Забезпеченість кадрами сільської медичної мережі (1946-1955 рр.)
Окремі аспекти медичного обслуговування сільського населення в 1943 - 1950 рр. висвітлено Т. Терещенко [3]. Однак тема не є завершеною, зокрема в площинні вивчення проблеми забезпечення лікувальних закладів повоєнного села медичними кадрами, що і визначило мету цієї статті.
Відновлення медичної мережі на території України розпочалося відразу після визволення. Відповідно розвитку мережі установ охорони здоров'я продовжувалося зростання кількості лікарських і посад середнього медперсоналу у всіх медичних установах системи охорони здоров'я УРСР. Так, якщо до кінця четвертої п'ятирічки в УРСР було 49505 лікарських посад, то до кінця п'ятої п'ятирічки їх збільшилося до 64750. Приріст за 5 років склав 15245 посад або 30,8%, відносно 1950 р. З них тільки 1033 посади стосувалися приросту посад у медичних установах на селі, тобто, лише 6,8% від загального приросту за п'яту п'ятирічку [4, 10]. Незважаючи на те, що в сільській місцевості спостерігалося зростання кількості медичних кадрів, воно все ж таки було досить незначним.
Аналіз статистичних матеріалів свідчить, що за постійного зростання впродовж двох повоєнних п'ятирічок числа штатних лікарських посад з 6900 до 12311 у сільській місцевості, з 1948 р. простежується і серйозне відставання зайнятих посад, відповідно 6130 і 10909 [5, 103]. Тобто, укомплектованість лікарських посад за вказані роки, замість поліпшення, систематично знижувалася. За роки четвертої п'ятирічки лікарів збільшилося вдвічі як в міських поселеннях, так і в сільській місцевості. За п'яту п'ятирічку кількість лікарів, порівняно з 1950 р., у сільській місцевості збільшилася лише на 4,5%. Такий незначний відсоток був наслідком зменшення кількості лікарів у 1951 і 1952 рр. Зростання ж почалося тільки з 1954 р.
Зменшення числа лікарів у 1951 і 1952 рр. частково пояснюється тим, що медичні інститути з 1950 р. різко скоротили випуск молодих фахівців. До цього медичні інститути давали два потоки випускників - в лютому і в липні. З 1950 р. випуск проводився один раз на рік. З цієї причини число випускників скоротилося майже на 2000 чоловік або на 37,6%. Поступовий перехід медичних інститутів на шестирічний термін навчання, внаслідок чого деякі медичні інститути в рік переходу зовсім не дали випуску молодих лікарів, привів до подальшого скорочення кількості випускників. При цьому, в 1951 р. тільки половина випускників залишилася в межах Української РСР. Тим часом, органи охорони здоров'я щорічно направляли на село достатню кількість молодих лікарів з випускників медичних інститутів: 1951 р. направлено 498 молодих спеціалістів, в 1953 - 506, 1955 - 700 [2, 62].
Ще однією істотною причиною зменшення кількості лікарів у сільській місцевості був відтік кадрів із сіл до міст і передусім це було характерним у середовищі молодих лікарів. Спеціальною розробкою, проведеною українським науково-дослідним Бюро санітарної статистики, встановлено, що з числа лікарів випуску 1946 - 1949 рр., які працювали на селі, вибули за період з 1 січня 1950 до 1 квітня 1954 рр. 1257 осіб, тобто 43,3% [6, 4]. Крім цього, в якості експерименту Бюро провело також розробку звітів руху фахівців з вищою освітою в 9 областях за 1951 і 1952 рр., з метою виявлення розмірів і причин плинності медичних кадрів. Результати показали більш високий ступінь плинності саме у сільській місцевості, а її причини наведені у таблиці 1 як співвідношення до загальної кількості вибулих лікарів [7, 85].
Табл. 1
Причини вибуття лікарів |
Міські поселення |
Сільська місцевість |
1. За сімейним станом |
44,2 |
43,8 |
2. Перехід в інші відомства |
10,9 |
10,5 |
3. Перехід із службових причин |
7,8 |
7,6 |
4. Хвороба і інвалідність |
6,5 |
9 |
5. Скорочення штатів і реорганізація |
4,2 |
0,2 |
6. Звільнені як ті, що не справилися з роботою і дискредитували себе |
5,2 |
4,3 |
7. Особисте бажання |
3,6 |
1,8 |
8. Смерть |
3,6 |
2 |
9. Без зазначення причин |
3,9 |
4,3 |
10. Виїхали в інші республіки |
2,5 |
2,6 |
11 Закінчили клінічну ординатуру і аспірантуру |
1,5 |
- |
12. Направлені на навчання |
01. Лют |
2,3 |
13. Виїхали самовільно |
1,9 |
7,7 |
14. Вихід на пенсію |
0,6 |
0,8 |
15. Інші причини |
3,3 |
3,1 |
З наведених даних можна зробити висновок, що основною причиною для сільської місцевості було вибуття лікарів за сімейним станом. Слід також відмітити, що самовільний від'їзд лікарів з роботи являвся характерною причиною саме для сільської місцевості. Питома вага вибулих з цієї причини склала 7%.
У той же час далеко не останньою причиною плинності медичних кадрів була непродумана політика Міністерства охорони здоров'я УРСР та незадовільна робота місцевих керівників, про що говорять і архівні матеріали. Так, наприклад, у Волинській області на 1952 р. склалася наступна ситуація. Міністерство охорони здоров'я УРСР мало направити на роботу в область 31 молодого спеціаліста, з тих, хто закінчив 1952 р. медичні інститути. Крім того, за наказом Міністерства охорони здоров'я на Волинь мали направити з медичних шкіл інших областей 178 медичних працівників середньої кваліфікації. Незважаючи на закінчення строків відпусток, станом на 14 серпня 1952 р. в область прибули лише 15 випускників медінститутів (48 %) і 91 випускник середніх медичних шкіл (52 %). Причому, з таких спеціальностей, як фельдшера і акушерки, прибули лише 39 осіб з 78, зубних техніків - 1 з 15, а з 5 рентгенологів не прибуло жодного [8, 30]. Недовиконання планів розподілу молодих спеціалістів у галузі охорони здоров'я повторювалося з року в рік, набувши хронічного характеру, і не лише у Волинській області.
Серйозною причиною, що спонукала молодих спеціалістів уникати направлення на роботу до сільських лікарень чи за найменшої можливості переводитись на роботу до міста, був незадовільний рівень забезпечення їх житлово-побутовими умовами. Як було встановлено комісією, за участю представників Міністерства охорони здоров'я УРСР, Волинського обкому КП(б)У і представників районних партійних комітетів, у першій половині 1952 р. однією з причин відтоку лікарських кадрів у Волинській області була відсутність зі сторони місцевих органів влади достатньої турботи про матеріально-побутові умови медичних працівників [9, 69].
Так, на 1952 р. у Волинській області 702 медичних працівники (лікарі і середні медичні працівники) не були забезпечені комунальними квартирами, а знімаликімнати в приватних домоволодіннях, до того ж частина з них повністю оплачувала квартплату за свій рахунок, а іншим доводилось доплачувати значну суму до тих коштів, які видавалися місцевими органами влади. Особливо було погано з забезпеченням медичних працівників комунальними послугами, пальним і освітленням [8, 57].
Були випадки, коли в сільській місцевості медичним працівникам зарплата затримувалася на 2 - 3 місяці, а також було відсутнє регулярне забезпечення хлібом та іншими продуктами. Такі умови, безперечно, породжували бажання під будь-яким приводом виїхати з села. Така ж ситуація спостерігалася у Висоцькому, Млинівсь - кому, Демидівському та інших районах Рівненської області, де місцева влада не робила належних заходів для надання медпрацівникам безкоштовних комунальних послуг [9, 70]. медичний лікар сільський незадовільний
У подальші роки п'ятої п'ятирічки мало місце певне зростання кількості лікарів у сільській місцевості, але воно було ще досить незначним, щоб забезпечити сільське населення лікарською допомогою. Про це свідчить низький показник укомплектованості лікарських посад і високий коефіцієнт сумісництва. Коефіцієнт останнього був значно вищим і мав яскраво виражену тенденцію до збільшення, ніж в міських поселеннях. Так, протягом п'ятої п'ятирічки у міських поселеннях він зріс із 1,16 в 1950 - до 1,21 в І955 рр., тоді як у сільській місцевості - з 1,40 - до 1,52. Отже, в сільських медичних установах на одного лікаря припадало в середньому 1,5 ставки, що негативно впливало на якість виконання лікарями своєї роботи [10, 80].
Отже, можна констатувати зростання забезпеченості персоналом медичних установ, які знаходилися в сільській місцевості, але слід відзначити і ряд проблем, пов'язаних із цим. По-перше, в другій повоєнній п'ятирічці намітилася тенденція до зниження темпів приросту медичних кадрів у сільській місцевості, що було пов'язано зі змінами в системі підготовки медичних кадрів. По-друге, плинність медичних кадрів із сільської місцевості до міст, основною причиною чого була зміна сімейного стану. Далеко не останньою причиною плинності медичних кадрів була і недосконала програма Міністерства охорони здоров'я УРСР та незадовільна робота місцевих керівників у цій сфері. Все це не могло не позначитись на якості медичного обслуговування селян у повоєнному українському селі.
Похожие статьи
-
Повітові училища України: мережа та система управління (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)
Проаналізовано нормативно-правову базу, що регулювала процес розвитку повітових училищ у Російській імперії в другій половині ХІХ -- на початку ХХ ст....
-
Висновок - НЕП та її здійснення в Україні
Нова економічна політика була реакцією на об'єктивні обставини -- кризовий стан економіки, невдоволення селян продрозкладкою, спад світового робітничого...
-
У статті подана якісна і кількісна характеристика освіти керівних груп партійної номенклатури УРСР у 1965-1982 рр. Проаналізовано морально-етичний і...
-
Становлення мережі православних церковних братств Лівобережної України в другій половині XIX
У статті аналізуються суспільно-політичні, культурні та законодавчі передумови створення православних церковних братств у другій половині XIX -- на...
-
Стаття присвячена радянській історіографії соціальнопобутової сфери села центральних областей України в період відбудови (1943 -- 1950 рр.). Ключові...
-
Сільська школа України в повоєнний період: реалії стану та функціонування (1943-1955 рр.)
У статті аналізуються реалії стану та функціонування сільської школи в повоєнні роки. Розглядаються умови та повсякденні труднощі, які супроводжували...
-
Селянка радянської України у системі сімейних взаємостосунків 1930-х рр
У статті розглядається питання зміни ролі жінки у внутрішньо-сімейних стосунках сільської родини 1930-х рр. Залучення усних свідчень, архівних матеріалів...
-
Протидія економічним злочинам в УРСР у другій половині 1940-1950-х рр
Протидія економічним злочинам в УРСР у другій половині 1940-1950-х рр. Саблук С. А., Кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права та процесу...
-
У статті розглянуто особливості та наслідки використання примусової праці східних робітників в окупаційних зонах і Німеччині у період Другої світової...
-
У нинішньому році виповнюється 70 років з дня віроломного нападу фашистської Німеччини на Радянський Союз, що започаткувало Велику Вітчизняну війну....
-
Історія села Райлянка за матеріалами "Кишинівських єпархіальних відомостей"
В статті розглянуто історію села Райлянка (нині Саратський район Одеської області) у XIX ст., його географічне розташування. Проаналізовано основні...
-
В умовах війни влітку 1941 р. на ланах України розгорнулася справжня "битва за врожай", яка мала не лише економічне, а й стратегічне значення. На час...
-
З початку 1954 p. почалася велика пропагандистська кампанія у зв'язку з трьохсотріччям Переяславської ради. Єдиним здобутком цієї кампанії було рішення...
-
Функціонування історичної науки в умовах радянського режиму (західні області УРСР)
Проаналізовано процес впровадження ідеологічних партійних постанов в усі галузі історичної науки, становище історичної науки в умовах ідеологізації...
-
Комісія з історії Вітчизняної війни АН УРСР: створення та початок діяльності
Розглядається процес заснування Комісії з історії Вітчизняної війни АН УРСР, формування її штату, розробка напрямків джерельно-пошукової та дослідної...
-
Крим у складі УРСР: економічні та культурні аспекти
Передача Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР на підставі указу Президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого 1954 р. викликала...
-
Входження Кримської області до складу УРСР: освітянський аспект
19 лютого 1954 року Президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ "Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР", обгрунтовуючи своє...
-
Знищення музейних збірок в УРСР у післявоєнний період (друга половина 1940-1950-х рр.)
В статті висвітлюється політика тоталітарного режиму в другій половині 1940-х - 1950-х рр. у музейній галузі, ідеологічний тиск на музейних працівників...
-
Проаналізовано вплив соціально-політичних взаємовідносин між підприємцями і найманими працівниками України під час Першої світової війни на розвиток...
-
Німецькі етнічні меншини напередодні та в перший рік Великої Вітчизняної війни
На підставі вивчення документів в опублікованих збірниках, газетних та літературних виданнях, визначено правовий статус фольксдойче Півдня України,...
-
У статті аналізується проблема боротьби органів ЧК з економічною злочинністю. Встановлено, що, незважаючи на позитивні наслідки оздоровлення економіки,...
-
Діяльність органів юстиції Української РСР у 1918-1956 роках
Нинішні реалії розбудови в Україні демократичної, соціальної, правової держави та процеси її інтеграції до Європейського Союзу об'єктивно зумовлюють...
-
Культурно-виховний напрям роботи польських парамілітарних організацій на Волині у 1921-1939 рр
Культурно-виховний напрям роботи польських парамілітарних організацій на Волині у 1921-1939 рр. Після підписання Ризького мирного договору в 1921 р. до...
-
Ліквідація куркульства в Україні як класу: причини та наслідки
Рішення радянської влади провести колективізацію, що потягнуло за собою розкуркулення селянина та ліквідацію куркульства як класу залишило в історії...
-
Згортання масових репресій в українському селі (1933-1936 рр.)
Тема сталінської модернізації аграрного сектора кінця 20-х - початку 30-х рр. XX ст. не втрачає своєї актуальності впродовж багатьох десятиліть. Особлива...
-
Зважаючи на тему мого дослідження ("Вплив настанов щодо історичних постатей на національну свідомість студентів ЛНУ ім. Івана Франка") доцільним буде...
-
Стаття присвячена аналізу стану постачання сільських учителів продуктами харчування та промисловими товарами в умовах реалій початкового періоду...
-
Тимофій Флоринський - імперський анти українофільський інтелектуал-цензор
У статті здійснено спробу відтворити об'єктивний соціопрофесійний портрет одного із відомих громадсько-політичних діячів м. Києва кінця ХІХ - Поч. ХХ...
-
"Рейганоміка" - "Тетчеризм" та "рейгономіка"
Дещо інакше реалізовувалась монетаристська доктрина в США, де економічна програма Фрідмена тривалий час не знаходила підтримки. Фрідмен як радник...
-
Розвиток міста Бишів у добу Середньовіччя і раннього нового часу
Бишів колишнє містечко правобережної Київщини, волосний і районний центр, нині село Макарівського району Київської області. Цього року виповнюється 515...
-
Хрущовська "відлига" (так став називатись цей період завдяки вислову російського публіциста І. Еренбурга) сприяла національно-духовному пробудженню....
-
Входження Криму до складу України: політичний аспект
В пропонованій розвідці розглядається ситуація, яка склалася в соціальній сфері та господарському комплексі Кримського півострова на середину 1950-х...
-
Символ Архангела Михаїла в міській геральдиці України
Розглянуто використання символічного зображення Архангела Михаїла у вітчизняній міській геральдиці. Прослідковано витоки патронажного символу з часів...
-
Сумна доля отамана Петра Калнишевського
Сумна доля отамана Петра Калнишевського У 1803 р. на Соловецьких островах у Білому морі на півночі Російської імперії помер останній кошовий отаман...
-
Прояви кризових явищ у радянських таборах на межі 1940-1950-х рр
ПРОЯВЛЕНИЕ КРИЗИСНЫХ ЯВЛЕНИЙ В СОВЕТСКИХ ЛАГЕРЯХ на рубеже 1940-1950-х гг. Проанализированы экономические показатели деятельности ГУЛАГа, методы...
-
Східна й Західна Україна: до витоків дискурсу протистояння
Політика коренізації завершилася в Донбасі тоді, як виконала всі покладені на неї тактичні завдання. За рівнем усвідомленої радянізації Донбас кінця 30-х...
-
Східнослов'янські археологічні пам'ятки періоду формування держави
Пам'ятки, матеріали з яких дають найбільше інформації про формування нових соціально-економічних відносин у східнослов'янському середовищі, можна...
-
У публікації розглянуто деякі аспекти адаптації, підготовки та використання навчальної літератури під час нацистської окупації України на території зони...
-
Листи до владних структур як джерело вивчення молодіжної повсякденності
Ключові Слова : листи, приватне життя, молодь. Практика звернення громадян з листами-скарга до державних органів влади, зокрема, до редакцій радянських...
-
Фізіократія у творах Кене - Устрій Франції часів Людовіка XV. Франсуа Кене - засновник фізіократії
У творах Ф. Кене рішуче засуджуються погляди меркантилістів на економічні проблеми, що, по суті, було відображенням незадовільного становища сільського...
Забезпеченість кадрами сільської медичної мережі (1946-1955 рр.)