Соціалізація землі у філософії економіста-аграрника Льва Літошенко
13 лютого 1886 р. в родині земського службовця Миколи Літошенка, яка мешкала у Нижньо-Дуванській волості Куп'янського повіту Харківської губернії, народився син Лев. Йому судилося стати відомим ученим економістом-аграрником. Після жовтневого соціально-політичного перевороту 1917 р. він займає позицію щодо помірних ліберальних аграрних реформ, вільного ринку - важливої умови природного функціонування селянського господарства. Брав участь у складанні балансу народного господарства. Разом з колишнім земським статистиком П. Поповим керував створенням першого міжгалузевого балансу. Репресований; реабілітований посмертно. криза продовольчий економічний податковий
У 1922 р. з-під його пера вийшла праця, наповнена унікальними статистичними даними, зібраними під час роботи в ЦСУ Наркомфіні та Тімірязєвській сільськогосподарській академії (де він працював на посаді професора), а також у науково-дослідному інституті сільськогосподарської економії і політики. Назва цієї роботи "Соціалізація землі у Росії". Рукопис представляв широкий опис процесу формування аграрної політики більшовиків, який він ніколи не наважився опублікувати в Радянській Росії. Текст цього дослідження, за відомих обставин дії комісії АРА потрапив до американців, представників цієї місії у радянській Росії і до кінця 1980-х рр. перебував Гуверовському архіві Стенфордського університету. Згодом американські колеги надали інформацію про цей рукопис видатному ученому-аграрнику В. Данілову. Після уважного ознайомлення з ідеями рукопису, він усіляко сприяв доведенню його до опублікування, що відбулося 2001 р. [1] і до якого він написав вступну статтю [2]. Праця Л. Літошенко відрізняється глибоким критичним аналізом та власною позицією, яка суперечила сільськогосподарській політиці більшовиків.
Поглиблення кризи сільськогосподарського виробництва, погіршення продовольчого становища у 1919 - 1921 рр., скорочення вільних лишків сільськогосподарської продукції внаслідок впровадження більшовиками продовольчої політики, призвело до масового зубожіння населення. У відповідь селяни протиставляли як відкриту збройну так і пасивну боротьбу. Л. Літошенко зазначав, що "розруха сільського господарства набирала розмірів всенародного лиха" [1, 291], а також збіднення села "означало скорочення фондів для утримання соціалістичного господарства" [1, 291]. Для нього "воєнний комунізм" був головним чинником розорення селянського господарства і загальної сільськогосподарської кризи. Вплив війни на селянське господарство не вичерпується прямою розрухою від воєнних дій. Варто враховувати і мобілізацію людських ресурсів, і постачання армії продовольством - продуктами селянської праці. Однак, як вважає В. Данілов, "найбільш руйнівною для селянського господарства... була тоді продрозкладка, яка визначалась із розрахунку вилучення харчів у нормі, які не перевищували надлишків..., а на практиці вилучала стільки, скільки потребувала держава" [1, 41].
Л. Літошенко приходить до висновку, що "боротьба з розрухою могла йти тільки у двох напрямках: або потрібно було відмовитися від примусових розкладок і вільним оборотом сільськогосподарських продуктів залікувати рани селянського господарства. Або, навпаки, потрібно було розширити методи примусу і розповсюдити їх на організацію виробництва" [1, 292]. Будучи знавцем селянської психології та способу життя селянина-виробника, він писав: "Рядовий селянин кожен захід хто б його б не організовував, розцінює перш за все з точки зору впливу на його господарство. Все, що скорочує виробництво і обмежує самодіяльність, є зло, все, що дає йому безпосередню матеріальну вигоду, є благо. Селянин - природний фритредер і крайній індивідуаліст" [1, 315].
Впроваджені принципи нової економічної політики змінювали основи регулювання всіх галузей народного господарства: продовольства, землеробства, промисловості і торгівлі. Щодо принципів нової продовольчої політики, автор наголошує, що прийняті партійні і радянські директиви установлювали мінімальний податок і його сума не повинна перевищувати "необхідних потреб армії, міських робітників і неземлеробського населення" [1, 325 - 326]. Розмір податку визначався для кожного господарства окремо і вираховувався за кількістю орної землі, числу їдоків у господарстві та за врожаєм у цій місцевості. Одночасно із впровадженням податків, спеціальними декретами була створена система адміністративно-правових гарантій, яка мала, з одного боку, забезпечувати безперебійне надходження податків, а з іншого - забезпечити права платників податків. Порівнюючи два підходи в забезпеченні надходження податків, Л. Літошенко прийшов до висновку: "Така була в загальних рисах організація податкової системи, що змінювала систему загальних реквізицій. Різниця між двома системами, звичайно, велика, хоча ті поверхневі переваги, які надавав селянину податковий принцип, і не були в дійсності такими, як це може здаватися на перший погляд. Нове вино, - констатує автор, - значною мірою було влито у старі міхи. Кількома декретами неможливо було змінити звички і методи дій створених і вихованих в інших умовах продовольчих органів... Мало змінилися і форми збору податків. Правові гарантії нового законодавства значною мірою залишались на папері. За несвоєчасну сплату податку без усілякого суду і слідства відбиралася худоба, конфісковувався інвентар, здійснювались обшуки, відбувалися арешти. Безграмотний селянин не знав декретів і продовжував залишатися в руках дрібних адміністраторів. Останні змінили свою назву, але зберегли всі звичаї і методи епохи реквізицій" [1, 331,332].
Лише навесні 1922 р. продовольча політика набуває "податкоподібного вигляду": замість чисельних податків запроваджувався "єдиний натуральний податок". Хоча головне значення податкової системи полягало, як вважає автор, "не в упорядкуванні методів вилучення продуктів селянського господарства і не у пом'якшенні морального обличчя продовольчих органів. "Нова" політика в галузі продовольчого питання принесла свободу торгівлі продуктами сільського господарства, і у цьому полягала її принципова відмінність від політики попередніх років" [1, 334]. Залишалася все таки та межа, яку не вправі переступати держава і, тоді селянин міг на власний розсуд розпоряджатися лишками. По суті, відроджувалось право власності на продукт свого господарства. Перший крок у напрямку до покращення становища селянина має полягати в заміні комуністичних розкладок продовольчим податком, з наданням селянину права вільного обміну тих лишків, які залишаються у нього після сплати податків.
Стосовно земельної політики автор вважає, що протягом 1921 - 1922 рр. це був суцільний ланцюг відступів від позицій, зайнятих у попередні роки: "Вона полягала у значних поступках індивідуалістичному принципу, у непрямому визнанні більшої продуктивності індивідуального господарства порівняно з колективним і у мовчазній відмові від продовження досвіду негайного усуспільнення сільськогосподарського виробництва" [1, 343].
Л. Літошенко прийшов до висновку, що теорія і практика нової політики в сільськогосподарській галузі "означає відмову від негайного здійснення соціалізму. Ідеал усуспільненого виробництва відсувається надалі. Між другим пришестям соціалізму і першим намаганням його втілення виступає невизначено довгий період відновлення і розвитку продуктивних сил... Після чотирьох років безплідних намагань заволодіти сільським господарством і підкорити його соціалістичному керівництву, Радянська влада повинна була схилитися перед приватногосподарським інтересом селянина. Нова земельно-продовольча політика означає відмову від безпосереднього усуспільнення сільськогосподарського виробництва. Залишається врахувати результати цього безпрецедентного в історії людства соціального досвіду" [2, 352].
У 1926 р. проф. Літошенко прибув до США у Стенфордський університет, з метою участі у спільному Проекті для досліджень "соціально-економічних заходів" радянського уряду, починаючи з 1917 р. Через рік він закінчив працю "Аграрна політика в Радянській Росії до прийняття п'ятирічного плану", присвячену аграрній політиці більшовиків з 1917 до 1927 рр. (рукопис знаходиться в Інституті Гувера Стенфордського університету) [3, 52]. Невдовзі Л. Літошенко повернувся в Росію. Наступне його відрядження до США, на яке сподівались і американські колеги, і сам учений залишилося нездійсненним внаслідок змін у суспільно-політичній ситуації та формування сталінського командно-репресивного режиму [2, 40]. Відносно сприятливий період для наукової діяльності як Л. Літошенко так і інших учених, зокрема А. Чаянова, М. Кондратьєва, обірвався з початком сталінської "революції згори" у 1929 - 1930 рр. Усі вони потрапили у лабети ОДПУ де їх звинуватили в організації "антирадянської і контрреволюційної" Трудової селянської партії. Відбувши трирічне покарання, 1932 р. Л. Літошенко повернувся до Москви. У 1938 р. його знову заарештували, а особлива нарада НКВС постановила ув'язнити вченого на вісім років. В одному із таборів Колими 27 листопада 1943 р. Л. Літошенко помер.
Література
- 1. Литошенко Л. Н. Социализация земли в России. -- Новосибирск, 2001. 2. Данилов В. П. Литошенко и его исследование аграрной революции в России //Литошенко Л. Н. Социализация земли... 3. Патернауд Б. Лев Литошенко и дело Русского института //Литошенко Л. Н. Социализация земли...
Похожие статьи
-
Соціально-економічний і політичний розвиток Російської імперії наприкінці XIX
Соціально-економічний і політичний розвиток Російської імперії наприкінці XIX - на початку XX ст. У пореформений період (з 1861 р.) внаслідок...
-
У статті висвітлено особливості функціонування Духовно-цензурного комітету при Київській духовній академії протягом 1828-1857рр.; показано слабкі сторони...
-
У статті визначено вплив муніципальних органів на розвиток культурної ланки життя міст Волинської та Подільської губерній наприкінці ХІХ -- на початку ХХ...
-
Позиція Великобританії у контексті визнання Францією уряду генерала Петра Врангеля (серпень 1920 р.)
Позиція Великобританії у контексті визнання Францією уряду генерала Петра Врангеля (серпень 1920 р.) Одним із дискусійних питань історії громадянської...
-
Протягом другої половини XVI -- першої половини XVII ст. на Запорожжі утворився самобутній військовий і соціальний устрій, який відзначався передусім...
-
Берлінська криза 1958-1963 рр. як апогей протистояння СРСР та США на німецькій землі
Політична ситуація в Європі та феномен Берлінської стіни, що виник під час першої холодної війни (1945-1963 рр.) в колі проблем протистояння двох...
-
Хрущовська "відлига" (1953-1964) - Хрущовська "відлига" (1953-1964). Роки "застою" (1964-1985)
Смерть Й. В. Сталіна в березні 1953 р. викликала в радянському суспільстві широку палітру настроїв. Проте смерть вождя полегшила пошуки виходу з...
-
Викладено особливості розвитку економічної науки і освіти в Харківському національному аграрному університеті імені В. В. Докучаєва, якому виповнюється...
-
Російська імперія епохи "Великих Реформ" (1856-1878)
Російська імперія епохи "Великих Реформ" (1856-1878) Кримський кріпосний судовий війна Друга половина XIX ст. розпочалася для Росії Східною (Кримською)...
-
Неп у сільському господарстві, промисловості та торгівлі - НЕП та її здійснення в Україні
Неп у сільському господарстві Із звернення ВЦИК і СНК "До селянства РРФСР" 23 березня 1921 року: "Постановою Всеросійського Центрального Виконавського...
-
Події лютеранської конфесіоналізації, яка розгорнулася в Німеччині із 20-х рр. XVI ст., великою мірою визначалися впливом ідеології Реформації на...
-
Джон Юз. Новоросійське товариство та Юзівка
Джон Юз. Новоросійське товариство та Юзівка На відміну від багатьох великих міст, виникнення яких визначалося вигодами транспортно-географічного...
-
АЗЕРБАЙДЖАН - Історія Азербайджану
Згідно з офіційною статистикою, у 1989 р. Азербайджан був однією з найбідніших республік колишнього Радянського Союзу. Його громадяни мали дуже низький...
-
Листи до владних структур як джерело вивчення молодіжної повсякденності
Ключові Слова : листи, приватне життя, молодь. Практика звернення громадян з листами-скарга до державних органів влади, зокрема, до редакцій радянських...
-
Україна довоєнна: алогізм плутократії та становлення нової нації
Логіка подій, що відбуваються в нашій країні та навколо неї, історичні перетворення, що тривають у суспільному середовищі, й закономірності...
-
Освіта православного духовенства Холмсько-Варшавської єпархії (1875-1905 рр.)
Автор акцентує увагу на освіті холмсько-варшавського православного кліру, який працював у Царстві Польському після насильницької ліквідації унії в 1875...
-
Діяльність Селянського поземельного банку в Україні на початку ХХ ст
Діяльність Селянського поземельного банку в Україні на початку ХХ ст. Розглядається діяльність Селянського поземельного банку під час проведення...
-
Компаративні аспекти політичної біографістики
Політична біографістика гарантовано користується підвищеним читацьким попитом. Людям завжди цікаво знати, хто і як впливав і впливає на політичне життя...
-
Правління Наполеона Бонапарта. Перша імперія у Франції
Правління Наполеона Бонапарта. Перша імперія у Франції Наполеон бонапарт імператор Перший консул та імператор (з 1804 р.) Франції Наполеон Бонапарт...
-
Козацька доба (XV-XVIII ст.). Історична довідка
Козацька доба (XV-XVIII ст.). Історична довідка Після зруйнування в 1240 р. Києва, економічне і соціальне життя України переміщується в основному на...
-
Чому і як Крим передали Україні? - Російсько-радянське "визнання" України
У 1954 р. відбулося резонансна подія, яка продемонструвала цілковиту впевненість центрального керівництва СРСР в міцності контролю над Україною - до її...
-
Цивілізація стародавнього Єгипту
Цивілізація стародавнього Єгипту Приблизно одночасно із переходом до вищої стадії соціальності в розвитку ранньоземлеробських общин Месопотамії...
-
Аналіз діяльності: ідеї, проблеми, особливості та спадок Мао Цзедуна - Мао Цзедун
Мао Цзедун був винятковим оратором. Ще до створення КНР, він мав неабияку славу та популярність серед населення. Аналізуючи його діяльність, я зробив...
-
Військова реформа - Модернізаційні процеси в Росії часів Петра І
Першочерговою реформаторською справою Петра І, найтривалішою і найважчою як для нього самого, так і для народу була військова реформа. Основним її...
-
Третій напрям внутрішньої політики В. Путіна
Третій напрям внутрішньої політики В. Путіна Третій напрям внутрішньої політики В. Путіна - ліберально-ринкові нововведення в економічній та соціальній...
-
Тимофій Флоринський - імперський анти українофільський інтелектуал-цензор
У статті здійснено спробу відтворити об'єктивний соціопрофесійний портрет одного із відомих громадсько-політичних діячів м. Києва кінця ХІХ - Поч. ХХ...
-
Росія в першій половині XVIII ст
7 Росія в першій половині XVIII ст. Північна війна престолонаслідування швеція На початку ХУШ ст. Росія розпочала Північну війну (1700 - 1721) проти...
-
Одним з важливих питань вітчизняної історії є державно-церковні відносини у Радянському Союзі. Доволі оригінальними в історичній ретроспективі виглядають...
-
Реформи у культурній сфері Створення образу нової Росії, на що націлився Петро І в період свого правління, було неможливо без серйозних змін в сфері...
-
Висновок - НЕП та її здійснення в Україні
Нова економічна політика була реакцією на об'єктивні обставини -- кризовий стан економіки, невдоволення селян продрозкладкою, спад світового робітничого...
-
Перша спроба підготовки багатотомної республіканської енциклопедії
Аналізується передісторія створення світових енциклопедичних видань, а також розповідається про етапи створення перших радянських енциклопедичних видань....
-
Концепція вивчення давньоруського язичництва доби запровадження християнства в праці Євгена Анічкова "Язичництво і Давня Русь" Аналіз наукової концепції...
-
Публікації 1860-80-х рр. у Російській імперії з історії українсько-сербських зв'язків
Публікації 1860-80-х рр. у Російській імперії з історії українсько-сербських зв'язків Протягом століть існували найширші контакти між українським і...
-
У статті аналізується діяльність і ставлення громадсько-політичних організацій і товариств Донеччини та Закарпаття до реалізації української державної...
-
Роль Петра Лебединцева у відкритті перших церковнопарафіяльних шкіл в місті Біла Церква
Досліджено роль Петра Лебединцева у відкритті перших церковнопарафіяльних шкіл в місті Біла Церква. Осмислення в усій можливій глибині початкову освітню...
-
Південнослов'янські сюжети в "Історії русів"
На зламі ХУШ-ХІХ ст. в українському суспільстві помітно поглибився інтерес до слов'янського світу, що було зумовлено формуванням модерних слов'янських...
-
Стаття присвячена аналізу особливостей нормального статуту 1897 р. Висвітлюються як негативні, так і позитивні сторони зазначеного нормативного акта та...
-
Історичні передумови інтелектуальної еміграції українців до Росії у ХVІІІ столітті
На основі аналізу культурних відмінностей, внутрішнього політичного становища, а також процесів, що відбувалися на європейському континенті протягом...
-
У статті аналізуються мемуари французького суспільного діяча та викладача Шарля Дюброя "Два роки в Україні (1917-1919)", зокрема його міркування щодо...
-
Особливості непу в Україні - НЕП та її здійснення в Україні
В Україні впровадження непу мало свою специфіку. Особливостями запровадження непу в Україні були: - Неп в Україні був запроваджений пізніше ніж в Росії...
Соціалізація землі у філософії економіста-аграрника Льва Літошенко