Мета і завдання дослідження - Гетьман Іван Виговський
Розглянувши життя і політику І. Виговського. Можна вже точніше дослідити основні напрямки державної політики І. Виговського.
Отже мета і завдання дослідження показати місце і значимість, і його досягнення в ті часи розвитку України. Наочним прикладом є Гадяцький договір 1658р.
Відповідно до статей Гадяцького договору передбачалося таке:
- *Руське князівство в складі лише Брацлавського, Київського і Чернігівського воєводств входило на правах формально рівноправного суб'єкта до "єдиної і неподільної Речі Посполитої". *На чолі князівства стояв гетьман, котрий виступав водночас київським воєводою і першим сенатором. * Влада гетьмана визначалась як довічна, а після його смерті українські стани обирали 4 претендентів, з-поміж яких король мав би призначити гетьмана. *За польським зразком відновлювалися дореволюційні органи влади, суд і судочинство, адміністративно-територіальний устрій. Князівство позбавлялося права на відносини з іншими держати а його збройні сили складалися з 60 тис. козаків і 10 тис. найманців, *У сфері соціально-економічних відносин поновлювалися феодальне землеволодіння, кріпацтво, всі повинності й податки, що існували до 1648 р.; тільки козаки зберігали свої права й вольності, а по 100 кожного полку могли отримати шляхетство. * Передбачалася свобода православного і католицького віросповідання дання (уніатське підлягало ліквідації); гарантувалися права православні Церкві на теренах етнічної України; дозволялося відкриття двох академій та, без обмежень, середніх шкіл і друкарень.
Отже, Галицький договір:
- * Зводив до мінімуму прерогативи українських органів влади, істотно змінював політичний лад, адміністративно-територіальний устрій судову систему козацької України; * Унеможливлював досягнення незалежності й соборності Україні * Ліквідував соціально-економічні завоювання революції.
В умовах громадянської війни, що не вщухала, визначилося кілька тенденцій, що могли вкрай негативно позначитися на розумінні представниками еліти сутності державної ідеї та її ролі в житії козацької України.
По-перше, в очах старшини, козацтва та інших прошарків населення неухильно падав авторитет гетьманської влади.
По-друге, масові репресії І. Виговського проти населення Полтавського, Миргородського та інших полків штовхали місцевих жителів шукати захисту в Росії й сприяли зміцненню проросійських настроїв.
По-третє, окреслилася небезпека розпаду козацької України на 11 мі державних утворення: Правобережжя, Лівобережжя та Запорожжя.
По-четверте, в умовах розв'язаної проти України війни російські воєводи стали на шлях призначення полковників та підтримки самозваних гетьманів, що вело до анархізації політичного життя.
Гетьман та його оточення намагалися консолідувати еліту й запобігти спалаху невдоволення населення укладеним договором з Річчю Посполитою. Зібрана у другій половині березня 1659 р. старшинська ради розробила "Нові пункти", які посольство повезло до Варшави, їх аналіз засвідчує прагнення еліти відновити ідею соборності (до складу Великого князівства Руського мали бути приєднані Волинське, Руське й Подільське воєводства), а також зміцнити прерогативи гетьманської влади передбачалося встановлення спадкового гетьманату (монархічної правління), запровадженого весною 1657 р. Богданом Великим. Проте польський сейм не лише відхилив "Нові пункти", а й пішов на вилучення з тексту договору (ратифікованого 22 травня) важливих для Україні положень (зокрема, чисельність козацького реєстру скорочувалася де ЗО тис. осіб; унія залишалася тощо). Щоб якось загладити неприємне враження від вчиненого свавілля, було надано маєтки гетьманові й деяким старшинам, а понад ЗО особам - - шляхетство.
Переважна більшість старшини, не говорячи вже про козацтво, не сприйняла вихолощеного змісту Гадяцького договору й почала відходи підтримки політики І. Виговського. За таких обставин навіть блискуча перемога українсько-кримських військ 9 липня 1659 р. під Конотопом над росіянами не зміцнила його становище. Рух проти влади І. Виговського охопив козацтво Лівобережжя й Правобережжя. У 20-х числах вересня козацька рада обрала гетьманом Ю. Хмельницького, сам І. Виговський врятувався втечею.
Галицький договір 1658 р.
Гадяцький договір було укладено 16 вересня 1658 р. в м. Гадячі. За Гадяцьким договором передбачалося таке.
- * Україна в межах Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводства ставала вільною й незалежною державою під назвою Великого князівства Руського, яка входила на рівних у федерацію трьох самостійних держав: Польщі, Литви й України. * Ця федерація об'єднувалася особою спільного короля, обраного всіма трьома державами спільно. * Всі три народи мали спільними силами здобути береги Чорного Моря і відкрити на ньому вільну навігацію. Вони мали взаємно допомагати у війні, навіть проти Росії, якщо Москва не поверне забраних нею иповських і білоруських земель. * На випадок згоди Росії з Польщею Росія може бути прийнята як четвертий член слов'янської федерації. * На чолі Великого князівства Руського мав бути гетьман, якого обирали б українські стани довічно й затверджував король. * Довічне гетьманство на території України й новий спосіб його обрання порушували одну з основних козацьких вольностей - вільний вибір гетьмана, що не могло сподобатися козакам. * Гетьману належало командування всіма військовими силами; він мав також обіймати посаду київського воєводи і бути першим сенатором Наддніпрянщині. * Гетьманові заборонялися відносини з іншими державами, окрім Криму, з яким союз дозволявся, що, звичайно, значно обмежувало суверенітет України. * Договір передбачав у князівстві нові посади канцлера, маршала та підскарбія, послів до спільного законодавчого сейму, свій найвищий. удовий трибунал із діловодством українською мовою, власний скарб (фінанси), свою монету, свою армію: ЗО тис. козаків і 10 тис. регулярного найманого війська. * Польські й литовські війська не мали права перебувати в Україні, а якби в разі негайної потреби зайшли, то ставали під команду гетьмана. * Відновлено посади воєвод і каштелянів; ці посади в Київському воєводстві отримувала шляхта грецької віри, у двох інших воєводствах по черзі православні й католики. * Козакам забезпечувалися давні соціальні права, але щороку гетьман мав подавати королю реєстр на 100 козаків із кожного полк надання їм шляхетської гідності. Практично це означало, що козам старшина ставала шляхтою, а рядове козацтво залишалось у простому стані, і це тоді, коли козацтво як стан, котрий виборов Україні воно претендувало на ту роль, яку відігравало в Польщі шляхетство, тобто шляхетством мав уважатися весь козацький стан. Введення цього підпункту в договір було однією з причин неприйняття Гадяцького договору козацькими масами. * Згідно з Гадяцьким договором унія мала бути скасована в усіх трьох державах: Україні, Литві й Польщі; православна віра мала бути зрівняна в правах із римо-католицькою, будівництво уніатських церков і монастирів заборонялося і в спільному сенаті мали дістати місця православний митрополит і єпископи. * В Україні мали бути засновані дві академії, дозволялося відкривати колегії, гімназії з латинською або грецькою мовою навчання; взагалі будь-які школи й друкарні "оскільки їх потрібно буде". * Вводилася свобода друку й слова, навіть у релігійних справах, аби тільки не було в книжках або в дискусіях образи королівського маєстату (гідності).
Отже, польські політики в деяких пунктах Гадяцького договору пішли на визнання елементів української державності. Але в принципових питаннях виявили давню непоступливість: не погодилися на державну рівноправність, а надали обмежену автономію лише для самої Наддніпрянщини.
Українські депутати домагалися, щоб було утворене Велике князівство Руське на зразок Великого князівства Литовського, щоб у його склад входили також західні українські землі Волинське, Подільське, Руське та Белзьке воєводства і Пінський та Мстиславський повіти, щоб весно дами і каштелянами були православні, щоб козацьке військо налічувало 60 тис., без урахування найманого. Але всі ті домагання поляки відкинули,
Помітно було також те, що на Наддніпрянщину широко відчинено двері для шляхти: вже не самі козаки мали вести справи України, а спільно зі шляхтою і під керівництвом Польської держави.
Тому Гадяцький договір у самій своїй основі не міг повністю задовольнити борців за українську державність. До того ж він не був продуманий у всіх деталях, містив у собі не тільки ті позиції, які сприяли рухові України до суверенітету, а й ті, які не дали йому можливості буї втіленим у життя.
Прагнення І. Виговського та його найближчого оточення створити І України державу європейського зразка під протекторатом польською короля, але з усіма (крім вільних зносин з іншими державами) ознаками суверенної держави, прагнення обмежити козацьку демократичну анархію, тобто намагання розбудувати державу, перевівши козацьке звичаєве-право на типові для Європи рейки аристократичної або напіваристократичної республіки, було їх заслугою, а водночас і помилкою, бо народ до таких перетворень не був готовий і не зрозумів їх.
Гадяцький договір не було втілено в життя, тобто Україна за ним практично не жила. Польський сейм у Варшаві ратифікував його, приму найбільші суперечки викликав пункт про скасування церковної її справа була вирішена тим способом, що проголошено загальну своїх віри. Проте поляки не збиралися виконувати пункти Гадяцького договору.
У свою чергу в Україні він, підтриманий частиною козацької старшини не знайшов схвалення серед рядового козацтва, селян та міщанства, настроєних проти польської влади. Народні маси цілком резонно шуміли, що за Гадяцьким трактатом мають повернутися пани, ксьондзи пі, відібрати освоєні ними маєтки й землі, які колись належали панам, тобто повернеться феодальна наруга.
Похожие статьи
-
ВСТУП, актуальність проблеми - Гетьман Іван Виговський
Смерть Хмельницького застала українців у нещасливий момент. Напівсформоване українське суспільство, яке оточували хижаки-сусіди й роздирали внутрішні...
-
Об'єкт і предмет дослідження - Гетьман Іван Виговський
Виговський гадяцький державна політика Тільки два роки -- 1657--1659 -- гетьманував Іван Виговський, але за цей короткий час устиг прибрати багато...
-
Іван Мазепа - гетьман України - Історична постать І. Мазепи
Після усунення І. Самойловича гетьманська булава на Лівобережжі 1687 р. дісталася генеральному осавулу І. Мазепі (1687 - 1708). Своє правління новий...
-
Дослідити залежність національної свідомості від настанов щодо історичних постатей. Завдання ?Визначити рівень історичної пам'яті студентів ЛНУ ім....
-
Іван Мазепа-Колединсъкий (1639-1709 pp.) - Видатні особистості Української козацької держави
Народився в Мазепинцях недалеко від Білої Церкви. Навчався в школі Київського братства, потім у Києво-Могилянському колегіумі та в Полоцьку у єзуїтів....
-
Кандидат історичних наук, науковий співробітник Центру досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАН України У статті на...
-
"Перебудова" в долі наукової інтелігенції: академік Іван Лукінов
Іван Іларіонович Лукінов (1927-2004) -- видатний український економіст, організатор і керівник науки, громадсько-політичний діяч. Він був вченим зі...
-
Стаття присвячена щоденниковим записам німецького філолога єврейського походження В. Клемперера, в яких відображаються особливості антисемітської...
-
Процес об'єднання російських земель в єдину централізовану державу розпочався в XIV ст. У другій половині XIII ст. знову спалахнули феодальні усобиці....
-
Висновки - Утворення та розвиток Галицько-Волинської держави
Період розпаду був закономірним етапом розвитку України-Русі XII - XIV ст. Це привело до утворення окремих держав. Проте в другій половині XIII-XIV ст....
-
Г. Алієв - президент в результаті нових всенародних виборів - Історія Азербайджану
Правління Народного Фронту -- націонал-демократів -- завершилося. У серпні 1993р. усунення А. Ельчибея було схвалено на референдумі (90 % голосів), а в...
-
Історико-правові витоки участі прокурора у кримінальному провадженні в суді на українських землях
У статті досліджено вітчизняні історико-правові витоки участі прокурора у кримінальному провадженні в суді. Встановлено, що зародження функцій...
-
Магдебурзьке право на українських землях
Одне з найважчих завдань будь-якого державного будівництва - пошук рівноваги між владною вертикаллю й місцевим самоврядуванням. Останні півтора десятка...
-
Третій напрям внутрішньої політики В. Путіна
Третій напрям внутрішньої політики В. Путіна Третій напрям внутрішньої політики В. Путіна - ліберально-ринкові нововведення в економічній та соціальній...
-
Історія України ХУШ ст. систематично привертала увагу істориків: всебічно вивчена діяльність І-ї та ІІ-ї Малоросійських колегій, натомість заснування і...
-
У статті проаналізовано джерела дослідження політики земельних надань династії Ягеллонів на українських землях Великого князівства Литовського середини...
-
У статті досліджується перебіг конфлікту гетьманського уряду Івана Скоропадського з новгород-сіверським сотником у 1715-1721 рр. Федором Лісовським,...
-
Історія дослідження князівської добродійності в Київській Русі Початок благодійності пов'язують з 911 роком, коли був підписний договір князя Олега з...
-
У XIII ст. в Англії утворюється станово-представницька монархія. Ще за короля Генріха 1(1100-- 1135 рр.) королівська влада була ослаблена. Він змушений...
-
Режим Гетьманату 1918 р. у світлі документів та сучасних історичних студій
На основі найновіших фахових досліджень, в яких широко використано джерела, що до того не залучалися до наукового обігу, пропонуються міркування стосовно...
-
Політично - правові погляди М. М. Сперанського Згідно проектів Михайла Сперанського на чолі держави має стояти монарх, наділений всією повнотою влади....
-
Хрущовська "відлига" (так став називатись цей період завдяки вислову російського публіциста І. Еренбурга) сприяла національно-духовному пробудженню....
-
Північноамериканська цивілізація
Північноамериканська цивілізація У всесвітній історії впродовж останніх півтора століть спостерігається піднесення північноамериканської цивілізації"...
-
Донеччина і Луганщина: місце в модерному національному проекті
Донеччина і Луганщина: місце в модерному національному проекті Майже анекдотичного тлумачення набуло доволі поширене свого часу гасло "Україна не чує...
-
Українсько-польський союз 1920 р. у контексті дипломатичних стосунків РСФРР і Речі Посполитої
У статті висвітлюються українсько-польські відносини в період національно-визвольної боротьби 1917-1921 рр., зокрема підписання у квітні 1920 р. між УНР...
-
Шляхта в суспільно-політичних процесах на українських землях XV
У статті аналізуються погляди М. Довнар-Запольського на роль шляхти в суспільно-політичних процесах на українських землях в XV -- першій половині XVI ст....
-
Німецько-турецьке збурення воєнних змагань у 1914 р
На початку ХХ ст. Чорне море омивало землі Бессарабської, Херсонської, Таврійської, Чорноморської, Кутаїської губерній, Кубанської та Батумської...
-
У сучасному державно-правовому дискурсі конституціоналізм розглядається як багатогранне явище. Як відомо, він належить до фундаментальних цінностей...
-
Розглядається контраверсійне питання періодизації політичної історії України початку ХХ століття, зокрема доби Національно-визвольної боротьби та...
-
Стереотипи взаємосприйняття татар і українських козаків у першій половині XVII ст
На основі нових архівних документів і матеріалів про історію кримсько-запорозького союзу 1624-1629 рр. у статті висвітлюються неконфронтаційні контакти...
-
Україна довоєнна: алогізм плутократії та становлення нової нації
Логіка подій, що відбуваються в нашій країні та навколо неї, історичні перетворення, що тривають у суспільному середовищі, й закономірності...
-
Складнощі процесу українізації в середовищі міських етнічних громад Донбасу
СКЛАДНОЩІ ПРОЦЕСУ УКРАЇНІЗАЦІЇ В СЕРЕДОВИЩІ МІСЬКИХ ЕТНІЧНИХ ГРОМАД ДОНБАСУ У статті розглянуті особливості українізації Донбасу. Проаналізовано...
-
У статті аналізуються мемуари французького суспільного діяча та викладача Шарля Дюброя "Два роки в Україні (1917-1919)", зокрема його міркування щодо...
-
Розглядаються основні етапи, пріоритетні напрямі і тенденції розвитку славістичних студій в Інституті історії України НАН України, започатковані у 1947...
-
У статті представлено взаємовідносини між міським самоврядування та козацькою адміністрацією у Гетьманщині кінця XVII -- початку XVIII ст. Проаналізовано...
-
Дослідження джерел. Джерелознавча критика
Дослідження джерел. Джерелознавча критика Рівень вірогідності історичних джерел, які використовує історик, їх цінність не неоднакові. Оскільки джерела...
-
У статті розглядаються модернізаційні фрагменти тексту "Договорів та постанов" 1710 р. Для аналізу "новизн", що містяться у пам'ятці, використано...
-
Зважаючи на тему мого дослідження ("Вплив настанов щодо історичних постатей на національну свідомість студентів ЛНУ ім. Івана Франка") доцільним буде...
-
Робочі гіпотези дослідження - Місце настанов щодо історичних постатей у національній ідентичності
Гіпотеза-підстава: Настанови щодо історичних постатей мають суттєвий вплив на національну свідомість студентів ЛНУ ім. Івана Франка. Гіпотеза-наслідок:...
-
Джерельна база дослідження київської школи економічної історії М. В. Довнар-Запольського
Розкрито можливості київських архівів та надрукованих останнім часом джерел в вивченні школи М. В. Довнар-Запольського. В роботі застосовуються методи...
Мета і завдання дослідження - Гетьман Іван Виговський