Структура конституції - Конституція П. Орлика 1710 р.- історична пам'ятка України початку ХVIII століття
5 квітня 1710 року під Бендерами на загальній Раді в присутності всієї старшини, запорожців, реєстрового козацтва Пилипа Орлика одноголосно було обрано Гетьманом.
Тоді ж між Гетьманом, старшиною і запорожцями було укладено угоду "Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького", яка регламентувала державне життя гетьманщини. Згодом цей документ дістав назви: "Конституція Пилипа Орлика", "Бендерська Конституція", "Конституція прав і свобод Війська Запорізького". В її написанні брали участь: П. Орлик, Г. Герцик, А. Войнаровський, К. Гордієнко [11].
Основні положення
- * Проголошувалася незалежність України від Росії та Речі Посполитої. * Обгрунтовувалася протекція шведського короля та союз із Кримським ханством. * Територія України визначалася умовами Зборівського трактату 1649 р. * Запорожцям повинні були повернути їхні давні містечка Трахтемирів, Кодак, Келеберду, землі над Ворсклою. * Ліквідовувалися фортеці, побудовані І. Мазепою. * При гетьманові утворювалася Генеральна рада із законодавчою владою, яка складалася з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та делегатів від запорожців. Рада збиралася тричі на рік -- на Різдво, Покрову та Великдень. * Справи про кривду гетьманську та провини старшини мав розглядати генеральний суд, до діяльності якого гетьман не мав права втручатися. * Державна скарбниця і майно підпорядковувалися генеральному підскарбію, на утримання гетьмана призначалися окремі землі. * Встановлювалася виборність полковників, сотників із наступним їх затвердженням гетьманом. * Спеціальна комісія мала здійснити ревізію державних земель, якими користувалася старшина, а також повинностей населення. * Скасовувалися оренди та податки на утримання гетьманської гвардії. * Гетьман мав захищати козацтво і все населення від надмірних податків і повинностей, допомагати козацьким вдовам і сиротам [12].
Цей документ складається зі вступу та 16 пунктів, або параграфів. Текст був складений латинською і тогочасною книжною українською мовами.
У преамбулі Конституції була схематично викладена історія українського народу та Війська Запорізького. Тут стверджувалось, "народ козацький" був засновником Київської держави. Однак, згодом, у боротьбі з Польським Королівством, Україна втратила свою незалежність, яку відновлено було лише за гетьмана Б. Хмельницького. Далі йшлося про те, що Московське царство, порушивши взяті на себе зобов'язання щодо України, намагалося ліквідувати права і привілеї Війська Запорізького, перетворити козаків на регулярне військо і відібрати у них владу та "накласти рабське ярмо на вільний народ, який нікому не дозволяв себе завоювати силою зброї". За цих умов Військо Запорізьке змушене було відстоювати права українського народу збройним шляхом.
У преамбулі вказувалося на визначну роль гетьмана І. Мазепи у захисті інтересів України і Війська Запорізького. Перед новообраним гетьманом П. Орликом ставилося завдання вибороти незалежність України за підтримки Швеції. Шведський король Карл ХІІ як "покровитель і протектор" України, затвердивши умови й акти обрання гетьмана, став гарантом незалежної України та недоторканості її кордонів.
В основному тексті Конституції проголошено принципи побудови Української держави - Гетьманщини. У 16 статтях Конституції визначено державний статус Гетьманщини, її внутрішній лад та відносини з іншими державами. "Пакти й Конституція" П. Орлика визначили національно-державний суверенітет України.
У статтях зазначалося:
- - Україна з обох частин Дніпра має були звільнена від чужоземного панування; - Україна має бути повністю незалежною від Московщини та Польщі; - Українські кордони вічні і недоторкані; - Україна перебуває під протекторатом Швеції; - Україна підтримуватиме союзницькі відносини з Кримським ханством.
У першому параграфі розглядалося питання про віру, заявлено про православ'я як панівну релігію в державі, а також про відновлення автокефалії. Православ'я було проголошено державною релігією. Документ передбачав незалежність української церкви при формальному її підпорядкуванні константинопольському патріархові. Стаття вимагала від гетьмана, щоб він, звільнивши від шведів Україну, викорінив у ній всяке іновірство, крім "віри святої православного східного сповідання", тобто заборонялися католицька, греко-католицька, протестантська, іслам, іудаїзм. З сучасної точки зору тут немає релігійної толерантності і віротерпимості. Але тоді були інші часи, коли православна віра і українська церква перебували у важкому становищі і потребували державного захисту і підтримки.
Другий параграф затверджував незмінність кордонів Української держави, які встановлювалися відповідно до умов Зборівського Мирного договору, підписаного в 1649 році між Б. Хмельницьким та урядом Речі Посполитої. Таким чином, Гетьманщина складалася з трьох воєводств (Київського, Брацлавського та Чернігівського), а її кордон мав проходити по річці Случ, тобто Західна Україна залишалася в складі Польщі. Стаття друга також визнавала протекторат Швеції над Україною та зобов'язувала гетьмана просити шведського короля, щоб він після закінчення війни з Росією добився від останньої повернення полонених українців і компенсації збитків.
Параграф третій передбачає укладання військового та політичного союзу з Кримським ханством, з яким у момент складання Конституції були пов'язані дуже важливі для України сподівання. Гетьман повинен дбати про відновлення давнього братерства з Кримським ханством для збройного об'єднання і скріплення вічної дружби, щоб сусідні землі не зважувалися нападати на Україну, а самі побоювалися нападу.
Четвертий і п'ятий параграфи затверджували автономні права запорожців. Перш за все, Дніпро і землі Війська Запорізького мали бути звільнені від московських укріплень, фортець і повернуті війську. Після визволення України гетьман зобов'язувався повернути Війську Запорізькому міста Терехомирів, Переволочну, Кемберду, прилеглі землі, Козацьку фортецю. Не дозволялося "нікому з влади духовної й світської займатися там промислами, полюванням і рибальством".
У шостому параграфі докладно розписуються права гетьмана, генеральної старшини і нижчої козацької адміністрації. Тут говориться про те, що вища влада в Україні має належати виключно гетьманові й козацькій Генеральній Раді у складі генеральної старшини. Генеральна рада має право давати поради гетьману, а також його наступникам "про цілісність батьківщини, про її загальне благо й про всі публічні справи". Далі в документі застерігається, що без попереднього рішення і згоди ради "на власний розсуд гетьмана нічого не повинно ні починатися, ні вирішуватися, ні здійснюватися". Всі члени за наказом гетьмана мусять збиратися тричі на рік - на Різдво, Великдень і Покрову в резиденції гетьмана для слухання і обговорення справ. Нікому не дозволялося ухилятися від активної участі в раді, від призначеного часу. Поточні питання державного управління гетьман міг вирішувати особисто, періодично радячись із генеральною старшиною.
Старшини у своїх полках зобов'язані стежити за громадським порядком і рішуче виступати проти спроб скривдити чи утискувати простий люд. Старшина зобов'язується дотримуватися відповідного права і виявляти шанобливість до особи гетьмана і вірно йому служити. Гетьману ж належить повертати старшин і мати їх за бойових соратників.
У сьомому і восьмому параграфах йдеться про відповідальність старшин і рядових козаків при вчиненні правопорушень. Всі важливі судові справи, серед них і про образу гідності гетьмана, повинні передаватися на розгляд до Генерального військового суду. Суд повинен винести рішення не "поблажливе" чи лицемірне, а таке, якого вимагає закон.
Таким чином, за Конституцією в Україні утворилися три гілки влади: законодавча - Генеральна Рада, виконавча - гетьман і Генеральна старшина і судова - Генеральний суд.
Згідно з дев'ятим параграфом був повністю відсторонений від розпорядження військовим скарбом. Зазначалося, що Скарбницю повинен очолювати Генеральний скарбник, який би розпоряджався прибутками, узгоджуючи свої дії з гетьманом.
У кожному полку мають бути обрані по два присяжних скарбники. Полкові скарбники мусили "знати і прибутки від приватних осіб, і публічні податки, слідкувати за видатками, щорічно складаючи звіти". Полкові скарбники підпорядковувались Генеральному скарбникові. Полковники були відсторонені від розпорядження полковим скарбом. Далі говориться, що майно та скарби державні повинні бути відокремлені від власного майна гетьмана. Згідно з дев'ятим пунктом на утримання гетьмана виділялися маєтки в Шептаківському повіті й частина земель Війська Запорізького.
Як ми бачимо, Пилип Орлик зі своїми колегами перейняли ідеї не лише конституційної науки Заходу, створивши парламентарний уряд з усіма атрибутами розвинутої державності, а й запровадили засоби якісного контролю над економікою держави та боротьби з економічними злочинами і корупцією.
За десятим та одинадцятим параграфами гетьман повинен:
- - здійснювати загальний нагляд за діяльністю адміністративних органів; - затверджувати вибір найвищих урядовців і полковників; - не допускати зловживань козацької старшини, боронити від кривд козаків і посполитих; - звільняти від податків і повинностей козацьких вдів, сиріт і деякі інші категорії населення.
У дванадцятому параграфі говорилося про необхідність ревізії земельної власності й укладання справи з повинностями, які несли посполиті: "нехай буде призначена і через спеціально встановлених комісарів здійснена ревізія усіх видів публічних і приватних володінь і за високим рішенням Генеральної ради у присутності Гетьмана нехай буде ухвалено урочисто й непорушно: кому належить згідно з законом, а кому не належить користуватися правом володіння, і які саме належить виконувати повинності підданим".
Згідно з цим параграфом захоплені старшиною земельні володіння міст мали бути повернені їм. Це збільшило б прибутки міст та полегшило б становище міського люду.
В окремому тринадцятому параграфі вимагається, щоб столичне місто Русі Київ та інші міста України зберігали недоторканими всі свої справедливо отримані закони та привілеї. Мова йде про Магдебурзьке право.
В чотирнадцятому параграфі забезпечувалися права українських міщан, купців, селян. Враховуючи нарікання посполитого люду на зловживання гетьманських урядовців під час переїздів і їх вимагання від містечок і сіл надавати їм подарунки, харчі, підводи, супровід і т. інше, гетьман має встановити такий порядок, щоб у кожному місті був присяжний скарбник, який би відповідав за всі громадські прибутки і видатки і контролювати розрахункові книги. Гетьман має подбати про стягнення публічної підводної повинності на користь офіційних осіб, але встановлювати її такою, щоб вона не була обтяжливою для народу, враховуючи досвід зарубіжних країн.
За прикладом зарубіжних країн буде заведена пошта - в полках будуть заведені державні гінці за казенний кошт.
У п'ятнадцятому параграфі скасовувалися податки на річну платню найманому війську, так як посполитий люд ніс великі збитки на утримання різних військових формувань.
В останньому шістнадцятому параграфі йдеться про організацію торгівлі та унормування податкової системи. Тут містяться законодавчі заходи щодо врегулювання торговельних, зокрема, ярмаркових справ. Мова йшла про те, щоб повинність брати з тих, з кого належить, а не з убогих людей. Встановлюється єдине правило: митники повинні стягати на користь державної скарбниці платню за введення і виведення в обсязі, вказаному в універсалах, не стягуючи нічого зайвого. Ринкові комісари повинні збирати податок лише від тих, хто тому підлягає, тобто з торгових людей. Про це має дбати гетьман, до обов'язків якого, як зазначається в Конституції, - належить "великодушно направляти і поліпшувати усі права в країні стосовно надійного дотримування непорушних громадських вольностей".
У висновку цієї глави мені хотілося б зауважити, що деякі пункти документу, особливо ті, що висвітлюють проблеми простого люду і несуть в собі вирішення цих проблем, на період початку 18 сторіччя практично не мали у світі аналогів серед офіційно затверджених, але не слід забувати, що документ, підписаний П. Орликом так ніколи і не вступив в дію.
Можна довго сперечатися з приводу того, що було б, якщо Україна почала жити за законами Орлика. Але, як відомо, історія нехтує такими питаннями. Того, чого не трапилось, на мою особисту думку, бути не могло - такий закон часу,- а, з того що було можна і треба робити висновки. На жаль у 18-му сторіччі Україна не перетворилася ні на Англію, ні на Францію, ні на США, та це ще зовсім не означає що ми щось незворотньо втратили.
Відтак Конституція Пилипа Орлика відображає не лише спробу правової організації державної та правової традиції українського народу, а й зміни владних відносин.
Саме в Конституції Пилипа Орлика 1710 р. - юридичні витоки багатьох явищ, зокрема сучасного суверенітету українського народу, розподілу влад, парламентаризму тощо. Тому звернення до історичного досвіду цього документа - це звернення до державних і правових ідей, які становлять історико-правову основу для загальнонаціональної ідеї політичного характеру, ідеї, що виражає саму суть духу українського народу [11].
Похожие статьи
-
Після поразки в Полтавській битві Мазепа разом зі своїми прибічниками знайшов політичний притулок у Молдавії. 21 вересня 1709 р. І. Мазепа помер. Після...
-
Вступ - Конституція П. Орлика 1710 р.- історична пам'ятка України початку ХVIII століття
Конституція - це особливий інститут правової системи держави, якому належить правове верховенство по відношенню до всіх її актів. Це не просто закон, а...
-
Висновок - Конституція П. Орлика 1710 р.- історична пам'ятка України початку ХVIII століття
Дана конституція мала вагоме місце в історії, яке полягало в тому, щоб довести, що Україна може існувати як окрема суверенна і незалежна держава, яка уже...
-
Проголосивши Україну незалежною республікою, Конституція Пилипа Орлика стала вищим ступенем тодішньої політичної думки не тільки в Україні, а й взагалі в...
-
Конституція орлик український державотворення Пилип Орлик (21 жовтня 1672 - 24 травня 1742) -- один із найвизначніших в історії борців за волю України....
-
Дана тема цікавила багатьох істориків тому вони звертались неодноразово до неї. Щодо історії створення цього визначного документу та його практичного...
-
Розглядається контраверсійне питання періодизації політичної історії України початку ХХ століття, зокрема доби Національно-визвольної боротьби та...
-
Процес об'єднання російських земель в єдину централізовану державу розпочався в XIV ст. У другій половині XIII ст. знову спалахнули феодальні усобиці....
-
Становище єврейського населення у Німеччині у кінці 30-х - початку 40-х ХХ століття 1 квітня 1933 року нацисти провели бойкот єврейських крамниць та...
-
На основі матеріалів демографічних та промислових переписів, а також на основі матеріалів податкових обстежень здійснюється спроба визначити питому вагу...
-
Історична ретроспектива розвитку промислового рибальства на початку XX століття
За відомостями Колегії Рахункової палати України, Державна цільова економічна програма розвитку рибного господарства на 2012-2016 рр. не виконується, а...
-
Ключові слова: Національне питання, Галичина, Наддніпрянщина, самовизначення, національно-культурна єдність На початку ХХІ ст. досить актуальним є...
-
Започаткування руху за політичну незалежність україни Наприкінці XIX ст. у Західній Україні під впливом радикалізації суспільно-політичного життя...
-
Незалежність України - гарантія геополітичної стабільності - Здобуття незалежності Україною
Останнє десятиріччя XX ст. увійде в історію вельми суттєвими геополітичними змінами. Для нас серед нових політичних реалій найсуттєвішою є творення...
-
P>Стаття присвячена вивченню історичного розвитку способів та механізмів адміністративно-правового регулювання державного управління об'єктами нерухомого...
-
Трансформаційна динаміка Південної України (кінець ХУІІІ - початок ХХІ ст.)
Трансформаційна динаміка Південної України (кінець ХУІІІ - початок ХХІ ст.) Сільськогосподарський цивілізація промисловий Навіть схематичне і...
-
Києво-Могилянська академія довгий час була єдиним вищим загальноосвітнім всестановим навчальним закладом України, Східної Європи, всього православного...
-
Повітові училища України: мережа та система управління (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)
Проаналізовано нормативно-правову базу, що регулювала процес розвитку повітових училищ у Російській імперії в другій половині ХІХ -- на початку ХХ ст....
-
Культура управління містами півдня України в кінці XVIII - на початку XX ст
У статті аналізується культура управління південноукраїнськими містами в кінці XVIII - на початку XX ст. Звертається увага на головні принципи...
-
Іван Мазепа-Колединсъкий (1639-1709 pp.) - Видатні особистості Української козацької держави
Народився в Мазепинцях недалеко від Білої Церкви. Навчався в школі Київського братства, потім у Києво-Могилянському колегіумі та в Полоцьку у єзуїтів....
-
Україна довоєнна: алогізм плутократії та становлення нової нації
Логіка подій, що відбуваються в нашій країні та навколо неї, історичні перетворення, що тривають у суспільному середовищі, й закономірності...
-
Політично - правові погляди М. М. Сперанського Згідно проектів Михайла Сперанського на чолі держави має стояти монарх, наділений всією повнотою влади....
-
Селянка радянської України у системі сімейних взаємостосунків 1930-х рр
У статті розглядається питання зміни ролі жінки у внутрішньо-сімейних стосунках сільської родини 1930-х рр. Залучення усних свідчень, архівних матеріалів...
-
У другій половині XIX ст. в західноукраїнських землях відбувається поступовий перехід до капіталістичних форм господарювання. Зростає товарність...
-
Розвиток споживчої кооперації Лівобережної України (1890-і
Споживча кооперація на сьогодні є найбільш розвинутим сектором кооперативного руху в нашій країні, який має свої давні традиції, але переживає важкий...
-
Встановлення державності України - Здобуття незалежності Україною
Народ України покладав надії на вибори до Верховної Ради, пов'язуючи з ними зміни в суспільно-політичному житті.16 липня 1990 р. Верховна Рада прийняла...
-
Молодіжний рух як форма вияву соціальної активності молодого покоління є найефективнішим механізмом взаємодії нових поколінь з суспільством. В рамках...
-
В умовах війни влітку 1941 р. на ланах України розгорнулася справжня "битва за врожай", яка мала не лише економічне, а й стратегічне значення. На час...
-
Протягом другої половини XVI -- першої половини XVII ст. на Запорожжі утворився самобутній військовий і соціальний устрій, який відзначався передусім...
-
Нарис історії створення і розвитку університетських обсерваторій України
У статті стисло висвітлено історію будівництва та розвитку наукової діяльності астрономічних обсерваторій при університетах України до сьогодення....
-
Комісія з історії Вітчизняної війни АН УРСР: створення та початок діяльності
Розглядається процес заснування Комісії з історії Вітчизняної війни АН УРСР, формування її штату, розробка напрямків джерельно-пошукової та дослідної...
-
Вельми показовими в цьому сенсі документи, пов'язані з обговоренням у партійних і державних колах питань тактики радянської делегації на світової...
-
У цей період активізувалася діяльність УСРР і з іншими державами. У квітні 1921 р. в Берліні було підписано протокол між УСРР та Німеччиною про обмін...
-
У ній зазначено, що Україна перебуває напередодні встановлення дипломатичних, консульських та інших відносин із Польщею і країнами Балтії, а у...
-
Німецькі держави у ХVIII ст. Тридцятилітня війна (1618-1648) довершила розпад Священної Римської імперії на величезну кількість незалежних держав. Усі...
-
У статті досліджується місце Правобережної України у забезпеченні продовольством військ у першій половині ХІХ ст., як важливого аспекту внутрішньої...
-
Історичні долі народів Центральної Азії в давнину багато в чому схожі, а в їхній стародавній історії часом важко провести межу, щоб виокремити...
-
Києво-Могилянська академія була першим вищим навчальним закладом, що відповідав запитам і потребам духовного життя українського народу в період...
-
Козацька доба (XV-XVIII ст.). Історична довідка
Козацька доба (XV-XVIII ст.). Історична довідка Після зруйнування в 1240 р. Києва, економічне і соціальне життя України переміщується в основному на...
-
Входження Криму до складу України: політичний аспект
В пропонованій розвідці розглядається ситуація, яка склалася в соціальній сфері та господарському комплексі Кримського півострова на середину 1950-х...
Структура конституції - Конституція П. Орлика 1710 р.- історична пам'ятка України початку ХVIII століття