні сторони життя суспільства. Вступаючи в діалог зі споживачем, музична композиція є іманентним феноменом масової культури, виконує соціальну функцію і є однією з форм масової комунікації за допомогою передачі образів. Однак, незважаючи на постійний розвиток, сучасна музична композиція залишається маловивченим явищем з точки зору образних аспектів.

Цілісна характеристика питання передбачає необхідність порівняльного аналізу образу в сучасній музичній композиції та художнього образу в мистецтві, які апелюють низкою загальних категорій, проте далеко не рівноцінні.

Художній образ завжди пов'язаний з реальністю і автором, у той час як створення сучасної музичної композиції абстрагується від реальності і відбувається його дистанціювання від автора. Люди споживають не товари, а відповідні їм образи, пропонуючи споживачеві віртуальне життя в рамках певних "зоряних" виконавців. Таким чином, художній і сучасний музичний образи мають принципово різну природу походження. Художній образ є еманацією таланту, здібностей автора, який реалізує свій задум поза планом і графіком. Звуковий образ в музичній композиції - це реалізація чіткого плану, творчий процес, обмежений рамками брифу. Тиражування художнього образу - вірний шлях до його загибелі. Для сучасного музичного образу це єдино можливий спосіб існування. Виходячи з цього, ми отримуємо різну структуру і зміст цих двох типів образів.

Художній образ не залежить від часу. Звуковий образ сучасної музичної композиції актуальний в дуже обмежених часових і просторових рамках. Не будучи сприйнятий аудиторією, для якої він призначений, просто не існує. Головний механізм впливу сучасного звукового образу - це частота глядацького сприйняття, яка в кінцевому підсумку формує лояльність до твору і як наслідок, захоплення виконавцем.

Однією із загальних рис аналізованих образів є умовність у відображенні реальності. І мистецький та сучасний звуковий образи не тотожні дійсності. Художньо-образне і звуковому образі в сучасних музичних композиціях відображення дійсності, будучи творчими продуктами, несуть на собі печатку умовності.

Художній образ постійно апелює такими художніми категоріями, як метафора та асоціації. Метафора часто розглядається як основа художньої образності. Звуковий образ сучасних музичних композицій частіше за інших використовують метафори, і як показує аналіз естрадної практики, найчастіше саме наявність метафори робить звуковий образ ефективним. Пов'язано це з тим, що метафоричність властива людському мисленню в усіх сферах її прояви.

Об'єднуючим моментом в розумінні образу в мистецтві загалом і в сучасному музичному мистецтві є злиття в ньому об'єктивних і суб'єктивних начал, ідеального і реального одночасно. Сучасна музична творчість - це комунікативний вид діяльності, що відображає дійсність і змінює її шляхом привнесення своїх ідеалів. Тому поняття художній образ в повній мірі відноситься як до мистецтва загалом, так і до сучасних музичних композицій зокрема. Художній образ, завдяки своїй знаковій символічній природі, реалізує в мистецтві і в сучасній музичній творчості певні соціальні функції.

У семіотичному аспекті художній образ - засіб смислової комунікації в рамках культурної епохи. З подібної точки зору образ виявляється фактом уявного буття, він щоразу реалізується в уяві адресата, що володіє культурним "кодом" для його впізнання. Символічна природа звукового образу музичної композиції так само вимагає від реципієнта декодування інформації. Зчитування звукових образів зумовлено особливостями соціокультурного контексту епохи, психологічних особливостей сприйняття.

Перцептивні процеси доцільно розглядати в якості основних для визначення ефективності звукового образу і музичної творчості в цілому. Специфічним є і сприйняття художнього образу.

Звуковий образ сучасних музичних композицій повинен сприйматися тільки у відповідності з авторським трактуванням, інакше він не виконає своєї функції. Образ, передбачуваний автором звукового твору повинен виявитися рівним образу реципієнта. Звукові образи сприймаються пасивно, не вимагаючи активної роботи свідомості. Сприйняття ж художнього образу припускає активність сприймає, трактує по-своєму створене художником.

Образ, як відомо, еволюціонує від образу-задуму до образу-реалізації і від образу-реалізації до образу-сприйняття. Згідно когнітивної теорії особистості людина сприймає зовнішній світ, людей і себе крізь призму створеної ним пізнавальної системи, а значить, сприйняття образу залежить від здатності особистості сприймати отримувану інформацію, зіставляти з вже наявною і давати відповідну оцінку. Останнє призводить до поведінкової реакції особистості, тобто до вчинків.

За результатами вищевикладеного ми можемо зробити висновок, що художній образ в мистецтві і звуковий образ в музичної композиції апелюють низкою загальних категорій. Вони будуються і створюються за допомогою художніх засобів, проте далеко не рівноцінні. Художні образи виконують функції осмислення буття і творіння людини, а технологічне створення звукових образів формує сприйняття товарів і виконавців.

Похожие статьи




Звуковий образ як синтез мистецтва та технологій - Створення звукового образу звукорежисером в сучасній музичній композиції

Предыдущая | Следующая