Державний дендрологічний парк "Тростянець", Історія парку, Проблеми парку - Дендропарки України
Державний дендрологічний парк "Тростянець" -- дендрологічний парк НАН України (до 1983 року -- Державний дендрологічний заповідник "Тростянець" НАН УРСР), пам'ятка садово-паркової архітектури середини ХІХ століття, створена завдяки зусиллям і коштом Івана Михайловича Скоропадського. Розпорядженням Уряду України № 73 від 11 лютого 2004 року колекції інтродуцентів рослин, які є основою ландшафтних насаджень, надано статус "Національного надбання України".
Парк розташований у південно-східній частині Чернігівської області в селищі Тростянець Ічнянського району на площі 204,7 га у сприятливих в цілому для розвитку деревної рослинності кліматичних умовах. Навколо нього простягаються лісозахисні смуги площею близько 350 га.
Історія парку
Місцевість, вибрана для створення дендропарку, на початку ХІХ століття була типовою для Лівобережного лісостепу відкритою рівниною, що розсікалась численними незалісненими заболоченими балками. На південній частині цієї території зростав дубовий гай, частина дерев якого, посаджених в кінці XVIII, початку ХІХ століття, збереглися і входять до складу паркових ландшафтів. Решта вибраної території використовувалась як сільськогосподарські угіддя.
Садиба, яка включала великий дерев'яний будинок з баштами та чотири флігелі, була споруджена у 1833 році поблизу струмка Тростянець, що був використаний для створення системи ставків. Шляхом поглиблення балок і насипання гребель було створено Великий став, завдовжки 1,3 км і завширшки біля греблі майже 100 м. Він розділив парк посередині з півночі на південь і став його композиційною віссю. З різних сторін біля ставу було створено два менших за розмірами -- Лебединий і Куциха, з якими загальна водня поверхня парку перевищила 10 га.
В 1834 році по берегах ставків на площі біля 20 га зроблені перші посадки деревних рослин крупномірними саджанцями ялини європейської, тополі та інших місцевих видів. Згодом почали висаджувати також саджанці берези, липи, клена, дуба, які використовували в сусідніх лісонасадженнях. Ці рослини з часом практично повністю загинули, крім тих, які були висаджені безпосередньо біля води. Такі результати перших посадок спонукали Скоропадського до створення власного розсадника на території парку. У балці Богівщина в значній кількості почали вирощувати посадковий матеріал, як місцевих видів, так і завезених з інших районів. За наявності достатньої кількості посадкового матеріалу посадки почали здійснювати великими суцільними ділянками, які межували із сінокосними галявинами, і отримали досить позитивні результати.
Наприкінці першої половини ХІХ століття в насадження почали вводити екзотичні види, саджанці яких доставляли із Риги, Петербурга, Парижа, Києва, Нікітського ботанічного саду, акліматизаційного саду Каразіна та інших. Не всі вони приживались в нових умовах, але це сприяло для удосконалення акліматизаційної роботи і застосуванню нових засобів, в тому числі шляхом щеплення екзотів на місцеві види -- південних дубів на місцевому дубі, кедра сибірського на сосні звичайній тощо. Це дало позитивні наслідки: паркові насадження почали швидко збагачуватись новими оригінальними формами з незвичайними декоративними властивостями. Одночас з розвитком паркових ландшафтів виникла реальна необхідність створення захисних насаджень. Це здійснювалось шляхом заліснення степових ділянок розміром від 0,5 до 15 га за межами паркової території. Насадження розміщувались смугами чи компактними галявинами навкруги парку на відстані до 2 км від нього, створюючи захисну зону, розширену з боку переважного напрямку вітрів. Як правило, у більшості цих насаджень домінував якийсь один вид, наприклад сосна, береза, ялина, дуб але були і змішані насадження, де до місцевих видів додавалист екзоти, запас саджанців яких створювався у розсаднику. Таким чином площу захисних насаджень було доведено до 155 га, з яких 100 га займали хвойні види.
З 1858 року почався новий етап у будівництві Тростянецького парку -- перетворення рівнинної місцевості на рельєфний ландшафт. Спочатку роботи здійснювались на 5 га, а згодом площу було розширено до 30 га по обох боках від Великого ставу. Керував роботами головний садівник К. Д. Шлінглоф. З метою створення гірського рельєфу на відведених ділянках частково вирубували існуючі насадження, а в місцях, де створювали високі гірки, вони ставали каркасом і повністю засипались землею. У результаті робіт, що проводили близько 30 років, створено гористий рельєф, де висота окремих гірок сягала 35 метрів. Гірки обсаджували деревами, головним чином соснами та кущовими видами.
У 1886 році було проведено першу інвентаризацію насаджень парку і складено топографічний план. За її підсумками площа парку становила 170 га, видовий склад налічував 623 види та форми, з низ 161 -- хвойних, 462 -- листяних, у тому числі дуба -- 50 видів і форм, клена -- 60, ясена -- 37, ільмових -- 34, липи -- 27, берези -- 16, тополі -- 18, горобини -- 17, ялини та ялиці -- 51, сосни -- 22, туї -- 32, ялівцю -- 25 видів та форм. Взагалі за цей період ландшафт парку був практично сформований: захисні насадження займали площу 180 га, формування рельєфу безпосередньо на території парку закінчено, прокладено доріжки, встановлено кам'яні та дерев'яні лави та альтанки, скульптури, побудовані малі архітектурні форми, греблі та мости.
З кінця ХІХ століття в історії дендропарку починається період повного занепаду, спричиненого смертю Івана Скоропадського в 1887 році і відомими суспільно-політичними подіями початку і середини ХХ століття. Факт занепаду достовірно засвідчила інвентаризація насаджень парку 1948 року, коли було виявлено тільки 391 вид і форму, у тім числі 70 хвойних і 312 листяних. Істотне значення у такому зменшенні видового і формового складу насаджень мав фактор відсутності протягом тривалого часу компетентного і зацікавленого господаря. Так, у січні 1918 року садибу було зруйновано і упродовж майже двох десятиліть парк був у віданні створеного у Тростянці тваринницького радгоспу. У відповідності до постанови Раднаркому УРСР від 25 березня 1938 №392 року головна частина парку була виділена в самостійну господарську одиницю і підпорядкована безпосередньо Наркомзему УРСР, а в 1940-му він став державним заповідником і був підпорядкований Головному управлінню по заповідниках. Цього ж року заповіднику було додано 30 га орної землі для створення розсадника і колекційної ділянки.
З передачею дендропарку до Академії наук УРСР в 1951 році в його історії почався якісно новий період розвитку. Він стає науково-даслідницькою установою, де вивчаються питання інтродукції та акліматизації рослин, реконструкції та відновлення паркових ландшафтів, вегетативного та генеративного розмноження інтродукованих рослин і проводиться ефективна культурно-просвітницька робота. Практично відразу після передачі в Тростянці на площі 11,4 га створюється арборетум, де зібрано майже тисячну колекцію деревних видів, різновидів і форм. Активно розвивається виробничий розсадник, де вирощуються сотні тисяч саджанців ріхноманітних видів і форм як для потреб власне дендропарку, так і для потреб зеленого будівництва. З часом дендропарк став головним виробником декоративних саджанців для північних регіонів України, а також Росії і Білорусі. Дендропарк використовується як і насіннева база для постачання зацікавленим структурам насіння екзотичних видів.
Тепер у "Тростянці" росте понад 400 видів і форм дерев та кущів, у тому числі близько 75 шпилькових (серед них рідкісні -- смерека Фразера, смерека каліфорнійська, ялина канадська, туя велетенська та інші) і велика колекція листяних (зокрема дубів -- понад 15 видів, кленів -- понад 20, лип -- 9).
Проблеми парку
Як свідчать матеріали систематичних інвентаризацій, існує помітна тенденція до зміни видового складу насаджень, що особливо виражено у змішаних групах, до складу яких входять інтродуковані та місцеві види. Інтенсивна динаміка зміни видового складу характерна також для насаджень які досягають, або вже досягли критичного віку: в них відбувається прогресуюче зменшення кількості інтродуцентів і збільшення кількості місцевих видів, таких як: береза, клен, ясен, липа та інші. Самозасів зазначених видів розповсюджується настільки активно, що може створювати реальну загрозу існуванню менш адаптованих до місцевих умов інтродуктованим видам.
Не менш активною проблемою парку є відновлення та реконструкція ландшафтів, що є типовою практично для всіх старовинних парків. Причиною цього є те, що з плином часу в насадженнях з'явилось багато екземлярів дерев, які вже пережили свій оптимальний декоративний вік, досягли критичної вікової межі і практично втратили своє декоративне значення. Кількість таких дерев неухильно збільшується і загальна тенденція стає загрозливою.
Похожие статьи
-
Парк - це спеціальна обмежена територія природна, чи штучна, виділена переважно з метою рекреації, відпочинку. На сьогодні у Києві 127 парків, 500...
-
Історія формування Поділля як етнографічного району України - Поділля як етнографічний район України
На Поділлі люди жили з давніх давен. З археології відомо, що в цьому регіоні існували середньодністровські стоянки палеоліту Лука Врублевецька та ін....
-
Особливості формування та проблеми збереження індустріальної спадщини України
У статті розглянуто історичні та регіональні аспекти розвитку промисловості в Україні. Подано типізацію об'єктів індустріальної спадщини залежно від...
-
Лошицкий парк - Парки и скверы Минска
И сам Лошицкий парк, и сохранившиеся постройки - все пропитано духом старины. Внутри усадьбы сохранились лепные потолки, изразцовые печи, стена из...
-
Державний архітектурно-історичний заповідник "Софійський музей"
Державний архітектурно-історичний заповідник "Софійський музей" міститься в центрі Києва. На території заповідника, площа якого становить 5 гектарів,...
-
Історичною перлиною Томашпільського краю є таємниче село Стіна, наповнене живим подихом давнини. Село розкинулося у долині річки Русава. Відоме воно...
-
Археологічні знахідки свідчать про те, що на території Тернополя людина проживала ще у VI-VII ст. до Р. Х. На околицях Тернополя були виявлені поселення...
-
Історія розвитку народного одягу - Cучасне моделювання одягу з народним оздобленням
Народне мистецтво створювалось і видозмінювалось упродовж століть у безпосередньому зв'язку з життям та побутом народу. У його створенні й розвитку...
-
Після здобуття Україною незалежності в 1991 р. почався новий етап розвитку українського суспільства. Україна стала суверенною демократичною державою,...
-
Початок формування української мови - Історія становлення та розвитку української мови
Найважливіші фонетичні, граматичні та лексичні особливості української мови почали зароджуватись й розвиватись ще з ХІІ ст.; у XIV-XVI ст. у своїй...
-
До кінця 16 початку 17 століття на території України театральне мистецтво не було настільки розвинутим, як у країнах Західної Європи. Адже ригористична...
-
Вступ, Поселення та житло - Культура і побут населення України XIX-XX століть
За часів відродження української культури необхідним є і знання тих звичаїв і культурних досягнень, що мали місце минулих століть. Органічно...
-
Вступ, Поселення та житло - Культура та побут населення України
За часів відродження української культури необхідним є і знання тих звичаїв і культурних досягнень, що мали місце мимнулих століть. Органічно...
-
Історична довідка Першi поселення на територiї сучасного мiста з'явилися дуже давно. Зокрема, тут виявлено залишки поселень первiсної...
-
Iсторія Жмеринки - Історія Вінниччини
Жмеринка - районний центр у Вінницькій області. Населення - 40,3 тис. (2001). Назва "Жмеринка" ймовірніше за все походить від ассірійської назви...
-
ДУБРОВИЦЯ В РОКИ ПРАВЛІННЯ ГРАФІВ ПЛЯТЕРІВ - Історія м. Дубровиця
Ближче до середини XVIII ст. дубровицька маєтність перебувала у власності князя М. Огинського. У нього було три дочки, які вийшли заміж за Плятера,...
-
Iсторія Вінниччини - Історія Вінниччини
Вінниччина жмеринка залізничний місто Вінниччина - це частина подільського краю, історія якого розпочинається ще в ХІІ столітті, коли північна частина...
-
Історія Шандрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
За згадкою старожителів села школа в селі Шандра почала своє існування з другої половини ХІХ століття. Школа була однокласна і мала три групи. Ці групи...
-
Пятигорск. Парк культуры и отдыха им. С. М. Кирова
Парк культуры и отдыха им. С. М. Кирова в Пятигорске расположен в старой части города, ограничен: с севера - улицей им. Дунаевского, с юга - ул....
-
Введение - Парки и скверы Минска
Минск, как крупный европейский город, не может обходиться только лишь индустриальными зонами. Главным украшением города являются отнюдь не заводские...
-
Україна належить до тих країн світу, яка має чи не найстрокатішу в етнічному плані палітру населення-сьогодні на її території мешкають представники понад...
-
Сім'я - Культура і побут населення України XIX-XX століть
Шлюб завжди був не тільки актом цивільно-правового характеру, а об'єднував в собі соціальні, біологічні, матеріальні та духовні аспекти. Шлюб в Україні...
-
Дефініція та функції фольклорної бувальщини: історія питання
Дефініція та функції фольклорної бувальщини: історія питання У статті на основі розгляду фольклорних, психологічних, історичних, літературознавчих та...
-
Висновок - Національний склад населення сучасної України
Таким чином, аналізуючи національний склад населення України, можна зробити висновок, що, незалежно від кількості національностей, які мешкають на її...
-
Звичаї, обряди, музика - Поділля як етнографічний район України
В календарі подолян не було чітких розмежувань між зимовими, весняними, літніми та осінніми сезонами. Кожен з них логічно переходив в наступний,...
-
Харчування - Культура та побут населення України
До середини XIX століття сформувався господарський комплекс, що включав в себе землеробство зі скотарством (при перевазі землеробства). Рибальство,...
-
Населення, Соціально-економічний розвиток - Історія Тернополя
В історії Тернополя переплелися три культури - українська, польська і єврейська. Це відчувалося у плині міського життя, архітектурі і ментальності...
-
Вермут -- українська рок-група з Дніпра. Група утворилася у вересні 2008 року під назвою "Межі". До першого складу увійшли співачка Дар'я Лазарєва,...
-
Назва поселення та його історико-географічний розвиток - Історія Тернополя
Тернопіль часто називають містом молоді, містом молодим. Однак у порівнянні з іншими великими та відомими українськими містами Тернопіль, який вже зовсім...
-
Думка користувачів і досі залишається найповнішою формою зворотного зв'язку між бібліотекою і читачем. У рамках наукової теми Національної бібліотеки...
-
Архітектура України кінця ХVII століття
Архітектура України кінця ХVII століття Розглядаючи розвиток образотворчого мистецтва і архітектури на Україні в XVII ст., треба відмітити, що він...
-
Сучасне становище Дубровиці - Історія м. Дубровиця
30 липня 1997 року Дубровицька міська рада своїм рішенням затвердила сучасний герб і прапор Дубровиці (автори проектів - Ю. Терлецький і А. Гречило)....
-
ТАКЕ НЕСПОКІЙНЕ XX ст. - Історія м. Дубровиця
Дубровиця рівненське полісся Бурхливі та неординарні події переживала древня Дубровиця у неспокійному минулому XX ст. Це перша світова війна, революційні...
-
Історія розвитку народної архітектури Поділля
Історія розвитку народної архітектури Поділля Історія розвитку народної архітектури Поділля являє собою невід'ємну складову історичного процесу...
-
Вступ, Історія м. Дубровиця - Історія м. Дубровиця
ДУБРОВИЧЧИНА - Невід'ємна частина Рівненського Полісся - оспівана у народних піснях, звеличена у легендах і переказах, змальована великими майстрами пера...
-
Місто обласного підпорядкування, районний центр. Розташований на р. Гнилоп'яті (притока р. Тетерева), за 44 км на південь від Житомира. Залізнична...
-
За Ризьким миром (березень 1921 року), між радянськими республиками і Польщею Західна Волинь, Полісся, Холмщина і Підляшшя увійшли до складу польської...
-
Історія міста Сарни Кожне місто має свою легенду, історію, традиції i свої символи: прапор, герб i гімн. Місто Сарни засновано 14 жовтня 1885 року. Місто...
-
Кінематограф української діаспори - Історія театру та кіно
В 1927 році галичанка Софія Яблонська переїхала з Львову до Парижу, звідки почала подорожувати світом та знімати видові фільмі. Мандруючи Францією,...
-
Історія будівництва та організації бібліотеки митрополита Флавіана
Висвітлюється історія будівництва і організації бібліотеки митрополита Флавіана на початку ХХ ст. Звертається увага на зусилля Духовного собору...
Державний дендрологічний парк "Тростянець", Історія парку, Проблеми парку - Дендропарки України