Назви злаків у прислів'ях і приказках - Назви рослин в українських прислів'ях і приказках
Якби ми могли повернутися в глибину віків і подивитися, що люди сіяли тоді, ми б не побачили багатьох рослин, звичних для нас тепер: не було б там ні кукурудзи, ні картоплі, ні соняшнику. А от пшеницю на нашій землі сіяли ще за три тисячоліття до нашої ери. У Єгипті вона була відома понад чотири тисячоліття тому, а в Передній Азії її вирощували ще давніше - вісім тисяч років тому. Важко сказати, яка країна була прабатьківщиною пшениці. Назва цієї культури дуже давня - вона ще праслов'янська. Слово пшениця утворене від слова пшоно. Сьогодні цей зв'язок між словами пшоно і пшениця зовсім утратився: пшоно для нас - назва готового продукту, пшениця - це і пшеничне поле, і пшеничне зерно, але готові до споживання продукти мають інші назви. В нашій мові збереглося багато прислів'їв, в яких говориться про пшеницю. В усіх них народна мудрість возвеличує найголовнішу і найважливішу злакову культуру українців. "На чорній землі біла пшениця родить", "Пшениця колоситься - життя веселиться"[1, 107]. Як бачимо, слово пшениця часто вживане в прислів'ях.
У пшениці є дикий родич, якого східні і західні слов'яни звуть пирей, пирій. У давнину було слово пиро, яке означало полба - один із різновидів пшениці. Звідси слово пирій - це "пшеничний", "хлібний". Сьогодні цей корінь є в назвах пшениці у південних слов'ян: у сербів - пир, у словенців - pir, pira. Інші назви цього бур'яну - російське ржанец, українське житець - є начебто перекладом його давньої, первісної назви. Серед приказок зустрічаємо таку "Мов житцем поросло"[1, 51], в значенні "поросло густою дикою травою".
Як і пшениця, давньою злаковою культурою в Україні є просо. Його вирощували ще за чотири-п'ять тисяч років до нашої ери. Назви його пов'язують зі словом пістрявий. На Україну просо привезено було, мабуть, кочівниками. Батьківщиною його вважають Східну і Центральну Азію. У літописі ХІ століття згадується, що просо сіяли біля Києва. Просо - рослина-годувальниця - оспіване в багатьох прислів'ях і приказках. Наприклад, "Просо вітру не боїться, а дощеві кланяється", "Тоді просо засівається, як глухий дуб розвивається", "Боїшся горобців - не сій проса"[3, 440]. І зараз просо - популярна рослина не тільки в нашому народі, а й в багатьох народів світу.
Назва жито спільнокоренева зі словом жити: "Дожити би до жита, а там не тужити"[1, 50]. Виходить, що без жита не було б життя. В цьому є частка правди, бо жито найбільш повноцінний продукт. Це стародавня культурна рослина, відома жителям Європи ще з бронзового віку. Батьківщиною жита вважають гірські райони Північної Африки й Західної Азії. Серед 13 його видів лише один культурний, решта - дикі. В Афганістані росте дике жито з дуже ламкими колосками, тому селяни після того, як зберуть пшеницю, змушені віниками вимітати колоски ламкого жита з поля. Про любов нашого народу до цього злаку, про те, що вживали цю назву часто, свідчать багато чисельні прислів'я: "Жито годує всіх, а пшениця на вибір", "Де постаралися, там жито і пшениця, де полінувалися, там кукіль і мітлиця", "Теплий апрель, мокрий май - буде жито, як Дунай"[1, 50].
А тепер поговоримо про гречку. Вона здавна полюбилася людям. Її сіяли у день Килини-гречениці. Походить гречка з Гімалаїв, де зосереджено найбільше форм дикої культурної рослини. З Гімалайських гір гречка потрапила в Сибір, на Далекий Схід, у Монголію, Китай, Індію, Японію. Вважається, що в Європейську частину, зокрема в Україну, гречка була завезена ще воїнами князя Святослава під час візантійського походу. Тому вона й зветься "гречанка", "грекиня". У польській мові вона теж gryka, hreczka - "гречанка". У середні віки в Європі її ще називали "турецьким житом". Виходить, звідки привезли, так і називали. Гречка невибаглива до місця свого посіву. Недарма в нашому народі збереглося прислів'я "Гречка каже: "Мене хоч в золу, аби впору"[1, 33].
Кукурудзу для Європи відкрив Христофор Колумб. 2 листопада 1492 року він побачив у жителів Куби дивну рослину - високу, листату, з великим насінням, зібраним на одному стрижні. Це був, як казали місцеві жителі, маїс. В Україні, а також у болгар, хорватів, словенців, поляків вона зветься майже однаково, але чому її саме так називають, до кінця так і не з'ясовано. Перше пояснення: рослину назвали так, тому що таким чином кличуть свійську птицю, коли годують зернами кукурудзи. Друге пояснення: назва рослини походить від кукуряв - "кучерявий". Третє пояснення: слово кукурудза найближче за звучанням до румунського кукуруц.
Ця рослина дуже вибаглива до умов, в яких вона зростає. Українці підмітили цю властивість кукурудзи і передали в спадок майбутнім поколінням в такому прислів'ї "Щоб кукурудзи було доволі, зустрічай сонце в полі"[3, 432]. Назва цієї культури не дуже популярна, зустрічається в прислів'ях і приказках рідко.
Історія соняшнику трохи нагадує історію кукурудзи. Іспанці привезли з Мексики цю дивовижну квітку, яка повертає голову за сонцем. У 1510 році її висадили в Мадридському ботанічному саду як декоративну рослину. Квітка увійшла в моду: її дарували світським дамам, ставили у вазони. Згодом соняшник став олійною культурою.
Назва цієї рослини в усіх народів, що населяють Європу, пов'язана із Сонцем: "сонячна квітка", "повернений до сонця", "той, що дивиться на сонце" та інші. Білоруси кажуть вороты - сонце, росіяни - подсолнух, а в українців - соняшник, сонях.
Народна мудрість увібрала в себе погляди людей на цю корисну рослину, надаючи їй значення багатства, родючості. "Посієш соняшник до дощу, матимеш сало до борщу"[3, 434]. Подібні прислів'я виражають не тільки ставлення людей до рослини, а й несуть відомості про те, коли краще її саджати.
Похожие статьи
-
Назви овочевих культур у прислів'ях і приказках - Назви рослин в українських прислів'ях і приказках
У розпалі літо... Що ж ми бачимо на городі? І картоплю, і буряки, і гарбузи, і дині, і горох, і капусту, і багато інших овочевих культур. Оті "буряки...
-
Назви трав у прислів'ях і приказках - Назви рослин в українських прислів'ях і приказках
Прислів'я приказка людина природа Найчастіше в прислів'ях і приказках зустрічаємо назви лікарських трав, а саме: звіробою, деревію, череди, полину. Про...
-
Назви квітів у прислів'ях і приказках - Назви рослин в українських прислів'ях і приказках
Квітник був неодмінною частиною садиби українського селянина, він прикрашав переважно причілок хати і найчастіше виходив на вулицю. Такі квітники й зараз...
-
Висновки - Назви рослин в українських прислів'ях і приказках
Отже, в нашій роботі, намагаючись з'ясувати, як використовуються в українських прислів'ях і приказках назви рослин: злаків, овочевих культур, квітів,...
-
Назви дерев у прислів'ях і приказках - Назви рослин в українських прислів'ях і приказках
Звичай шанувати священні дерева міцно увійшов до ментальності українців. Дерево, якому судився довгий вік, стає священним. Так на Рівенщені є дуб, якому...
-
Вступ - Назви рослин в українських прислів'ях і приказках
Прислів'я і приказки - неоціненна скарбниця народної мудрості. Кожне покоління вносить у цю невичерпну скарбницю нові коштовні діаманти, що збагачують...
-
Ставлення до дерев і рослин давніх українців - Назви рослин в українських прислів'ях і приказках
Усе, що оточувало первісну людину, мало, за її переконаннями, живу, як і в будь-якої істоти, душу, котра здатна розуміти, відчувати, мати свої бажання і...
-
Назви кущів у прислів'ях і приказках - Назви рослин в українських прислів'ях і приказках
Відомі прислів'я і приказки "Без верби і калини нема України", "Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте", "Дівчина як калина", "Калина багата...
-
Зернами народної мудрості з давніх-давен вважаються приказки та прислів'я, бо акумулюють багатовіковий досвід народу. Фольклорні твори навчали і...
-
До кінця 16 початку 17 століття на території України театральне мистецтво не було настільки розвинутим, як у країнах Західної Європи. Адже ригористична...
-
Становлення українського етносу
Становлення українського етносу Відомий українофоб Шульгін, скрегочучи зубами, писав у білогвардійському денікінському журналі: "Добре відомо, що...
-
Ремесла на українських землях у давні часи і в Середньовіччя - Українські ремесла
Ремесло було високо розвинуте в античних містах Північного Причорномор'я. У ранню добу, починаючи з 1-го тисячоліття почалося відокремлення ремесла від...
-
Мова і нація 02.10.2010 року 21 лютого 2000 року. ЮНЕСКО оголосило цього року днем рідної мови. Здавалось би: чому дивуватись, що має вражати. Дуже...
-
Харчування - Культура та побут населення України
До середини XIX століття сформувався господарський комплекс, що включав в себе землеробство зі скотарством (при перевазі землеробства). Рибальство,...
-
Слов'янство та його історична доля - Слов'янство та його історична доля
Звідки ж узялися слов'янські племена? Їхні корені знаходять ще серед скіфських племен, наприклад, Геродот називає неврів, що мешкали на північ від...
-
Етнічна батьківщина поляків - Поляки
За даними археології, на території Польщі льодовиковий період закінчився 15 тис. років тому. Середній кам'яний вік ХV-V тис. до н. ч., а неоліт у Польщі...
-
Пам'ятки архітектури Київської Русі
ПАМ'ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ Окинувши оком збережені до нас пам'ятки архітектури - дерев'яної у мурованої, різьби, малярства й т. зв. ужиткового...
-
Символіка гостинності: понятійно-категоріальний аспект
Актуальність феномена гостинності об'єктивно зумовлюється багатовіковою народною традицією шанобливого приймання й частування гостей, притаманного всім...
-
Українська етнографія: предмет і джерела
Тема: Українська етнографія: предмет і джерела Дисципліна: Українська етнографія та краєзнавство Важливе місце серед різних напрямів вивчення краю займає...
-
Вербальна трансмутація (міжкодовий переклад) витвору живопису
Вербальна трансмутація (міжкодовий переклад) витвору живопису "Без дихання слова не може бути збережене нічого у світі" Томас Манн "Те, чим наповнені моя...
-
Культурно-історичний розвиток Росії у XVІІІ столітті: боротьба тенденцій і труднощі прогресу
Автор аналізує специфічні особливості культурно-історичного розвитку Росії XVIII ст. Крізь призму боротьби західницьких і слов'янофільських тенденцій...
-
Виховні можливості фольклору - Регіональні традиції в народній педагогіці як засоби виховання дітей
Казка - улюблений жанр дітвори. Але чи всі знають, що прийшла вона до дітей із світу дорослих, як і пісні-ігри, прислів'я і приказки, загадки? Прийшла...
-
Очевидно, що жоден з видів народної творчості не має такого багатства нашарувань, як казка. На ній позначився вплив різних історичних епох, починаючи від...
-
Харчування - Культура і побут населення України XIX-XX століть
До середини XIX століття сформувався господарський комплекс, що включав в себе землеробство зі скотарством (при перевазі землеробства). Рибальство,...
-
Галузі культури та роль державної політики в сфері культури та мистецтва Культура населення мистецтво Упродовж останніх років роль культури в процесі...
-
На відвідування населенням закладів культури впливає безліч факторів результативний показник (відвідування) залежить від багатьох факторних ознак....
-
Аналіз динаміки чисельності закладів культури та їх відвідування населенням Вид аналітичної функції, за допомогою якої визначають тенденції розвитку у...
-
Головними показниками розвитку культури та мистецтва є кількість закладів культури та мистецтва на кількість населення. Наймасовішим закладом культури в...
-
Висновки - Перспективи розвитку українських закладів культури
За результатами проведеного дослідження можна зробити наступні висновки: 1. У період з 2009 по 2013 роки кількість театрів на території України в...
-
Сфера культури посідає особливе місце в українському суспільстві як галузь, що різнобічно впливає на його розвиток, поліпшуючи соціальне середовище...
-
Вступ - Перспективи розвитку українських закладів культури
Культура населення мистецтво Культура як самостійна галузь соціально-культурного будівництва включає до себе широке коло державних і громадських органів,...
-
Звичаї, обряди, музика - Поділля як етнографічний район України
В календарі подолян не було чітких розмежувань між зимовими, весняними, літніми та осінніми сезонами. Кожен з них логічно переходив в наступний,...
-
Сучасне русинство: етнополітичний проект чи криза української національної ідентичності
Забезпечення сталого гуманітарного розвитку, формування загальноукраїнської ідентичності та цілісності мовно-культурної сфери країни, інтеграція...
-
Сучасні перформативні практики: образотворчість чи театралізація? (На прикладі творчості Марини Абрамович) У статті досліджено особливості перформативних...
-
Кирило-Мефодіївське товариство - Періодизація української культури
На початку 40-х рр. XIX ст. центром українського національно-визвольного руху став Київ. Студенти та молоді викладачі університету св. Володимира...
-
Про історичне безпам'ятство слов'янства
Вже досить давно визрівав план підготовки циклу новітніх історико-графічних наукових матеріалів на шпальтах часопису " За Вільну Україну " на тему...
-
Перший козацький літопис був анонімним, а наступні -- авторськими. Григорій Граб'янка і Самійло Величко уклали зводи, де розповіли про козацтво з тією...
-
Шлях до високої комедії: "Тартюф, або Облудник", "Мізантроп", "Дон Жуан", "Скупий"
Шлях до високої комедії: "Тартюф, або Облудник", "Мізантроп", "Дон Жуан", "Скупий" До нас дійшло 34 п'єси комедіографа, не враховуючи втрачених,...
-
Культурний архітектура український шевченко Шевченко є основоположником нової української літератури і родоначальником її революційно-демократичного...
-
На початку VIII століття нової ери Аравія, яка в ті часи вважалася таким собі ведмежим закутком світової цивілізації, несподівано для тодішньої Ойкумени...
Назви злаків у прислів'ях і приказках - Назви рослин в українських прислів'ях і приказках