Міжнародної науково-практичної конференції "Другі києвознавчі читання: історія та етнокультура"
29 березня 2017 року на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна науковопрактична конференція "Другі києвознавчі читання: історія та етнокультура", присвячена 100річчю Української революції 19171921 рр.
Організували конференцію Київський національний університет імені Тараса Шевченка (історичний факультет, кафедра етнології та краєзнавства), Національна спілка краєзнавців України (Київська міська організація) та Софійський університет "Св. Климент Охридський" (історичний факультет, кафедра етнології).
У заході взяли участь 125 осіб співробітники наукових установ та викладачі вищих навчальних закладів, зокрема 41 співробітник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 11 співробітників Національної академії наук України. Крім того, учасниками конференції були й науковці з Болгарії, Білорусі, Грузії, США, Фінляндії.
Пленарне засідання відкрив і вів завідувач кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України Валерій Капелюшний. З вітальним словом до учасників конференції звернувся проректор з науково-педагогічної роботи університету, кандидат філософських наук, професор Володимир Бугров. Учасників заходу також привітав заступник декана історичного факультету, кандидат історичних наук Володимир Лободаєв. Радник посольства Республіки Болгарія в Україні Стояна Русинова зачитала вітальний лист учасникам конференції від Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Болгарія в Україні Красіміра Неделчева Мінчева. У листі окреслено історичні зв'язки між Болгарією і Україною, зазначено, що проведення подібних заходів свідчить про плідні й дружні стосунки між науково-освітніми закладами України і Болгарії. Від науковців Софійського університету "Св. Климент Охридський" учасників конференції привітав Веселин Тепавічаров доцент кафедри етнології історичного факультету. Між історичним факультетом Київского національного університету імені Тараса Шевченка і Софійським університетом "Св. Климент Охридський" започатковані творчі наукові й навчальні зв'язки. Так, студенти кафедри етнології та краєзнавства проходили в минулому році практику в Болгарії. В. Тепавічаров висловив упевненість, що співпраця між університетами буде поглиблюватися. Ярослав Шибанов начальник відділу з суспільно-політичних питань управління з питань внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю Департаменту суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації у вітальному слові відзначив активну громадянську позицію викладачів історичного факультету університету.
З доповідями на пленарному засіданні виступили відомі вчені, києвознавці, громадські діячі: Олександр Реєнт заступник директора з наукової роботи Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, голова Національної спілки краєзнавців України; Руслана Маньковська старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, заступник голови НСКУ, кандидат історичних наук, доцент, Михайло Кальницький києвознавець, член Головної ради Українського товариства охорони пам'яток, Аннабелла Моріна керівник ГО "Громадський рух "Почайна" та Сергій Гусовський депутат Київради, Сергій Горохов доцент Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, кандидат історичних наук, Ніна Волошінська завідувачка сектору історичного краєзнавства науковометодичного відділу Національної історичної бібліотеки України та Інна Чеховська головний бібліограф науково-методичного відділу бібліотеки.
Розгляд києвознавчої тематики учасники конференції продовжили на п'яти секційних засіданнях: "Події Української революції 19171921 рр. у Києві. Видатні особи в історії революції"; "Дослідники історії Києва. Діяльність наукових установ та товариств, навчальних закладів у галузі києвознавства"; "Маловідомі сторінки історії Києва. Дослідження адміністративно-територіального устрою, топонімії та соціально-економічного розвитку"; "Наука, освіта, культура та мистецтво Києва"; "Антропологія міста: духовність, етнічність, повсякдення". В роботі секцій взяли участь співробітники наукових установ та викладачі вищих навчальних закладів, аспіранти, працівники бібліотек та музеїв, вчителі, краєзнавці, студенти.
Значну увагу на конференції приділено питанням етнокультурного розвитку Києва, які розглядалися на засіданні секції 5 "Антропологія міста: духовність, етнічність, повсякдення". У засіданні секції взяли участь 24 науковці із Києва, Полтави та Софії (Болгарія).
Розпочалося засідання із надзвичайно цікавої та інформативної доповіді доцента кафедри етнології історичного факультету Софійського університету "Св. Климент Охридський" Веселина Тепавічарова на тему "Політичні субгрупи теоретична модель" на прикладі політичних субгруп Болгарії. Доповідь викликала бурхливі обговорення, зокрема присутніх цікавило, як розуміють науковці Болгарії співвідношення термінів "субгрупи", "субкультури", "локальні групи" тощо.
Болгарську тему на засіданні секції продовжив Юрій Сорока доповіддю: "Переселення до УРСР українців із Болгарії у перші післявоєнні роки". За його дослідженнями, на завершальному етапі Другої світової війни і в перші роки після її завершення радянська влада розгорнула масштабне переселення українців на батьківщину із Чехословаччини, Франції, Канади, Румунії, Болгарії та інших країн, що призвело до трагічних наслідків для цих репатріантів. конференція києвознавство науковий конфесійний
На засіданні секції були заслухані доповіді не тільки про південних, а й про західних слов'ян. Так, роль чехів в історії та культурі Києва була висвітлена у двох виступах доцентів кафедри Центральної та Східної Європи Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Ірини Малацай та Світлани Мотрук. І. Малацай розповіла, скільки підприємств та заводів було засновано чехами в Києві, і як вони розвивалися впродовж ХХ століття. Велику увагу дослідниця приділила історії заснованого у 1882 році акціонерного товариства "Гретер і Криванек", де вироблялися парові машини й устаткування для цукроварень. У 1922 році завод було націоналізовано більшовиками і перейменовано на "Більшовик". С. Мотрук представила інформацію про місця перебування у Києві відомих митців та науковців із Чехії, зокрема й чеського письменника-сатирика Я. Гашека, автора відомого твору "Пригоди бравого солдата Швейка".
Східні економічні зв'язки дореволюційного Києва були висвітлені у доповіді Наталії Зуб: "Східна торгівля на вулицях Києва на межі ХІХ початку ХХ ст.". На базі джерельної інформації, віднайденої на сторінках столичного довідника "Весь Кювъ", який видавався з 1899 по 1915 рік, дослідниця показала, що у цей період у Києві успішно торгувало багато вихідців з Близького та Далекого Сходу, Закавказзя та Середньої Азії, які змушені були згорнути свою підприємницьку діяльність із перемогою більшовизму.
Бурхливі обговорення викликала доповідь Оксани Сморжевської на тему "Сучасне язичництво в Києві". Дослідниця вже багато років вивчає діяльність неоязичників в Україні і поділилася із слухачами маловідомими широкому загалу фактами про них, спробувала навчити присутніх розпізнавати неоязичників за зовнішнім виглядом та за іменем.
Релігієзнавча тематика була продовжена також у доповіді Антоніни Кізлової на тему "Хрест святого преподобного Марка Печерника у взаємодіях між братією та відвідувачами Києво-Печерської Успенської лаври (кінець XVIII ст. 1925 р.)". Як зазначила дослідниця, вода з цього хреста довгий час вважалася благословенною, і відвідувачі Лаври її пили задля зцілення, причому навіть ті, що не сповідували православ'я.
Присутні на засіданні секції жваво обговорювали й доповідь Тіни Полек на тему "Між приватним і публічним: балкон у культурному ландшафті пострадянського Києва". Балкони видима частина будинку, тому всі присутні добре уявляли, про що йде мова. Проте для кращого унаочнення Т Полек продемонструвала на мультимедійній дошці багато фотографій київських балконів від кінця ХІХ до початку ХХІ ст. На численних прикладах дослідниця показала трансформацію балкону від відкритого простору, який був територією спілкування із зовнішнім світом, до закритого, ізольованого, коли шляхом засклення балконів кияни прагнули збільшити приватний простір своєї квартири.
Змістовною була доповідь Наталії Дробкової "Повсякденне життя киян в роки нацистської окупації в усних автобіографічних спогадах "дітей війни"". Дослідниця торкнулася такого важливого психологічного питання, як проблема пам'яті у малолітніх дітей, адже не вирішивши це питання, не можна спиратися на спогади про Другу світову війну киян, які в той час були малими дітьми, як на достовірне джерело. Н. Дробкова вказала на те, що за спогадами дітейкиян нацистські окупанти часто поводилися цілком гуманно по відношенню до них, пригощали цукерками тощо.
Темі усної історії приділили увагу дві дослідниці Ірина Ігнатенко з доповіддю на тему "Етика і прагматика усно-історичних свідчень: особливості запису в міському середовищі" та Ольга Грицюк "Визначення усної історії та її застосування в києвознавчих студіях". Під усною історією розуміють одночасно галузь досліджень і метод збирання, зберігання та інтерпретації голосів і спогадів людей, груп та учасників подій минулого. О. Грицюк наголосила, що усна історія є тим пластом прийомів та знань, на якому історична наука тісно поєднується із краєзнавством та етнографією.
Роль студентів у громадському та побутовому житті Києва була також висвітлена у двох доповідях "Вплив побуту на сімейне життя сучасної студентської молоді (на матеріалах міста Києва)" (Дарина Латишева) та "Студенти як рушійна сила та творці культури Євромайдану" (Катерина Комарова). Студентська молодь, без сумніву, є численною і активною частиною киян, що не боїться висловити свою думку вголос і донести її до можновладців, тому є рушійною силою у громадських перетвореннях і міста Києва, і України в цілому.
Темі традиційної та сучасної календарної обрядовості киян було присвячено одразу три доповіді. Віталіна Юрченко розповіла про традиції святкування осіннього свята Семена на київських базарах, Мирослав Борисенко про зимові свята у Києві, Євгенія Кукаріна про Великодні. Дослідники прийшли до висновку, що народні свята Києва, особливо в дореволюційний час, мали багато спільних обрядів і світоглядних засад із відповідними святами у сільській місцевості.
Етнологічну тематику продовжила Наталія Громова із доповіддю на тему "Місто Київ у традиційному світогляді українських селян (на матеріалі народних колядок)". Дослідниця навела тексти численних народних колядок, місцем дії в яких був Київ. На прикладі цих текстів етнолог показала важливість Києва як центра Всесвіту у традиційній світоглядній системі українських селян.
Загалом засідання секції, що проходило у невимушеній доброзичливій атмосфері, було надзвичайно цікавим і результативним для її учасників. Жваві обговорення після кожної доповіді не тільки збагатили знання її учасників про історію, культуру та економіку Києва, а й зблизили науковців між собою, що дає можливість встановити і зміцнити у майбутньому наукові контакти між народознавчими кафедрами та дослідницькими центрами Києва, Полтави та Софії.
У перерві між пленарним та секційними засіданнями учасники наукового форуму відвідали Музей історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка та ознайомилися з експозицією міжфакультетської фольклорно-етнографічної лабораторії кафедри етнології та краєзнавства.
На заключному пленарному засіданні учасники конференції заслухали звіти керівників секцій, які, зокрема, відзначили наукову новизну більшості доповідей, що базувалися на архівному матеріалі. На основі висловлених учасниками конференції пропозицій були сформульовані рекомендації щодо подальшого розвитку києвознавства, охорони історикокультурної спадщини столиці, увічнення пам'яті видатних учених та громадських діячів тощо. Низка рекомендацій стосувалася розвитку наукового києвознавства в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. З цією метою, відповідно до "Концепції розвитку української мови, культури та виховання історичної пам'яті у жителів міста Києва на 20152020 роки" (прийнятої III сесією VII скликання Київської міської ради від 28 травня 2015 року № 517/1435), що передбачає "практикувати проведення науково-практичних конференцій "Києвознавчі читання" за різними напрямами києвознавства", конференція рекомендувала:
Розширити тематику "Києвознавчих читань" в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, зокрема, проводити "Києвознавчі читання" не лише на історичну та етнологічну тематику, а й природознавчу, екологічну тощо, визначивши базовими для таких читань природничі факультети університету;
У зв'язку з тим, що "Читання" стають традиційними, надати оргкомітету конференції "Києвознавчі читання: історія та етнокультура" статус постійно діючого (з певною ротацією його членів) та заслуховувати на конференціях інформацію (звіт) про виконання рекомендацій, що має сприяти ефективнішій реалізації пропозицій, які артикулюються учасниками цих наукових форумів;
Редакційним колегіям фахових видань, що виходять на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, започаткувати рубрики з історії Києва;
Кафедрам гуманітарних факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, інших ВНЗ Києва, запропонувати для студентів-істориків, етнологів, туризмознавців дослідження тематики, пов'язаної з історією Києва в зарубіжній україністиці.
Рекомендовано також здійснення заходів щодо увічнення пам'яті видатних учених університету:
М. Ф. Біляшівського (18671926)
Провести на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка науково-практичну конференцію з пам'яткознавчої та пам'ятко-охоронної тематики, присвячену 150річчю від дня народження М. Ф. Біляшівського (жовтень-листопад 2017 р.);
Організувати в Музеї історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка тимчасову виставку, присвячену ювілею вченого.
К. І. Чурюмова (19372016)
Найменувати в Києві вулицю на честь видатного вченого-астронома та заснувати музей;
Заснувати премію або стипендію імені Клима Чурюмова для молодих учених університету.
Доповіді та повідомлення учасників форуму будуть опубліковані у збірнику матеріалів науковопрактичної конференції.
Похожие статьи
-
Співпраця Національної історичної бібліотеки України із закладами науки, освіти та культури
СПІВПРАЦЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІСТОРИЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІЗ ЗАКЛАДАМИ НАУКИ, ОСВІТИ ТА КУЛЬТУРИ Алла Скорохватова , генеральний директор Національної...
-
Томашпільський район визвольна війна До 1569 року Томашпіль належав до Великого князівства Литовського. В 1569 році (за Люблінською унією) був переданий...
-
Після здобуття Україною незалежності в 1991 р. почався новий етап розвитку українського суспільства. Україна стала суверенною демократичною державою,...
-
Друга подорож Україною - Тарас Шевченко
31 березня (12 квітня) 1845 року Шевченко виїхав із Петербурга через Москву до Києва. У Москві зустрівся з Михайлом Щепкіним і оглянув Кремль. На шляху...
-
Історія українського менталітету та його формування - Український менталітет, як прояв самобутності
Аналіз сталих структур української ментальності до певної міри дозволяє виявити особливості історичної долі народу та перспективи його розвитку. В той же...
-
Харківський національний університет - один із найстаріших університетів Східної Європи. Заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного...
-
Величезний обсяг роботи по створенню повнокровного літопису населених пунктів України ліг у ті часи на плечі архівознавців. їхня самовіддана праця...
-
У першій половині XVIII ст. процес відновлення польської влади на Правобережжі, перерваний воєнними діями, пов'язаними з Північною війною, продовжився....
-
Історія будівництва та організації бібліотеки митрополита Флавіана
Висвітлюється історія будівництва і організації бібліотеки митрополита Флавіана на початку ХХ ст. Звертається увага на зусилля Духовного собору...
-
У XVIII ст. в Україні поширився стиль бароко, що вирізнявся її пін ністю й багатством оздоблення. Його характерною ознакою є ліплення, різьблення,...
-
Населення, Соціально-економічний розвиток - Історія Тернополя
В історії Тернополя переплелися три культури - українська, польська і єврейська. Це відчувалося у плині міського життя, архітектурі і ментальності...
-
Розвиток архітектури у другій половині ХХ ст - Періодизація української культури
У повоєнний відбудовний період зберігається принцип регулярного планування міст. Період 1946-1949 рр. характеризувався хаотичною відбудовою житла...
-
Універсальна десяткова класифікація в Україні: історія і сучасність
УНІВЕРСАЛЬНА ДЕСЯТКОВА КЛАСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ Галина Гуцол , заступник директора з наукової роботи Державної наукової установи...
-
З давніх часів Україна славилася театральним мистецтвом. Особливого розвитку н цей час набула Шкільна драма, Яку плекали в Києво-Могилянській академії,...
-
Зв'язок української та російської мови - Історія становлення та розвитку української мови
Українська мова походження прабатьківщина слов'яни А сучасна російська літературна мова продовжує ніколи не переривану традицію літературної мови...
-
Культурні здобутки та втрати в 40-80-х роках XX століття - Українська культура XX століття
Під час Другої світової війни всю територію України було окуповано німцями. Радянській владі, яка повернулась в Україну, необхідно було не тільки...
-
Характеристика Печерського району
Характеристика Печерського району Туристичний печерський ринок інвестиційний Печерський район -- найменший за територією та населенням район міста Києва,...
-
Проведено історіографічний та джерелознавчий аналіз трансформації процесів становлення й розвитку культурно-мистецьких та художньо-літературних об'єднань...
-
Історичною перлиною Томашпільського краю є таємниче село Стіна, наповнене живим подихом давнини. Село розкинулося у долині річки Русава. Відоме воно...
-
Вступ - Історія становлення та розвитку української мови
Із індоєвропейської прамови, яка розпалась не пізніше 2,5-3 тисяч років до н. е., з її північно-східної діалектної групи, до якої входили також діалекти...
-
Історія Шандрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
За згадкою старожителів села школа в селі Шандра почала своє існування з другої половини ХІХ століття. Школа була однокласна і мала три групи. Ці групи...
-
Останніми роками в Україні з'являються публікації, автори яких коренів української мови дошукують в індоєвропейській прамові. Поновлюються в обігу...
-
Сучасний кінематограф - Історія театру та кіно
У 1990-х українське телебачення починає освоєння поширеного у всьому світі жанру телесеріалу ("Роксолана", режисер Борис Небієрідзе, "Острів кохання",...
-
Звукове кіно - Історія театру та кіно
У 1930 р. в Україні з'являється перший звуковий фільм - документальна стрічка Дзиги Вертова "Симфонія Донбасу", а наступного року глядачі почули голоси...
-
Кіно Сталінського періоду, Німе кіно - Історія театру та кіно
Німе кіно З 1919 р. в Радянській Україні починається кіно, якому надавали державний характер. З 1922 року було засновано Всеукраїнське...
-
Перші кінозйомки - Історія театру та кіно
У 1893 році головний механік Одеського Новоросійського університету Йосип Тимченко винайшов і сконструював прототип сучасного кінознімального апарату та...
-
Сприятливі умови для розвитку театрального мистецтва складалися на Полтавщині, де завдяки І. Котляревському та М. Щеп-кіну започаткував свою історію...
-
Висновок - Історія Симбірська-Ульяновська
Дореволюційний Симбірськ справедливо називали "дворянським містом". Найкраща і багата його частина була розташована на Вінці, де знаходилися собори,...
-
Фінансовий стан - Історія Симбірська-Ульяновська
В історії Симбірська-Ульяновська біржі існували двічі: одна - Симбірськая товарна біржа - до революції, а друга - Симбірська (з 1924 року - Ульяновськая)...
-
Визвольний рух - Історія Симбірська-Ульяновська
Характерною особливістю умов праці в промисловості Симбірської губернії було збереження тягот, властивих звичайно раннім ступеням капіталізму: виробничі...
-
Загальні відомості - Історія Симбірська-Ульяновська
До 1652 року місто був в основному відбудовано. З Симбірськом-Ульяновськом пов'язано дуже багато легенд і міфів. Є дуже "дорога" - про клад Степана...
-
Вступ - Історія Симбірська-Ульяновська
Симбірську-Ульяновську вже майже 360 років. 10 лютого 1648 р. оружейнічий царя Олексія Михайловича Богдана Хитрово заснувало дане місто з метою охорони...
-
Восприятие людьми друг друга в процессе межкультурной коммуникации Первичное восприятие человека часто является решающим фактором для последующего...
-
Розвиток літератури в Україні у другій половині ХХ ст. - Періодизація української культури
Українська література 60-80-х рр. була гідно представлена чудовими творами одного з ідейних натхненників руху "шістдесятників" Олеся Гончара ("Собор",...
-
Розвиток української літератури у другій половині ХІХ ст. - Періодизація української культури
Навіть в умовах прямого переслідування української мови після видання Валуєвського циркуляра 1863 року та Емського указу 1876 року українське...
-
У статті аналізується феномен "прикордоння" в площині ісламського цівілізаційно-культурного поля, його етноконфесійного виміру, а також виокремлення...
-
Історичні події останньої чверті 17 ст. негативно вплинули на деякі види мистецтва. Так, занепад книговидання уповільнив розвиток гравюри. Проте від...
-
Релігійна полеміка з католицизмом та уніатством відображена в літературі другої пол. XVII ст. (Л. Баранович). Ораторсько-проповідницьку прозу розвинув К....
-
До кінця 16 початку 17 століття на території України театральне мистецтво не було настільки розвинутим, як у країнах Західної Європи. Адже ригористична...
-
Українська освіта і наука у другій половині ХVІІ-ХVІІІ століттях - Періодизація української культури
У другій половині XVII--XVIII ст. освіта, наука і друкарство на Правобережній, Лівобережній і Слобідській Україні розвивалися в різних умовах. На...
Міжнародної науково-практичної конференції "Другі києвознавчі читання: історія та етнокультура"