Геоморфологія палеолітичних пам'яток долини річки Бакшали
Вступ
На території сучасної України в період валдайського зледеніння існувало декілька природно-ландшафтних смуг, які різнилися як своєрідним кліматичним режимом, так і ландшафтною ситуацією, обсягом і складом біомаси, якістю й кількістю сировинних джерел1. У свою чергу, склад життєдайних ресурсів окремих мікрорегіонів визначає особливості життєдіяльності давніх колективів, впливає на стабільність системи життєзабезпечення населення та обумовлює демографічну ємність природно-ландшафтної смуги2. Останнім часом дослідники все більше уваги приділяють вивченню палеогеографічної та екологічної ситуації в окремих палеолітичних мікрорегіонах (екологічних нішах), розуміючи під цим поняттям локалізовану природно-географічними чинниками ділянку поверхні, компактно зайняту групою геологічно синхронних пам'яток, інвентар яких демонструє подібні риси3. Цим і визначають доцільність всебічного вивчення палеогеографічної ситуації в зоні життєдіяльності населення окремих палеолітичних пам'яток та їх скупчень на невеликій площі в долинах річок.
Під час палеогеографічних реконструкцій передусім звертаються до відтворення ландшафтного оточення, одним із компонентів якого є рельєф. Останній у палеоекономічних моделюваннях є важливою складовою мисливського промислу. Палеорельєф відтворюють у два етапи: попереднє візуальне обстеження місцевості та докладне геоморфологічне вивчення мікрорегіону.
З цих позицій в статті розглянуті насамперед рельєф і залежні від нього умови існування мешканців палеолітичних поселень у долині р. Бакшали. Автор наголошує, що стаття є лише складовою відтворення палеорельєфу зокрема та палеогеографії Бакшалінського регіону в цілому, яке безумовно має охоплювати стратиграфічні дослідження пам'яток регіону, вивчення та аналіз палеонтологічного й палінологічного матеріалу.
Геоморфологія долини Бакшали.
Річка Бакшала є лівою притокою Південного Бугу, основні риси сучасного рельєфу в басейні якого остаточно сформувалися наприкінці неогенового періоду. Специфіку формування рельєфу в долині Півд. Бугу та його приток визначає насамперед протікання останніх у межах двох геологічних структур: Українського щита та Причорноморської западини. Разом з тим на формування структури долин річок у басейні Півд. Бугу вплинули плейстоценові зледеніння в комплексі з рухами земної кори в межах Причорноморської западини4. Зледеніння передусім зумовили формування надзаплавних терасових рівнів, з якими й пов'язані місця розташування палеолітичних пам'яток мікрорегіону5. У долині Півд. Бугу дослідники прослідковують п'ять терасових рівнів6. Не всі вони відобразились у мікрорельєфі басейну річки і насамперед у долинах її приток. Більш того, серед геологів немає єдності щодо геоморфологічної структури річок у басейні Півд. Бугу7.
Схили долини р. Бакшали прорізані численними ярами й балками, в яких чимало джерел з чистою питною водою. Характерною рисою мікрорельєфу регіону є також наявність на високих плато подових форм, формування яких генетично й регіонально пов'язане з товщею важких суглинків і глин плейстоцену8. У давнину вони були місцями водопою тварин і їхнє розміщення мала враховувати стратегія мисливського промислу. Останнім часом на схилах долини Бакшали з'явилися штучні "поди", які були створені у верхів'ях ярів з метою припинення подальшої ерозії орних земель. Існування таких "подів" потрібно враховувати під час реконструкції палеоландшафтів, а в подальшому - і в процесі відтворення мисливської діяльності мешканців палеолітичних поселень мікрорегіону.
Формування долини р. Бакшали тісно пов'язане з основними етапами геологічної історії Півд. Бугу. Басейн р. Бакшали тяжіє до стику Українського щита й Причорноморської западини. Русло річки прокладене по корінних породах - гнейсах, гранітах та ін. На схилах більш пологого лівого берега, а також на північ від с. Анетівка всюди прослідковуються виходи на земну поверхню корінних порід щита. Плейстоценові відклади на схилі правого берега нашаровуються вже на сарматські вапняки, які генетично пов'язані з відкладами Причорноморської западини. Отже, р. Бакшала, яка протікає в широтному напрямку, немовби розділяє Причорноморську низину й Подільське підвищення.
У процесі прорізання русла р. Бакшали були розмиті понтичні вапняки, які створили структурні (денудаційні) тераси на її правому березі. Ці тераси своєрідними карнизами височать над руслом ріки й поступово зливаються з вододільним плато. Рівна поверхня структурних терас уздовж карнизів перекрита тонким шаром четвертинних відкладів, які місцями розмиті дощовими потоками, унаслідок чого на земну поверхню виведено сарматські вапняки, серед уламків яких часто трапляються окремі оброблені кремінці9.
Така денудаційна тераса частково прослідковується за балкою на захід від Анетівки 2. Крутий високий схил завершується тут вапняковим карнизом, який місцеве населення розробляє для отримання будівельних матеріалів. На поверхні цієї тераси серед уламків вапняку співробітники Причорноморської палеолітичної експедиції постійно знаходять пізньопалеолітичні знаряддя. Такі терасові рівні прослідковуються й на схід від Анетівки 1 і 2 в селі Анетівка, на східній його околиці, на західній околиці с. Щуцьке та ін.
Польовими дослідженнями В. Ф. Петруня в долині р. Бакшали було виявлено систему терасових рівнів плейстоценового періоду й з'ясовано гіпсометричне розташування на них археологічних пам'яток. У нижній течії таких рівнів шість: низька заплава, висока заплава та чотири надзаплавні тераси10.
На першій надзаплавній терасі розташоване палеолітичне поселення Анетівка 13. Воно виявлено в розрізі першої надзаплавної тераси правого берега р. Бакшали висота якої 4-10,5 м над рівнем ріки. Вік тераси за морфологічними особливостями її будови визначають як пізньоплейстоценовий: на цоколі з кристалічних порід залягає алювій дофінівського часу, який перекривається суглинками причорноморського горизонту. Місцерозташування пам'ятки - вузький (200 м), витягнутий уздовж річки залишок суглинистого делювіального шлейфу. Останній перекритий горизонтом частково змитого чорнозему з уламками кременевої сировини, за складом подібної до кременю культурного шару, поклади якого зафіксовані гіпсометрично вище від майданчика поселення11.
Розкопки поселення показали, що археологічний матеріал стратиграфічно залягає масивною товщею (до 4 м) у дофінівсько-причорноморських відкладах (за М. Ф. Векличем). Відкритий на невеликій площі на глибині близько 4 м від земної поверхні нижній культурний шар з вогнищами, уламками фауни, крем'яними виробами залягає у світло-бурому супіску з прошарками піску, журавчиків та раковин молюсків. Таке стратиграфічне положення цього комплексу дає змогу датувати його дофінівським часом12. Сировиною для виготовлення знарядь праці мешканцям поселення слугував місцевий кремінь поганої якості, багаті відклади якого поширені на схилах р. Бакшали. Зрідка в колекції трапляється якісний кремінь алювіального походження13.
На протилежному лівому (східному) схилі р. Бакшали розташована Анетівка 22 (рис. 1), яка була частково досліджена Причорноморською експедицією. Між пам'ятками пролягає овальна в плані котловина (завдовжки 1,8 км і завширшки 0,7 км), що знаходиться між долинами основних русел р. Бакшали на заході та Півд. Бугу на сході. Котловина відокремлена від них гачкоподібно вигнутою в плані скельною гривою, що височить на 20-25 м над сучасним рівнем Півд. Бугу, і притуляється до плато лівого берега р. Бакшали в районі поселення Анетівки 13, де в давнину води сучасної стариці вливалися в основне русло річки. Котловина з одного боку притиснулася до вододільного плато, яке становить високий лівий бік долини р. Бакшали, а другим боком полого спускається до місця, де меандр ріки "заходив" углиб котловини.
Згідно з геологічними дослідженнями В. Ф. Петруня, матеріали пізньопалеолітичного часу (Анетівка 22) на місці розкопу (останній розташований на голоценовій терасі Бакшали) перевідкладені з вищого рівня скельної гривки й пов'язані з делювіальним шлейфом, який і перекриває заплавні відклади р. Бакшали14.
Поверхня другої надзаплавної тераси складена еолово-делювіальною товщею (до 3 м), яка представлена суглинками дофінівського часу та лесами бузького й причорноморського горизонтів, що датують терасу пізньоплейстоценовим часом. Саме на рівному майданчику другої надзаплавної тераси крутого правого берега р. Бакшали на південно-західній околиці с. Анетівка виявлено пізньопалеолітичне поселення Анетівка 1, що вище за течією р. Бакшали від Анетівки 13. ЇЇ висота над сучасним рівнем ріки досягає 11-12,5 м15.
Із площі поселення Анетівка 1 відкривається широкий краєвид на долину р. Бакшали, її лівий пологий берег, що плавно переходить у вододільне плато. У зоні досяжності зору й знаходиться місцерозташування поселення Анетівка 2, крутий схил структурної тераси правого берега та глибокі яри, вкриті лісом. За даними палінологічних досліджень Р. Я. Арап, приблизно такий самий краєвид тут був у пізньому палеоліті16.
Із третьою надзаплавною терасою В. Ф. Петрунь співвідносить поселення Анетівка 2, хоча окремі автори схильні пов'язувати пам'ятку з пліоценовою терасою Пра-Бугу17.
Поселення Анетівка 2 розташоване на мисі правого берега р. Бакшали, утвореного двома глибокими балками, що прорізають плейстоценові відклади. Висота площадки поселення над рівнем ріки сягає до 17,5-23,5 м. Тераса в районі поселення Анетівка 2 поступово зливається з вододілом і перекривається шаром сучасного грунту та плейстоценовими еолово-делювіальними утвореннями завтовшки 0,5-4 м на різних ділянках схилу. У напрямку річки мис поступово звужується, а в місці злиття двох балок різко обривається на висоті 15 м над сучасним рівнем р. Бакшали. Проте в часи існування поселення він міг сягати берега р. Бакшали, який в той час звичайно мав значно вищі гіпсометричні позначки.
На південь і схід від Анетівки 2 простягається неосяжне плато, вкрите трав'янистою рослинністю. Подібний ландшафт, за даними Р. Я. Арап, був тут і в пізньому палеоліті (рис. 2, 3). Безмежні степові простори, вкриті густою травою й місцями розчленовані ярами з перелісками були прекрасними пасовищами для стад бізонів, на яких переважно полювали мешканці палеолітичних поселень степової зони18.
У зоні поселень Анетівка 1 та Анетівка 2 р. Бакшала робить різкий поворот на 90 градусів. Це давало змогу давнім мисливцям непомітно спостерігати за пересуванням здобичі долиною і насамперед під час її підходу до водопою. У цій геоморфологічній ситуації правий вищий берег, на якому розташувалися обидва поселення, мав стратегічно вигідніше положення (рис. 4).
На схилах р. Бакшали в районі розташування Анетівки 13 і 22 виявлені значні поклади кременя, які за основними петрографічними характеристиками та походженням поділено на кілька груп.
Так, халцедоновий кремінь (пізньокрейдяний за віком), на думку В. Ф. Петруня, мешканці палеолітичних поселень видобували з корінних виходів або з делювіальних та елювіальних розвалів тих самих осадових і кристалічних порід чи вибирали з алювіальних горизонтів регіону, нерідко збагачених валунно-галечним матеріалом досить різноманітного складу.
До іншої групи місцевого кременю належить вторинно-інфільтраційний халцедоновий кремінь анетівсько-бакшальского типу сарматського віку досить невисокої, за свідченням В. Ф. Петруня, якості. Місцезнаходження цих покладів автор пов'язує з низьким рівнем плейстоцен-голоценових терас р. Бакшали. Подібний кремінь поширений на пізньопалеолітичних поселеннях анетівської групи19.
Крім бакшальського, у колекціях палеолітичних пам'яток нерідко трапляється якісний кремінь північного походження, який давні мисливці, імовірно, збирали в алювії терас Півд. Бугу. Петрографічне дослідження кременю найчисленнішої колекції (понад 2 млн виробів) пізньопалеолітичного поселення Анетівка 2 свідчить про абсолютне домінування кременю місцевого походження20.
У терасових відкладах Півд. Бугу, крім кременю, відомі й поклади вторинних каолінів, які в палеоліті мешканці використовували як мінеральні барвники. Під час дослідження Анетівки 2 на поселенні було виявлено білу пляму, яка, з погляду В. Ф. Петруня та В. Н.Станко, виникла внаслідок фарбування тіла мисливцями під час підготовки до ритуального свята, присвяченого культу бізона21.
Мікрорегіон нижньої течії р. Бакшали, густо насичений палеолітичними пам'ятками, був привабливим для давнього населення передусім своєрідною геоморфологічною структурою, яка сприяла концентрації в долині річки великих стад травоїдних тварин (наявність безмежних просторів, вкритих густою рослинністю, та пологих спусків до водопою). Розчленований рельєф, круті схили й різкі повороти русла річки допомагали успішно вистежувати здобич та полювати. До того ж, мікроніша була досить добре забезпечена кременевою сировиною.
Примітки
- 1 Гладких М. І., Станко В. Н. Епоха пізнього палеоліту // Давня історія України. - К., 1997. - С. 53-58. 2 Долуханов П. М., Пашкевич Г. А. Палеогеографические рубежи верхнего плейстоцена - голоцена и развитие хозяйственных типов на юго-востоке Европы // Палеоэкология древнего человека. - М., 1977. - С. 134-135. 3 Горелик А. Ф. Памятники Рогаликско-Передельского района. Проблемы финального палеолита Юго-Восточной Украины. - Киев; Луганск, 2001. - С. 6. 4 Кострицкий М. Е. К вопросу о геологической истории долины реки Южного Буга в пределах Причерноморья // Изв. Крым. пед. ин-та. - 1953. - 18. - С. 119-126. 5 Кострицький М. О. Геоморфологія долини р. Південного Бугу в межах Причорноморської рівнини // Геогр. зб. Геогр. тов-ва УРСР. - 1956. - Вип. 1. - С. 189-197. 6 Там Само. - С. 194-195. 7 Личков Б. Л. О строении речных долин Украины. - Л., 1931; Кострицький М. О. Зазн. праця; Веклич М. Ф. Четвертинні відклади правобережжя Середнього Дніпра. - К., 1958. 8 Кострицький М. О. Зазн. праця. - С.197; Молодых И. И. Грунты подов и степных блюдец субаэрального покрова Украины (гидрогеологические и инженерно-геологические особенности). - К., 1982. - С. 63. 9 Станко В. Н., Григорьева Г. В., Швайко Т. Н. Позднепалеолитическое поселение Анетовка II (вопросы культурно-исторической периодизации позднего палеолита Северного Причерноморья). - К., 1989. - С. 7. 10 Петрунь В. Ф. Предварительное заключение о результатах археолого-петрографических изысканий в нижнем течении р. Бакшалы и примыкающего правобережья р. Южный Буг (Доманевский район Николаевской области) в августе 1991 г. // Архив ІА НАН України. - С. 5-7 11 Станко В. Н., Петрунь В. Ф. Анетовка 13 - памятник начальной поры позднего палеолита в Степном Причерноморье (предварительная публикация) // Археол. альманах. - Донецк, 1994. - С. 162. 12 Там Же. - С. 164. 13 Петрунь В. Ф. Краткое заключение о результатах археолого-петрографического определения состава и возможного происхождения каменных артефактов и манупортов со стоянок Анетовка I и II // Рукопис. Зберігається у лабораторії археології та етнології Степової України Одес. нац. ун-ту ім. І. І. Мечникова. Автор висловлює щиру подяку В. Ф. Петруню за надану можливість використати ці матеріали. 14 Дыханов В. Я., Петрунь В. Ф. Раскопки позднепалеолитической стоянки Анетовка 22 // Рукопис. Зберігається у лабораторії археології та етнології Степової України Одес. нац. ун-ту ім. І. І. Мечникова. Автор висловлює щиру подяку В. Ф. Петруню та В. Я. Диханову за надану можливість використати ці матеріали. 15 Петрунь В. Ф. Краткое заключение ...; Станко В. Н., Смольянинова С. П., Иванов Г. И. Раскопки позднепалеолитических стоянок Анетовка І и ІІ на Среднем Буге // Древности Северо-Западного Причерноморья. - К., 1981. - С. 5-6; Станко В. Н., Смольянинова С. П., Швайко Т. Н. Позднепалеолитическое поселение Анетовка І // Северное Причерноморье: материалы по археологии. - К., 1984. - С. 4-5. 16 Арап Р. Я. Палеоботаническая характеристика разрезов позднепалеолитической стоянки Анетовка II // Рукопис зберігається у лабораторії археології і етнології Степової України Одес. нац. ун-ту ім. І. І. Мечникова. Автор висловлює щиру подяку В. Н. Станко за надані матеріали. 17 Петрунь В. Ф. Краткое заключение ...; Станко В. Н., Смольянинова С. П., Иванов Г. И. Раскопки позднепалеолитических стоянок Анетовка І и ІІ на Среднем Буге // Древности Северо-Западного Причерноморья. -- К., 1981. - С. 5-6. 18 Борисковский П. Й. Проблема развития позднепалеолитической культуры степной области. - М., 1964. - С. 5 19 Петрунь В. Ф. Краткое заключение о результатах археолого-петрографического определения состава и возможного происхождения каменных артефактов и манупортов со стоянок Анетовка I и II // Рукопис зберігається у лабораторії археології та етнології Степової України Одес. нац. ун-ту ім. І. І. Мечникова. Автор висловлює щиру подяку В. Ф. Петруню за надану можливість використання його матеріалів. 20 Там Же. 21 Станко В. Н. Культ бизона (быка) в древних обществах Юго-Восточной Европы // Старожитності Причорномор'я. - Одеса, 1995. - Вип. 2. - С. 1-11.
Похожие статьи
-
Історія розвитку народної архітектури Поділля
Історія розвитку народної архітектури Поділля Історія розвитку народної архітектури Поділля являє собою невід'ємну складову історичного процесу...
-
Рельєф - Комплексне краєзнавче дослідження Білопольського району
За геоморфологічним районуванням території Білопільський район відноситься до Східноукраїнської акумулятивно-денудованої розчленованої рівнини на...
-
Внесок польських дослідників другої половини ХІХ
Становлення краєзнавства як окремої галузі науки відбувалося на основі вивчення та систематизації досліджень наукових напрацювань попередників. Творчий...
-
Вступ, Поселення та житло - Культура та побут населення України
За часів відродження української культури необхідним є і знання тих звичаїв і культурних досягнень, що мали місце мимнулих століть. Органічно...
-
Вступ - Національний склад населення сучасної України
Населення України, здавалось би, добре вивчене. В науково-популярній, науковій та довідковій літературі досить широко висвітлена його чисельність,...
-
Величезний обсяг роботи по створенню повнокровного літопису населених пунктів України ліг у ті часи на плечі архівознавців. їхня самовіддана праця...
-
Музейна Франкіана: ретроспекція творення
У дослідженнях про Івана Франка недостатня увага приділяється його внеску в розвиток українського музейництва. Науковець особисто долучався до пошуку,...
-
Ретроспектива української культури другої половини ХХ століття
Постановка проблеми. Наші часи у зв'язку з останніми революційними та військовими подіями, реформами й кардинальними змінами в країні, позначені...
-
Козацьке літописання 17-18 ст - Періодизація української культури
Барокове літописання продовжує традиції середньовічного літописання, але розширює тематичний і жанровий комплекси. Козацькі літописи як різновид...
-
Музична фольклористика і фольклор - Тенденції розвитку музичної культури Волині наприкінці XX
Зазначається, що перші записи пісенного фольклору Волині припадають на початок XIX століття. У передових колах діячів української, російської і польської...
-
Співпраця Національної історичної бібліотеки України із закладами науки, освіти та культури
СПІВПРАЦЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІСТОРИЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІЗ ЗАКЛАДАМИ НАУКИ, ОСВІТИ ТА КУЛЬТУРИ Алла Скорохватова , генеральний директор Національної...
-
В. Хвойко та відкриття Трипільскої культури - Періодизація української культури
У ІV-II тис. до н. е. досягли значного розвитку хліборобські племена Правобережної України та Молдови. Культура цих стародавніх хліборобів відома нам під...
-
Формування культурно-господарських зон у межах Украхни - Періодизація української культури
В епоху мезоліту (40-14 тисяч років до нашої ери) сталися істотні зміни в природному середовищі. Останній льодовик у Європі зник приблизно 11 тисяч років...
-
Етнос - Україна, етнос та основні етапи розвитку Українознавства
Чи можемо ми вважати, що племена, які заселяли прабатьківщину слов'ян, були праслов'янськими? Протягом століть одні племена змінювали чи витісняли інших,...
-
Архівний фонд - це комплекс матеріалів, сукупність документів державного, політичного, наукового, народно-господарського або культурного призначення, що...
-
В 1903 р. з інтервалом у півроку були засновані Катеринославська і Полтавська губернські вчені архівні комісії. Ці комісії спільно з Чернігівською склали...
-
Постановка проблеми. Естрадне музичне мистецтво як феномен масової культури впевнено лідирує в молодіжному середовищі й впливає на формування світогляду,...
-
Видавнича, просвітницька и звукозаписуюча діяльність Йосипа Гошуляка
Постановка проблеми Серед багатьох актуальних проблем сучасного українського музичного мистецтва важливим залишається визначення ступеня спадкоємності...
-
Музей "Судацька фортеця" у складі національного заповідника "Софія Київська"
У статті розглянуто функціонування "Музею "Судацька фортеця"" у складі Національного заповідника "Софія Київська" з моменту його офіційного приєднання у...
-
Українська культура є невід'ємною складовою культури світової. А отже український культурний пласт містить у собі універсальні міфологічні сюжети, мовою...
-
Творчий шлях Львівського театру юного глядача ім. М. Горького (тепер Перший академічний український театр для дітей та юнацтва), на виставах якого...
-
Верифікація вірянами сакральності об'єктів (за матеріалами польових досліджень на Вінниччині)
Духовне життя українського народу одна з найбільш багатогранних сфер, якою завжди цікавляться науковці. Взаємозв'язки релігійної складової з іншими...
-
З історії сходознавчих досліджень у Кримській АРСР
З історії сходознавчих досліджень у Кримській АРСР Автор висвітлює роки життя та творчої діяльності відомого вченого В. Й. Філоненка, зокрема його...
-
1. Социально-экономическая и общественно-политическая жизнь этнических групп Юго-Восточной Украины (конец XVIII - начало ХХ в.): анализ современной...
-
Вступ, Поселення та житло - Культура і побут населення України XIX-XX століть
За часів відродження української культури необхідним є і знання тих звичаїв і культурних досягнень, що мали місце минулих століть. Органічно...
-
Вступ - Типи традиційного українського житла та інтер'єру
Народна архітектура України оригінальна за формами, розмаїта щодо типів. Вона завжди втілювала національні духовні цінності народу, який її створював. У...
-
Кіммерійці у "Формації української нації" Вадима Щербаківського
"Формація української нації" - основний твір видатного українського археолога й антрополога професора Вадима Щербаківського [1; 2; 3]. Але науковий...
-
Львівський осередок української етнографії: основні напрями наукової діяльності у 1939-1959 роках
Львівський осередок української етнографії: основні напрями наукової діяльності у 1939-1959 роках На основі архівних і літературних джерел висвітлено...
-
Українська етнографія: предмет і джерела
Тема: Українська етнографія: предмет і джерела Дисципліна: Українська етнографія та краєзнавство Важливе місце серед різних напрямів вивчення краю займає...
-
Українці на етнічних картах першої половини ХІХ століття
Посилення національно-визвольних рухів у Європі в першій половині ХІХ ст., процес формування націй, загострення національних конфліктів у...
-
Українсько-білоруське пограниччя в полі соціогуманітарних досліджень
Із розвитком історичної регіоналістики зростає інтерес до історії кордонів і порубіжних територій, а відтак дедалі актуальнішим стає звернення до...
-
Розглянуто один з аспектів становлення музейної справи в Києві - приватне колекціонування. На прикладі зібрань представників знаної української родини...
-
Iсторія Жмеринки - Історія Вінниччини
Жмеринка - районний центр у Вінницькій області. Населення - 40,3 тис. (2001). Назва "Жмеринка" ймовірніше за все походить від ассірійської назви...
-
Бібліотечна справа в українському селі (20-і рр. XX ст.)
Актуальність запропонованого дослідження зумовлена тим, що культурне життя селянства потребує проведення певних паралелей між минулим і сьогоденням. Адже...
-
Томашпільський район до середини XVI ст. - Історія Томашпільського району Вінницької області
Назва Томашпіль походіть від імені Томас (пол. Tomasz - Томаш). Закінчення "піль" (поль) від грецького поліс (місто), або слов'янського полюс (поле)....
-
Музика - Культура і побут населення України XIX-XX століть
Український народ має славу народу дуже музичного. Українська пісня, здобула cобі визнання в цілому світі. Подорож української капели, з хоровим співом у...
-
Мета 1 . Дати поняття про національний костюм, коротко ознайомити з його давньою історією. Розкрити перед учнями практичні функції костюма (захисту тіла...
-
Рельеф, речная сеть и геологическое строение - Краеведческий очерк о природе Загорья в Москве
В названии "Загорье" слышится слово "горы". Словно есть где-то на юге Москвы горы, а за этими горами - Загорье, холмистый лесной край. Но первоначально,...
-
Введение - Санкт-Петербург в преданиях и легендах
Кто вслед за "великими" ни восхищался Северной столицей России! Это и ценители всего самого утонченного, паломники, устремленные к святыням невских...
-
Классическая коллекция в Вологде
Классическая коллекция в Вологде Вологда, первое летописное упоминание о которой относится к 1147 году, один из старейших русских городов, расположенный...
Геоморфологія палеолітичних пам'яток долини річки Бакшали