Ритуали шанування - Особливості української ментальності
Будь-яка етнічна культура має ключове поняття. У східних слов'ян воно асоціювалося з порядком, ладом (семантика "ладу", до речі, широка: це і порядок, і злагода, і влада, і устрій), яким, за народними віруваннями, керують божества: Ладо із Ладою та Доля. Саме вони приводять у порядок строкате й багатошарове суспільство, спонукуючи всіх підкорятися главі, молодших -- старшим, дітей -- батькам і т. д. Причому в основі ієрархічного підкорення була не стільки сила, скільки шана: старшого, а тим більше главу, поважали, і передусім тому, що ототожнювали його з божеством або такою особою, що має якості божества. Образ і подобу глави будь-якого соціального утворення -- сім'ї, сільської громади, держави -- імітували, як правило, всі, хто йому підпорядковувався, виробляючи для себе певні поведінкові стереотипи. По суті, формувалися два типи поведінки: почесна і звичайна. Перша характеризувалася стриманою пластикою рухів, урочистістю поз, скупістю міміки, величчю ходи; друга допускала суєту, поспішність, квапливість, що асоціювалося з земним походженням. Крайнім проявом звичайної поведінки вважалися "бісовські" риси -- кривляння, смикання, регіт, лихослів'я. Певна річ, така поведінка в народі засуджувалася.
Шана, повага і, отже, статус почесних святинь або осіб, як правило, пов'язувалися з почесною стороною світу, почесним місцем тощо. У східних слов'ян почесною стороною світу здавна вважався схід: там сходило сонце, звідти йшло тепло й життя. Не даремно схід вони асоціювали зі своїм найулюбленішим кольором -- синім. Різноманітні заговори, заклинання та молитви виголошували так, щоб обличчя неодмінно було звернено на схід; тільки по ходу сонця (посолонь) йшла молода запрошувати гостей на весілля; будуючи хату, слов'яни обов'язково розташовували її дверима на схід. Вважалося, що побачити перший промінь сонця -- значить отримати боже благословіння. Навіть дотепер можна спостерігати, як літні гуцули зустрічають сонце: знімають крисаню і низько вклоняються.
З прийняттям християнства на Русі почесна сторона світу перемістилася на південь -- у напрямку Візантії, звідки прийшла нова релігія з притаманною їй символікою. Червоний колір як символ влади візантійських імператорів став і символом державності Київської Русі. Звідси й асоціація південної сторони світу з червоним кольором. Щоправда, за традицією християни продовжували молитися, звертаючись на схід, а церкви будували олтарем також на цю давню почесну сторону: адже в основі міфологічних уявлень їхніх предків лежав глибоко вкорінений образ сонця, що сходить. Сонце ж прямо пов'язувалося з поняттям "верх", яке, у свою чергу, завжди ототожнювалося з поняттями "божественний", "головний", "почесний", "престижний".
Уявлення про почесний божественний верх переносилося і на земне життя. Статус почесної людини підкреслювався або стороною світу, або просторовим підвищенням. У праукраїнців глава родини займав найвигідніше місце -- біля вогнища, з протилежної від входу сторони -- і сидів, як правило, на підвищенні, що було привілеєм божества. Це виглядало особливо незвичним, оскільки майже до X ст. було прийнято сидіти на долівці; там же і їли, поклавши перед собою маленьку дощечку. Столи у сучасному розумінні з'явилися в Україні, очевидно, з прийняттям християнства, коли в язичницькій слов'янській хаті потребувалося місце для божниці. Це кардинально змінило планування інтер'єру житла: зліва від входу -- піч, а по діагоналі, на покуті -- стіл, орієнтований на південь або на схід.
Відповідних змін зазнала й, так би мовити, ідеологічна основа оселі -- вона почала поєднувати у собі дві релігії: язичницьку (осередком якої залишалася піч) і християнську (її духовним центром ставав стіл). Стіл уподібнювався до церковного престолу, що істотно змінювало релігійно-побутову символіку: хата певною мірою ототожнювалася з храмом, стіл -- з олтарем, глава родини -- зі священнослужителем, акт прийому їжі -- з жертовністю. В цих умовах звичаї, що колись не були пов'язані з християнством, набували релігійного забарвлення. Наприклад, навколо столу почали водити молодих під час весілля, носити новонароджених тощо. З перенесенням основних ритуальних дій довкола столу почесне місце в хаті перемістилося на покуть. Це місце визначало весь розпорядок у домі, як і всю структуру внутрісімейних взаємин. Почесне місце на покуті у звичайній ситуації займав глава родини, під час гостин -- почесний гість, на весіллі -- молодий із молодою, коли народжувалася дитина, -- баба-повитуха, під час хрестин -- кум.
Загальний розподіл рольових функцій у традиційній українській родині найрельєфніше проявлявся у порядку розміщення сім'ї за столом у святкові дні, коли особливо суворо дотримувалися ритуальних правил. Отож, на чолі стола сідав батько. Якщо в сім'ї не було батька, його місце займав старший одружений син, якщо ж він був неодружений, то главенство належало матері. На Поліссі, де зберігалися більш консервативні традиції, почесне місце праворуч глави родини займав старший син, далі вже сідали всі інші сини та дочки; мати, як правило, прислуговувала родині і тому сідала скраю.
До кінця XVIII -- початку XIX ст. цей порядок, у цілому характерний і для інших східнослов'янських народів, в українському середовищі дещо змінився: поруч із главою сім'ї по правий бік від нього у святкові дні сідала дружина. Коли взяти до уваги, що правий бік вважався особливо почесним, можна уявити, наскільки значною в українській родині була роль жінки-матері. Змінилося з лівого на праве й те місце, яке займала жінка, коли йшла поруч із чоловіком. Зрештою, на сьогодні ми маємо декілька паралельно побутуючих варіантів: заміжні жінки можуть займати і ліве, і праве місце від чоловіка, хоча у молодіжних парах жінка найчастіше розташовується праворуч; під вінець заручену ведуть з правої сторони, а після вінчання чоловік займає своє традиційне праве місце; нарешті, на Наддністрянщині зберігається зовсім архаїчна ситуація, коли чоловік іде попереду, а жінка позаду.
Традиційне розуміння феномена почесності позначалося на етикетних нормах поведінки людей. Наприклад, вітання здавна починали зі старших, під якими розуміли не тільки старших за віком, а й вищих за соціальним статусом. У пізніші часи до рангу почесних стали зараховувати й жінок: під час зустрічі з подружньою парою насамперед віталися з жінкою. Проте в умовах оселі ситуація змінювалася: той, хто прийшов у хату, спочатку вітав чоловіка, а тільки потім його дружину, підкреслюючи тим самим престиж глави сім'ї. Те ж саме робили, коли в хаті були гості, незважаючи на усталене в українському середовищі шанобливе до них ставлення.
Традиційні етнічні стереотипи становлять основу і сучасного спілкування, щоправда, виступаючи системою етикетних норм та правил поведінки без їх колишньої міфологізації. Натомість посилюється акцент на загальнолюдських цінностях, закріплення яких у свідомості людей можливе тільки через національні форми їх виявлення. Тож можна сподіватись, що по мірі відродження української нації відбуватиметься й оновлення тих рис, які віддавна були притаманні українцям, -- гостинності, благозичливості, шанування й щиросердя.
Похожие статьи
-
Міфологізація гостя - Особливості української ментальності
Однією з найхарактерніших рис спілкування в середовищі українців вважається гостинність. Вона становить не тільки обов'язковий компонент їхнього способу...
-
Форми традиційного вітання - Особливості української ментальності
Спілкування людей розпочинається, власне, з вітання. В українців воно становить досить складний ритуал, який включає і жести, і міміку, і фізичні...
-
Двоїстість української ментальності - Особливості української ментальності
Своєрідність будь-якого народу проявляється передусім у спілкуванні, оскільки саме там концентруються етнічні стереотипи з притаманною їм особливою мовою...
-
Особливості української культури та менталітету
На початку літа 1846 року вперше і востаннє відвідав Україну один з найвідвертіших її ворогів В. Бєлинський. Перебуваючи у Харкові, 27 червня він написав...
-
Особливості релегійного культу східнослов*янських племен - Періодизація української культури
Ранні релігії стародавніх словгян були анімістичними. Людина вірила, що все навколо неї живе: почуває, розуміє, має свої бажання, бореться за існування....
-
Особливості романтизму в українській художній культурі - Періодизація української культури
Розвиток романтичного типу творчості, що почався у преромантизмі, як загальноєвропейське явище був зв'язаний з глибоким світоглядним переломом наприкінці...
-
Індивідуалізм української ментальності: проблема ідентичності і культурна традиція
Індивідуалізм української ментальності: проблема ідентичності і культурна традиція Індивідуалізм є однією із головних настанов етнічної ментальності...
-
Особливості української демонології - Українська демонологія
Українська демонологія як сукупність переказів про живу і неживу природу та людину розвивалась на базі давньої загальнослов'янської міфології і має з нею...
-
Вступ - Історія становлення та розвитку української мови
Із індоєвропейської прамови, яка розпалась не пізніше 2,5-3 тисяч років до н. е., з її північно-східної діалектної групи, до якої входили також діалекти...
-
Досить високого рівня досягло до Х віку і ремесло. Виготовленням виробів із заліза і кольорових металів займалися переважно майстри-професіонали....
-
Школьна О. В. Творчість і мистецько-педагогічна діяльність Михайла Жука в контексті становлення української школи художників фарфору (перша половина...
-
Вступ - Культура давнього світу та її вплив на становлення української культури
Розв'язуючи проблеми, пов'язані з кожною із національних культур, неможливо обійти увагою питання про її походження. Жоден фактор, що визначає нації...
-
Проблеми походження східнослов'янських племен - Періодизація української культури
Питання походження східних слов'ян і на сьогодні є недостатньо вивченим. Існує декілька версій відносно територій, де формувався східнослов'янський...
-
Кінематограф української діаспори - Історія театру та кіно
В 1927 році галичанка Софія Яблонська переїхала з Львову до Парижу, звідки почала подорожувати світом та знімати видові фільмі. Мандруючи Францією,...
-
Українське кіномистецтво - Періодизація української культури
Однієї з відмітних рис культури XX в. є розширення сфер її впливу на людей через засоби масової комунікації, такі, як радіо, кіно, телебачення, що...
-
Незважаючи на великий моральний стимул, який дала більшовикам перемога у другій світовій війні, Сталін був переконаний, що війна завдала радянському...
-
Перший козацький літопис був анонімним, а наступні -- авторськими. Григорій Граб'янка і Самійло Величко уклали зводи, де розповіли про козацтво з тією...
-
На початку VIII століття нової ери Аравія, яка в ті часи вважалася таким собі ведмежим закутком світової цивілізації, несподівано для тодішньої Ойкумени...
-
Початок наступу тоталітаризму на осередки української культури - Українська культура XX століття
Отже, 20-ті роки були роками зростання, піднесення і розвитку української культури, національного відродження. Але це якраз серйозно турбувало Сталіна і...
-
Ментальність як ідентифікаційне поняття у матриці української культури
Вступ Актуальність теми дослідження. Тривалий час тема ментальності у фокусі проблеми нації нівелювалася марксистською методологією, яка визначила...
-
Література Київської Русі - Основні етапи розвитку та здобутки української культури
Писемність у східних слов'ян з'явилася приблизно ще в першій половині IX століття. Лінгвісти, аналізуючи тексти договорів руських князів з Візантією...
-
Українське музичне мистецтво ХІХ ст. - Періодизація української культури
Поетична і музична обдарованість українського народу була основою високого рівня розвитку музично-пісенної творчості. У XIX столітті як і раніше...
-
Пантеон давньослов'янських богів У найзагальнішому вигляді еволюцію слов'янського пантеону дослідники уявляють так: спочатку у праслов'ян були поширені...
-
Трипільська культура - Основні етапи розвитку та здобутки української культури
Існують різні думки щодо походження трипільської культури. За В. Хвойкою, наприклад, це було автохтонне населення (предки слов'ян), яке жило на території...
-
Давність мови - Історія становлення та розвитку української мови
В історіографії широко відома думка М. Маркевича, за якою великороси - народ, похідний від українців: український народ сформувався в незапам'ятні часи,...
-
Г. Сковорода - видатний український просвітитель - Періодизація української культури
Погляди Г. С. Сковороди сильно відрізнялися від переважної у той час передової думки. Сучасні Григорію Савичу філософи робили акцент на дослідженні...
-
У становленні й розвитку центральної ідеї правової думки України -- ідеї незалежної й суверенної держави -- значне місце відводилося проблемам волі та...
-
Українська освіта і наука у другій половині ХVІІ-ХVІІІ століттях - Періодизація української культури
У другій половині XVII--XVIII ст. освіта, наука і друкарство на Правобережній, Лівобережній і Слобідській Україні розвивалися в різних умовах. На...
-
Складні і багатогранні процеси походження народів та їх культур постійно привертають до себе увагу. За свою багатовікову історію український народ...
-
Початок формування української мови - Історія становлення та розвитку української мови
Найважливіші фонетичні, граматичні та лексичні особливості української мови почали зароджуватись й розвиватись ще з ХІІ ст.; у XIV-XVI ст. у своїй...
-
Українська ментальність - Періодизація української культури
Дослідники ментальності українського народу (М. Шлямкевич, В. Дорошенко, С. Білокінь) вважають, що духовний світ українства вирізняється...
-
Періодизація української культури - Періодизація української культури
Глибокий гуманістичний зміст української культури, її значення для творчого самоусвідомлення багатьох поколінь українського народу в національному...
-
У 3.5. Пізній одеський період творчості (1939 - 1951-й рр.) розглядаються перші повоєнні твори. Зроблені після морального стресу, роботи, які збереглися...
-
3.2. Авангардний період в творчості М. Жука на тлі поступу українського фарфору (1928 - 1930-й рр.). висвітлює час опанування технології майоліки....
-
2.2. Стилізації епохи модерну як джерело формотворчих принципів у творчості М. Жука присвячений специфіці пластичної мови художника, що визріла на...
-
Моделювання одягу - Сучасна авторська лялька у стилі української народної ляльки
Сорочка Вишита сорочка є традиційним вбранням для українського народу, яке я хочу додати до своєї ляльки. Традиційними фасонами для жіночої української...
-
Правила техніки безпеки - Сучасна авторська лялька у стилі української народної ляльки
Правила роботи з ножицями 1) Ножиці для ручної праці повинні мати заокруглені кінці. 2) Клади ножиці чи ніж так, щоб вони не виступали за край робочого...
-
Музична культура в Україні у ХХ ст - Періодизація української культури
У XX столітті до теми українського фольклору зверталися багато професійних та аматорських колективів України, також створювалися ансамблі в емігрантських...
-
Після тривалої міжусобної боротьби на Київський стіл сідає Ярослав, який правив 18 років. Великою мірою він упроваджував усе краще, чого досяг Володимир:...
-
Прийшовши до влади, Володимир Великий спробував провести релігійну реформу, суть якої полягала в модернізації язичництва, запровадженні на Русі культу...
Ритуали шанування - Особливості української ментальності