Механізм трансформації - НЕП та її здійснення в Україні

Істотною ідеологічною поступкою, яку більшовики зробили після катастрофічно невдалого комуністичного штурму 1918 -- 1920 рр, було те, що термін "комунізм" непомітно втратив безпосередній зв'язок з існуючою дійсністю і відсунувся у невизначене майбутнє. Найближчою метою партії, яка продовжувала мислити категоріями своєї програми, стало вважатися соціалістичне будівництво. При цьому підкреслювалося, що між соціалізмом і капіталізмом (тобто ринковою, в тому числі непівською економікою) пролягає прірва, тоді як між соціалізмом і комунізмом якісної різниці нема. Характерним є заключне речення останнього в житті Леніна публічного виступу 20 листопада 1922р "З Росії непівської буде Росія соціалістична" [3, с. 263]

Причина впровадження непу:

    - Глибока економічна криза як наслідок громадянської війни та політики "воєнного комунізму"; - Політична криза (масовий опір політиці більшовиків -- селянські повстання, страйки робітників, виступи в армії та на флоті); - Політична на економічна ізоляція більшовиків на міжнародній арені; - Намагання більшовиків утримати владу у будь-який спосіб.

Рішення про відмову від реквізиційного принципу хлібозаготівель було прийнято у вищих ешелонах влади, Ленін сформулював його у письмовому вигляді 8 лютого. В партійні комітети губерній і національних республік надійшов схвалений 18 лютого політбюрро ЦК РКП(б) документ під назвою "Проект постанови ЦК про заміну розкладки натуральним податком" за підписом Л. Каменева. В ньому пропонувалося завчасно, до початку посівної кампанії, визначити загальну суму податку і середній відсоток обкладення ним посівних площ, з тим, щоб селяни знали, скільки хліба вимагатиме держава. Після сплати податку їм надавалося право використовувати залишок врожаю на власні потреби, в тому числі реалізувати хліб "у місцевому господарському обороті (тобто, на сільських і містечкових базарах). [3, с. 263]

На X з'їзді РКП(б) в березні 1921 р. Ленін переконав делегатів прийняти рішення про заміну продрозкладки натуральним продподатком.

Якщо під непом розуміти повернення державної партії обличчям до ринкових відносин, то X з'їзд РКП(б) не можна вважати поворотним пунктом в економічній політиці, ринкові відносини не були визнані ним. У постанові з'їзду йшлося тільки про надання селянам можливості використовувати залишки продукції в місцевому товарному обороті. У загальнодержавних масштабах Ленін ще сподівався налагодити замість торгівлі так званий "товарообмін" між державою та її контрагентами (висловлюючись сучасною мовою -- бартер). Він був переконаний, і цілком справедливо, що визнання повної свободи торгівлі відсуне у невизначене майбутнє реалізацію комуністичної програми партії.

У резолюції травневого (1921) пленуму ЦК РКП(б) вперше зустрічається словосполучення "нова економічна політика", саме тоді було покладено початок системі заходів, які згодом назвали новою економічною політикою (неп). Це була політика компромісів, вимушеного відходу від негайного будівництва комунізму за Марксом. Крім заміни розкладки натуральним і грошовим податками, що давало змогу селянам продавати надлишки власної продукції на ринку, неп допускав вільну внутрішню торгівлю, передачу дрібних підприємств в оренду і приватну власність, іноземні концесії. Запроваджувався госпрозрахунок на рівні трестів. Практично призупинилося заснування нових колгоспів і радгоспів, набув розвитку кооперативний рух. Однак більшовицьке керівництво не збиралося відмовлятися від будівництва соціалізму. Тому вирішальні галузі економіки -- важка промисловість, банки, транспорт і зовнішня торгівля -- залишалися під контролем держави. Ленін вважав, що за збереження диктатури пролетаріату неп забезпечить перемогу соціалізму над капіталізмом.

Ленін сам вказував, що поступки селянству були підпорядковані лише одній меті -- боротьбі за владу: "Ми відкрито, чесно, без жодного обману, селянам заявляємо: для того, щоб утримати дорогу до соціалізму, ми вам, товариші селяни, зробимо цілий ряд поступок, але лише в таких-то межах і в такій-то мірі і, звичайно, самі судитимемо -- яка це міра і які межі"[6, с.192]. Неп був для нього справою тактики, а стратегічна мета залишалася незмінною -- побудова комуністичної економіки, в якій не залишалося місця приватним власникам, товарно-грошовим відносинам і ринку.

В основу її було покладено концепцію побудови соціалізму через державний капіталізм, що передбачало реалізацію комплексу заходів:

    - заміну продрозкладки продподатком; - використання товарно-грошових ввдносин; - формування інфраструктури ринку; - кооперування трудящих; - запровадження госпрозрахунку в промисловості, особистої зацікавленості трудівника в результатах праці; - тимчасовий допуск капіталістичних елементів в економіку (однак зберігалась державна власність на велику та значну частину середньої промисловості, торгівлі, транспорту, а також державна монополія в зовнішній торгівлі).

Її суть -- допущення ринкових стосунків. неп розглядався як тимчасова політика, направлена на створення умов для соціалізму. Тимчасова, але не короткочасна. Сам Ленін підкреслював, що "неп -- це серйозно і надовго!". Таким чином, він погоджувався з меншовиками в тому, що Росія на той момент не була готова до соціалізму, але для створення передумов соціалізму зовсім не вважав потрібним віддавати владу буржуазії.

Головна політична мета непу -- зняти соціальну напруженість, укріпити соціальну базу радянської влади у вигляді союзу робітників і селян. Економічна мета -- запобігти подальшому посилюванню розрухи, вийти з кризи і відновити господарство. Соціальна мета -- забезпечити сприятливі умови для побудови соціалістичного суспільства, не чекаючи світової революції. Крім того, неп був націлений на відновлення нормальних зовнішньополітичних зв'язків, на подолання міжнародної ізоляції.

Похожие статьи




Механізм трансформації - НЕП та її здійснення в Україні

Предыдущая | Следующая