Гетто. Робітники та концентраційні табори. Табори смерті - Голокост під час Другої Світової війни
Голокост (від грецьк. "holokaustos" - усеспалення; знищення вогнем; жертвоприношення) - загибель значної своїй частини єврейського населення Європи ( близько 6 млн. ) під час систематичного переслідування і знищення його нацистами та його посібниками у Німеччині й на захоплених нею територіях протягом 12 років гітлерівської диктатури. У єврейській літературі ця гекатомба позначається біблійним поняттям Шоа (катастрофа, велика біда) або ж аналогічним арамейським поняттям Хурбан[10].
Ізоляція євреїв від решти населення займала особливу увагу комплексних антиєврейських заходів окупаційної влади. Окупанти використовували різні варіанти місць примусового утримання: перебування євреїв у цьому чи іншому населеному пункті протягом певного часу після окупації і перед розстрілом; наявність "відкритого" і "закритого" гетто; місця примусового утримання євреїв перед розстрілом; транзитні гетто; робітничі і концентраційні табори.
По своїй структурі та рівні втягнення у економіку окупаційної влади вони значно відрізнилися оин від одного.
Гетто створювалися насамперед у містах, районних центрах, містечках поблизу залізниць, куди зганяли населення з наших найближчих населених пунктів. Найбільшим було варшавське гетто, де на 3% міської території виявилася чверть жителів колишньої столиці Польщі - 500.000 чоловік[19].
Можна виокремити такі "мінімальні ознаки" гетто: переселення єврейського населення у спеціальний квартал (приміщення) і (чи) відділення його від оточуючих; ізоляція шляхом носіння розпізнавальних знаків; обмеження пересування чи повна ізоляція за допомогою огорожі і охорони; створення органів керівництва громадою; притягнення до примусової праці через єврейські наради чи старост; тривалість проживання, у місці примусового утримання. Усі гетто умовно можна розділити на дві основні типи: "відкрите" і "закрите". Перший (без фізичної ізоляції євреїв у охоронюваний квартал чи приміщення) носив тимчасовий характер - до знищення або переселення у "закрите" гетто, депортації, відправлення до робочого табору. В'язні "відкритого" гетто найчастіше залишалися у своїх будинках чи квартирах, де проживали разом із сім'ями. У окремих випадках вони переселялися в необгорожену і неохораняему частину населеного пункту. Обов'язковою ознакою такого гетто було створення юденрата або призначення (вибори) старости.
Першим із заходів окупаційної влади, який відразу показував особливий статус єврейського населення, була окрема реєстрація і ідентифікація євреїв. Ці заходи було уніфіковані, вони відрізнялися у залежність від зони окупації і органу управління данною територією. "Єврейські списки" жителів створювали працівники домоуправлінь. Також було встановлено різні вікові межі для реєстрації. Зазвичай при первинній реєстрації населення вона збігалася із віком трудової повинності для євреїв, тобто з 14 років.
Вказівка на національність у євреїв виносилось на обкладинку посвідчення особи (це могла бути перша букву слова "jude" ("єврей") німецькою чи слова "жид" російською). Другою важливою мірою по ідентифікації і відособленню євреїв від інших груп населення був наказ щодо обов'язкового носіння ними спеціальних розпізнавальних знаків. Ця міра мала величезне моральне значення, бо наочно свідчила про перехід євреїв на становище ізгоїв. Жовті зірки (зазвичай, шестикінечні) чи коло (його ще називали "лата") були двома основними формами розпізнавальних знаків, які нашивалися на одяг. Типовою також була нарукавна пов'язка білого кольору, з вишитою блакитною шестиконечної зіркою чи написом німецькою "jude"[11].
З перших днів окупації євреї були обмежені в пересуванні. У деяких містах їм було встановлено особливу комендантську годину; євреям під загрозою смерті заборонялося з'являтися у певних кварталах; їм обмежувався чи встановлювався незручний час покупок на ринку. Також євреї не мали права користуватися громадським транспортом. Після створення гетто вони могли з'являтися надворі лише у трудових колонах. У результаті переселення гетто створювалися природні передумови для пограбування переселенців і втрати ними значної частині свого майна. Євреям дозволялося мати лише мінімум речей і коштів з розрахунку на 1 місяць уперед. З початку окупації і до акцій фізичного винищення йшло систематичне пограбування єврейського населення у вигляді численних контрибуцій, податків і оштрафувань. Їх майно (вдома, земля, цінності) від перших днів окупації підлягало "ариїзації".
Зовнішньою ознакою "закритого" гетто ставало його огородження колючим дротом, цегляною стіною чи глухим дерев'яним парканом. Вона зводилая силами в'язнів і за їх власний рахунок. Війти і вийти із гетто можна було лише крізь чи кілька пропускних пунктів, які охоронялися із зовнішнього і внутрішньої сторони. Створення гетто подібного типу означало повну фізичну ізоляцію єврейського населення. Воно відрізнялася від робітничого чи концентраційного табору передусім можливістю проживання із родиною та наявністю частини особистого майна[17].
Для окупаційної влади вирішальними чинниками під час створення "закритих" гетто були завдання поетапного здійснення "свого рішення" і максимально ефективної експлуатації рабської праці в'язнів.
Транзитні гетто для євреїв, переміщуваних до Трансністрії (територіальна одиниця, створена румунськими окупантами між Південним Бугом і Дністром) чи табору знищення біля Польщі, які розташовувалися поза населенними пунктами. Вони отримали велике поширення біля румунської зони окупації. В'язні не залучалися до робіт. Зазвичай євреї перебували у таких гетто дуже стислий період часу - для нічлігу і відпочинку охорони.
Робітничими чи трудовими таборами окупанти називали місця тимчасового утримання євреїв під час проведення тривалих примусових робіт всередині або за межами того чи іншого населеного пункту, а також місця концентрації єврейського населення, використовуваного на сільськогосподарських роботах. Вони виникали у період існування гето і продовжували діяти після від їхньої ліквідації.
У робочі табори забирали хлопців і здорових чоловіків і жінок. Потреба робочої сили через велику смертність в'язнів від непосильної праці та жахливих умов утримання була дуже високою. Тому нацисти часто проводили по гето раптові облави, у ході арештовувалися і направлялися в трудові табору навіть кваліфіковані фахівці, які були зайняті у виробництві.
Режим й умови існування в'язнів робочих таборів цілком можна порівняти з умовами і режимом концтаборів чи таборів військовополонених. Чисельність ув'язнених у робочих таборах не була постійною і коливалася і від кількох десятків до кількох тисяч жителів[23].
У концтаборах ізоляція від зовнішнього світу була повна. Охорона стояла на сторожових вишках з кулеметами. Основні робочі виробництва були у самому таборі. А вихід до роботи поза ним проводився тільки під конвоєм охорони. Більшість концтаборів перебували у лісах, на заболочених ділянках. В'язні виконували найважчі фізичні роботи : вирубка лісу, прокладання залізниць, робота у сланцевих шахтах, будівництво залізобетонних бункерів і укріплень. Жінки мали виконувати ту ж саму непосильну фізичну роботу, як і чоловіки. Тисячі людей вмирали з голоду, епідемій і нестерпної фізичної роботи[16].
Крім євреїв, там працювали радянські військовополонені і полонені інших національностей. З урахуванням 15-годинного робочого дня, постійних знущань і побиттів есесівцями, тісноти та холоду вижити у такому таборі було надзвичайно складно. Смертність в'язнів концтаборів була вищою, ніж у гетто. Утекти з нього або підготувати збройні повастання також було важче, ніж у гетто. Ці концтабори були ліквідовані нацистами буквально напередодні вступу до них радянських військ у вересні 1944 р. [15]
В'язні, з наближенням фронту, були частково знищені, або частково перевезені на територію рейху.
У 1941-1942 рр. у Польщі було створено 6 таборів смерті знищення євреїв - Хелмно, Белжець, Собібор, Треблінка, Майданек, Освенцим. Тільки Освенцимі (Аушвіці) було вбито 1 мільйон євреїв. Освенцим був уперше випробуваний на радянських військовополонених. Лікарі Освенціма проводили селекцію й досліди над приреченими. В'язнів знищували до середини січня 1945р.[14]
Повітрянепроникні фургони з введеними всередину вихлопними газами використовувались у таборі смерті Хелмно (тут знищили 300.000 євреїв). Він став діяти вже у грудні 1941 р.
Табір смерті Белжець функціонував з березня по грудень 1942 р. Тут загинуло близько 600.000 євреїв.
У Треблінці до серпня 1943 р. нацисти знищили 870.000 євреїв.
У 1943 р. (після повстання та втечі в'язнів) перестав існувати табір смерті Собібор, у якому загинули 250.000 євреїв.
Сотні тисяч євреїв були у Майданеку під Люблином.
На протязі усієї багатовікової єврейської історії, ніколи антисемітизм не приймав настільки страхітливо величезною і звірячої форми, як під час ганебного нацистського панування.
Похожие статьи
-
Становище єврейського населення у Німеччині у кінці 30-х - початку 40-х ХХ століття 1 квітня 1933 року нацисти провели бойкот єврейських крамниць та...
-
Взаємовідносини німецького та єврейського народів протягом століть Всяку мислячу людину повинне зацікавити питання про причини виникнення такого...
-
У статті розглянуто особливості та наслідки використання примусової праці східних робітників в окупаційних зонах і Німеччині у період Другої світової...
-
Прихід до влади націонал-соціалістичної партії Німеччини - Голокост під час Другої Світової війни
Важким випробуванням для Німеччини став досвід першої світової на початку XХ століття. Важко переоцінити катастрофічні наслідки інфляційного кризи 1923...
-
Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)
Україна в роки другої світової війни (1939-1945 рр.) Наприкінці 1930-х років у Європі розжарювалася міжнародна ситуація. Дві тоталітарних держави -...
-
Висновок - Голокост під час Другої Світової війни
Повне усвідомлення Голокосту лежить поза людським розумом. На Землі живуть покоління, які, на їх щастя, неспроможні пам'ятати про "спалених заживо". За...
-
Вступ - Голокост під час Другої Світової війни
Відразу ж після закінчення Другої Світової війни в Німеччині виник військово-історичний ревізіонізм. Ідеологічним завданням ревізіоністів було обілення...
-
Крим у період Другої світової війни: регіональний вимір
Стаття присвячена воєнно-політичним, соціально-економічним та етноконфесійним аспектам Другої світової війни на території Кримського півострова....
-
СРСР у повоєнні роки - Радянський союз після Другої світової війни
Після закінчення війни проти гітлерівської Німеччини радянський народ одержав можливість розпочати мирну творчу працю. Перемога викликала в нього...
-
Джон Юз. Новоросійське товариство та Юзівка
Джон Юз. Новоросійське товариство та Юзівка На відміну від багатьох великих міст, виникнення яких визначалося вигодами транспортно-географічного...
-
Цивілізація стародавнього Єгипту
Цивілізація стародавнього Єгипту Приблизно одночасно із переходом до вищої стадії соціальності в розвитку ранньоземлеробських общин Месопотамії...
-
Проаналізовано вплив соціально-політичних взаємовідносин між підприємцями і найманими працівниками України під час Першої світової війни на розвиток...
-
У статті визначено вплив муніципальних органів на розвиток культурної ланки життя міст Волинської та Подільської губерній наприкінці ХІХ -- на початку ХХ...
-
Українські міста у вирі комунізації
Українські міста у вирі комунізації Перехід до форсованої індустріалізації спричинив різке зростання зайнятих у промисловому секторі виробництва, отже, й...
-
"Самаро-Орельський" улус Золотої Орди
Ця стаття присвячена проблемам дослідження адміністративної структури Золотої Орди. Ми намагаємось реконструювати одну з областей-тумен держави Джучи та...
-
Прояви кризових явищ у радянських таборах на межі 1940-1950-х рр
ПРОЯВЛЕНИЕ КРИЗИСНЫХ ЯВЛЕНИЙ В СОВЕТСКИХ ЛАГЕРЯХ на рубеже 1940-1950-х гг. Проанализированы экономические показатели деятельности ГУЛАГа, методы...
-
Давньоримська цивілізація Серед істориків минулого і сучасності відсутня єдність думок щодо того, чи існувала окрема давньоримська цивілізація. Частина...
-
Роль єврейського населення в опорі радянському режиму
Жовківський район як складова частина Львівської області, що в Україні, територіально межує з Польщею. У роки Другої світової війни ця територія...
-
Із погляду структурального методу історія держав, як відомо, диференціюється на історію законно-легітимних та незаконно-легітимних державних утворень, а...
-
Етнічні громади в післяголодному українському місті
Етнічні громади в післяголодному українському місті Попри страхітливу руїну виробничих сил села промислове зростання країни було стрімким і викликало...
-
З 1930 року Аргентина була занурена в епоху Великої депресії. Перетікають з одного в інший економічні кризи, постійні конфлікти з іншими державами...
-
Третій напрям внутрішньої політики В. Путіна
Третій напрям внутрішньої політики В. Путіна Третій напрям внутрішньої політики В. Путіна - ліберально-ринкові нововведення в економічній та соціальній...
-
Реформи у культурній сфері Створення образу нової Росії, на що націлився Петро І в період свого правління, було неможливо без серйозних змін в сфері...
-
Соціально-економічний і політичний розвиток Російської імперії наприкінці XIX
Соціально-економічний і політичний розвиток Російської імперії наприкінці XIX - на початку XX ст. У пореформений період (з 1861 р.) внаслідок...
-
Перша спроба підготовки багатотомної республіканської енциклопедії
Аналізується передісторія створення світових енциклопедичних видань, а також розповідається про етапи створення перших радянських енциклопедичних видань....
-
Побут трудящих сіла під час революції
Окремий напрямок політики більшовиків становила праця по докорінній зміні побуту трудящих. Попервах комуністичний побут мислився як майже повне...
-
Декларації лояльності до імперії як елемент ідентичності єврейських підприємців Дрогобича
Стаття окреслює явище лояльності єврейських еліт до Габсбур - зької імперії, аналізує причини та особливості явища в середовищі Дрогобицьких...
-
І. Г. Харитоненко: з історії заснування династії цукрозаводчиків
Історична наука завжди відводила чільне місце висвітленню неординарних особистостей. Автор, на основі архівних документів та опублікованих джерел з...
-
На основі матеріалів демографічних та промислових переписів, а також на основі матеріалів податкових обстежень здійснюється спроба визначити питому вагу...
-
Устрій франція кене фізіократ тюрго Економічні ідеї та програми тісно пов'язані з характером соціально-економічного устрою, знаходяться під визначальною...
-
На XIII з'їзді партії в 1966 році, а потім на різних зустрічах ЦК в 1967 р. заострилось дискусія між консервативною частиною Політбюро під керівництвом з...
-
Правління Наполеона Бонапарта. Перша імперія у Франції
Правління Наполеона Бонапарта. Перша імперія у Франції Наполеон бонапарт імператор Перший консул та імператор (з 1804 р.) Франції Наполеон Бонапарт...
-
Хрущовська "відлига" (1953-1964) - Хрущовська "відлига" (1953-1964). Роки "застою" (1964-1985)
Смерть Й. В. Сталіна в березні 1953 р. викликала в радянському суспільстві широку палітру настроїв. Проте смерть вождя полегшила пошуки виходу з...
-
Римська держава в І ст. до н. е
РИМСЬКА ДЕРЖАВА в І ст. до н. е. Хоча римським рабовласникам удалося придушити повстання Спартака, проте політичний лад, який сформувався за багато...
-
У підручниках з історії та різноманітних довідниках День незалежності Естонської Республіки датується 24 лютим 1918 р. Хоча Естонська Республіка втратила...
-
Ставлення до хворих дітей і сиріт у суспільстві Гетьманщини ХVШ ст. (на прикладі долі Романа Краснощоченка та його племінників) Навесні 1779 р. у...
-
Стаття присвячена щоденниковим записам німецького філолога єврейського походження В. Клемперера, в яких відображаються особливості антисемітської...
-
Башкирсько-угорська проблема (дискурс джерел та стереотипи історіографії)
Це дослідження присвячено найбільш актуальним питанням башкирсько-мадьярської проблеми. Велика Угорщина не тотожна Башкирії. З башкирських етнонімів ледь...
-
Аналіз діяльності: ідеї, проблеми, особливості та спадок Мао Цзедуна - Мао Цзедун
Мао Цзедун був винятковим оратором. Ще до створення КНР, він мав неабияку славу та популярність серед населення. Аналізуючи його діяльність, я зробив...
-
Кустарі та ремісники України впродовж НЕПУ
Факти свідчать, що намагання влади включити кустарно-ремісниче виробництво в усуспільнений сектор наразилися на запеклий опір населення. З огляду на...
Гетто. Робітники та концентраційні табори. Табори смерті - Голокост під час Другої Світової війни