Смуги осілості та примусового виселення євреїв з Литви та Білорусі (1804 р.). - Від Дикого Поля до донецького економічного дива: Донбас на шляху капіталістичної модернізації
Оскільки смуга осілості проходила Донеччиною, єврейська складова донецьких містечок зростала доволі стрімко: в 1864 р. вони складали вже 15% городян Бахмуту, на кінець століття їхня частка в населенні міста зросла до 23%, при цьому вони становили 36,4% торговців, 59,1% промисловців містаНариси етнічної історії Донеччини (ХУШ -- поч. ХХ ст.) -- С. 44-45..
Впродовж 1820-х рр. в контексті урядової політики аграризації єврейства в Донбасі виникала низка єврейських землеробських колоній, що поступово розбудовувалися під кураторством і за подобою сусідніх німецьких.
Відлунням колишньої слави українського козацтва була історія Азовського козацького війська. Воно було сформовано 27 травня 1832 р. на базі Дунайського полку, утвореного 1828 р. з нащадків запорожців, які переселилися після знищення Запорозької Січі до Туреччини. Центром його управління була визначена станиця Петровська. До Азовського козацького війська приєднали раніше заселений Петрівський посад, селища Новопетровське й Новоспаське, заселені вихідцями з Чернігівщини. Козаки заснували станиці МикільськуНині смт. Володарське Донецької області. й ПокровськуНині с. Бойове Володарського району Донецької області. та кілька хуторів. Згодом до війська було прилучено Петровський ПосадНині с. Новопетрівка Бердянського району Запорізької області., с. НовоспасівськеТепер с. Осипенко Володарського району Донецької області., станицю СтародубськуВ наш час с. Стародубівка Першотравневого району Донецької області., засновані переселенцями з Чернігівської губернії. У 1832 р. Азовське козацьке військо нараховувало 1 619 осіб обох статей, впродовж року чисельність війська зросла до 6 000 осіб. У 1834 р. в Азовському козачому війську налічувалося 971 сімейство у складі 4 945 осіб. Петренко Є. Д. Азовське козацьке військо // Енциклопедія історії України. -- Т. 1. -- К., 2003. -- С. 46.
Головним суспільно-політичним центром тогочасної Східної України, її своєрідною столицею був Бахмут. На відміну від закритого -- на той час ще цілковито грецького -- Маріуполя, в ньому вирувало життя. Відчуваючи потужний культурний вплив Слобожанщини та Харківського університету, місцева еліта намагалася розбудовувати місцеве життя відповідно до сучасних стандартів. 1808 р. тут відкрилося перше народне училище.
Загалом на час проведення реформи 1861 р. на території Маріупольщини і Бахмутського повіту діяло 47 початкових шкіл (з них15 приватних), в яких навчалося 1 365 дітей і викладало 60 учителів. Памятная книжка Екатеринославской губернии на 1864 год. -- Екатеринослав, 1864. -- С. 146, 149, 150.Занадто мало відомими залишаються й насправді знакові постаті, які є уродженцями краю -- такі, як Михайло Петренко -- автор "Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю...". Не важко помітити, що культурний розвиток регіону відбувався занадто повільним темпом. Відсутність виразних подій у його громадському та культурному житті, постатей, які б представили регіон на загальноукраїнському чи загальноімперському рівні, була цілком зрозумілою: занадто багато сил піонери донецької цілини витрачали на її освоєння; практично увесь ресурс громад йшов на те, аби пустити міцне коріння в донецький грунту Далеко не всі етнічні громади мали достатній для цього запас міцності. Найбільш позитивним виявився досвід німецьких (зокрема, менонітських) та грецьких колоністів, об'єднаних міцними етноконфесійними зв'язками.
Іноземні колонії в тілі Російської імперії є доволі цікавим історичним феноменом, що ось вже понад двадцять років незалежності робить їх напрочуд принадним предметом дослідження для вітчизняних науковців. Слід зазначити, що переважна більшість іноземних мігрантів, попри всі негаразди, пов'язані із освоєнням цілинних степових земель, отримали виняткові умови для соціально-економічної реалізації та збереження автентичних культурних анклавів. Проблеми та здобутки їх інтеграції у суспільно-політичне та етнокультурне життя регіону зокрема, імперії загалом, найбільш увиразнені на прикладі маріупольських греків.
Економічне піднесення першої половини XIX ст. надало грецьким громадам реальні можливості вирішувати докорінні проблеми свого національно-культурного життя. Першим кроком у напряму задоволення нагальних потреб громад у кваліфікованих, освічених чиновниках, які б, зокрема, обслуговували існування автономного Грецького округу (здійснювали листування, діловодство тощо), вчителях, лікарях, агрономах, безумовно, було відкриття регулярних навчальних закладів. На перших порах свого існування вони втілювали давні сподівання грецьких мігрантів на створення грецької національної школи. Проте невдовзі далася взнаки об'єктивна необхідність у вивченні паралельно з грецькою також і російської мови, по-перше, як державної мови; по-друге, як єдино можливої мови міжнаціонального спілкування. Ледве утворена грецька національна школа відразу потрапила у новий період свого існування, на якому відбувалася боротьба між грецькою і російською мовами за місце в формуванні майбутнього напряму національно-культурного розвитку маріупольських греків.
На той час якісних змін зазнала також суспільно-політична ситуація і в Україні, і в Російській імперії загалом. За майже півстоліття, що минули з моменту переселення, Луганщина й Донеччина з небезпечних для життя та підприємництва суміжних з Кримським ханатом земель перетворилися на глибокий тил Російської імперії, який завдяки протекціонізму її уряду та відсутності тут кріпосництва отримав такі перспективи економічного розвитку, яких на той час не мала, мабуть, жодна інша територія держави. З іншого боку, величезна імперія стояла напередодні епохальних соціально-економічних реформ, які зміцнили тенденції загальної уніфікації всіх її національних і територіальних складових, централізації управління.
Органи місцевого (етнічного за своєю суттю) самоуправління стояли на перешкоді імперської управлінської машини. Таким був і Маріупольський грецький суд, створений 1807 р. разом із відокремленням автономного Грецького округу з центром у м. Маріуполь. Він являв собою колегіальний орган, що складався з голови, 3 (4) засідателів, секретаря (з обов'язками стряпчого чи прокурора) та підлеглих йому столоначальників. Тривалий час Грецький суд залишався суто національною організацією, адже його голова та засідателі обиралися на окружному з'їзді уповноважених міста й сіл виключно греками і з греків.
Грецький суд був гарантом автономності Грецького округу й послідовно запроваджував політику штучної ізоляції як Маріуполя, який до 60-х років XIX ст. залишався "закритим містом", так і грецьких селищ. Привілеї надійно захищали інтереси колоністів за часів кріпосництва, виконуючи місію консервації етнокультурних анклавів, упереджуючи їхнє "розчинення" на просторах українсько-російського пограниччя, як це сталося із першими пожильцями Слов'яно-Сербії.
Механізм взаємодії колоністських органів самоврядування та місцевої гілки імперської влади ефективно працював у першій половині XIX ст. Він стояв на сторожі виняткового статусу іноземних колоністів у кріпосницькій Росії, але чимдалі стримував соціально-економічний та національно-культурний поступ регіону загалом. Після скасування кріпосництва реформування в сфері прав іноземних переселенців та козацтва стало неминучим. У 1859 р. Грецький округ, в 1865 р. -- Азовське козацьке військо, залишилися, були обернені в селянський стан з наділом 9 десятин на особу чоловічої статі. Після скасування Азовського козацького війська на території, яку воно займало, утворили Покровську і Микільську волості. в 1871 р. -- німецькі та єврейські колонії підпорядкували громадянському управлінню. Колишні колонії об'єднали у волості, які зберігали свою етнічну однорідність. В 1869 р. був скасований Грецький суд. І, нарешті, в 1874 р. запровадили загальний військовий обов'язок. Таким чином, ліквідацію станових привілеїв колоністів було завершено.
Механізм дії соціально-економічних реформ 1860-1870-х рр., що увійшли в історіографію під назвою "Великих реформ", та їхні перспективні наслідки були цілковито універсальними і доволі виразно проглядаються на прикладі греків. -- 1859 р. Грецький округ підпорядкували громадянському управлінню Катеринославської губернії. Колишні грецькі колонії об'єднали в 11 волостей: Мангуську, Ялтанську, Малоянісольську, Сартанську, Гнатівську, Каранську, Бешевську, Старокерменчицьку, Великоянісольську, Стильську й Анадольську. Починаючи з 1859 р. (відразу після ліквідації Маріупольського Грецького округу), в Маріуполі офіційно дозволили оселятися представникам різних національностей. Співвідношення етнічних груп у місті стрімко змінювалося. Якщо в 1818 р. у Маріуполі, за офіційними даними, проживало два росіянина, в 1843 р. -- 6 родин іноземців і два росіянина; то в 1864 р. -- вже 106 католиків і 393 єврея. Мариуполь и его окрестности... -- С. 81-84. 1892 р. Маріуполь перетворився на третє місто губернії за чисельністю населення. Найбільшою його частиною була тепер російська "Слободка". Греки на той час становили лише 22% міських мешканців. Суттєвих змін зазнав і національний склад сільської округи. -- 1779 р. питома вага етнічних груп на теренах повіту була наступною: греки -- 77,79%, українці -- 15,78%, грузини -- 5,02%. У 1884 р., коли сільська людність зросла до 161 044 осіб, греки становили лише 34%, росіяни й українці -- 50%, німці -- 13%, євреї -- 3%. На тлі масової селянської колонізації тенденція до зменшення питомої ваги іноземних вихідців у населенні міста й селищ стала визначальною.
Аналіз перебігу та результатів заселення й господарського освоєння Донбасу в XVIII -- першій половині XIX ст. свідчить про те, що вони відбувалися двома зовні схожими, але по суті різними шляхами. Урядова колонізація була спрямована на якнайшвидшу інтеграцію цих земель до складу Російської імперії, використання їх вигідного стратегічного положення та величезних природних ресурсів в інтересах правлячих кіл держави. Саме внаслідок урядової колонізації сюди потрапила переважна більшість росіян, а також решта етнічних меншин.
Час показав, що в умовах кріпосництва іноземні колонії із завданням прискореного освоєння регіону справитися були неспроможні: відсутність повноцінних товарно-грошових відносин замикала їх у власних межах і ставила на шлях господарської стагнації. Виходу з окресленої ситуації не було: освоєння донецької цілини було пов'язано із низкою випробувань і втрат. Від самих же етнічних груп мало що залежало, оскільки вони, попри пільги, залишалися лише об'єктом державної переселенської стратегії.
Натомість для українського населення регіону, що закономірно складало його більшість, заселення та господарське освоєння регіону органічно продовжувало багатовіковий процес зростання тіла нації, розширення її етнічного ареалу. В зазначений період цей процес внаслідок сприятливої геополітичної ситуації набрав небаченої динаміки, перетворившись на народну колонізацію. Масштаби її рік від року зростали.
Похожие статьи
-
Край, що згодом отримав назву Південної України (територіально в кордонах імперських Херсонської, Катеринославської та Таврійської губерній), сформувався...
-
Цивілізація стародавнього Єгипту
Цивілізація стародавнього Єгипту Приблизно одночасно із переходом до вищої стадії соціальності в розвитку ранньоземлеробських общин Месопотамії...
-
Стрибок у промислову еру: Луганщина й Донеччина в контексті модернізації Російської імперії
Упродовж кількох десятиріч Донеччина з малоосвоєної околиці Російської імперії, якою вона була ще в першій половині ХІХ ст., перетворилася на район...
-
Польське, шведське і пруське панування - Історія замку Мальборк
У 1466 році, після укладення Торуньского світу назва Мариєнбурга змінилася на Мальборк, а сам замок став однією з резиденцій правителів Польщі. Прекрасна...
-
Кримська війна 1853-1856 рр.: український рахунок
КРИМСЬКА ВІЙНА 1853-1856 РР.: УКРАЇНСЬКИЙ РАХУНОК Молчанов Володимир (м. Київ) Кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник Інституту...
-
Етапи та особливості процесу формування болгарської етнічної меншини України
У статті висвітлені етапи переселення болгар на територію Південної Бессарабії впродовж ХУШ-ХІХ ст. та проаналізована політика уряду Російської імперії...
-
Джон Юз. Новоросійське товариство та Юзівка
Джон Юз. Новоросійське товариство та Юзівка На відміну від багатьох великих міст, виникнення яких визначалося вигодами транспортно-географічного...
-
Росія в першій половині XVIII ст
7 Росія в першій половині XVIII ст. Північна війна престолонаслідування швеція На початку ХУШ ст. Росія розпочала Північну війну (1700 - 1721) проти...
-
Соціалізація землі у філософії економіста-аграрника Льва Літошенко
13 лютого 1886 р. в родині земського службовця Миколи Літошенка, яка мешкала у Нижньо-Дуванській волості Куп'янського повіту Харківської губернії,...
-
Компаративні аспекти політичної біографістики
Політична біографістика гарантовано користується підвищеним читацьким попитом. Людям завжди цікаво знати, хто і як впливав і впливає на політичне життя...
-
Освіта православного духовенства Холмсько-Варшавської єпархії (1875-1905 рр.)
Автор акцентує увагу на освіті холмсько-варшавського православного кліру, який працював у Царстві Польському після насильницької ліквідації унії в 1875...
-
Позиція Великобританії у контексті визнання Францією уряду генерала Петра Врангеля (серпень 1920 р.)
Позиція Великобританії у контексті визнання Францією уряду генерала Петра Врангеля (серпень 1920 р.) Одним із дискусійних питань історії громадянської...
-
Михайло Семенович Воронцов: шлях від героя війни 1812 р. до новоросійського генерал-губернатора
Михайло Семенович Воронцов: шлях від героя війни 1812 р. до новоросійського генерал-губернатора Воронцов російський армія наполеонівський Протягом XVIII...
-
Анотація У статті розглядаються підготовка, проведення та результати Всеросійської фабрично-заводської, торгово-промислової, сільськогосподарської і...
-
Реформи у культурній сфері Створення образу нової Росії, на що націлився Петро І в період свого правління, було неможливо без серйозних змін в сфері...
-
Український Донбас: хліборобсько-промисловий край
Український Донбас: хліборобсько-промисловий край Використовуючи термін "український Донбас", я спираюсь на адміністративно-територіальну одиницю УСРР...
-
Окрім того, ризик зупинки реформи збільшився рішенням президії ЦК КПЧ, згідно якого відповідальність за реалізацію реформи була перенесена на Комісію...
-
Військова реформа - Модернізаційні процеси в Росії часів Петра І
Першочерговою реформаторською справою Петра І, найтривалішою і найважчою як для нього самого, так і для народу була військова реформа. Основним її...
-
Історичні передумови інтелектуальної еміграції українців до Росії у ХVІІІ столітті
На основі аналізу культурних відмінностей, внутрішнього політичного становища, а також процесів, що відбувалися на європейському континенті протягом...
-
У статті висвітлено особливості функціонування Духовно-цензурного комітету при Київській духовній академії протягом 1828-1857рр.; показано слабкі сторони...
-
Особливості кримінальної відповідальності козаків і військової старшини за звичаєвим правом Запорозької Січі середини XVI ст. - середини XVII ст. Захист...
-
На узбіччі Новоросійського й Бессарабського генерал-губернаторства - Історія Донбасу
В указах про створення Новоросійського й Бессарабського генерал-губернаторства на повіти, що нас цікавлять, не звернуто жодної уваги. Тут, на узбіччі...
-
Сумна доля отамана Петра Калнишевського
Сумна доля отамана Петра Калнишевського У 1803 р. на Соловецьких островах у Білому морі на півночі Російської імперії помер останній кошовий отаман...
-
Плюси та мінуси радянської влади
1. СРСР був створений на невідомих до того часу принципах: федерація суверенних республік із правом виходу з його складу. 2. Було здійснено прискорену...
-
Місто в житті, долі та мистецькій спадщині кріпацьких інтелігентів України (кінець ХVІІІ--перша половина ХІХ ст.) О. О. Крижановська (м. Київ)...
-
У статті визначено вплив муніципальних органів на розвиток культурної ланки життя міст Волинської та Подільської губерній наприкінці ХІХ -- на початку ХХ...
-
Люди фронтиру в умовах війни: початок російсько-турецької війни 1806-1812 рр. у житті запорозького козацтва Війна -- час, коли доля людей змінюється...
-
Одеський період в історії Люблінської чоловічої гімназії
У статті розкривається історія Люблінської чоловічої гімназії, яка під час Першої світової війни була евакуйована в Одесу. На основі аналізу архівних...
-
Правління Наполеона Бонапарта. Перша імперія у Франції
Правління Наполеона Бонапарта. Перша імперія у Франції Наполеон бонапарт імператор Перший консул та імператор (з 1804 р.) Франції Наполеон Бонапарт...
-
Козацька доба (XV-XVIII ст.). Історична довідка
Козацька доба (XV-XVIII ст.). Історична довідка Після зруйнування в 1240 р. Києва, економічне і соціальне життя України переміщується в основному на...
-
Трансформаційна динаміка Південної України (кінець ХУІІІ - початок ХХІ ст.)
Трансформаційна динаміка Південної України (кінець ХУІІІ - початок ХХІ ст.) Сільськогосподарський цивілізація промисловий Навіть схематичне і...
-
Чому і як Крим передали Україні? - Російсько-радянське "визнання" України
У 1954 р. відбулося резонансна подія, яка продемонструвала цілковиту впевненість центрального керівництва СРСР в міцності контролю над Україною - до її...
-
На основі репрезентативного кола джерел, масиву літератури розглянуто зміни в політичних і правових передумовах корупційних діянь різних верств...
-
Проаналізовано нормативно-правову базу, яка регулювала процес створення та розвитку гімназій у Російській імперії. Основну увагу акцентовано на аналізі...
-
Соціально-економічний і політичний розвиток Російської імперії наприкінці XIX
Соціально-економічний і політичний розвиток Російської імперії наприкінці XIX - на початку XX ст. У пореформений період (з 1861 р.) внаслідок...
-
Давньоримська цивілізація Серед істориків минулого і сучасності відсутня єдність думок щодо того, чи існувала окрема давньоримська цивілізація. Частина...
-
Аналіз діяльності: ідеї, проблеми, особливості та спадок Мао Цзедуна - Мао Цзедун
Мао Цзедун був винятковим оратором. Ще до створення КНР, він мав неабияку славу та популярність серед населення. Аналізуючи його діяльність, я зробив...
-
Перші держави на території Криму були засновані грецькими переселенцями у VI ст. до н. е. Добре відомо, що грецькі колонії від самого початку мали всі...
-
Гетто. Робітники та концентраційні табори. Табори смерті - Голокост під час Другої Світової війни
Голокост (від грецьк. "holokaustos" - усеспалення; знищення вогнем; жертвоприношення) - загибель значної своїй частини єврейського населення Європи (...
-
Третій напрям внутрішньої політики В. Путіна
Третій напрям внутрішньої політики В. Путіна Третій напрям внутрішньої політики В. Путіна - ліберально-ринкові нововведення в економічній та соціальній...
Смуги осілості та примусового виселення євреїв з Литви та Білорусі (1804 р.). - Від Дикого Поля до донецького економічного дива: Донбас на шляху капіталістичної модернізації