Київський митрополит русич Іларіон. Патріотизм Київського християнства - Заснування київської митрополії. Перші київські митрополити
1051 року митрополичу кафедру посідає русич Іларіон - видатний ідеолог новостворюваної церкви. Він пише працю, в якій викладає погляди нових християн на їхнє місце серед християнських церков. Праця називається "Слово про Закон і Благодать", оскільки віднині й навіки всі ідейні й духовні суперечки стали вестися з використанням християнських термінів і категорій.
Отже, митрополит Іларіон написав богословський твір, в якому за допомогою християнських категорій виклав погляди нових християн на світову історію. Нові християни, як писав Іларіон, оцінюють своє місце в християнському світі. Вони засуджують тих, хто "з іудейською скупістю" заважає поширенню християнської благодаті. Нові християни - це нові учні Христа, "нові міхи", здатні нести нове благодатне вчення. Іларіон вважає, що новий народ прийняв християнську благодать лише дякуючи Богу і завдяки великому князю Володимиру. Сам Бог вів великого князя. Не бачив він Христа, не ходив за ним як апостоли, але звершилося дивне чудо і звернувся Володимир до Бога, і привів до нього весь свій народ. "Ти, уподібнення великого Костянтина: рівнорозумний, рівнохристолюбивий " (Іларіон. Слово про Закон і Благодать. - С.100). Саме так визначає місце нової церкви ідеолог її початкового періоду. Вона є рівною іншим церквам, бо її творець є рівним самому великому Костянтину, котрий першим проголосив християнство державною релігією Римської імперії.
Подібним чином про причини запровадження християнства в Київській Русі пише і Мніх Яків, якого спонукало до творчості таку саме прагнення "похвалити" князя Володимира. У полемічному творі "Пам'ять і похвала князю Володимиру" київський книжник сперечається з невідомими опонентами з питання, здавалося б, власне богословського: чи заслуговує Володимир бути причисленим до лику святих. Крім прикладу княгині Ольги та особистого "прозріння" князя Володимира, Яків не бачить інших причин прийняття Володимиром святого хрещення. Тільки завдяки Богу прийняв хрещення Володимир, і лише дякуючи великому князю просвітився весь світ святим хрещенням - така основна думка монаха. Отже, не може бути мови про будь-яких посередників, навіть про таких, як Константинопольська церква, коли сам князь Володимир уподібнюється Костянтину Великому, і сам Бог допомагає йому в його благих справах? Якщо й просить князь Володимир попів у корсунян, щоб "навчити людей закону християнського" (Яков Мних. Память и похвала князю Владимиру // "Крещение Руси" в трудах русских и советских историков. - М., 1988. - С.244), то сам Бог допомагає йому: князь захоплює місто Корсунь без особливого клопоту та одружується на візантійській принцесі Анні. Саме так викладає події Мніх Яків. Як ми бачимо, цей переказ відрізняється від інших оповідей про здобуття Володимиром Корсуня.
До тієї ж течії суспільної думки, яка характерна для творів Іларіона та Мніха Якова, належить також "Сказання про Бориса і Гліба" невідомого автора. Це сказання про перших руських святих-князів було одним з найпопулярніших творів руської житійної літератури, що засвідчусь велика кількість списків, які дійшли до нас.
Цей твір, як і твори Іларіона та Якова Мніха, є красномовними своїм мовчанням. Вони вперто мовчать про грецьку церкву як матір православ'я на Русі. Але їхнє красномовство воістину розквітає, коли йдеться про "велику Русьську землю", про нову релігію та її перших святих. Так, автор "Сказання" підносить мощі Бориса і Гліба як величезне державне надбання, "скарб безцінний". Місто, де зберігаються мощі Бориса і Гліба, він ставить вище всіх інших міст. "Воістину Вишгород наречеться - вищим і найвищим серед всіх міст; друга Селунь явилася в Руській землі, маючи в собі врачування безвідплатне, не тільки для нашого одного народу дано воно Богом, але й для всієї землі спасіння" (Сказание О Борисе и Глебе // Памятники литературы Древней Руси. Начало русской литературы. XI - начало ХІІІ века. - С.300). Отже "Нема йому рівного у всьому світі", настільки величне місто Вишгород, яке зберігає мощі святих.
Проведений аналіз літературних творів XI ст. показує, як пишалися своєю новою вірою, своїми святими наші давні книжники. Вони, мабуть, не зрозуміли б сучасних розмов про виключну освітню роль візантійської церкви в справі освічення Русі християнською вірою. Саме жар патріотичних почуттів відрізняє ставлення письменників XI ст. до нової релігії.
Київська митрополія митрополит київська русь
Похожие статьи
-
На те, яким саме було влаштування церкви після запровадження християнства в Київській Русі, є досить багато різних наукових поглядів. Це зумовлено тим,...
-
Спалах патріотизму й гордості за новостворену церкву змінюється потребою її ієрархічного оформлення. Давньоруське організаційне влаштування ніколи не...
-
Вплив князівської влади на розвиток дипломатичних відносин Київської Русі
Вплив князівської влади на розвиток дипломатичних відносин Київської Русі Настюк Андрій Анатолійович - кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії,...
-
Державний лад та його особливості - Утворення та розвиток Галицько-Волинської держави
У Галицько-Волинському князівстві значною мірою зберігалися характерні для Давньоруської держави риси державного устрою. Органами влади в...
-
Значення релігійної реформи Володимира Великого у державотворенні України
У статті висвітлено значення запровадження християнства Володимиром Великим для подальшого державотворчого процесу в Україні. Проаналізовані особливості...
-
Здобутки у внутрішній та зовнішній політиці в часи правління Мономаха - Володимир Мономах
Володимир Мономах не був активним противником поділу Руської землі на окремі князівства, але прагнув при цьому зберегти політичну, військову та культурну...
-
Перша спроба підготовки багатотомної республіканської енциклопедії
Аналізується передісторія створення світових енциклопедичних видань, а також розповідається про етапи створення перших радянських енциклопедичних видань....
-
Узгоджуються з турецькими джерелами та не менш суперечать відомій версії про московське посольство свідчення австрійця Йозефа Гаммер - Пургшталля, котрий...
-
У Національному архіві Туреччини (Стамбул) відсутні основні протоколи засідань дивану Османської імперії за 1686 р. Але секретарі держради з 1649 р. вели...
-
Галичина за часів князя Ярослава Осмомисла
Галичина за часів князя Ярослава Осмомисла Ярослав Володимирович Осмомисл у 1153 році після смерті свого батька князя Володимира Галицького посів на...
-
У даній роботі послідовно розглянуті основні події життя Володимира Мономаха - одного з видатних правителів часів Київської Русі; висвітлені особливості...
-
Вишневеччина: перші перемоги і перші соратники (1555-1595 рр.)
Стаття про початки формування Вишневеччини -- Комплексу маєтностей кн. Вишневецьких на Лівобережжі Дніпра, який часто порівнюють з удільним...
-
Становлення українського кінематографу в Одесі в першій половині 1920-х років (на матеріалах спогадів М. Капчинського) Історія Одеської кінофабрики у...
-
Стереотипи взаємосприйняття татар і українських козаків у першій половині XVII ст
На основі нових архівних документів і матеріалів про історію кримсько-запорозького союзу 1624-1629 рр. у статті висвітлюються неконфронтаційні контакти...
-
Концепція вивчення давньоруського язичництва доби запровадження християнства в праці Євгена Анічкова "Язичництво і Давня Русь" Аналіз наукової концепції...
-
Передача Київської митрополії відбулася у червні 1686 р., коли патріарх Діонісій IV, згідно з рішенням собору архієреїв грецької церкви, видав грамоти...
-
Патріархія митрополія посольство московський Наприкінці XVII ст. Московська держава завдяки приєднанню Лівобережної України розпочала експансію у...
-
Ординський та кримський напрями у зовнішньополітичній стратегії Литви (кінець ХІV - кінець XV ст.)
У статті подається історико-політичний аналіз змісту та перебігу реалізації зовнішньополітичної стратегії Литви у стосунках з Золотою Ордою та Кримським...
-
Українська лівиця Галичини у міжвоєнний період ХХ ст.: церковно-релігійні аспекти діяльності
В історико--політологічному дискурсі проаналізовано ставлення українських партій лівого спрямування (Комуністична партія Східної Галичини, Комуністична...
-
Христианизация Руси и изменения в государственном управлении - Государственный строй в Древней Руси
Принятие восточного христианства в 988 г. Владимиром I в качестве государственной религии имело для Руси судьбоносное значение. Введение христианства не...
-
Із погляду структурального методу історія держав, як відомо, диференціюється на історію законно-легітимних та незаконно-легітимних державних утворень, а...
-
Заключение - Взаимоотношения государства и церкви в первой половине XVI века
Подводя итог, следует еще раз отметить, что церковь в XVI веке была одним из наиболее крупных землевладельцев, из чего вытекают причины всех...
-
Политическая борьба неизбежно следует после смерти правящего лица (Василия III), если он не успел, не смог назначить преемника, или преемник (в...
-
До питання про історичний символізм у зовнішності запорозьких козаків
Вивчаючи питання історії запорозького козацтва, не можна залишити без уваги такий елемент, як зовнішність козаків і, зокрема, особливість їх зачіски та...
-
"Самаро-Орельський" улус Золотої Орди
Ця стаття присвячена проблемам дослідження адміністративної структури Золотої Орди. Ми намагаємось реконструювати одну з областей-тумен держави Джучи та...
-
Виправа князя С. К. Корецького у Степове Побужжя (серпень-жовтень 1644 р.)
Уперше в історіографії аналізується віршована хроніка про похід князя Самійла Кароля Корецького у Степове Побужжя впродовж серпня - жовтня 1644 р....
-
Німецько-турецьке збурення воєнних змагань у 1914 р
На початку ХХ ст. Чорне море омивало землі Бессарабської, Херсонської, Таврійської, Чорноморської, Кутаїської губерній, Кубанської та Батумської...
-
Східна політика Апостольської Столиці
Київська Русь відігравала значну роль серед слов'янських народів. Візантія, хоча й зберігала формально церковне верховенство, значно поступалася перед...
-
Но истинным толчком в развитии благотворительности стало принятие христианства в 988г. Проявляя гибкость и пользуясь поддержкой княжеской власти,...
-
"Щирий жрець спиртуозностей" Т. Шевченко на тлі "Товариства мочемордія"
Із зростанням зацікавлення історико-антропологічними підходами в українській історіографії відроджується інтерес до неординарних виявів буття індивіда,...
-
Біографія Володимира Мономаха - Володимир Мономах
Володимир Мономах - великий князь смоленський (1073-1078), чернігівський (1078-1094) переяславський (1094-1113), київський (1113-1125), державний діяч,...
-
Становление христианства на Руси - Принятие христианства на Руси
Вскоре по венчании, вероятно осенью 989 или весной 990 года, Владимир Святославич, поставив в Корсуни церковь святого Иоанна Предтечи, вернулся в Киев....
-
Християнізація Київської Русі через призму єресей та єретичного
Культурно-релігійна ситуація на Русі після прийняття християнства склалася таким чином, що давньоруське суспільство-неофіт (як йому й належить бути)...
-
Перші держави на території Криму були засновані грецькими переселенцями у VI ст. до н. е. Добре відомо, що грецькі колонії від самого початку мали всі...
-
Київські імперські очільники і "українське мовне питання" (до 140-х роковин видання Емського указу)
У статті аналізується особливість мовної ситуації в українських губерніях Російської імперії в другій половині ХІХ ст. та висвітлюється ставлення...
-
У статті проаналізовано участь учителів і учнів церковнопарафіяльних шкіл лівобережних українських єпархій Російської імперії в Першій світовій війні...
-
У статті досліджується місце Правобережної України у забезпеченні продовольством військ у першій половині ХІХ ст., як важливого аспекту внутрішньої...
-
Податкова реформа Швидке зростання державних витрат в першій чверті XVIII ст., особливо на створення регулярної армії і військово-морського флоту,...
-
Правління Наполеона Бонапарта. Перша імперія у Франції
Правління Наполеона Бонапарта. Перша імперія у Франції Наполеон бонапарт імператор Перший консул та імператор (з 1804 р.) Франції Наполеон Бонапарт...
-
Формування традиції придворного бенкету в Гетьманщині (друга половина XVII -- перша третина XVIII ст.) Задоволення матеріальних потреб людини, серед яких...
Київський митрополит русич Іларіон. Патріотизм Київського християнства - Заснування київської митрополії. Перші київські митрополити