Соціально-психологічний портрет І. В. Джугашвілі (Сталіна) - Сталін І. В. (Джугашвілі)
При описі соціально-психологічного портрету Сталіна, слід приділити значну увагу дитячим і юнацьким рокам. Справедливо вважаючи, що основні риси особистості формуються в дитинстві і юності. Як відмічає в своїй книзі про Сталіна П. Улам, саме бідність і суворе дитинство Сталіна залишили невиправлений слід на усьому його житті перетворивши його дуже рано в недовірливу і грубу людину, без сентиментальностей, що погано володіла російською мовою, яка страждала від комплексів неповноцінності, і амбіційності.
Уже з дитинства Сталіну була властива впертість і прагнення переважати над своїми ровесниками. Він не відрізнявся великими здібностями, але був впертий і багато читав. Невеликого зросту і фізично слабкий, Сосо не міг розраховувати на успіх в хлопчачих бійках і боявся бути побитим. Він швидко став скритим і мстивим, і все життя не долюблював високих і фізично міцних людей. Устремління до слави рано оволоділо розумом і почуттями Сталіна. Але він був бідний, вважався гіршим і розумів, що бідний грузинський юнак із маленького провінційного міста небагато зможе досягти в царській Росії.
Окрім того сім'я Джугашвілі почала розпадатись, що також мало свій вплив на Сосо. Він все більше і більше був відданий сам собі. І чим менший був вплив сім'ї, тим сильнішим ставав вплив вулиці.
Сосо переніс віспу, в результаті чого лице і руки в нього залишились рябими, також відомо, що Сталін мав дефект лівої руки, причини виникнення якого мають кілька версій.
В будь-якому випадку з шести років Сосо став втрачати здатність грати в деякі дитячі ігри. А оскільки з дитинства він був схильний до лідерства, це не могло не зачіпати його дитяче самолюбство, і, можливо, являлось однією з причин його постійних конфліктів з ровесниками.
Все це сприяло формуванню у нього деякої відчуженості по відношенню ровесників, озлобленості і жорстокості по відношенню до образників.
До того ж необхідно додати, що протягом століття Грузія була ареною безмежних воєн. Тому виховання жорстокості було невід'ємною частиною суспільного виховання.
Вихованню жорстокості сприяли і деякі дитячі ігри. Багато ровесників Сосо мали рогатки і самопали. Мав їх і Сосо. По спогадах сусідки, він дуже любив вбивати пташок.
Вплив на формування особистості Йосифа, мав його батько. Товариш по школі розповідав як Віссаріон своїм грубим відношенням до дружини і сина та жорстокими побоями "... виганяв із серця Сосо любов до бога і людей, і сіяв відразу до власного батька".
Рабське становище грузинської жінки в сім'ї наклало на нього свій відбиток на все життя. Сталін пізніше визнав програму яка вимагала повного рівноправства жінок, але в особистих відносинах назавжди залишився сином свого батька, і дивився на жінку як на нижчу істоту, що призначена для необхідних, але обмежених функцій.
В духовному училищі Сталін навчився добре писати на російській мові, але вільно говорити не міг так і до кінця свого життя. По російськи він говорив тихо і повільно. Тому в революційному середовищі, де ораторські здібності цінилися особливо високо, Сталін постійно почував відчуття неповноцінності.
Семінарія повпливала на Сталіна двосторонньо: там був строгий режим і дисципліна тому вона виховувала не тільки вірних слуг режиму і церкви, але й революціонерів, а з іншої сторони вона мала інше відношення: вона розвинула і раніше властиву йому хитрість і грубість. Догматизм і нетерпимість, характерні для його статей і виступів, стиль також склався не без впливу церковної освіти. В книзі "Тільки один рік" дочка Сталіна писала: "Церковна освіта була єдиною системною освітою, отримана моїм батьком. Я переконана, що церковна школа де він провів в загальному більше 10 років, мала величезне значення для характеру батька на все його життя, підсилюючи і укріплюючи вроджені якості. Релігійного почуття у нього ніколи не було. Безкінечні молитви, насильницьке духовне навчання могли викликати у молодої людини ні на хвилинку не віруючої в дух, в бога, тільки зворотній результат: крайній скептицизм до всього "небесного", "піднесеного". Результатом став навпаки, крайній матеріалізм, цинічний реалізм "земного", "тверезого", практичного і приниженого погляду на життя. Замість духовного досвіду він розвинув в собі зовсім інше, близьке знайомство з лицемірством, дволикістю, таким характерним для немалої частини духовенства, яка вірує лише зовнішньо, тобто не вірує взагалі. Із свого семінарського досвіду він зробив висновок, що люди нетерпеливі, грубі, обманюють свою паству і тим тримають її в руках і на кінець мають багато слабкостей. Нетерпеливість, нездібність погодитись з протилежною думкою, якщо вона очевидно більш здорова, я відношу в ньому також за рахунок досвіду, винесеного з семінарії, де вихованням прививалась фанатизм і нетерпеливість".
Уже в роки навчання товариші відмічали у Йосифа схильність знаходити в інших тільки погані сторони і з недовірою відноситись до безкорисних прагнень. Він вмів грати на чужих слабкостях і зводити своїх суперників лобами.
Сталін не просто пробився до трону, але й зумів в значній мірі створити його для себе. У нього були видатні здібності, які дозволяли саме йому усунути суперників осідлати процес перетворення безконтрольної влади партії в абсолютну особисту владу. Ніхто не може заперечити ці специфічні технологічні здібності Сталіна як апаратника - закулісні заговори, демагогія, уміння очікувати, безпідставна недовірливість, примітивне, але саме тому досягавши цілі, підступності, безвікова пам'ять виносливість, необмежена самовпевненість, "східна" непроникливість, знання простих людських слабкостей, природний практичний розум, чітко відпрацьований імідж, відсутність будь-яких обтяжливих для політика прив'язаностей, погрішностей і принципів.
Овації на славу собі Сталін заохочував і, інколи розстрілював тих, хто мало йому аплодував. Сталін насолоджувався власною владою. Він проявив особисту мстивість, злопам'ятство, садизм і інші темні пристрасті, властиві його натурі. І при цьому не врахував жодні класові інтереси і діяв, інколи навіть наперекір цим інтересам - виявляючи виключно особисту жорстокість, особисту підступність і особисте прагнення влади.
Джугашвілі володів єдиною виключно геніальною здібністю. Він як ніхто інший розбирався в людях і бачив їх наскрізь. І тому дуже вдало підібрав кадри. Людей талановитих або самостійних він знищував і оточив себе виконавцями, які ніяк не могли з ним конкурувати і боялися його більше за вогонь. Крім цього добре розбираючись в людях, він вмів так їх розставляти і стравлювати їх між собою, що в кінцевому рахунку не йшло на користь йому самому.
Сталін вмів зачарувати людей своїми манерами. Вмів зберігати маску непроникності, за якою приховувалось щось непередбачене.
Сама влада його приваблювала як гра людськими життями. Сталін любив заманювати свою жертву з почестями і в той же час інколи трохи страшно вибиваючи її з рівноваги. Перед тим як розстріляти, він не понижував, а підвищував людину на посаді, створюючи оманливе відчуття, що все добре.
В грі з людиною і над людиною Сталіну важливо було надати своїй владі недосяжну загадковість, велику ірраціональність, але Сталін її ще згущав, театралізував.
Сталін - це людина, збочена владою, але як ніхто розуміючий природу влади. І один з самих основних гвинтів Сталінської влади - таємниця якою він себе оточив. Тому Сталін був не просто безжалісний диктатор, але і свого роду гіпнотизер, що зумів поставити себе на місце Бога і видушити з людей відповідне відношення. Сталін розумів, що влада повинна бути таємницею, і цією таємницею ніби оточений культ Сталіна звідси і відчуття, що Сталін все знає і все бачить.
В книзі Ж.-Ж. Марі "Сталін" можна прочитати: "Коба не володів такими костями, що дозволяли керувати малиновим заворушенням, ораторськими здібностями, живістю думки, широтою погляду, почуттям завтрашнього дня, ентузіазмом. На кінець, коли маси підвищують на мить своє повсякденне існування, щоб зробити свою історію, Сталін, холодна і скрита натура, губився. Здібний до закулісних маневрів він бентежився... Коба і революція не знали один одного".
Але не можна так стверджувати. Так, Сталін не був трибуною революції, він не володів живістю думки, але революція розкрила багато сторін Сталінської натури, і він приймав участь в багатьох її важливих подіях, хоча і надавав перевагу діяти не на першому плані.
Не маючи ораторських здібностей, Сталін без сумніву володів організаторським талантом. Чисельність більшовицьких партій, що росла з місяця в місяць з виключною швидкістю є свідченням цього.
До 40 - 45 рр. Сталін суттєво змінився. Він тримався дуже впевнено, але просто і дещо грубувато. Дружина видатного радянського дипломата А. А. Йоффе, писала: "Тримався Сталін простаком, славним малим. Дуже комунікабельний, зі всіма на дружній нозі, але не було в нього жодного правдивого жесту... Взагалі Сталін був рідкісний актор, здібний кожного разу, за обставинами, змінювати маску. І одна з улюблених масок була саме ця - простий, добрий хлопець без претензій, що не вміє приховувати своїх почуттів".
З часом його лицемірство стало його другою натурою, і кожна маска, здавалось органічно виражена його сутність. То він грав роль звичайного хлопця, то старого виконавця партій - честі, то - всемогучого Вождя. Сталін вживався в кожну роль настільки добре, що починав сам вірити в новий образ.
Такі властивості інтелекту, як хитрість, віроломство, здібність грати на низьких властивостях людської натури, розвинуті у Сталіна надзвичайно і при сильному характері є могутньою зброєю в боротьбі. І все ж взяти в цілому Сталін залишається опосередкованістю. Він не здатний до узагальнень, ні до передбачення. Його розум обмежений не лише блиску і польоту, але навіть здібності до логічного мислення. В цій слабкості сила Сталіна, так як бувають історичні задачі, вирішити які можна лише відмовившись від узагальнень.
В своїх спогадах Б. Бажанов змальовує правдоподібний портрет Сталіна: Сталін мстивий, підозрілий, грубий, у нього немає будь-яких стримуючих моральних принципів. Він умілий і хитрий інтригант, надзвичайно скритий і добре володіючий собою. На ньому завжди простий костюм, і він веде дуже простий спосіб життя. У нього немає тяги до розкоші або до благ життя... Людина сильної волі, він одночасно і надзвичайно обережний, а інколи нерішучий. Він часто не знає як бути і що робити в складних політичних обставинах, але вміє не показувати свою не рішучість і не рідко надає перевагу йти за подіями, ніж ними керувати. Жінками Сталін не цікавився. Ним володіла одна всепоглинаюча пристрасть до влади, але він терпеливий і вміє очікувати, перш ніж нанести удар по своїм політичним конкурентах. Від природи він не дурний, і не обмежений здорового глузду.
Щодо цілей та намірів Сталіна, то необхідно зауважити, що він не просто "висувався" Леніним, але й сам активно намагався висунутись в "фігури першого класу", використовуючи підтримку Леніна. Сталін вичікував коли стане в нагоді його уміння "натискати" і його майстерність політичної інтриги. Сталін був мовчазним навіть тоді, коли знаходився у невеликому колі знайомих. Але він вмів надавати своїм коротким реплікам особливого значення.
На його меті був процес деформації внутрішньопартійної демократії: крок за кроком йшло взаємне відчуження "верхів" і "низів", паралізувався взаємний зв'язок, закінчилось соціалістичне вивчення місцевих партійних організацій, сформувалися стереотипи, що викликані створити в суспільній свідомості культ вождя, втлумачити віру в його зверхлюдські здібності.
Таким чином, створювались передумови для розквіту культу особистості Сталіна, для утвердження режиму одноособової влади. Єдиновладдя Сталіна складало вершину айсберга, що отримав назву директивно-репресивний, адмістративно-командної системи керування.
Троїцький так характеризує особистість Сталіна: "Ті, хто судив по звичайним буденним проявам про діяльність Сталіна... бачили з однієї сторони його значимість, а з іншої сторони, ніяк не могли визнати його інтелектуального авторитету... Він був більше інших наділений волею і честолюбством, але він не був ні розумніший інших, ні освіченіший інших, ні красномовніший. Він не володів тими якостями, які приваблюють симпатії. Але природа щедро наділила його холодною настирливістю і практичною смикалкою. Він ніколи не підкорявся почуттям, а завжди вмів підкорити їх підрахунку...
Воля господарювання над іншими була основним гвинтиком його особистості...
На перше місце серед якостей які вивели Сталіна в число великих діячів національної та світової історії, слід поставити більшовизм в Ленінському розумінні його слова. Зараз цим словом прийнято позначати схильність до насильства, диктаторськими методами. А тоді, під більшовизмом розумівся комплекс якостей, основою якого було активне життя, відданість інтересам робочих і ненависть до гнобителів, повне підкорення себе революції і вимогам партії, принциповість і безкорисність. Сталін був типовим більшовиком. На більшовизмі був заснований його авторитет і його культ.
Другою характерною рисою є безжалісна воля. Його вольовий тиск на людей, людей історичні процеси, а швидше всього переобрати самого себе, свої слабкості - не терпіли меж. Добре знаючи важливість вірного рішення Сталін йшов до його прийняття повільно, обережно. Не зважаючи, всіх вислуховуючи, приховуючи і змінючи свої помітки, але після прийняття рішення змінювався. Він виходив з того, що абсолютно вірних рішень не буває, але достатньо вірне часто губиться його переглядом по будь-якій причині і без причини.
У Сталіна - людини, заглибленої в себе, практично не було справжніх друзів, в своїх думках і справах він нагадував самотнього слона. Політичні розрахунки, емоційна сухість і моральні глухоти, не дозволили йому придбати і зберегти друзів. Сталін володів живим і не спокійним темпераментом. Він запитував себе і інших, полемізував - сам з собою і з іншими. У нього була пристрасна натура з багатьма обличчями, причому кожне з них настільки переконливе, що здається, що він ніколи не удавав, а завжди відкрито переживає кожну із своїх ролей.
Джимаса пише: "Сталін - нервова, розумна, добре усвідомлюючи свою значимість, але скромна в житті людина... Замкнутість і підступництво Сталіна створювали видимість характеру холодного і нечутливого. Насправді він був людиною сильних бурхливих емоцій, хоча і це, звичайно, перебувало в підпорядкуванні у наміченої цілі... Він володів видатною пам'яттю: безпомилково орієнтувався в характері літературних персонажів і реальних осіб, пам'ятав масу обставин не помилявся визначаючи сильні і слабкі сторони окремих держав і державних діячів. Того, що він приховував свою неосвіченість або соромився її, помітно не було. Якщо і ставалось, що він не повністю розбирався в суті якоїсь розмови, то насторожено, нетерпеливо очікував коли зміниться тема...".
При розгляді особистості Сталіна, заслуговує уваги особливий службовий стиль, який поряд з іншими обставинами зіграв свою роль в тому, що його діловий авторитет був виключно високим. І. С. Ісаків пише: "Важко сказати, чи був він стриманий взагалі, мабуть ні. Але оболонку цю він давно надів на себе як шкіру, з якою звик до такої степені, що вона стала його другою натурою. Це була не просто стриманість, це була манера, повадка, настільки чітко відпрацьована, що вона сприймалась як природне. Але насправді в ній був розрахунок на те, щоб не показати нікому про, що він думає, не дати вгадати своїх думок, не дати нікому скласти попереднє уявлення про те, що він може вирішити, це з однієї сторони, з іншої повільність, паузи які були пов'язані з бажанням не сказати нічого такого, що прийдеться забирати назад, не сказати нічого з запалу встигнути зважити кожне своє слово. Необхідно, сказати, що він зберіг цю стриманість і потім, серед перемог. Коли люди навколо нього були збуджені цими перемогами. Він був просто дещо веселіший, частіше жартував, посміхався, але до цього і зводились, мабуть, зміни в його поведінці. Коли він говорив, він вмів чудово приховувати себе і свої думки... Міміка його була надзвичайно скупою: він не робив підкреслено - проникливого виразу обличчя, але його обличчя було спокійне. Окрім цього він любив ходити так, щоб присутні не бачили його обличчя, а так як він сам вибирав ті моменти, то це теж допомагало йому приховувати свої почуття та думки. По його обличчю неможливо або майже неможливо було вгадати напрямок його думок. І в цьому був зміст, тому що мисливців вгадати його думки було багато, він знав це, знав і міру свого авторитету, а також і міру того підлабузничиства, на який здатні люди, що намагаються йому підтакнути. Тому він був обережний, особливо тоді, коли мова йшла про питання, яке йому відносно мало було знайоме і він хотів дізнатись в дрібницях людські думки. Вислуховуючи людей і вислуховуючи різні думки, він можливо перевіряв себе і коректував... коли він був у доброму настрої або щось його смішило, він посміхався. Але посміхався стримано, і навіть цю скупу посмішку прикривав рукою і трубкою". Таким в службовому спілкуванні був цей диктатор.
Політичній кар'єрі І. В. Сталіна звичайно сприяли деякі його риси, які вже були вказані вище. Але поглянемо як про це писав Л. Д. Троїцький: "Ленін цінив в Сталіну характер: твердість, витримку, впертість, частково і хитрість як необхідну якість в боротьбі". Л. Б. Красин відмічав, що у Сталіна була "диявольська смикала і хитрість помножена на обережність". Обережність і підтримку як необхідні якості для лідера, що дозволяє не піддаватися почуттям і не втрачати голово в самих критичних ситуаціях, відмічали і інші сучасники. А от спогади Н. Н. Жорданії : "Коба був... завжди спокійний, замкнутий, навіть голосу не підвищував, на зневажання одразу не реагував, але не забував і чекав зручного моменту, щоб відплатити за все".
Але були більш важливі організаційні здібності І. В. Сталіна, які змушені були визнати навіть його політичні конкуренти. Від всіх інших більшовиків, - пригадував Р. Арсенідзе, - Коба відрізнявся безумовно великою енергією, тривалою працездатністю, безмежною пристрастю до володарювання, а основне своїм величезним і своєрідним організаційним талантом".
Очевидно, що у Сталіна, окрім негативних рис були і якості, котрі виділили його серед керівників першого ешелону. До моменту відходу В. І. Леніна від активної роботи Сталін очолював два наркомати - національностей і робочо - християнську інспекцію, - а також був генеральним секретарем партії. І саме після смерті Леніна навколо Сталіна стали групуватись більшість членів партії, і саме з усіх членів політбюро в ролі лідера виявився він. Авторитет Сталіна як політичного діяча формувався демократичним шляхом.
Після того як у Сталіна практично не залишилось ні особистих суперників. Ні серйозних політичних опонентів, коли курс, який проводився отримав величезну підтримку і авторитет Сталіна був як ніколи високий, піднялася хвиля репресій проти тих людей чиє революційне минуле було абсолютно ідеальне і навіть проти тих на кого Сталін опирався раніше і міг би опиратись потім. Можливо, з цього часу стали грубо виявлятись психологічні особливості Сталіна, які приводили до періодичного послаблення і посилення репресивного тиску, як засобу керування країною і вести її в тому напрямку який Сталін вважав соціалістичним.
Своєрідними були стосунки Сталіна з дружиною і дітьми. "В своїй сім'ї, - рахує Бажанов, - він тримав себе деспотом. Цілими днями він був високо мірно мовчазний, не відповідаючи на питання дружини і сина".
Про відношення І. В. Джугашвілі до сина в ранньому віці, можна судити на основі спогадів М. Монаселідзе: "Якщо дитина починала плакати в той час, коли він працював. Сосо нервувався і скаржився, що дитина заважає йому працювати; але коли її годують - бувало - дитина і він заспокоїться. Сосо цілував її, грався з нею. Ласкаючи сина він називав "пацаном", і це ім'я залишилось за ним до сьогоднішнього дня" .
Взагалі батьком Сталін був "особливим": він "закаляв" молодого сина димом і )брав свого річного сина із ліжечка, набирав повний рот диму із трубки і пускав дитині в обличчя) і, навпаки відучував старшого сина від диму з допомогою тих педагогічних прийомів, які використовував до нього його батько.
Щодо дружини, то він був дуже до неї прив'язаний, але навіть після її смерті не пом'якшився його характер.
Цікавість до особи І. В. Сталіна є великою і на сьогоднішній день. Ця постать, яка оповита таємницею, ще довгий час залишається об'єктом вивчення для дослідників.
Портрет джугашвілі сталін політика ленін
Похожие статьи
-
Вступ - Сталін І. В. (Джугашвілі)
Пережити свій час дано небагатьом. Один серед них - Сталін. Ще довго не стихатимуть суперечки про його роль в нашій історії, що супроводжуються...
-
Сталінська модернізація та її наслідки на Донбасі
Перехід до форсованої індустріалізації спричинив різке зростання зайнятих у промисловому секторі виробництва, отже, й частки городян у населенні...
-
Сільська школа України в повоєнний період: реалії стану та функціонування (1943-1955 рр.)
У статті аналізуються реалії стану та функціонування сільської школи в повоєнні роки. Розглядаються умови та повсякденні труднощі, які супроводжували...
-
"Несчастливое царствование" - Исторический портрет Николая II
Император Николай II глубоко уважал своего отца и не стал на первых порах менять его сотрудников. Он расставался с ними только постепенно, но по мере...
-
ДЕТСКИЕ И ЮНОШЕСКИЕ ГОДЫ СТАЛИНА - Политический портрет Иосифа Виссарионовича Сталина
Иосиф Виссарионович Сталин (настоящая фамилия - Джугашвили), родился в 1879 году в маленьком грузинском селе Гори, в семье сапожника. Личность, пожалуй,...
-
4--11 лютого 1945 р. в Ялті, у Лівадійському палаці (колишній резиденції російських імператорів) відбулася друга зустріч лідерів трьох великих держав --...
-
Пошлина на штаны - Петр Первый. Исторический портрет
Указ "О ношении всякого чина людям Немецкого платья и обуви и об употреблении в верховой езде Немецких седел". "Боярам и окольничим и Думным и Ближним...
-
Формування шляхетського стану в Великому князівстві Литовському в трактуванні Ф. Леонтовича
Вступ Постановка проблеми. Питання формування правового статусу литовсько-руської знаті неодноразово піднімалося в литуаністичних студіях як у минулому,...
-
Україна: "Час війні й час миру"
Маємо жити і творити з урахуванням того, що є "час війні й час миру". Нині настав час усвідомити, що Росія - це постійний виклик Україні, на який слід...
-
ЗАКЛЮЧЕНИЕ - Политический портрет Иосифа Виссарионовича Сталина
Вердикт истории выносит, прежде всего, народ, который три десятилетия шел за человеком, жестоко поправшим великую Идею. В ходе "судебного...
-
Жизненный путь Николая II - Исторический портрет Николая II
Биография: - Николай II - старший сын Александра III. Многие в обществе с его приходом к власти надеялись на более мягкую политику по сравнению с...
-
Павел I - коронованный тиран или просвещенный реформатор - Павел I: портрет на фоне эпохи
Сын Екатерины с его трагической судьбой - одна из самых загадочных фигур истории. И одна из самых спорных. Это разногласие по поводу личности императора...
-
Введение - Исторический портрет Николая II
"Богу Всевышнему угодно было в неисповедимых путях своих прервать драгоценную жизнь горячо любимого Родителя Нашего, Государя Императора Александра...
-
ФОРМИРОВАНИЕ СИСТЕМЫ ТОТАЛИТАРНОЙ БЮРОКРАТИИ - Политический портрет Иосифа Виссарионовича Сталина
Сегодня мы знаем, что Сталин не был бы тем Сталиным, если бы он не использовал насилие как важнейший инструмент для достижения политических целей....
-
Детство. Первое обучение - Петр Первый. Исторический портрет
Отец Петра, Алексей Михайлович, был женат с 1648 года по 1669 на Марте Ильиничне Милославской. От этого брака у него было 13 детей. Только два из них -...
-
Проблема ідентичності як механізму конструювання соціальних практик особистості
На початку минулого сторіччя було висунуто тезу, що людство, йдучи у нову добу, опинилося в ситуації, коли людина стала цілком "проблематичною", коли...
-
Компаративні аспекти політичної біографістики
Політична біографістика гарантовано користується підвищеним читацьким попитом. Людям завжди цікаво знати, хто і як впливав і впливає на політичне життя...
-
Висновки - Мухаммед Алі Джинна - історичний портрет
Якщо для Індії немає більш визнаного лідера, ніж М. К. Ганді, то для Пакистану таким самим "батьком нації", безперечно, був Мухаммед Алі Джинна. Для...
-
Галичина за часів князя Ярослава Осмомисла
Галичина за часів князя Ярослава Осмомисла Ярослав Володимирович Осмомисл у 1153 році після смерті свого батька князя Володимира Галицького посів на...
-
Внешняя и внутренняя политика в период правления Павла I - Павел I: портрет на фоне эпохи
Во внутренней политике Павла можно выделить несколько основных направлений, в которых проявились преобразовательные устремления монарха. Это, прежде...
-
Победы и поражения В. В. Путина - Политический портрет Владимира Владимировича Путина
Некоторое время Путин выглядел фантастически удачливым политиком. Он не просто оказался "в нужном месте в нужное время" (крупный чиновник, востребованный...
-
Місто vs село: подібне та особливе в деяких асоціальних проявах, настроях в Україні 1950-1960-х рр
Ключові слова: місто, село, девіація, поведінка, настрої. Впродовж свого історичного розвитку культури міста і села зазнавали взаємовпливів, проте їхнє...
-
В історичній літературі, зокрема в ряді публікацій вітчизняних дослідників, стверджується, що питання про первісне членство України й Білорусії в ООН...
-
Об'єктом дослідження статті є щоденно-побутові аспекти життя пересічного громадянина УРСР, зокрема, спроможність до споживання матеріальних благ, а також...
-
Первая мировая война и крушение монархии - Исторический портрет Николая II
Роковым образом на судьбе российской монархии, лично Николая II и членов императорского дома сказалась Первая мировая война. На начальном этапе войны...
-
Давньоримська цивілізація Серед істориків минулого і сучасності відсутня єдність думок щодо того, чи існувала окрема давньоримська цивілізація. Частина...
-
Вступ - Мухаммед Алі Джинна - історичний портрет
Актуальність теми . Якщо для Індії немає більш визнаного лідера, ніж Махатма Ганді, то для Пакистану таким самим "батьком нації", безперечно, був...
-
1. Коррупция достигла катастрофических размеров. Россия по уровню мздоимства находится среди самых отсталых африканских стран и занимает 146-е место в...
-
Військова реформа - Модернізаційні процеси в Росії часів Петра І
Першочерговою реформаторською справою Петра І, найтривалішою і найважчою як для нього самого, так і для народу була військова реформа. Основним її...
-
Биография - Политический портрет Владимира Владимировича Путина
Владимир Владимирович Путин родился 7 октября 1952 года в Ленинграде. Согласно собственному ответу во время переписи населения, русский по национальной...
-
Введение - Политический портрет Владимира Владимировича Путина
Люди, как правило, составляют мнение не о самом политике, а о его образе, предлагаемом СМИ. Соответственно, оценки данного политика - это стереотипные...
-
Реформы государственного аппарата. Табель о рангах - Петр Первый. Исторический портрет
В конце 1708 года состоялось важное распоряжение о распределении всей России на губернии. Учреждено было восемь губерний. Самою важною мерою с целью...
-
На ассамблеях - Петр Первый. Исторический портрет
Ассамблеи возможно относятся не к самым важным новшествам. Но это было самое характерное новшество, своего рода символ эпохи, в том смысле что оно не...
-
Стало ли крестьянство социалистическим
Во времена Советского Союза считалось, что колхозное крестьянство является классом советского общества, который вместе с рабочим классом и народной...
-
Витоки сучасної війни в Чечні, Кавказька війна 1817 - 1864 рр. - Чеченська війна
Кавказька війна 1817 - 1864 рр. Для російського суспільства ХІХ століття пройшов під знаком війни на Кавказі. Це була одна з найбільш тривалих і...
-
Російська експансія на Південь
Російська експансія на Південь Політична географія Російської імперії у другій половині XVIII ст., зазначав В. Кравченко, змінювалася на очах одного...
-
У XIII ст. в Англії утворюється станово-представницька монархія. Ще за короля Генріха 1(1100-- 1135 рр.) королівська влада була ослаблена. Він змушений...
-
"Золота доба" Донбасу: від хрущовської програми розвитку вугільної промисловості до застою
"Золота доба" Донбасу: від хрущовської програми розвитку вугільної промисловості до застою В той час, як промисловість СРСР конче потребувала збільшення...
-
Хрущовська "відлига" (1953-1964) - Хрущовська "відлига" (1953-1964). Роки "застою" (1964-1985)
Смерть Й. В. Сталіна в березні 1953 р. викликала в радянському суспільстві широку палітру настроїв. Проте смерть вождя полегшила пошуки виходу з...
-
Цивілізація стародавнього Єгипту
Цивілізація стародавнього Єгипту Приблизно одночасно із переходом до вищої стадії соціальності в розвитку ранньоземлеробських общин Месопотамії...
Соціально-психологічний портрет І. В. Джугашвілі (Сталіна) - Сталін І. В. (Джугашвілі)