Загальна характеристика роботи - Походження та рання історія міста Катеринослава

Походження історія місто Катеринослав

Актуальність теми дослідження. Реконструкція історичного минулого окремих регіонів і міст дає можливість повніше уявити особливості загальноукраїнського історичного процесу. Завдяки локальним дослідженням "історичний процес простежується крізь призму місцевих досліджень, підкреслюючи конкретні риси історичної дійсності, а не підганяючи фактичний матеріал під загальноприйняту схему" Тронько П. Т. Історія міст і сіл України в контексті регіональних досліджень: досвід, проблеми, перспективи. - К.: Ін-т іст. Укр. НАНУ, 2001. - С. 6-7.. Перспектива підготовки нового видання "Історії міст і сіл України" висуває завдання інтенсифікації краєзнавчих та особливо урбаністичних досліджень. Дослідження проблем, пов'язаних з генезисом, формуванням й еволюцією міських поселень на теренах Південної України є важливою складовою дослідження комплексу проблем історичного розвитку цього регіону. Однією з найбільш дискусійних проблем регіональної історії Півдня України є проблема витоків південноукраїнських міст - Катеринослава - Дніпропетровська, Одеси, Донецька, Сімферополя та ін., яка розташована на межі краєзнавства й урбаністики. Історія Катеринослава - Дніпропетровська знаходиться в полі зору дослідників близько двох століть, однак є найменш вивченою в порівнянні з іншими міськими центрами Півдня та Сходу України (Харків, Одеса, Сімферополь). Особливо це стосується початкового етапу історії міста (до середини ХІХ ст.), який розглядався дослідниками здебільшого у руслі освоєння і заселення Північного Причорномор'я. Дослідження виникнення та розвитку Катеринослава має важливе значення для вирішення проблем урбанізації Південної України, оскільки ареал Дніпровського Надпорожжя був вогнищем інтенсивних урбанізаційних процесів в степовій зоні. Заснований в кінці XVIII ст. Катеринослав на Дніпрі розвивався досить повільно, відповідно до цього в історіографії й у масовій свідомості городян закріпилося уявлення, що початок "справжньої" міської історії слід прив'язувати до 1880-1890-х рр., коли "індустріальний бум" у Придніпров'ї призвів до значної інтенсифікації розвитку міста. Але перший період історії Катеринослава визначний насамперед тим, що в цей час сформувалися основи архітектурно-планувального та соціокультурного обрису, які в значній мірі визначили характер розвитку міста у пізніші часи, включаючи ХХ ст. Звідси уявляється необхідним пов'язати розрізнені факти історичного минулого Катеринослава, утворивши цілісну картину процесу генезису, формування та еволюції міста до середини ХІХ ст.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Підготовка дисертації відбувалася в рамках науково-дослідної роботи кафедри російської історії Дніпропетровського національного університету згідно з держбюджетною темою Міністерства освіти і науки України "Історичні зв'язки України та Росії ХІХ - ХХ ст.: досвід та перспективи розвитку".

Об'єктом дисертаційного дослідження є урбанізаційні процеси на теренах Дніпровського Надпорожжя з найдавніших часів до середини ХІХ ст., які, зокрема, проявилися у формуванні в кінці XVIII - середині XIX ст. міста Катеринослава (Катеринослав ІІ, на Дніпрі). Міста Катеринослав І (Кільченський) та Катеринослав ІІ (на Дніпрі) розглядаються як окремі міські організми.

Предметом дослідження є генезис Катеринослава на Дніпрі, історична специфіка формування й еволюції цього міста та його функціональна роль в урбанізації Південної України (від часу утворення до середини ХІХ ст.).

Мета дослідження - розкрити сутність процесу виникнення й розвитку міста Катеринослава на Дніпрі в контексті урбанізації Південної України до середини ХІХ ст. Відповідно до поставленої мети, у роботі вирішуються наступні дослідницькі Завдання:

    1) визначити сутність поняття "місто" як об'єкту історичного дослідження в контексті регіональних історичних реалій; 2) обгрунтувати принципи датування початків історії міст регіону; 3) виявити загальні чинники та особливості урбанізації на теренах регіону з найдавніших часів до кінця XVIII ст.; 4) проаналізувати розвиток урбанізаційних процесів на території Дніпровського Надпорожжя до кінця XVIII ст.; 5) визначити місце Катеринослава І (Кільченського) в урбанізації Півдня України в контексті військово-політичної ситуації в регіоні; 6) встановити причини та передумови виникнення Катеринослава ІІ (на Дніпрі), та пояснити роль різних чинників у цьому процесі; 7) проаналізувати специфіку розвитку Катеринослава на Дніпрі через дослідження особливостей архітектурно-планувального, соціально-економічного, демографічного, соціально-політичного, культурного розвитку міста від часу його виникнення до середини ХІХ ст.; 8) визначити функціональну належність та місце Катеринослава на Дніпрі в урбанізації Південної України XVIII - середини ХІХ ст.

Хронологічні межі дослідження охоплюють час виникнення та становлення Катеринослава на Дніпрі (1780-і - 1860-і рр.), визначені автором роботи як перший період історії цього міського центру. При дослідженні генезису міста розглядається розвиток урбанізаційних процесів на території Дніпровського Надпорожжя з ХІ до кінця XVIII ст.

Географічні межі дослідження визначаються територією, котру займало місто Катеринослав (ІІ) на різних етапах розвитку (друга половина XVIII - перша половина ХІХ ст.), а також охоплюють ареал Дніпровського Надпорожжя, де відбувалися попередні етапи урбанізаційних процесів до кінця XVIII ст. Разом із цим, історія міста розглядається у тісному зв'язку з розвитком Південної України XVIII - XIX ст.

Методологія дослідження. Дисертація базується на основних методологічних принципах історичної науки: історизмі, системності, науковій об'єктивності при висвітленні історичних процесів, явищ та фактів. При розробці теми використовувалися такі загальнонаукові методи: аналізу та синтезу, індуктивно-дедуктивний; історичний, логічний, системний, статистичний, класифікації, актуалізації, а також конкретно-наукові (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-порівняльний) та спеціально-історичні (хронологічний, синхронний, діахронний) методи.

Наукова новизна дисертаційного дослідження визначається, передусім, самою постановкою і розробкою проблеми генезису, формування й еволюції міста в контексті локальних та регіональних урбанізаційних процесів. Це перше в історіографії комплексне дослідження ранньої історії міста Катеринослава - Дніпропетровська, де зроблена спроба всебічно подати аспекти його генезису, становлення та еволюції до середини XIX ст., визначити індивідуальні риси його розвитку та роль в історичному поступові Південної України. Базуючись на сучасному теоретико-методологічному інструментарії, аналізі широкого кола опублікованих та архівних джерел і значного масиву історичної літератури, автор у межах дисертаційної роботи вперше дав визначення міста як об'єкта історичного дослідження на теренах Південної України, охарактеризував чинники та особливості урбанізації на теренах регіону, проаналізував сукупність теоретичних розробок щодо проблеми літочислення міст регіону, запропонував власні принципи датування початків історії міст. Проблема генезису, формування та еволюції міста досліджується (на матеріалах Катеринослава) з точки зору розвитку урбанізаційних процесів, змін їх характеру та інтенсивності, обгрунтовується положення, що момент конституювання сталих міських ознак, тобто виникнення міста Катеринослава ІІ, слід відносити до кінця XVIII ст. Всебічно розглянуте питання про історичні зв'язки Катеринослава з давніми населеними пунктами на території Дніпровського Надпорожжя. Докладно висвітлена програма утворення та розвитку міста кінця XVIII ст. й зроблені висновки щодо ефективності її реалізації. Обгрунтовується теза, що Катеринослав на Дніпрі постав як принципово новий для даної території тип міста - поліфункціональний центр, й не мав попередників з точки зору типології. В роботі вперше детально проаналізовані особливості формування та еволюції Катеринослава на Дніпрі останньої чверті XVIII - середини ХІХ ст., розкрито співвідношення впливу суб'єктивних и об'єктивних чинників на характер розвитку міста, розглянуті рушійні сили становлення міста та еволюційна траєкторія його розвитку. Обгрунтовані хронологічні межі першого періоду історії Катеринослава, вперше вироблена періодизація ранньої історії міста.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані при написанні узагальнюючих наукових праць з історії Південної України, при підготовці нового видання "Історії міст і сіл України". Робота становить інтерес для дослідників - урбаністів, котрі вивчають феномен генезису, формування й еволюції міста в різних його проявах. Результати дослідження можуть застосовуватись у системі середньої та вищої освіти; при підготовці вузівських курсів та спецкурсів з історії України XVIII - XIX ст. та урбаністики; при створенні музейних експозицій. Перспективним є застосування результатів дисертації в програмах зі збереження та відновлення історичної спадщини міста.

Апробація результатів дослідження. Наукова робота пройшла апробацію на міжнародних, всеукраїнських та регіональних конференціях та конкурсах наукових робіт, серед яких Всеукраїнські конкурси науково-дослідницьких робіт членів Малої Академії наук з історичного профілю (ІІ місце, Донецьк, 1994; ІІ місце, Харків, 1995); Російська відкрита конференція учнів "Юність, наука, культура" пам'яті О. Л. Чижевського (секція історії, диплом лауреата, Обнінськ, 1995); Міжрегіональна науково-практична конференція "Російсько-українські культурні зв'язки (XVIII - XX ст.)" (Дніпропетровськ, 1997); І Міжрегіональна наукова конференція "Історичне краєзнавство Подніпров'я" (Дніпропетровськ, 1998); Міжнародна студентська наукова конференція "Історія очима молодих дослідників" (Донецьк, 1999); Х Всеукраїнська наукова конференція з історичного краєзнавства "Історія міст і сіл України в контексті регіональних досліджень" (Донецьк, 2001); ІІ Міжрегіональна науково-практична конференція "Історичне краєзнавство Наддніпрянщини" (Дніпропетровськ, 2002); Міжнародна наукова конференція "Проблеми історії та археології України" (Харків, 2002); Міжнародна наукова конференція "Формування національних і загальнолюдських цінностей в системі вищої історичної освіти" (Дніпропетровськ, 2003); Міжнародна наукова конференція "Архіви та краєзнавство: шляхи інтеграції" (Київ - Трускавець - Дрогобич, 2003). Основні положення, проміжні результати та висновки дисертаційної роботи знайшли своє відображення в п'яти публікаціях у провідних фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України; а також містяться у вигляді розділу в колективному навчальному посібнику та двох тезах доповідей.

Структура дисертації, її архітектоніка обумовлені метою та завданнями дослідження. Робота складається з переліку умовних позначень, вступу, трьох розділів (дев'яти підрозділів), висновків (разом 180 стор.), списку використаних джерел і літератури (463 назви, 41 стор.), додатків (на 42 стор.).

Похожие статьи




Загальна характеристика роботи - Походження та рання історія міста Катеринослава

Предыдущая | Следующая