Ієрархічне оформлення Києво-руської церкви - Заснування київської митрополії. Перші київські митрополити
Спалах патріотизму й гордості за новостворену церкву змінюється потребою її ієрархічного оформлення. Давньоруське організаційне влаштування ніколи не було точною подобою візантійського. На відміну від Візантії, де було безліч єпископій (більше 300), єпископські кафедри на Русі повторювали систему світської влади, функціонування давньо-руських князівств, тобто кількість єпархій приблизно відповідала кількості князівств. Єпископські кафедри були в Чернігові, Новгороді, Переяславлі, Перемишлі, Володимирі-Волинському, Полоцьку, Туровську, Смоленську, Галичі, Рязані, Луцьку, Суздалі тощо. Нові єпископії виникали на територіях, які підпадали під опіку князівської влади. Всього до монгольського нашестя на Русі налічувалося не більше ніж 16 єпископій, деякі з них охоплювали значну територію.
Іларіон посідав митрополичу кафедру, мабуть, до смерті Ярослава Мудрого 1054 р. Після смерті батька його нащадки повели боротьбу не лише за політичні й територіальні впливи, а й за митрополичий престол. Кожний князь мріяв бачити митрополитом свого ставленика.
Князівська влада не лише економічно могла втручатися в справи церковні, а й брала участь у виборах єпископів. За канонічним правом, єпископа могла ставити єпископська громада, а митрополит тільки висвячував. Хоча на Русі єпископа обирав не лише митрополит, свою роль тут відігравали й князі, і навіть міська громада. Так, у "Житії Кирила Туровського" зазначається, що він був поставлений єпископом міста Турова за проханням князя і людей того граду. Така залежність єпископів від місцевої світської влади не могла сприяти центристським силам. Виникала потреба у централізованій владі митрополита, яка б сприяла об'єднанню суспільства, що роздиралося на шматки міжусобними чварами. Обрання митрополита-русича засвідчувало пріоритетний вплив, зверхність тієї чи іншої сторони. Тому припустимо вважати, що обрання митрополита-грека - компромісне рішення князівських суперечок, оскільки він був чужою людиною і міг сприяти зміцненню центристських сил.
Митрополит-грек, окрім об'єднуючої сили, виконував роль миротворця, третейського судді. Духовенство, зокрема митрополит, згідно з літописами, неодноразово втручалися в між-князівську боротьбу. Треба зазначити, що тут не простежується яка-небудь власна, особлива лінія церкви. Митрополити виконують місію парламентарів, послів, миротворців, вважаючи, що поставлені на Руську землю Богом для того, щоб не допускати кровопролиття. Вони прагнули бути гарантом міжкнязівських угод, які закріплювалися цілуванням хреста. Але князі не завжди з повагою ставилися до релігійних клятв і навіть до самих церковних діячів. Так, князь Мстислав Хоробрий спеціально образив духовну особу, посла князя Андрія Боголюбського: постриг йому бороду і голову, що вважалося вищою образою. Сам Андрій Боголюбський, Данило Галицький, Олександр Невський круто обходилися з представниками церкви і навіть з єпископами.
Важливою відмінною рисою християнської церкви на Русі була її соборноправність: "ніхто з її ієрархів не правив самовладно, ніхто з духовенства не приходив до громадян непрошений, всі церковні посади були виборні" (Огієнко 1.1 Українська Церква. - С.74). Згідно з каноном, як обов'язковий колективний орган при митрополиті функціонував помісний собор, тобто зібрання єпископів єпархії. Однак діяльність цих соборів не виявила себе яким-небудь помітним чином, крім єдиного випадку, коли в 1147 р. було обрано другого митрополита-русича Климента Смолятича. Князь Ізяслав Мстиславович зібрав єпископів і запропонував їм обрати митрополитом Климента, котрий був книжником і філософом, якого ще не було в руській землі, - пише літописець. Справді, це була освічена людина, котра володіла грецькою мовою, цитувала Гомера, Аристотеля, Платона. Та Клименту не вдалося посісти посаду митрополита всієї Руської землі, бо в Новгороді, Полоцьку, Пскові, Суздалі й Смоленську не погодилися з рішенням собору. Це ще раз засвідчує те, що митрополит-грек був більш вигідним церкві того періоду, оскільки висунення митрополитом русича завжди давало перевагу певній стороні в міжкнязівській боротьбі.
З посиленням місцевої князівської влади фіксується прагнення до посилення ролі своєї єпископії і навіть до перетворення її на митрополію. Так, джерела засвідчують створення митрополій в Чернігові й Переяславлі, котрі, щоправда, не проіснували довго. А Новгородський єпископ з 1165 р. одержав сан архієпископа і був не лише незалежним від князівської влади, а й фактично стояв на чолі новгородського уряду.
Соборний характер церкви відбився також і в функціонуванні ієрейських соборів, тобто зібрань священиків певного міста. Вони відігравали роль дорадчого органу при єпископі. Відбувалися також чернецькі собори ігуменів і архимандритів. У роботі соборів брали участь світські особи з правом вирішального голосу.
Похожие статьи
-
На те, яким саме було влаштування церкви після запровадження християнства в Київській Русі, є досить багато різних наукових поглядів. Це зумовлено тим,...
-
1051 року митрополичу кафедру посідає русич Іларіон - видатний ідеолог новостворюваної церкви. Він пише працю, в якій викладає погляди нових християн на...
-
Вплив князівської влади на розвиток дипломатичних відносин Київської Русі
Вплив князівської влади на розвиток дипломатичних відносин Київської Русі Настюк Андрій Анатолійович - кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії,...
-
Политическая борьба неизбежно следует после смерти правящего лица (Василия III), если он не успел, не смог назначить преемника, или преемник (в...
-
Одним з важливих питань вітчизняної історії є державно-церковні відносини у Радянському Союзі. Доволі оригінальними в історичній ретроспективі виглядають...
-
Східна політика Апостольської Столиці
Київська Русь відігравала значну роль серед слов'янських народів. Візантія, хоча й зберігала формально церковне верховенство, значно поступалася перед...
-
Заключение - Взаимоотношения государства и церкви в первой половине XVI века
Подводя итог, следует еще раз отметить, что церковь в XVI веке была одним из наиболее крупных землевладельцев, из чего вытекают причины всех...
-
Теория Москва - третий Рим - Государство и Церковь в XV-XVII веках (Стоглав 1551 г.)
Объединение русских земель вокруг Московского княжества, образование единого русского государства, завершение процесса формирования великорусской...
-
Церковь и образование единого русского государства Прежде чем говорить об отношениях государства и церкви в период становления единого русского...
-
У статті, аналізуючи службовий та життєвий шлях типових представників російської імперської місцевої адміністрації, розглядається соціопрофесійний...
-
Становлення українського кінематографу в Одесі в першій половині 1920-х років (на матеріалах спогадів М. Капчинського) Історія Одеської кінофабрики у...
-
Отношения Золотой Орды и Православной церкви - Ордынское иго
В истории российского государства трудно найти другие такие же сложные сюжеты, как отношения Золотой Орды и Православной церкви; этот вопрос все еще...
-
Россия в XVII в. Государство и церковь - Отечественная история
В событиях Смутного времени церковь играла видную роль. Еще более ее авторитет повысился в 20-е годы XVII в., когда вернувшийся из плена Филарет...
-
Характеристика Стоглава как источника по изучению отношений между государством и церковью Процесс усиления государственной власти неизбежно вновь...
-
Ставлення віруючих до виконання громадянських обов'язків та громадських доручень
Ставлення віруючих до виконання громадянських обов'язків та громадських доручень Одне з питань, яке стосується ставлення віруючих до суспільних цінностей...
-
Державний лад та його особливості - Утворення та розвиток Галицько-Волинської держави
У Галицько-Волинському князівстві значною мірою зберігалися характерні для Давньоруської держави риси державного устрою. Органами влади в...
-
Україна довоєнна: алогізм плутократії та становлення нової нації
Логіка подій, що відбуваються в нашій країні та навколо неї, історичні перетворення, що тривають у суспільному середовищі, й закономірності...
-
У статті досліджується місце Правобережної України у забезпеченні продовольством військ у першій половині ХІХ ст., як важливого аспекту внутрішньої...
-
Заключение, Список литературы - Русская православная церковь в послевоенные годы
В ходе проделанной работы я изучила историю Русской Православной Церкви в 1945-1955. Рассмотрела роль Поместного Православного Собора 1945 года: его...
-
История и события Поместный Собор открылся 31 января 1945 года в храме Воскресения в Сокольниках. В деяниях Собора участвовало 47 епископов, и среди них...
-
Узгоджуються з турецькими джерелами та не менш суперечать відомій версії про московське посольство свідчення австрійця Йозефа Гаммер - Пургшталля, котрий...
-
У Національному архіві Туреччини (Стамбул) відсутні основні протоколи засідань дивану Османської імперії за 1686 р. Але секретарі держради з 1649 р. вели...
-
Передача Київської митрополії відбулася у червні 1686 р., коли патріарх Діонісій IV, згідно з рішенням собору архієреїв грецької церкви, видав грамоти...
-
Патріархія митрополія посольство московський Наприкінці XVII ст. Московська держава завдяки приєднанню Лівобережної України розпочала експансію у...
-
Перша спроба підготовки багатотомної республіканської енциклопедії
Аналізується передісторія створення світових енциклопедичних видань, а також розповідається про етапи створення перших радянських енциклопедичних видань....
-
Сільська школа України в повоєнний період: реалії стану та функціонування (1943-1955 рр.)
У статті аналізуються реалії стану та функціонування сільської школи в повоєнні роки. Розглядаються умови та повсякденні труднощі, які супроводжували...
-
Номенклатура Української PCP повоєнної доби (1945
Визначено найхарактерніші риси партійно-державного апаратника Української РСР повоєнного двадцятиріччя. Показано залежність морально-політичних, ділових...
-
Вишневеччина: перші перемоги і перші соратники (1555-1595 рр.)
Стаття про початки формування Вишневеччини -- Комплексу маєтностей кн. Вишневецьких на Лівобережжі Дніпра, який часто порівнюють з удільним...
-
Росія в першій половині XVIII ст
7 Росія в першій половині XVIII ст. Північна війна престолонаслідування швеція На початку ХУШ ст. Росія розпочала Північну війну (1700 - 1721) проти...
-
Християнізація Київської Русі через призму єресей та єретичного
Культурно-релігійна ситуація на Русі після прийняття християнства склалася таким чином, що давньоруське суспільство-неофіт (як йому й належить бути)...
-
Італія у другій половині XX-на початку XXI ст. Закінчення Другої світової війни Італія зустріла в стані економічної розрухи: у війні загинуло 450 тис....
-
Історія зміни назви "Московія" на "Росія" - Модернізаційні процеси в Росії часів Петра І
У 1721 р. за указом Петра І Московська держава дістала назву "Российская империя", яка об'єднала, крім власне російського, також й іншоетнічні та...
-
P>Стаття присвячена вивченню історичного розвитку способів та механізмів адміністративно-правового регулювання державного управління об'єктами нерухомого...
-
Комісія з історії Вітчизняної війни АН УРСР: створення та початок діяльності
Розглядається процес заснування Комісії з історії Вітчизняної війни АН УРСР, формування її штату, розробка напрямків джерельно-пошукової та дослідної...
-
У статті проаналізовано участь учителів і учнів церковнопарафіяльних шкіл лівобережних українських єпархій Російської імперії в Першій світовій війні...
-
Стереотипи взаємосприйняття татар і українських козаків у першій половині XVII ст
На основі нових архівних документів і матеріалів про історію кримсько-запорозького союзу 1624-1629 рр. у статті висвітлюються неконфронтаційні контакти...
-
Идеологический фактор - Начало объединения русских земель
А) Роль церкви в образовании централизованного государства Русская церковь была носителем национально-православной идеологии, которая сыграла важную роль...
-
Правління Наполеона Бонапарта. Перша імперія у Франції
Правління Наполеона Бонапарта. Перша імперія у Франції Наполеон бонапарт імператор Перший консул та імператор (з 1804 р.) Франції Наполеон Бонапарт...
-
Формування традиції придворного бенкету в Гетьманщині (друга половина XVII -- перша третина XVIII ст.) Задоволення матеріальних потреб людини, серед яких...
-
Избрание нового Патриарха - Русская православная церковь в послевоенные годы
Важнейшим деянием второго заседания Собора явилось избрание Патриарха. Архиереи, облачившись в мантии, один за другим, начиная от младшего по хиротонии,...
Ієрархічне оформлення Києво-руської церкви - Заснування київської митрополії. Перші київські митрополити