Російський фарфор - Кераміка, витоки виробництва. Фарфорова справа в Європі і Росії. Українська кераміка
У середині ХVIII століття фарфоровий секрет знала вже майже вся Європа. До оволодіння ним наближалася й Росія.
Фарфором уже давно цікавився російський двір. Знаючи його якість, Петро І не раз замовляв у Китаї фарфоровий аптекарський посуд для Московського аптекарського приказу. Перебуваючи в Голландії, він придбав для себе фарфоровий чайний сервіз. Тоді ж король Август віддячив російському монархові за визволення Саксонського королівства від шведів, подарувавши йому майсенський кавовий сервіз. Усе це заохотило Петра І шукати можливості для налагодження свого, вітчизняного фарфорового виробництва.
"Батьком" російського фарфору випало стати Дмитру Виноградову.
Виноградов власноруч проектував і зводив численні конструкції печей для різних етапів роботи: для. першого (він називається утильним) випалу фарфорових виробів, для випалу вже полив'яних і -- окремо -- мальованих, а також для виплавки самих полив. Добирав види палива. Ретельно розробив режим кожного виду випалу -- скільки годин і при якій температурі випалювати, якою мусить бути кінцева температура. Шукав найдоцільніший хімічний склад полив і фарб, спосіб покриття фарфорового черепка.
Перші, експериментальні фарфорові вироби почали виходити з мануфактури вже в 1747 році. Та справжня його історія ведеться від 1752 року. Тогочасні вироби прості за своєю формою й невигадливі за оздобленням: гудзики до камзолів, свічники, дзвіночки, колодочки до ножів і виделок, шахи, посудини на кав'яр, великодні крашанки, ефеси до шпаг, чайні сервізи. Тобто речі порівняно невеликі, які було легше формувати і вміщувати в маленькі "ручні" горна Виноградова. До нас дійшло дев'ять авторських виробів цього майстра -- табакерка, чашечка, мисочка, сільничка, стопка, інші дрібнички.
В 1756 році на мануфактурі виготовили перший вітчизняний фарфоровий столовий сервіз. Він називається "Власний", оскільки особисто належав імператриці Єлизаветі. Складається цей сервіз із глибоких і мілких тарілок, сільнички, сухарниці, гірчичниці, фарфорових ложок і виделок з фарфоровими колодочками. Увесь посуд прикрашено рельєфною сіткою й маленькими квіточками на її перетинах. Ажуровий декор -- сіточку, гірлянди, квіти й листочки -- виліплено вручну. Це перша велика робота російських фарфористів, у якій вже проглядає розуміння специфіки нового матеріалу й бажання виявити в ньому свій художній стиль. Сервіз "Власний" зберігається в Москві, в Історичному музеї, а одну десертну тарілочку можна побачити в експозиції Київського музею російського мистецтва.
Отже, російське панство було вдоволене, що нарешті й воно прилучилося до європейської традиції фарфорового посуду. Поширилася також мода на фарфорові статуетки, на нюхання табаку з фарфорових табакерок і парфумів -- з фарфорових ароматниць.
Продукція російських фарфористів гідно конкурувала з найкращим в Європі майсенським фарфором. Про це красномовно свідчить такий факт. Катерина II замовила була майсенському заводові столовий сервіз для мисливського будиночка в Оранієнбаумі. З часом частина сервізу розбилася. Відновити її доручили майстрам з міста на Неві. Вони зробили це так майстерно, що не можна було відрізнити, де робота німецьких, а де російських майстрів.
Уряд стимулював розвиток вітчизняної фарфоро-фаянсової промисловості (про фаянс ми говоритимемо далі). У 1800 році імператор Павло І видав наказ про обмеження довозу в Росію іноземного фарфору. Тричі (у 1806, 1810 і 1822 pp.) для зменшення імпорту запроваджувалися високі митні тарифи. Це відбивалося на цінах. Охочих купувати дуже дорогий іноземний фарфор, коли був недорогий вітчизняний, знаходилося обмаль.
Тим часом попит на фарфор постійно зростав. І єдиний у країні завод уже не встигав задовольняти потреби всіх його шанувальників. Ще донедавна -- коштовний матеріал, предмет розкоші, доступний тільки багатіям, -- фарфор починав задовольняти запити купецтва, заможних міщан. А що з другої половини 60-х років XIX століття технологія виробництва фарфору вже не становила таємниці, з'явилися передумови для виникнення численних приватних підприємств. Їхня продукція орієнтувалася на смаки масового покупця.
Перший російський приватний завод заснував англійський купець і підприємець Франц Гарднер. Після того, як його люди виявили великі поклади каоліну спочатку в селі Полошки, поблизу Глухова на Чернігівщині, а пізніше -- у Підмосков'ї, Гарднер у 1766 році відкрив у селі Вербівках Гжельського повіту Московської губернії перший завод. Невдовзі він заснував під Москвою ще кілька заводів.
У XIX столітті приватні заводи виникають як гриби після дощу. Серед найвідоміших були заводи Попова і Юсупова -- у Підмосков'ї, заводи Батеніна й братів Корнилових -- у Петербурзі. Починаючи із 70-х років XIX століття більшість великих заводів (серед них -- і гарднерівські, після смерті власника) поступово було монополізовано в "Товариство Кузнєцова". Матвій Сидорович Кузнєцов, підприємець, "король російського фарфору", давав 75 відсотків фарфорової продукції Росії. Кількість фарфоро-фаянсових підприємств країни обчислювалася десятками, сотнями. Можна сміло твердити, що державна політика "забезпечити всю Росію фарфором" здійснювалась успішно.
Гжель -- село, відоме ще з часів князя Івана Калити, з початку XIV століття. Чудова глина, ліс сприяли виникненню тут гончарського осередку. Гжельськими кахлями обличковували груби й коминки в будинках старої Москви, гжельські цеглини лежать у кремлівських вежах. У Гжелі гончарювали мало не в кожному дворі. "Глина -- то хліб наш", -- кажуть і тепер гжельські умільці.
По всій Росії розходилася багатоколірна гжельська майоліка* -- чудернацькі звірята, фантастичні птахи, глечики у вигляді двоголових орлів, квасники з ліпною скульптурою, вигадливі соусники, келихи, боклаги, квітники, кумгани-жартівники...
1724 року заповзятливий московський купець Афанасій Кирилович Гребенщиков об'єднав місцевих гончарів, створивши фабрику, де виготовлялися майолікові вироби. Мануфактура Гребенщикова -- перше керамічне підприємство Росії.
Розширюючи й удосконалюючи свою діяльність, Гребенщиков почав вивчати місцеву глину білого кольору. Разом із синами він винайшов масу, близьку до фаянсу. Гжельський напівфаянс розмальовували в традиціях модного тоді дельфтського фаянсу: синьою фарбою (кобальтом) з усім багатством її відтінків -- від ніжно-блакитного до дзвінкого волошкового й насиченого фіолетового -- по білій емалі. Це був переважно столовий посуд.
Похожие статьи
-
На відміну від фарфору фаянс ніколи не вважався предметом розкоші. Споживачі фаянсового посуду сиділи і за царськими, і за селянськими столами. У XIX...
-
Глина -- дуже поширений, легкодоступний природний матеріал. Видобуток її, приготування до роботи та й сама робота з нею не потребують якихось складних...
-
Сувора, кам'яниста, малородюча земля Еллади завжди потребувала для обробітку великих зусиль, тяжкої й копіткої праці. Оливки й виноград - це чи не все,...
-
В Англії фарфорові виробництва були приватними. До найперших належали мануфактури в Бау (1744 p.), Чеслі (1745 p.), Бустері (1751 p.) та Дербі (1776 p.)....
-
Вступ - Кераміка, витоки виробництва. Фарфорова справа в Європі і Росії. Українська кераміка
З того часу, як грудочка глини (а, може, це був і рукотворний глиняний виріб) випадково опинилася в багатті, де набрала міцності каменю, --...
-
Отже, кераміка - це вироби з природних глин, а також їх сполук з мінеральними і органічними добавками. Поширення кераміки відіграло велику роль в історії...
-
Культурно-історичний розвиток Росії у XVІІІ столітті: боротьба тенденцій і труднощі прогресу
Автор аналізує специфічні особливості культурно-історичного розвитку Росії XVIII ст. Крізь призму боротьби західницьких і слов'янофільських тенденцій...
-
Історична довідка Першi поселення на територiї сучасного мiста з'явилися дуже давно. Зокрема, тут виявлено залишки поселень первiсної...
-
Третій розділ дисертаційного дослідження "Творчість Михайла Жука у контексті розвитку вітчизняного декоративно-прикладного мистецтва" Є найбільш вагомим...
-
Витоки проблем - Донбас як стикове пограниччя
Донбас -- регіон, у якому багато що починалося з "нуля". "Дике поле", спустошене й знелюднене постійними татарсько-турецькими нападами, стало ареною...
-
Лесь Курбас (повне ім'я -- Олександр-Зенон Степанович Курбас; 25 лютого 1887, Самбір, Королівство Галичини та Володимирії -- український режисер, актор,...
-
Російськомовна література 1900-1930-х рр. в Україні - Періодизація української культури
На початку ХХІ століття в українському літературознавстві російськомовні художні твори, написані українцями впродовж ХVIII-ХХ століть, тільки-но...
-
1. Творчість незручного і "нестандартного" як для радянських часів митця замовчували близько п'ятидесяти років. Від монографічної статті Ю. Михайліва...
-
Українське кіномистецтво - Періодизація української культури
Однієї з відмітних рис культури XX в. є розширення сфер її впливу на людей через засоби масової комунікації, такі, як радіо, кіно, телебачення, що...
-
У Другому розділі "Універсальне обдарування Михайла Жука як характерна прикмета творчої особистості доби модерну" Розглядаються чинники, які впливали на...
-
У 3.5. Пізній одеський період творчості (1939 - 1951-й рр.) розглядаються перші повоєнні твори. Зроблені після морального стресу, роботи, які збереглися...
-
Українська освіта і наука у другій половині ХVІІ-ХVІІІ століттях - Періодизація української культури
У другій половині XVII--XVIII ст. освіта, наука і друкарство на Правобережній, Лівобережній і Слобідській Україні розвивалися в різних умовах. На...
-
3.4 Підмосковний період - час синтезу найвищих техніко-технологічних і творчих досягнень. Робота з тонкою керамікою (1937 - 1939-й рр.) Висвітлює період...
-
Школьная О. В. Творчество и художественно-педагогическая деятельность Михаила Жука в контексте становления украинской школы художников фарфора (первая...
-
Реферат на тему: Українська вишивка. Рушники Історія народної вишивки на Україні сягає своїм корінням у глибину віків. Дані археологічних розкопок та...
-
3.3. Полістилістичні шукання і педагогічні засади М. Жука у контексті розвою фарфорової галузі на теренах Радянського Союзу (1931 - 1936-й рр.). У цей...
-
У XIV ст. велика частина українських земель увійшла до складу Великого князівства Литовського. Україна об'єднується з Литвою в одну державу як рівна з...
-
- Фарфор в течение многих столетий служит символом роскоши, достатка владельца. Фарфор - как и дорогие ювелирные украшения, например, - всегда в моде, он...
-
У 1838-1840 роках Іакінф зміг почати підготовку та видання праць, присвячених безпосередньо Китаю. Тільки в журналі "Вітчизняні записки" він в 1839-1845...
-
У Петербурзі Іакінф повернувся до звичного життя, знову ставши популярною фігурою у світських та науково-літературних салонах. За спогадами, особливо...
-
Українська рок-музика виникла в кінці 60-х років на хвилі відлиги у суспільному житті і була представлена творчістю біг-бітових та ритм-н-блюзових...
-
Українська етнографія: предмет і джерела
Тема: Українська етнографія: предмет і джерела Дисципліна: Українська етнографія та краєзнавство Важливе місце серед різних напрямів вивчення краю займає...
-
Бібліотечна справа в українському селі (20-і рр. XX ст.)
Актуальність запропонованого дослідження зумовлена тим, що культурне життя селянства потребує проведення певних паралелей між минулим і сьогоденням. Адже...
-
Когда в России не было фарфора - Русский фарфор
До появления собственного фарфора Россия, как и Европа, покупала диковинный "звонкий товар" у иноземных купцов. Это были фарфоровые изделия из Китая, где...
-
Культурні здобутки та втрати в 40-80-х роках XX століття - Українська культура XX століття
Під час Другої світової війни всю територію України було окуповано німцями. Радянській владі, яка повернулась в Україну, необхідно було не тільки...
-
Відродження української культури в 20-х роках ХХ століття - Українська культура XX століття
Відмітною ознакою того часу стало відкриття українських шкіл. Протягом 1917--1918 навчального року в Україні відкрилося 30 українських гімназій,...
-
Меценатство і українська культура
Меценатство і українська культура Меценатами завжди ставали за покликом душі - як ясновельможні, так і ті, кому вдалося розбагатіти власною працею....
-
Українська культура 1917-1920 років крізь призму політичної діяльності революційних урядів
Опинившись при владі, Українська Центральна Рада задекларувала курс на досягнення національно-територіальної автономії. При цьому передбачалася активна...
-
Народне мистецтво: ремесла й промисли
Розвиток ремесел та промислів Поряд із землеробством, скотарством та іншими галузями господарства українці здавна займалися різноманітними ремеслами й...
-
Освіта та наука в Україні XIX ст - Основні етапи розвитку та здобутки української культури
Що стосується України, то на її території власна традиція широкої шкільної освіти була перервана. Якщо на початку XVIII століття практично кожне...
-
Культурні надбання переселенців Вірменські переселенці, що знайшли на подільській землі другу батьківщину, мали можливість зберегти та розвивати власну...
-
Найбільш давніми вулицями Рівного вважаються вулиці Замкова. Шкільна, Литовська, Пересопницька (колишня вул. Велика Мінська), Гетьмана Мазепи (колишня...
-
Джованні Казаретто: листи про наукову експедицію до Криму й Південного Подністров'я (1836 р.)
Стаття присвячена дослідженню маловідомої сторінки біографії італійського природодослідника Джованні Казаретто -- його подорожі до Криму та Південного...
-
Державний архітектурно-історичний заповідник "Софійський музей"
Державний архітектурно-історичний заповідник "Софійський музей" міститься в центрі Києва. На території заповідника, площа якого становить 5 гектарів,...
-
Найдавніші міста Донеччини (міфи і реальність)
За останні роки помітно посилився інтерес до історії заснування міст Степової України, в тому числі і Донеччини. Пояснюється це здебільшого тим, що...
Російський фарфор - Кераміка, витоки виробництва. Фарфорова справа в Європі і Росії. Українська кераміка