Аналіз діяльності: ідеї, проблеми, особливості та спадок Мао Цзедуна - Мао Цзедун

Мао Цзедун був винятковим оратором. Ще до створення КНР, він мав неабияку славу та популярність серед населення. Аналізуючи його діяльність, я зробив висновок, що для досягнення цілей він використовував прихильність народу.

Фактично, китайцы пробачали йому все: жертви від громадянської війни, голод, диктатуру, екологічну катастрофу. Навіть після розколу КПК, люди стали на захист Мао.

Мао Цзедуна можна назвати генієм у сфері Public Relations, проте цього не можна сказати щодо його рішень в економічній, сільськогосподарській та інших галузях.

Навіть згадане вище рішення піти проти СРСР, який допоміг йому відбудувати країну, лише тільки закріпило його позицію в очах населення, а також його ідеї щодо комунізму. І це незважаючи на те, що СРСР був центром комуністично-соціалістичних ідей, особливо після Другої Світової Війни.

Перші роки та "Сто квітів"

У період після створення КНР головною метою було вирішення соціально-економічних проблем. Мао вирішив зробити акцент на аграрних реформах та індустріалізації.

Цікавою подією стала участь у Корейській війні. Офіційною метою такої війни з боку Китаю була "підтримка корейського народу". Але я вважаю, що таким чином Мао шукав союзників.

І тут повністю підходить вислів, про який я зазначав на початку роботи - "сильні особистості не повинні бути сковані моральними принципами, ціль завжди виправдовує засоби". Воно й видно - за 3 роки близько 1 мільйона китайців загинуло, включаючи й сина Мао Цзедуна.

Також у цей період мала місце перша соціальна компанія Мао - "Сто квітів".

Головна ідея - демократизація суспільства та розширення свобод населення. Ідею не підтримали члени КПК, проте підтримала інтелігенція Китаю. Для останніх це обернулося репресіями та стратами.

І навіть тут красивій хід від Мао. Спочатку ризикувати висловлювати свої ідеї ніхто не наважувався, проте Цзедун зробив заяву із закликом до "відкритості та вільного висловлювання".

Народ це сприйняв аж занадто буквально: газети критикують владу, мітинги, збори, загальне невдоволення владою та висловлення цього.

Мао вирішив закрити цю компанію, про що заявив у липні 1957 року. Наступним кроком він знайшов "крайніх" у бунтах та напруженій соціальній обстановці: інтелігенція була звинувачена у контрреволюційній діяльності та опозиції владі. Результат: катування, тортури, трудове перевиховання.

"Великий стрибок"

Ця програма виникнула через низьку продуктивність економіки та, як вважав Мао, "мінімальний рівень революційного духу".

Головною ідеєю було створення комун, завданням яких було забезпечити провізією себе та найближчі райони та виплавку сталі.

Проблемою стала низька кваліфікованість робітників: сталь виплавляли не якістю робітників, а їх кількістю. Це призвело до нестачі робочих рук на полях, що в свою чергу стало причиною голоду, жертвами якого були близько 30 мільйонів чоловік.

Були люди в оточенні Мао (таких була меншість), які казали, що план провалився. У кращому випадку їх просто звільняли.

Після провалу "Великого стрибка" позиції Мао похитнулися. В середині партії почався розкол. Дехто відкрито перестав підтримувати, а дехто тільки пошепки.

Тим не менш, саме в цей період відбувається розрив політичних відносин із СРСР. Мао Цзедун критикує наміри Хрущова щодо ідеї "мирного співіснування двох систем".

Для народу голова КПК каже що, Радянський союз повертається до імперіалізму. І народ знову вважає, що Мао правий.

"Культурна революція"

Причиною цього процесу стало бажання Мао закріпити ідеологію комунізму та правильності його політики у головах свого народу.

Пам'ятаючи про свою молодість, активність та розуміючи, що є головною рушійною силою в суспільстві, Мао визначив цільову аудиторію - студенти.

Саме вони мали стати його союзниками та підтримкою в середині держави.

"Культурна революція" - це яскравий приклад ідеально спланованого впливу на свідомість населення країни, їх світогляд, соціальні цінності та любов до комунізму та самого Мао Цзедуна.

Почалося все із простого, але ефективного запливу по річці Янцзи у липні 1966 року. Люди побачили та повірили, що у головно командуючого все ще є запал в очах та життєва енергія, аби продовжувати відстоювати ідеї комунізму.

Слідом, Центральний комітет приймає програму "Шістнадцяти пунктів", що стало основою "Культурної революції".

Вплив на студентів приніс свою користь: студенти об'єднуються у боротьбі проти "корумпованої" інтелігенції.

Створюються загони "хунвейбінів" - "червоних охоронців", які переслідували культурних діячів, професорів, політиків та філософів, які, на думку мас, заважали політиці Мао Цзедуна. Більшість с репресованих скоїли самогубства - так Мао позбавився більшості ворогів.

5 серпня Цзедун публікує газету під назвою "Вогонь по штабу". У цій газеті звинувачуються у "буржуазії" чиновники в усіх калібрів. Це призводить до розгромів центральних та місцевих органів влади.

"Червоні охоронці" проводили самосуд над будь-ким, хто на їх розсуд, був "зрадником". Це рух "хунвейбінів" став глобального характеру після того, як Мао Цзедун у серпні того ж року висловив свою повно підтримку діяльності цих загонів.

Усю брудну роботу за Мао виконали студенти, що дозволило йому мати абсолютну владу у країні.

Проте, такий настрій і запал молоді треба було підтримувати.

Для цього "великий керманич" впроваджує створення його портретів. На більшості з них він ототожнюється із "сонцем, яке освітлює Китай".

Червоний колір приймається як колір держави. Випускаються значки та медалі з портретом Мао. І щоб отримати такі значки люди вбивали один одного.

Зі слів деяких художників та митців було сказано, що їм дозволялося творити тільки задля висвітлення Мао у найкращих якостях. Культурна діяльність, яка не була направлена на його прославляння, була заборонена.

Наслідки "революції"

Як відомо, коли народ отримує повно волю дій, важко контролювати процеси, які відбуваються. А ще важче - усе це припинити.

Так сталося і цього разу.

Від впливом натхнення створюється іще один загін "цзаофані" (у перекладі - "бунтарі". Вони починають ділитися на ще менші групи, які воюють як між собою, так і з "червоними охоронцями". Ситуація знаходиться на межі нової громадянської війни.

У той же час на ІХ з'їзді КПК у Пекіні в період між 1 по 24 квітня 1969 року, були вислухані доповіді щодо "культурної революції". Усі задоволені. Ідеї Мао Цзедуна та загальні ідеї комунізму підтримуються населенням.

Також слід зазначити, що у під час "культурної революції" особливої підтримки населення отримав Лінь Бяо, який вважався наступником Мао Цзедуна.

Взаємовідносини двох лідерів погіршуються, коли несподівано для всіх Мао різко змінює напрям зовнішньої політики у сторону зближення зі Сполученими Штами Америки. Але ще більшою несподіванкою стала критика Бяо щодо цього.

Тоді Мао вирішує прибрати нового ворога. Намагаючись втекти із Китаю, Лінь Бяо загинув.

Останні роки, смерть та спадок

На 78 році життя Мао тяжко захворює та перестає виходити до людей.

У цей же час в середині КПК відбувається протистояння 2 гілок влади. Через загибель Лінь Бяо у комуністів не біло лідера, тому розпочинається боротьба за владу.

Для хоч якої-небудь стабільності Мао намагається підтримувати обидві фракції, ідучи на компроміси і поступки, тим самим втрачаючи свою владу.

Заявляється новий наступник - Хуа Гофен.

9 вересня 1976 року Мао Цзедун у результаті важкої хвороби помер.

Цей день був жахливим для населення, яке як нікого іншого любило та поважало "великого спасителя та ката китайського народу".

Мао цзедун армія політичний

Похожие статьи




Аналіз діяльності: ідеї, проблеми, особливості та спадок Мао Цзедуна - Мао Цзедун

Предыдущая | Следующая