Фізіократія у творах Кене - Устрій Франції часів Людовіка XV. Франсуа Кене - засновник фізіократії

У творах Ф. Кене рішуче засуджуються погляди меркантилістів на економічні проблеми, що, по суті, було відображенням незадовільного становища сільського господарства, до якого призвів так званий кольбертизм часів короля Людовіка XIV. В них відбита його переконаність у необхідності переходу до фермерського господарства як основи вільного (ринкового) механізму господарювання на принципах повної свободи ціноутворення в країні та вивезення за кордон сільськогосподарської продукції.

Вчення Кене об'єктивно було направлене проти феодалізму як системи та виражало інтереси сільськогосподарської буржуазії та ліберального дворянства, які розуміли необхідність серйозних змін в аграрних відносинах та економічній політиці. Кене покладав надії на перетворення суспільства зверху, за ініціативою та під керівництвом освічених монархів.

Методологія дослідження

Проблемами методології політичної економії Кене спеціально не займався. Першочергове значення Кене надавав розробці практичних рекомендацій, які могли б допомогти збільшити доходи короля й багатство нації. Теоретизування в нього грало підпорядковану роль.

В основі підходу Кене до аналізу економічних явищ лежала концепція "природного порядку". Він неодноразово підкреслював, що господарське життя суспільства підпорядковується фундаментальним законам природи. На думку Кене, "природний порядок" - це такий порядок, який найбільш вигідний для людей. Закони "природного порядку" є в той же час основними суспільними законами. Кене виділяв дві групи законів, яким підпорядковується розвиток суспільства, - закони фізичні та моральні. Державне управління грунтується на фізичних законах, під якими розуміється правильний перебіг всякого фізичного явища з області природного порядку, очевидно, найбільш вигідного для людського роду. Моральні ж закони, які також лежать в основі державного управління, визначають правильний перебіг всякої моральної дії з області природного порядку. Фізичні і моральні закони у своїй сукупності являють собою "природний закон". Концепція "природного порядку" орієнтувала дослідника на вивчення внутрішньої логіки розвитку економічних явищ та процесів.

Разом з тим у концепції існували і слабкі місця. Наприклад, Кене заявляв про те, що природні закони встановлені Творцем природи раз і назавжди. Тобто вони мають божественне походження і задача економічної науки полягає у відкритті їхньої суті. Отже, "основоположник фізіократії не розумів історичного характеру економічних категорій та законів" [4, 46 с.].

Наукові елементи методології основоположника фізіократії були пізніше сприйняті та розвинуті класиками політичної економії, передусім Адамом Смітом (1723-1790) та Давидом Рікардо (1772-1823).

Похожие статьи




Фізіократія у творах Кене - Устрій Франції часів Людовіка XV. Франсуа Кене - засновник фізіократії

Предыдущая | Следующая