Богдан-Зиновій Хмельницький (1595-1657 pp.) - Видатні особистості Української козацької держави

Народився в Чигирині (орієнтовно), освіту здобув у єзуїтському колегіумі у Львові. Володів латинською, польською, турецькою, татарською мовами. За його правління фінанси підпорядковувались гетьману і не були відділені від його приватних володінь. Юридичною основою збирання податків були універсали, які видавались стосовно будь-яких питань оподаткування. Так, відомі універсали: від 22 грудня 1648 р. про "послушенство" селян сіл Вишеньки та Великі й Малі Дмитровичі Флорівському монастирю"; від 28 грудня 1648 р. про "послушенство" селян села Підгорень Печерському дівочому монастирю; від 26 серпня 1649 р. ніжинському купцеві Гнату Івановичу на вільну безмитну торгівлю; від 23 вересня 1650 р. польному гетьману Мартину Калиновському про збір данини; від 3 червня 1653 р. про заборону вимагати будь-яку данину від київських міщан; від 17 січня 1654 р. про заборону виробляти і продавати горілку в Києві, оскільки це шкодить міщанам та військовій скарбниці; 28 травня 1654 р. Остафію Стаматаєнку на збирання податків з іноземних купців.

Доходи державного скарбу становили до 100 тис. злотих. Частина доходів надходила від земельних володінь - колишніх королівщин, маєтків магнатів, шляхти, католицького духовенства. Значна частина - від винокурень, шинків, млинів. Важливою статтею доходів була торгівля. Великі міста всі кошти залишали собі, а малі, які були в підпорядкуванні старшини, - сплачували певну частину до державного скарбу.

Головним джерелом надходжень були податки з населення. Розмір податків коливався від 1 до 12 злотих. Інколи їх збирали зерном. Отже, за Б. Хмельницького постійного оподаткування не було. Кошти державного скарбу витрачали переважно на утримання послів і на військові потреби. Рядових козаків за їхню службу забезпечували земельними ділянками. Вища військова старшина отримувала платню грішми:

Генеральний писар - 1000 злотих;

Генеральний обозний, військові судді - по 300;

Судовий писар - 100;

Гетьманський бунчужний, гарматні, полкові, сотенні хорунжі - 50.

Така платня була затверджена "Березневими статтями" від 1654 р.

Б. Хмельницький намагався гнучко керувати фіскальними процесами. Так, він протидіяв процесу покозачення селян. Гетьманський універсал від 1648 р. забороняв записуватись у козаки монастирським селянам. За роки правління Хмельницького чіткого розмежування між козаками і некозаками проведено не було. Селяни вважали землю своєю з повним правом розпоряджатися і передавати у спадок, купувати, продавати. Вони самовільно користувалися полями, лісами, сіножатями тощо. Монастирі вперше змусили селян "роботизну" віддавати.

Гетьман також намагався проводити гнучку соціальну політику і не доводити справу до загострення суперечностей. У своїх універсалах він не вимагав обов'язкового виконання панщини, не визначав характеру і тривалості робіт. Відробіткова рента могла бути замінена грошовим чиншем.

Б. Хмельницькому належить заслуга створення основ держави - території, адміністративного, трудового та законотворчого устрою, у тому числі скарбових (бюджетних) процесів, що досить аргументовано відзначає один із кращих дослідників доби Хмельницького О. Оглоблін: "Яку б ділянку громадсько-державного життя не взяти - Богдан Хмельницький скрізь виступає як державний діяч великого формату".

Похожие статьи




Богдан-Зиновій Хмельницький (1595-1657 pp.) - Видатні особистості Української козацької держави

Предыдущая | Следующая