Висновки - Гендерний аналіз лідера "М. М. Сперанський"

Згідно концепції гендерного потоку, домінуючим фактором статі вважається: більш потужний, в числі лідерів, як би "заливаючи", подібно до потоку, все навколо. Відповідно до цієї концепції, сприйняття лідера залежить насамперед від його статі. Справді, в деяких дослідженнях було встановлено, що жінки сприймалися як менш компетентні лідери, особливо якщо експерти-підлеглі були прихильниками традиційних, а не егалітарних поглядів на лідерство.

М. М. Сперанський сам побудував свій шлях до державної влади, з огляду на біографію реформатора, замітно, що йому важко було у молоді роки, але характер та мужність допомогли зібратися та подолати усі труднощі. У XIX ст. гендерне питання стояло явно закрито, адже жінку поряд з іншими державо творцями цього часу не прийнято було бачити на засіданнях. Чи при вирішені важливих державних питань. З цього випливає одна думка: Гендерна рівність того часу не проявлялася, пріоритетом було те, що лиш чоловіки могли займати вищі чини. Так як Михайло Сперанський молодий та перспективний і у ньому навіть імператор замітив розум та знання, то тут можна говорити як і про гендерний фактор так і про удачливість реформатора.

Згідно теорії гендерного відбору лідерів, виходить припущення, що люди взагалі і в організаціях зокрема пред'являють різні вимоги по відношенню до лідерів різної статі; по відношенню до жінок ці вимоги вище: щоб отримати ту ж менеджерську посаду, що і чоловік, жінка повинна продемонструвати набагато більш високу в порівнянні з ним компетентність, щоб зняти вплив упереджень проти неї. Ці упередження не дозволяють частині жінок зайняти лідерську позицію, що породжує гендерну диспропорцію серед лідерів в організаціях. Жінка могла б зайняти вищу посаду, але для цього потрібно масштабні сили, якщо провести паралелі з Англією радніших століть, то Єлизавета I, доказала усім, що може та зробить свою державу могутньою та красивою.

Щодо М. М. Сперанського, то запропоновані ним проекти реформ, мали на меті перетворити країну, створити конституцію, поділ влади, систему виборних органів влади та судів, досконалу законодавчу систему, впорядковані фінанси. Імператор, який виступав як головне знаряддя здійснення перетворень, без кінця коливався у здійсненні їх на практиці. Реформатор не врахував того, що государ може успішно виконувати призначену йому роль тільки лише випробовуючи постійний відповідний тиск знизу, хоча б зі свого сановного оточення.

Невдоволення діями системи управління в Росії було в суспільстві широко поширене. Необхідно було лише перетворити їх у чинник, що постійно штовхає верховну владу в напрямку реформ. М. М. Сперанський жодних зусиль для цього не зробив, за що деякі дослідники прозвали його "канцелярським реформатором".

Але не тільки від нього залежала успішність впровадження реформ, сама обстановка загальної відсталості, групові інтереси вищої аристократії, верхівки армії, чиновництва, пасивність і політична апатія суспільства стали потужною перешкодою на шляху реформ. Тим не менш, не варто забувати, що частково проекти реформатора були реалізовані. Зокрема, було створено Державну раду, що на кілька десятиліть визначала структуру управління країни.

Суперечливо постає перед істориками і кодифікаційна діяльність М. М. Сперанського. Створивши унікальний пам'ятник російського права, виконавши неймовірну за своєю грандіозністю працю, реформатор не зміг вирішити проблем, що накопичилися у сфері управління країною - бюрократизму, свавілля і корумпованості чиновників. Верховенство закону в кріпосницькій самодержавній імперії досягти було неможливо, але сам факт кодифікації законодавства мав величезне історичне значення, хоча був позбавлений практичного сенсу.

Похожие статьи




Висновки - Гендерний аналіз лідера "М. М. Сперанський"

Предыдущая | Следующая