Кептар, Свита, Опанча - Український народний одяг
Ще один пиширений вид верхнього одягу Свита. Одразу згадується гоголівська "червона свитка". Насправді свити частіше мати чорний колір, колір овечої бавовни чорних тварин. Мешканці Галичини використовували червону фарбу для свиток, чере що й отримали ймовірно назву Червона Русь. Адже свита, так само як і кожух має поважний вік.
Свита
Багато відмінностей свитам надає регіон. Жіночі свити більш консервативні у своєму розвитку, ніколи не шилися зі "зборами", а з "вусами". "Вуса" - клинці, які вставлялися з обох боків свити.
У кольоровій гамі жінки також надавали перевагу білому кольору. Етнографи вирізняють окремі види свити: козачка, семряга, сукман, манта, гугля, чуга, опанча та кобеняк.
Опанча
Видова символіка одягу відбилася, зокрема, в таких предметах: шаровари В чоловічому вбранні як символ козацтва, а пізніше і Селян Наддніпрянщини, черес -- шкіряний пояс Гуцулів, Кептар -- Хутряна Безрукавка Верховинців.
Карпат, гугля -- символічний знак буковинців, Згарди Та Запаски -- Ознака Вбрання гуцулок та ін.
Найвиразніше ж етнорегіональна визначеність українського одягу виявлялася в способах його Оздоблення, оскільки вони відтворювали зональні художні традиції, вплетені в своєрідність ментальності населення того або іншого регіону. Найбільшої уваги надавалося Вишивці, оскільки насамперед вона у символічних образах несла інформацію і про етнічні та етнорегіональні художні традиції, і про естетичні уподобання жінки, її художній смак, і про світоглядні уявлення людей окремої місцевості. Найбільш ретельно оздоблювали сорочки -- рукава, комір, полики, поділ, власне, всі частини, які були на виду. В узорному ткацтві майже до XIX ст. переважав Геометричний орнамент, у тому числі й у вишивці, виконуваній здебільшого "низзю" й "гладдю". З кінця XVIII ст. поширюється Рослинний Орнамент, виконуваний "гладдю" та "хрестом": геометричний орнамент зберігався лише на Поліссі, Буковині, Закарпатті та деяких районах Прикарпаття. Населення окремих регіонів віддавало перевагу "своїм" кольорам та їх сполученням, зумовленим регіональними традиціями та природними можливостями. На Чернігівщині, Полтавщині та Слобожанщині побутувала вишивка білого кольору з домішками інших відтінків. На Середній Наддніпрянщині воліли оздоблювати червоно-чорним орнаментом, у Поліссі -- червоним, у Закарпатті та Буковині -- багатокольоровим, на Поділлі й Волині, як і серед бойків Карпат, сорочки прикрашалися килимовим лінійно-геометричним узором переважно чорного кольору Відповідно до усталених художніх уподобань щодо кольору вишивок застосовувались аналогічні кольорові _улла і в окремих видах одягу. В Поліссі, наприклад, надзвичайно поширені були спідниця-андарак та літник червоного кольору, в Галичині -- білі полотняні, нерідко гофровані сукні, на Київщині -- червоні та сині. Те стосувалось і взуття (перевага віддавалася червоним, жовтим та чорним кольорам), і поясів, найрозповсюдженішим кольором яких майже повсюдно в Україні був червоний.
З географічного погляду традиція використання кольорової варіювалася від світлих тонів на Поліссі, червоних (червоно-чорних, червоно-синіх) на Наддніпрянщині й Поділлі до багатобарвних -- у Карпатах і переважно чорних -- серед бойків Закарпаття. Як вважають етнопсихологи, регіонально-зональна символіка кольорів віддзеркалює відповідний тип характеру людей тієї або іншої місцевості (білий колір найбільш притаманний уподобанням людей із спокійним характером, багатобарвність --темпераментним). Символіка кольорів зумовлювалася звичайно і своєрідністю господарської діяльності та всім укладом життя.
Проте серед українства мав поширення і спільний для всіх регіонів колір -- Червоний. Його переважання зумовлене прадавніми традиціями, характерними для хліборобських народів у цілому і пов'язаними з культом сонця і культом життя. Власне, червоний колір просякує всю обрядово-ритуальну та світоглядну систему, набуваючи магічних властивостей. Згідно із народними уявленнями, червоний колір захищав від дії злих сил: звідси -- Червоний Хрестик, Намальований Біля Входу В Оселю Як Її Оберіг Від Зовнішніх недобрих сил, підфарбування призьби, пучечки калини понад Дверима Та вікнами.
Разом з тим червоний колір ототожнювався з гарним, веселим і радісним. Про дівчину, яка виходила на вулицю в синіх або зелених стрічках, але без червоних, казали: "Яка пісна дівка вийшла гулять" (не можна було одягати під час посту). Червоний колір символізував радість народження дитини, втіленої у першій купелі, до якої додавали калини; з радістю зустрічали повідомлення про цнотливість молодої під час весільно їобрядовості, на знак чого підфарбовували горілку та вивішували червону корогву.
Етнічна символіка містилася майже в кожному елементі традиційного одягу, нерідко набуваючи магічного або етичного значення.
Своєрідним Талісманом, наприклад, був Пояс, що визначав до того ж і деякі етичні норми: вважалось непорядним вийти на люди без пояса. Він слугував також за мірило заможності, тому його виготовляли з особливою ретельністю, з кращої вовни, використовуючи майстерно орнаментовані рушники, яскраві хустки або тиснену шкіру. Чоловічі шкіряні пояси -- Череси -- оздоблювалися витисненням на шкірі, мідними ланцюжками, плетінкою із кольорової шкіряної тасьми, до них кріпилися: рекітезь -- гаманець для грошей, кресало, протичка для люльки, підвішували до "великого ременя" ще й сучак, складний ніж та металевий топірець. З поясом асоціювалися народні повір'я й прикмети: вважалось, наприклад, що коли при першому випас іпрогнати через червоний пояс череду, вона буде збережена і дасть приплід.
У системі морально-етичних народних уявлень українців усталилися традиції, пов'язані також з елементами головного убору, що відбивали етичні норми. Заміжня жінка повинна була обов'язково ховати своє волосся під очіпок чи убрус. Коріння цього звичаю сягає ще Київської Русі, бо про них згадується в уставі Ярослава Мудрого: "Оже огренет (зірве) чуже жене повойз голови... явится простоволоса -- 6 гривен за сором". Гносеологічна основа звичаю "світити волоссям" базувалося на віруваннях та повір'ях, згідно з якими вважалося, що недотримання цього звичаю є великим гріхом, який падав не лише на гріховну жінку, а й її односельців: вона, за повір'ям, могла накликати неврожай, хвороби та пошесті.
Похожие статьи
-
УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ ОДЯГ - Український народний одяг
Народний одяг українців -- яскраве й самобутнє культурне явище, котре не обмежувалося функціональним призначенням, завжди виступаючи у вигляді...
-
Мета 1 . Дати поняття про національний костюм, коротко ознайомити з його давньою історією. Розкрити перед учнями практичні функції костюма (захисту тіла...
-
Матеріали з яких виготовляють народний одяг, Хутро - Український національний одяг
Хутро Клімат України, як відомо, досить суворий і теплий одяг нашому населенню завжди був потрібний не менше як на шість, а то й на сім місяців у році....
-
Крайки - Український народний одяг
Волосся жінки заплітали в косу (чулку) , вплітаючи в неї стрічку (пантлик) і обмотували на голові у вигляді віночка. На цей віночок волосся одягали...
-
Чоловіче вбрання - Український народний одяг
ШАПКИ Здавна чоловіче населення України носило "хутряниці~ (баранячі або ягнячі, з видри, зайця). В період козаччини шапка була одною з основних частин...
-
Заключна частина, Література та веб-джерела - Український народний одяг
От і підходить до кінця наше свято українського одягу. Серед наших гостей -- більшість -- жінки. Даруємо їм пісню. (Звучить пісня "Квітчаста хустка", сл....
-
Спільний одяг для чоловіків та жінок - Український народний одяг
КОЖУХ "Завірюха -- треба кожуха". "Трудно літом без корови, а зимою без кожуха". "Козак -- муха без кожуха". Кожухи носили козаки та селяни, а шуби --...
-
Запаски, плахти, попередниці та дерги, Плахта - Український народний одяг
Ще одним цікавим різновидом жіночого одягу є плахта. Вона ширша за запаску. Жінка перш ніж вдягнути її перегинає її вдвоє, і потім огортає нижню частину...
-
Вступ - Український національний одяг
Приступаючи до розмови про український народний одяг, ми розглянемо ті фактори, що мали і мають вплив на формування народного побуту взагалі і зокрема...
-
Український костюм, народний та сучасний
"Український костюм, народний та сучасний" Традиційне вбрання кожного народу є одним з найбільш масових видів його художньої творчості. Народний одяг...
-
Весільні вінки - Український національний одяг
В українському народному весіллі вінок відіграє ту ж роль, яку в інших народів відіграє біле покривало: "фата" по-московському, чи "вельон"...
-
Народний одяг - Культура та побут населення України
Український народний одяг -- самобутнє явище, що розвивалося і вдосконалювалося протягом століть, вбираючи в себе досягнення інших культур, водночас не...
-
Жіноча сорочка - Український національний одяг
Жіноча сорочка належить до найстаршої одежі наших предків. Можна припускати, що закняжих часів на Україні-Русі в теплий період року довга сорочка,...
-
Вінки з пташиного пір'я, Дівоче намисто - Український національний одяг
Колись в Україні, крім вінків з живих квітів, дівчата плели собі вінки з пташиного пір'я. Найкращим пір'ям для вінка е пав'яче пір'я. В одній старовинній...
-
Народний одяг - Культура і побут населення України XIX-XX століть
Український народний одяг - самобутнє явище, що розвивалося і вдосконалювалося протягом століть, вбираючи в себе досягнення інших культур, водночас не...
-
Одяг, що носиться поверх сорочки, Запаска - Український національний одяг
Поверх сорочки, на долішню половину тіла, дівчата і жінки колись в Україні одягали в будень до роботи запаску або дергу, а в свято -- плахту і...
-
Хустина в побуті - Український національний одяг
Ой, хустина, хустиночка! Мережена, шита... Т. Г. Шевченко Дівчатам належиться ходити з відкритою головою, але це не завжди можливо. Стужа взимку та спека...
-
Г. Сковорода - видатний український просвітитель - Періодизація української культури
Погляди Г. С. Сковороди сильно відрізнялися від переважної у той час передової думки. Сучасні Григорію Савичу філософи робили акцент на дослідженні...
-
XIX століття в історії музики визначається виходом на світову арену багатьох національних шкіл, що пов'язано з ростом національної свідомості...
-
Вступ - Український менталітет, як прояв самобутності
Актуальність теми зумовлена, насамперед, завданнями соціо-структурного реформування українського суспільства і має своїм безпосереднім витоком процес...
-
Послідовність виготовлення виробу - Cучасне моделювання одягу з народним оздобленням
Перед тим, як приступити до пошиття сукні, учні повинні вибрати фасон виробу. Вибір може залежати від того, які є традиції в тому районі, де проживають...
-
Часопростір постановок п'єс А. Чехова (український досвід у контексті практики східноєвропейських театрів 70-х -- початку 80-х років ХХ століття) У...
-
Український живопис другої половини ХІХ ст - Періодизація української культури
У другій половині XIX ст. в українському образотворчому мистецтві поширились принципи реалізму та народності, їх утвердженню та посиленню демократичних...
-
Основні види впливу на ментальність народу - Український менталітет, як прояв самобутності
Головні причини слабкості чи сили українських державницьких чинників полягають не в особливостях нашої країни та в специфіці її географічного положення,...
-
Український живопис XIX ст - Основні етапи розвитку та здобутки української культури
У першій половині XIX ст. розвивається станковий живопис. Поширюється автопортрет, зростає інтерес до камерного портрету, мініатюри. Видатним...
-
Видатний український композитор - М. Скорик
Видатний український композитор М. Скорик Цей чоловік рекомендацій не потребує. Покоління 60-х знає його популярні естрадні пісні, музику до кінофільму...
-
Історія українського менталітету та його формування - Український менталітет, як прояв самобутності
Аналіз сталих структур української ментальності до певної міри дозволяє виявити особливості історичної долі народу та перспективи його розвитку. В той же...
-
Сприятливі умови для розвитку театрального мистецтва складалися на Полтавщині, де завдяки І. Котляревському та М. Щеп-кіну започаткував свою історію...
-
Висновки - Український менталітет, як прояв самобутності
Вже зазначалось, що аналіз ментальної проблематики у вітчизняній науці далеко не повний, має переважно фрагментальний характер. Це зумовлено як...
-
Український менталітет сучасності - Український менталітет, як прояв самобутності
Який же зміст сьогодні учені вкладають у поняття "менталітет". Аналіз літератури з проблем ментальності, а вона воістину величезна, переконує, що...
-
Народні знання українського народу: народний календар, грунтознавство, метеорологія, космогонія і астрономія Дивовижною сферою народно-традиційної...
-
Декоративно-прикладне мистецтво - Жанри мистецтва
Декоративно-прикладне мистецтво, розділ мистецтва; охоплює ряд галузей творчості, що присвячені створенню художніх виробів, призначених головним чином...
-
Модель Землі обітованої в єврейському декоративно-ужитковому мистецтві Галичини XVIII
Модель Землі обітованої В єврейському декоративно-ужитковому мистецтві Галичини XVIII - першої третини ХХ ст.: проблема ідентичності і культурна традиція...
-
Дефініція та функції фольклорної бувальщини: історія питання
Дефініція та функції фольклорної бувальщини: історія питання У статті на основі розгляду фольклорних, психологічних, історичних, літературознавчих та...
-
Основні заняття і матеріальна культура - Традиційна культура українського народу
Українці - етнос з давньою високорозвиненою землеробською культурою. Саме це заняття обумовило традиційний побут, матеріальну культуру, систему основних...
-
Культурні надбання переселенців Вірменські переселенці, що знайшли на подільській землі другу батьківщину, мали можливість зберегти та розвивати власну...
-
Декоративно-ужиткове мистецтво - Поділля як етнографічний район України
Подоляни займалися вишивкою, килимарством, писанкарством, гончарством. Вишивали на Поділлі чорними з добавленням гранатового кольору, інколи в західному...
-
Антична література посідає особливе місце в історії світової цивілізації. Адже антична культура - колиска європейської. Розвиток культури Близького й...
-
Шлях до високої комедії: "Тартюф, або Облудник", "Мізантроп", "Дон Жуан", "Скупий"
Шлях до високої комедії: "Тартюф, або Облудник", "Мізантроп", "Дон Жуан", "Скупий" До нас дійшло 34 п'єси комедіографа, не враховуючи втрачених,...
-
До кінця 16 початку 17 століття на території України театральне мистецтво не було настільки розвинутим, як у країнах Західної Європи. Адже ригористична...
Кептар, Свита, Опанча - Український народний одяг