"Злодіяння" - Життя імператора Нерона

    - Велика пожежа. В ніч з 18 липня на 19 липня 64 року у Римі почалась "Велика пожежа" -- вогонь, що спалахнув у центрі міста, не вщухав протягом тижня, що призвело до руйнації близько двох третин Риму. Вигоріло 10 районів міста з 14, згорів навіть імператорський палац. Через декілька днів після пожежі християн звинуватили в підпалі міста. Це стало приводом масових катувань і вбивств християн. Імператор Нерон ще скористався цією подією, щоб перебудувати місто -- було змінено планування, розширено вулиці, та розпочато будівництво нового "Золотого палацу". Через це деякі давні історики стверджують, що сам Нерон наказав підпалити місто. Втім сучасні дослідники схильні вважати, що це скоріш спроба політичних супротивників приписати кривавому тирану ще один гріх. Хоча Тацит і писав, що Нерон спеціально підпалив Рим, заради мистецтва(нібито Нерон під час пожежі декламував вірші про Трою), насправді ж він сам фінансував гасіння пожежі та потім будував бараки для потерпілих. - Нерон і християни. Їх відносини можна було описати словом "ненависть". Нерон вважав християн нелюдьми, а ті у свою чергу розпускали чутки про садизм імператора. Таке відношення до християн було зрозумілим, на тий час це було більше схоже на секту, аніж на церкву, та й основними прихильниками християнства ставали не найрозумніші представники населення, через гарну ідею усепрощення. Також серед не найкращих діянь тогочасного християнства, було скупання майна та нерухомості у знедолених, що залишало без спадку багатьох. Деякі римські письменники казали, що Нерон почав репресії проти християн, щоб звалити на них чутки, що він підпалив Рим.

"И вот Нерон, чтобы побороть слухи, приискал виноватых и предал изощреннейшим казням тех, кто своими мерзостями навлек на себя всеобщую ненависть и кого толпа называла христианами. Христа, от имени которого происходит это название, казнил при Тиберии прокуратор Понтий Пилат; подавленное на время это зловредное суеверие стало вновь прорываться наружу, и не только в Иудее, откуда пошла эта пагуба, но и в Риме, куда отовсюду стекается все наиболее гнусное и постыдное и где оно находит приверженцев." Тацит

Репресії проти християн в той час представляли собою страту у будь-якому її вигляді: страта руками гладіатора, кормління левам (Сhristianos ad leones -Християн левам).

- Найвідоміші жертви Нерона. Агріпіна - мати Нерона. Вона діставала Нерона надмірною опікою, а також не давала повною мірою "розкритись" Нерону у політиці. Імператор приймав багато спроб вбити власну матір - замовляв її вбивство, намагався отруїти, навіть уві сні хотів забити її насмерть, але кожного разу терпів поразку. Останню його спроба була відправити матір у круїз на спеціально спроектованому кораблі, який розвалився посеред подорожі. Але і тут Агріпіна змогла викрутитись, у дитинстві вона займалась плаванням, тож пережила катастрофу, та виплила на берег, але Нерон вирішив перестрахуватись, і виставив військових на березі. Вони і вбили Агріпіну. Сенека - філософ і наставник Нерона. Правив Римом до того як Нерон постаршав і зміг зайнятись цим самостійно. Але Сенеці не сподобалось як імператор веде справи, і почав його критикувати, за що сам Нерон сильно порадив Сенеці вбити самого себе. Так і сталося, уся сім'я Сенеки закінчила життя самогубством.

Похожие статьи




"Злодіяння" - Життя імператора Нерона

Предыдущая | Следующая