Державний архітектурно-історичний заповідник "Софійський музей"
Державний архітектурно-історичний заповідник "Софійський музей" міститься в центрі Києва. На території заповідника, площа якого становить 5 гектарів, розташований чудової краси ансамбль пам'яток українського зодчества XI-XVIII століть. Найціннішою спорудою заповідника є Софійський собор - всесвітньовідома пам'ятка архітектури і монументального живопису XI століття. Він велично височить у центрі ансамблю.
Київська Русь досягла вершини своєї могутності у часи правління князя Володимира Святославича (978-1015 рр.) та його сина Ярослава Мудрого (1019 - 1054 рр.).
У 988 році за князя Володимира Великого на Русі було запроваджено християнство, що мало велике значення для дальшого розвитку феодальних відносин, зміцнення єдності держави, піднесення культури, розширення політичних і культурних зв'язків Київської Русі з Візантією та іншими. Із запровадженням християнства в Давньоруській державі почалось інтенсивне будівництво кам'яних християнських храмів. До їх створення залучалися кращі будівельники і художники свого часу, використовувалися художні й технічні досягнення епохи. Храми прикрашалися настінними розписами, кам'яним різьбленням, ставали справжніми творами мистецтва.
Під час побудови першої кам'яної церкви в центрі Києва - Десятинної (989-996 рр.) - князь Володимир Святославич значно збільшив і укріпив територію міста. За часів сина Володимира - Ярослава Мудрого в Києві почалось велике будівництво. Територію міста було розширено більш як у 8 разів і обнесено новими оборонними валами. У цей же період збудовано митрополичий храм - Софійський собор, який став головною монументальною будовою міста.
У літописах закладини собору датуються 1017 або 1037 роком. Певно, що його будівництво велося в 20-30-і роки XI століття. Софіївський собор було засновано на честь перемоги Ярослава над печенігами. Навколо Софійського собору - центральної споруди Ярославового міста - стояли кам'яні храми, боярські палаци, житла городян, а подвір'я митрополії було огороджено муром. До наших днів з XI століття збереглися лише Софійський собор і руїни Золотих воріт - парадного в'їзду в древній Київ.
Назва собору "Софійський" походить від грецького слова "софія", що в перекладі означає "мудрість". Присвячений "мудрості християнського вчення", собор, за задумом творців, мав утверджувати на Русі християнство і феодально-князівську владу. Збудований як головний, митрополичий храм Русі, Софійський собор був у давнину громадським і культурним центром держави. Тут відбувалися церемонії "посадження" князів на київський престол, прийоми іноземних послів; біля стін собору збиралося київське віче; при соборі велося літописання і була створена Ярославом Мудрим перша відома в Стародавній Русі бібліотека. За свою багатовікову історію собор пережив навали ворогів, пограбування, часткові руйнування, ремонти і перебудови.
В один з найважчих періодів історії древнього Києва - захоплення міста полчищами хана Батия в 1240 році - більшість архітектурних споруд було перетворено на руїни. Софійський собор уцілів. Однак, розграбований і спустошений, він втратив колишню красу і велич, хоч і залишився головним міським діючим храмом.
Протягом XIV-XV століть киянам доводилося вести боротьбу проти литовських і польських феодалів, а також проти кримських татар, які спустошували містограбіжницькими набігами. У 1416 році Київ розграбував і спалив хан Едігей, у 1482 році - Менглі-Гірей
У XVI столітті посилюється гніт польських феодалів. В умовах загарбання українських земель, поневолення і насильственого окатоличування населення в 1596 році було укладено Брестську релігійну унію, яка ставила мету об'єднати православну і католицьку церкви під главенством римського папи. Католицьке духовенство і уніати почали ліквідацію православної церкви. Захоплений уніатами Софійський собор цілком занепав. Спорохнявіла покрівля, зруйнувалися склепіння галерей, загинуло багато настінних розписів.
У 30-40-і роки XVII століття київський митрополит Петро Могила відібрав Софію в уніатів і заснував при храмі чоловічий монастир. Собор було частково відремонтовано, навколо нього споруджено дерев'яні монастирські будівлі, а всю територію обнесено високою дерев'яною огорожею. До робіт у соборі Петро Могила залучив італійського архітектора Октавіано Манчіні. Основним будівельним матеріалом була цегла і вапняно-піщаний розчин. Причому цегла часто застосовувалась не тільки для мурування стін і склепінь, але й для фундаментів. Стандартних розмірів цегли не було, тому іноді навіть в одному будинку можна зустріти цеглу різної величини. Внаслідок нерівномірності випалювання цеглини мали різні відтінки - від темно-червоного до світло-жовтого. Як правило, всі внутрішні приміщення будинків мали склепінчасті перекриття. У житлових приміщеннях стояли печі, облицьовані візерунчастими полив'яними плитками, що надавало інтер'єрам особливого колориту.
У 30-40-і роки XVII століття київський митрополит Петро Могила відібрав Софію в уніатів і заснував при храмі чоловічий монастир. Собор було частково відремонтовано, навколо нього споруджено дерев'яні монастирські будівлі, а всю територію обнесено високою дерев'яною огорожею. До робіт у соборі Петро Могила залучив італійського архітектора Октавіано Манчіні. Основним будівельним матеріалом була цегла і вапняно-піщаний розчин. Причому цегла часто застосовувалась не тільки для мурування стін і склепінь, але й для фундаментів. Стандартних розмірів цегли не було, тому іноді навіть в одному будинку можна зустріти цеглу різної величини. Внаслідок нерівномірності випалювання цеглини мали різні відтінки - від темно - червоного до світло-жовтого. Як правило, всі внутрішні приміщення будинків мали склепінчасті перекриття. У житлових приміщеннях стояли печі, облицьовані візерунчастими полив'яними плитками, що надавало інтер'єрам особливого колориту.
XVII століття ознаменоване національно-визвольною боротьбою українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького і возз'єднанням України з Росією. У 1654 році кияни затверджували у Софійському соборі історичні рішення Переяславської ради.
У XVII - XVIII століттях у Києві розгорнулось інтенсивне кам'яне будівництво. У 1697 році велика пожежа знищила дерев'яні будівлі Софійського монастиря. Через два роки почалося за указом Петра І спорудження нових кам'яних будинків навколо собору. Будівництво тривало по 1767 рік. У цей період споруджено дзвіницю, трапезну, хлібню (пекарню), будинок митрополита, західні ворота (Браму Заборовського), монастирський мур, південну в'їзну башту, Братський корпус, бурсу. В архітектурі цих будівель і в зовнішньому вигляді Софійського собору після поновлень знаходимо характерні риси української барочної архітектури XVII-XVIII століть. заповідник софійський музей візантія
В цілому даний архітектурний комплекс цікавий, самобутній і потребує глибокого подальшого дослідження і пошани.
Похожие статьи
-
Музей "Судацька фортеця" у складі національного заповідника "Софія Київська"
У статті розглянуто функціонування "Музею "Судацька фортеця"" у складі Національного заповідника "Софія Київська" з моменту його офіційного приєднання у...
-
Найбільш давніми вулицями Рівного вважаються вулиці Замкова. Шкільна, Литовська, Пересопницька (колишня вул. Велика Мінська), Гетьмана Мазепи (колишня...
-
Софія Київська -- перлина світової архітектури - Періодизація української культури
Софія Київська -- перлина світової архітектури. Збудована в XI столітті за ініціативою Ярослава Мудрого як головний храм Київської Русі, Софійський собор...
-
Основні етапи розвитку давньоруської архітектури - Періодизація української культури
У часи становлення Київської Русі формується тип давньоруського міста, складовими якого були: "дитинець", або "днешній град", у якому містилися...
-
Палац Перені, Костел Вознесіння - Пам'ятки архітектури Закарпатської області
Рис Після штурму у 1557 році королівським військом замку, в якому перебував Перені, він став непридатним для житла. Для його відновлення треба багато...
-
Культурні надбання переселенців Вірменські переселенці, що знайшли на подільській землі другу батьківщину, мали можливість зберегти та розвивати власну...
-
Археологічні знахідки свідчать про те, що на території Тернополя людина проживала ще у VI-VII ст. до Р. Х. На околицях Тернополя були виявлені поселення...
-
Практики фотографирования - Изучение практик посещения художественного музея
Фотографирование - одна из наиболее популярных практик в Эрмитаже, помимо просмотра экспонатов. В ходе пилотных наблюдений было выделено 2 основных типа...
-
Історія Шандрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
За згадкою старожителів села школа в селі Шандра почала своє існування з другої половини ХІХ століття. Школа була однокласна і мала три групи. Ці групи...
-
Значение проекта "Музеи Хакасии" для жителей республики - Музеи Хакасии
Однозначно, что музеям республики Хакасия отдается уважаемая дань. Они несут в себе правдоподобность истории. Так, исторические экспозиции представлены...
-
Вторая половина XX столетия стала временем больших концептуальных новаций в музейном мире. В поисках путей освобождения от черт элитарности, характерных...
-
Старейшим из московских музеев является Зоологический музей МГУ, созданный на базе Кабинета натуральной истории (основан в 1791). В 1806 музеем стала...
-
Музейный судоходство экспонат Интерактивные средства распространения информации и воссоздания, или реконструкции, среды позволяют по-новому показывать...
-
Автор практично вперше вводить у науковий обіг фахові описи етнографічної колекції предметів матеріальної культури греків Приазов'я, яка представлена в...
-
Заключение - Культурно-образовательная деятельность художественного музея
Основой совершенствования социально-культурной деятельности музеев сегодня выступает трансформация музейной коммуникации, которая от пассивности...
-
Все же создание научно и методически выдержанной экспозиции, составление полного каталога коллекций, выполненные А. К. Кузнецовым и Емельяном...
-
Новая экспозиция музея состояла из 7 отделов: естественноисторический, антропологический, археологический, промышленный, кустарно-промышленный,...
-
Українське кіномистецтво - Періодизація української культури
Однієї з відмітних рис культури XX в. є розширення сфер її впливу на людей через засоби масової комунікації, такі, як радіо, кіно, телебачення, що...
-
В этой главе я представлю результаты и разделю их на несколько частей: (1) использование навигационных инструментов, (2) использование образовательных...
-
Музейные объекты. Социологическая классификация - Изучение практик посещения художественного музея
Для получения полной картины о практиках посещения Эрмитажа, учитывающей не только пространственные и временные характеристики, я совмещаю подход...
-
Описание методики - Изучение практик посещения художественного музея
Основной метод сбора данных я заимствовал из исследований публики и доработал с учетом имеющихся ресурсов и особенностей поля. Метод трэкинга, в первую...
-
Дизайн исследования, Выбор кейса - Изучение практик посещения художественного музея
Эта глава, как и предыдущие части моей работы, будет построена на соединении разных подходов к исследованию музеев. Дизайн моего исследования строится на...
-
Как я уже утверждал во введении, в социологической литературе существует множество больших обследований о культурном досуге людей (Katz-Gerro, 1999; Chan...
-
Коммерциализация музея - Изучение практик посещения художественного музея
Современные музеи во многом зависят от государственных вложений, потому что сфера высокой культуры сегодня воспринимается, как нечто, что государство...
-
Музей и воспроизводство социального неравенства - Изучение практик посещения художественного музея
В этой части обзора литературы проанализирован блок научных работ, в которых развивается идея о связи птребления искусства и социального неравенства с...
-
Анализ социокультурной деятельности на примере Тюменского областного музея изобразительных искусств Культурно-образовательная деятельность музея. В сфере...
-
Выводы по 1 главе - Культурно-образовательная деятельность художественного музея
Из вышеизложенного можно заключить: Музей является важным участником формирования социально-культурной сферы, источником развития познавательных...
-
Вплив християнства на культуру Київської Русі - Періодизація української культури
Запровадження християнства на Русі пожвавило розвиток писемності, сприяло заснуванню князем Володимиром перших шкіл для дітей знаті, за часів Ярослава...
-
Анализ состояния социокультурной деятельности музеев изобразительных искусств в РФ Специфика художественных музеев состоит в том, что изобразительное...
-
Недавним событием Хакасии явилось итоговое заседание комиссии по реализации республиканской целевой программы "Популяризация объектов культурного...
-
Экскурсия в музей, на выставку. Классификация музеев - Экскурсионное обслуживание
Экспозиционная деятельность - одно из основных направлений деятельности музея; является основой музейной коммуникации и базой для реализации...
-
Распределение интереса посетителей - Изучение практик посещения художественного музея
С помощью имеющихся данных я имел возможность посмотреть, какие залы оказывались наиболее интересными для посетителей через анализ данных о времени...
-
Другие практики - Изучение практик посещения художественного музея
В этом разделе я коротко расскажу о тех практиках посещения, которые прослеживаются, подробно не изучаются в моей работы, но кажутся мне интересными для...
-
ЧАСТНЫЕ КОЛЛЕКЦИИ, МЕМОРИАЛИЗАЦИЯ ОТДЕЛЬНЫХ ПРЕДМЕТОВ И ПЕРВЫЙ МУЗЕЙ В САРАТОВСКОЙ ГУБЕРНИИ В ПЕРВОЙ ПОЛОВИНЕ XIX ВЕКА Музеи играют важную роль в...
-
Музей-заповедник "Кижи" Поначалу этот музей возник на небольшом безлесном и почти пустынном острове Кижи на Онежском озере. А когда-то здесь было...
-
В заключении хотелось бы подвести некоторые итоги. Организация и проведение музейных экскурсий в городе Хабаровске является крайне важным делом, с точки...
-
Музей археологии - Музеи Хабаровска
Хабаровский музей археологии имени А. П. Окладникова является первым Дальневосточным археологическим музеем, хотя имеет совсем не долгую историю. Он был...
-
Дальневосточный Художественный музей - Музеи Хабаровска
Дальневосточный Художественный музей занимает одно из красивейших зданий г. Хабаровска - памятник архитектуры конца девятнадцатого века, бывшее...
-
Музей як соціокультурне явище сучасного суспільства
Проаналізовано становлення сучасної моделі музею, який визначається стрімким ростом форм його існування в соціокультурному просторі і відповідно...
-
Заключение - Новосибирский краеведческий музей
Что касается культурно-просветительской деятельности, то следует отметить, что Музей был открыт не всегда, но "чтение лекций проводилось постоянно". Чаще...
Державний архітектурно-історичний заповідник "Софійський музей"