Висновки - Володимир Мономах

У даній роботі послідовно розглянуті основні події життя Володимира Мономаха - одного з видатних правителів часів Київської Русі; висвітлені особливості його політичної діяльності та доля його нащадків.

Уже з молодих років Володимир Мономах виявляв здібності державного діяча. Ставши організатором боротьби проти половецької небезпеки, він здобув собі славу й авторитет, що згодом дало можливість посісти престол великого князя київського. Майже всі свої зрілі роки він керував питомими князівствами, спочатку Чернігівським (в 1079-1094 рр.), потім Переяславльское (в 1094-1113 рр.). Однак серед удільних князів Київської Русі Володимир Мономах був найпомітнішим, найбільш шанованою в народному середовищі. У ньому бачили талановитого полководця, здатного захистити Руську землю від ворогів, і мудрого державного діяча, що прагне до примирення руських князів, припиненню на Русі згубних міжусобних воєн. Політична доля Володимира Мономаха склалася так, що престол російського государя, великого князя Київського, йому вдалося зайняти лише у віці 60 років - у 1113 р. і правив він 12 років.

Особливе місце в давньоруській історії Володимир Мономах посідає не тільки як блискучий полководець і переможець, але й як видатний мислитель і письменник. Він був одним з найосвіченіших людей свого часу, знав кілька іноземних мов. Головним його твором, що дійшов до нас, є відоме "Повчання" - своєрідний духовний заповіт нащадкам.

Уже з перших днів свого князювання Володимир Мономах наполегливо йшов до своєї мети, що, зрештою, йому і вдалося. Він зміг передати владу своєму сину Мстиславу, який продовжив справу батька. Мстислав виявився останнім правителем єдиної Київської Русі. 1873 р. М. Костомаров у "Руській історії в життєописах її найголовніших діячів" зазначить: "Між давніми князями дотатарського періоду після Ярослава ніхто не залишив по собі такої гучної і доброї пам'яті, як Володимир Мономах, князь діяльний, сильний волею, котрий вирізнявся здоровим глуздом серед своєї братії, князів руських". З такою оцінкою українського історика погоджуються біографи, історики, науковці і дослідники історії Київської Русі. Нажаль, після смерті Мстислава, що сталася 1132 р., настав кінець тієї історичної доби, яка знаменувала собою період єдності руських земель під владою Києва як центру могутньої держави. За ним почався період політичної і територіальної роздробленості й занепаду, який довершила монголо-татарська навала.

Похожие статьи




Висновки - Володимир Мономах

Предыдущая | Следующая