Вступ - Українська демонологія

Демонологія - це сукупність міфічних народних уявлень і переконань, яка спирається на віру в існування злих духів (демонів). Демон (у грецькій міфології) - це узагальнене уявлення про певну невизначену і неоформлену божественну силу зла чи, рідше, добра. Ранні християнські уявлення про демонів пов'язані з образом злої, демонічної сили. Демон - умовне позначення тих надприродних персонажів, які не є богами і займають порівняно з богами нижче місце в ієрархії, чи знаходяться на нижчих рівнях у даній міфологічній системі. У більш вузькому і точному значенні демони - злі духи.

Переважна частина образів української народної демонології має дохристиянське походження. Тобто у час прийняття християнства український народ мав розвинену демонологію. Однак з часом саме під впливом християнства змінився погляд на демонологію: надприродну силу воно остаточно обернуло в силу злу, нечисту. Демонологічне уявлення пов'язувалися з явищами природи, господарсько-побутовим життям. Народна фантазія часто надавала демонічним істотам людську подобу, тобто наділяли їх антропоморфними рисами.

Вірування народу в злих духів пов'язувалися з їх уявленнями про навколишній світ. До найпоширеніших в українській демонології образів належать відьми, русалки, мавки, домовики, упирі, вовкулаки, змії, песиголовці і т. д. Частина з них є генетичним продовженням та своєрідною трансформацією образу чорта, який, згідно з народними віруваннями, виник раніше, ніж із хаосу утворився світ.

Похожие статьи




Вступ - Українська демонологія

Предыдущая | Следующая