ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Методологія використання матеріалів багатоспектральної космічної зйомки для вирішення гідрогеологічних задач

Актуальність теми. Процеси водообміну, теплообміну та масообміну різного часового та просторового масштабу, які спостерігаються в природі в геосистемах, взаємопов'язані між собою і визначають параметри середовища життєдіяльності людини в межах біосфери. Тому оцінка інтенсивності цих процесів, зокрема, процесів водообміну, та визначення того, як вони знаходять своє відображення на матеріалах космічної зйомки, є актуальною перш за все у зв'язку з погіршенням екологічного стану навколишнього середовища, та необхідністю раціонального його використання. Адже процеси водообміну та формування підземних вод, особливо у верхніх шарах Землі, в грунтових водах, часто є визначальними щодо багатьох показників природного середовища. З процесами водообміну пов'язана родючість грунтів, врожайність сільськогосподарських культур, стан і продуктивність лісових екосистем, газообмін в них, зокрема, вуглецевий баланс. Крім того, від інтенсивності водообміну залежать ресурси та стан поверхневих і підземних вод верхньої гідродинамічної зони, які використовуються для водопостачання, їх захищеність від забруднення, можливості підтоплення територій внаслідок підйому рівня грунтових вод або катастрофічних паводків тощо. Спостереження за цими процесами має бути складовою екологічного моніторингу.

Без використання аерокосмічних даних, які мають перевагу в оперативності та оглядовості перед картографуванням наземними методами, створити ефективну систему екологічного моніторингу практично неможливо. Космічні дані останнім часом набувають усе більшої ваги при проведенні моніторингу навколишнього середовища також у зв'язку з швидким вдосконаленням технології космічної зйомки, одним із сучасних видів якої є багатоспектральна космічна зйомка. До багатоспектральних космічних зображень відноситься сукупність зображень, на кожному з яких відбита одна й та сама сцена і які зроблені синхронно у часі, але одержані в різних частинах (зонах) електромагнітного спектра випромінювання. В наш час суттєво збільшується просторова, спектральна та часова розрізненість багатоспектральної космічної зйомки, а також чутливість супутникових сенсорів. Застосування багатоспектральної космічної зйомки для вирішення тематичних задач та моніторингу довкілля знаходить дедалі ширше застосування. Але отримання якісних результатів потребує поглиблення теоретичного обгрунтування та доопрацювання методів і прийомів обробки даних аерокосмічних зйомок з метою вирішення різних тематичних задач. По суті необхідно створювати відповідні методології. Це стосується також застосування матеріалів багатоспектральних супутникових зйомок при вирішенні гідрогеологічних задач, пов'язаних з оцінкою підземного водообміну на основі моделювання гідрогеологічних процесів.

Враховуючи значні перспективи, що відкриваються при застосуванні космічних зйомок для моніторингу навколишнього середовища, в тому числі в інтересах вивчення і попередження кліматичних змін, Європейське космічне агентство при підтримці Євросоюзу у 1998 році започаткувало ініціативу проведення Глобального моніторингу природного середовища (GMES), у якому ключова роль належить системам космічного спостереження. Декілька десятків спеціальних проектів, які вже виконуються в рамках цієї ініціативи, досліджують на різних масштабних рівнях (від планетарного до локального), використовуючи супутникові дані, зміни клімату, стан земельних ресурсів, лісів, водних об'єктів, а також ризики від будівництва промислових підприємств тощо. Слід відзначати, що багато проектів в цій та інших міжнародних та національних програмах присвячені водообміну в природі, визначенню елементів водного балансу, включаючи підземну гідросферу, адже відомо, що водообмін тісно пов'язаний в природі з іншими процесами і часто має на них значний вплив. Зокрема, це стосується природного водообміну та вуглецевого обміну, що необхідно враховувати при вивченні кліматичних змін. В той же час ефективне застосування матеріалів аерокосмічних зйомок для визначення елементів водного балансу, вивчення процесів енергомасообміну в геосистемах та формування підземних вод, що, як відомо, відноситься до основної проблеми гідрогеології, потребує суттєвої розробки методологічної основи з врахуванням нових можливостей одержання та спільної обробки космічних та наземних даних.

Дані сучасних авіаційних та космічних спостережень здебільшого не використовуються при моделюванні водообміну у геосистемах, яке є потужним засобом оцінки ресурсів підземних вод, особливостей їх формування та руху в підземній гідросфері, що дозволило б виконати інтегрування дистанційних та наземних даних. Практично відсутні методичні підходи, які дозволяють вирішувати, використовуючи дані дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), гідрогеологічні задачі, що пов'язані з ідентифікацією гідрогеологічних параметрів геосистеми, необхідних для побудови математичних моделей підземного водообміну верхньої гідродинамічної зони.

На всіх етапах моделювання геофільтраційних процесів на основі використання тільки даних наземних точкових спостережень та опробування у свердловинах, колодязях, шурфах виконавець завжди зустрічається з браком даних і з тим, що вони характеризують, власне, лише точку опробування. Разом з тим при моделюванні необхідно оперувати узагальненими та інтегральними характеристиками для розрахунків блоків моделі, що може бути досягнуто при використанні матеріалів маловитратних аерокосмічних зйомок. Отже, в галузі виконання гідрогеологічних робіт при побудові гідрогеологічних моделей існує наукова проблема визначення гідрогеологічних параметрів та їх коректного узагальнення по всій площі гідрогеологічної моделі між точками опробування.

Використання сучасних багатоспектральних супутникових зйомок може надати необхідну інформацію для коректного визначення необхідних параметрів водообміну в кожному розрахунковому блоці моделі між точками опробування, що значно підвищить ефективність та достовірність гідрогогеологічних робіт. Саме цим питанням присвячена дисертаційна робота.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційні дослідження виконані в рамках науково-дослідних робіт, що проводились в Державній установі "Науковий Центр аерокосмічних досліджень Землі" (ЦАКДЗ) ІГН НАН України: "Методика визначення видового складу та стану лісів" (шифр "Космокарта" № держреєстрації 0104U007804); "Розробка теоретико-методичних основ нових аерокосмічних технологій на базі гіперспектральних зйомок та комплексної синергетичної інтерпретації даних дистанційного зондування Землі" (№ держреєстрації 0100U006712); "Дослідження фундаментальних процесів енергомасообміну в системі "грунт-вода-рослина" з метою обгрунтування формування на земній поверхні інформативних спектральних сигналів для пошуків корисних копалин та контролю екологічного стану за допомогою аерокосмічних зйомок" (№ держреєстрації 0102U000926); "Розробка теоретико-методичних основ прогнозування природних змін з використанням матеріалів космозйомок та моделювання енергомасообміну в геосферах" (№ держреєстрації 0106U000510); "Методологія пошуку корисних копалин на основі геоінформаційного підходу до комплексного інтерпретування матеріалів аерокосмічного багатоспектрального / гіперспектрального знімання і даних наземних фізичних вимірювань та спостережень" (№ держреєстрації 0107U002302); "Координація досліджень по створенню аерокосмічного блоку системи GMES" (№ держреєстрації 0107U002303); а також при виконані Науковим центром аерокосмічних досліджень Землі ІГН НАН України НДР розробки методики та її практичної реалізації з метою використання матеріалів космічних зйомок для визначення зон підвищеної водопроникності та інтенсивного живлення підземних вод у зв'язку з проблемою їх захищеності від радіонуклідного забруднення в Зоні відчуження Чорнобильської АЕС у період 1998-2007 рр. Крім того, частина досліджень за темою дисертації проведена та реалізована при виконанні НДР в рамках співробітництва між Комітетом із системного аналізу при Президії НАН України та Міжнародним інститутом прикладного системного аналізу (IIASA) за спільними дослідницькими проектами "Лісове господарство" та "Землекористування" у період 2001 - 2009 рр.

Мета роботи і завдання дослідження. Мета роботи - розробка методичних підходів для використання даних багатоспектральної космічної зйомки при вирішенні гідрогеологічних задач, пов'язаних з математичним моделюванням гідрогеологічних процесів, схематизацією природних умов та визначенням параметрів моделей водообміну в геосистемі у верхній гідродинамічній зоні.

Дослідження фокусується на аналізі можливостей раціонального застосування космічних знімків різної просторової та спектральної розрізненості сенсорів SPOT, Landsat TM/ETM, AVHRR/NOAA, TERRA/ASTER, TERRA/MODIS, ENVISAT Meris на різних етапах побудови гідрогеологічних моделей для визначення складових водообміну та ресурсів підземних вод у верхніх шарах Землі, в системі грунтові води - рослина - атмосфера на прикладі ряду полігонів в межах території України.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішувались такі завдання:

    - виконати аналіз літературних джерел стосовно передумов та можливостей використання багатоспектральних космічних зйомок для вирішення гідрогеологічних задач; - дослідити можливості використання сучасних супутникових даних для схематизації гідрогеологічних умов та побудови моделей водообміну в геосистемах; - розробити ефективні методичні підходи для оцінки складових водообміну в системі грунт-рослина-атмосфера з врахуванням особливостей гідрогеологічних моделей верхньої гідродинамічної зони; - виконати розробку комплексної методики оцінки основних гідрогеологічних параметрів водоносних горизонтів верхньої гідродинамічної зони (інфільтраційне живлення, водопровідність), використовуючи комплексну обробку наземних та супутникових даних; - провести теоретичні та експериментальні польові дослідження з метою застосування методичних розробок для визначення параметрів водообміну.

Об'єктом дослідження Є процеси водообміну верхньої гідродинамічної зони геосистеми і їх відображення на матеріалах багатоспектральної космічної зйомки земного покриття.

Предмет дослідження - Взаємозв'язок між даними багатоспектральної космічної зйомки земного покриття та основними гідрогеологічними параметрами моделей водообміну верхньої гідродинамічної зони, а також методичні підходи комплексної обробки наземних і супутникових даних для визначення параметрів гідрогеологічних моделей.

Методи дослідження - методи первинної обробки та класифікації багатоспектральних космічних знімків, імовірнісно-статистичні методи для оцінки результатів класифікації та встановлення кореляційних залежностей, лабораторні та дистанційні методи визначення вологості грунтів, метод взаємокорегування основних гідрогеологічних параметрів, методи чисельного вирішення задач геофільтрації для моделювання гідрогеологічних процесів, методи створення тематичних карт з використанням ГІС-технологій.

Наукова новизна одержаних результатів. Найважливіші наукові результати роботи наступні:

    1. Розроблена методологія використання матеріалів багатоспектральних супутникових даних для вирішення гідрогеологічних задач, пов'язаних з побудовою гідрогеологічних моделей для оцінки складових водообміну та ресурсів підземних вод. 2. Запропоновано методичні підходи для оцінки складових водообміну, використовуючи аналіз стану рослинного та грунтового покриву на основі класифікації земного покриття за багатоспектральними космічними знімками. 3. Розроблено методичний підхід комплексування даних космічної зйомки з гідрогеологічним моделюванням для ідентифікації параметрів гідрогеологічних моделей з використанням методу взаємокорегування основних гідрогеологічних параметрів. 4. Показана ефективність використання даних багатоспектральної космічної зйомки сенсорів NOAA AVHRR, TERRA MODIS, Landsat TM/ETM, SPOT 4/5 та ін. для класифікації земного покриття з метою схематизації гідрогеологічних умов, визначення ділянок живлення та розвантаження підземних вод при побудові гідрогеологічних моделей різного масштабного рівня (регіонального та локального), оцінки складових водообміну (евапотранспірація, інфільтраційне живлення підземних вод). 5. Запропоновано водний індекс NWI для ефективного визначення зволоженості земного покриття та виявлення локальних зон живлення та розвантаження підземних вод при вирішенні гідрогеологічних, екологічних та агротехнічних задач. 6. Розроблену методологію використання багатоспектральних супутникових даних застосовано для визначення складових водообміну та основних гідрогеологічних параметрів водоносних горизонтів в ряді районів в межах території України:
      - отримано оцінку та побудовані уточнені карти параметрів водообміну та основних гідрогеологічних параметрів перших двох від поверхні водоносних комплексів верхньої гідродинамічної зони в четвертинних відкладах та в еоценових відкладах (балансова складова інфільтраційного живлення та водопровідність водоносних комплексів) в межах Чорнобильської зони відчуження для прогнозування радіонуклідного забруднення та грунтових вод в межах агрофітоценозів басейну р. Трубіж для визначення складових водообміну; - проведено класифікацію та оцінку зволоженості земного покриття для прогнозування врожайності агрофітоценозів в межах Київської та Миколаївської областей; - виконано класифікацію земного покриття для оцінки процесів водообміну в межах лісових екосистем на прикладі лісів України (Чорнобильської зони відчуження та Карпатського регіону).
    7. Проведена кількісна оцінка транспіраційних витрат рослинними угрупованнями показує, що вони для територій досліджень є суттєвою складовою водного балансу і можуть перевищувати модуль поверхневого стоку. Для басейну р. Трубіж транспіраційні витрати у середньому становлять біля 145 мм/рік і майже втричі перевищують модуль поверхневого стоку. В межах заболочених ділянок та долин річок евапотранспірація забезпечує основне розвантаження грунтового потоку і значно впливає на рівні грунтових вод. 8. Виявлено вперше на основі обробки супутникових даних високої розрізненості періодичну зміну зон з меншою та більшою вологістю на ділянках живлення в басейні р. Трубіж. Ширина цих зон - декілька десятків метрів. Вони орієнтовані у північно-східному та північно-західному напрямках і, вірогідно, відповідають особливостям тектоніки даного району. У вузлах перетину зон, як правило, розташовані западини мікрорельєфу з підвищеним інфільтраційним живленням, але оцінена для більшості ділянок з інфільтраційним живленням балансова його складова для грунтових вод у середньому для розрахункових блоків не перевищує (+0,5 - +1,0)-10-4 м/доб, або приблизно 20-40 мм/рік. Отримані результати дозволяють стверджувати, що значна частина інфільтраційного живлення, особливо в межах западин мікрорельєфу, надходить до нижчезалягаючих водоносних горизонтів у палеогенових відкладах.

Обгрунтованість і достовірність наукових результатів. Достовірність результатів досліджень забезпечується шляхом проведення великого обсягу обробки багатоспектральних космічних знімків SPOT 4/5, Landsat TM/ETM, NOAA/AVHRR, TERRA/ASTER, TERRA/MODIS, ENVISAT/Meris та EO-1 Hypеrion для визначення типів земного покриття та складових енергомасообміну і, зокрема, водообміну у верхніх шарах Землі на прикладі ряду територій в межах України з використанням розроблених методичних підходів, що складають запропоновану методологію. Обгрунтованість та достовірність запропонованих методичних підходів, зокрема, для класифікації земного покриття при вирішенні поставлених задач підтверджується наземними завірковими даними, що отримані в ході виконання польових маршрутних спостережень та даними з літературних джерел. Достовірність отриманих кількісних оцінок також підтверджується результатами статистичного аналізу при обробці реальних багатоспектральних космічних знімків.

Наукове значення роботи. Розроблено методологію використання багатоспектральних супутникових даних для вирішення ряду гідрогеологічних задач, що дає змогу на основі нової інформаційної бази підвищити достовірність та ефективність виконання гідрогеологічних робіт, пов'язаних з побудовою регіональних та локальних гідрогеологічних моделей для оцінки складових водообміну та ресурсів підземних вод. Представлена методологія доповнює методологічні підходи застосування даних ландшафтно-індикаційного та структурного дешифрування матеріалів ДЗЗ для вирішення вказаних гідрогеологічних задач.

Розроблена методологія використовує переваги багатоспектральної космічної зйомки і включає низку запропонованих розрахункових методів. Обгрунтовано оригінальні методичні підходи для оцінки складових водообміну на основі класифікації земного покриття за багатоспектральними космічними знімками з різною просторовою та спектральною розрізненістю. Представлено новий методичний підхід для оцінювання зволоженості земного покриття та інтенсивності водообміну поверхневих шарів геосистеми на основі запропонованого водного індексу та показано ефективність його використання для визначення локальних зон живлення та оцінки зволоженості земного покриву при виконанні гідрогеологічної схематизації та побудові гідрогеологічних моделей для вирішення гідрогеологічних, екологічних та агротехнічних задач.

Показані принципові можливості та розроблено методичний підхід комплексування даних космічної зйомки та наземних вимірювань з гідрогеологічним моделюванням для ідентифікації параметрів гідрогеологічних моделей.

Практичне значення отриманих результатів полягає у підвищенні ефективності та достовірності гідрогеологічних досліджень для побудови гідрогеологічних моделей з метою оцінки складових водообміну та ресурсів підземних вод. Методичні підходи, які дозволяють на основі комплексного використання наземних та супутникових даних виконувати класифікацію типів земного покриття та проводити оцінку інтенсивності водообміну і основних гідрогеологічних параметрів в верхній гідродинамічній зоні, були апробовані при визначенні параметрів водообміну водоносних горизонтів в межах Чорнобильської зони відчуження (результати у вигляді звітів передано до адміністрації зони відчуження ЧАЕС) та басейну р. Трубіж.

Розроблені методичні підходи дозволяють одночасно отримати ряд картографічних результатів щодо різних характеристик земного покриття. Зокрема, запропонована методика класифікації лісових рослинних угруповань дозволяє отримати просторовий розподіл різних типів лісів (Чорнобильська зона відчуження, Карпатський регіон), що може бути використано, як в лісовому господарстві при розробці лісотехнічних заходів (підтверджено актом впровадження від УкрНДІгірліс ім. П. Пастернака, м. Івано-Франківськ від 10.06.2009 р.), так і в гідрогеології як основа для подальших воднобалансових розрахунків, а також для забезпечення гідрометеорологічних спостережень (підтверджено двома актами впровадження від ЦГО Міністерства екології та природних ресурсів України від 07.03.2003 р. та від 20.05.2004 р).

Запропоновані методичні підходи до класифікації агрофітоценозів та оцінки зволоженості земного покриття на основі використання багатоспектральної космічної зйомки були використані для оцінки стану посівів озимих сільськогосподарських культур та прогнозування їх врожайності в межах Київського регіону.

Методичні розробки для оцінки інтенсивності процесів водообміну, включаючи оцінку евапотранспірації, інфільтрації поверхневих вод у підземні, накопичення вологи в грунтах, можуть застосовуватись при екологічних дослідженнях взаємозв'язку водного та вуглецевого циклів, що можна використати для вивчення кліматичних змін локального та регіонального рівня.

Особистий внесок здобувача. Основні результати роботи одержано особисто автором. Результати співпраці з колегами та спеціалістами інших наукових галузей відображено в спільних наукових публікаціях, що наведені в списку опублікованих праць за темою дисертації. Проведений автором аналіз використання супутникових даних в гідрогеологічних дослідженнях розглянуто в працях [1, 2, 4, 5, 8, 40, 42, 45]. Загальні питання та окремі методичні підходи до методології використання багатоспектральних супутникових даних для вирішення гідрогеологічних задач розроблені автором самостійно й опубліковані в роботах [1-5, 8, 15, 21, 22, 40, 42, 45]. Методичні підходи до класифікації земного покриття в межах лісів для забезпечення вирішення поставлених в дисертації питань розроблені автором і наведені в роботах [1-3, 18, 20, 24, 26, 27, 30, 31, 35, 37, 38, 49, 51-53]. Методичні підходи розроблені автором до класифікації земного покриття в межах агрофітоценозів для вирішення поставлених задач наведено в працях [3, 6, 11, 32, 36, 44, 47, 50]. Розробка методики використання космічних знімків для оцінки зміни водної поверхні та заболочених територій представлено в роботах [14, 16, 28, 48]. Розроблені автором методичні підходи до використання багатоспектральних супутникових даних для визначення складових водного балансу та параметрів гідрогеологічних моделей опубліковано в роботах [1, 2, 4, 5, 8, 40, 42, 45]. Розроблений автором метод визначення вологості земного покриття на основі індексу NWI наведено в роботах [4, 5, 7, 9, 10, 18, 40, 42, 45, 46]. Окремі питання застосування супутникових даних для екологічного моніторингу наведено в роботах [2, 3, 12, 14, 15, 17, 19-25, 35, 37-39, 41, 52-54]. Питання забезпечення робіт завірковими наземними даними висвітлено в роботах [3, 13, 33, 34, 43]. Апробація методичних розробок автора в межах конкретних районів представлена в роботах [1-11, 14, 16, 18, 20, 23, 24-27, 30-32, 35-40, 42, 44, 45-54].

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на міжнародному семінарі "EARSel Workshop on Pollution Monitoring and GIS" (Brandys nad Labem, Gzech Republic, 1995), міжнародному конгресі "Congress of the International Society for Photogrametry and Remote Sensing" (Vienna, 1996), республіканській науково-практичній конференції "Наука Чорнобиль 98" (Київ, 1999), науково-технічному семінарі "Нові методи в аерокосмічному землезнавстві" (Київ, 1999), міжнародному симпозіумі "22Nd EARSeL Symposium &; General Assembly" (Prague, Chesh Republic, 2002), міжнародній науково-практичній конференції "Інформаційні технології управління екологічною безпекою, ресурсами та заходами у надзвичайних ситуаціях" (с. Рибаче, АР Крим 2002), міжнародній конференції "Фотосинтез і продуктивність рослин" (м. Київ, 2002), республіканській конференції "Національне картографування: стан, проблеми та перспективи розвитку" (Київ, 2003), "Першій Українській конференції з перспективних космічних досліджень" (м. Київ, 2001), міжнародному симпозіумі "24Th EARSeL Symposium New Strategies For European Remote Sensing" (Dubrovnik, Croatia, 2004), "Четвертій Українській конференції з космічних досліджень" (с. Понізовка, АР Крим, 2004), "31-у міжнародному симпозіумі ІSPRS (Міжнародного співтовариства з фотограмметрії та дистанційного зондування)" (м. Санкт-Петербург, 2005), на П'ятій, Шостій та Сьомій Українських конференціях з космічних досліджень (Євпаторія, 2005, 2006, 2007), міжнародному симпозіумі "ISPRS Mid-term Symposium Remote Sensing: From Pixels to Processes" (Enschede, Netherlands, 2006), Першій науковій конференції "Науки про Землю та Космос - Суспільству" (м. Київ, 2007), на семінарах за тематикою європейської ініціативи Глобального моніторингу для збереження навколишнього середовища і безпеки (GMЕS) в рамках проекту Twinning "Прискорення українсько-європейського співробітництва в космічній сфері" (НКАУ, м. Київ, 2008 - 2009), на спільних нарадах співробітників Міжнародного інституту прикладного системного аналізу (IIASA) та представників робочих груп від НАН України за проектами "Лісове господарство" та "Землекористування" (м. Київ - Luxenburg, 2001 - 2008) і на наукових семінарах ЦАКДЗ ІГН НАН України (м. Київ, 1992 - 2009).

Матеріали дисертації увійшли до циклу робіт на тему "Розв'язання проблем раціонального природокористування методами аерокосмічного зондування Землі та моделювання геодинамічних процесів", які були нагороджені Державною премією України в галузі науки та техніки у 2005 р.

Публікації: За темою дисертації опубліковано 54 наукових праці, з них 3 монографії у співавторстві, 36 статей, 15 тез та матеріалів конференцій. 23 наукові публікації розміщено в виданнях, що визнані фаховими виданнями ВАК України. 8 - без співавторів.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох основних розділів, 19 підрозділів, висновків, списку використаних джерел з 358 найменувань і 3 додатків, містить 76 рисунків і 33 таблиці. Загальний обсяг роботи 384 сторінки машинописного тексту, з них основного тексту 297 сторінок.

Автор висловлює щиру подяку науковому консультанту директору Наукового Центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України чл.-кор. НАН України В. І. Ляльку за наукові консультації, постійну увагу та допомогу при виконанні роботи і можливість працювати у доброзичливих та творчих умовах. Автор щиро дякує чл.-кор. НАН України О. Д. Федоровському, д. т.н. М. Г. Демчишину, д. т.н. О. М. Попову, д. г. - м. н. А. А. Вальтеру, д. г. - м. н. А. В. Матошку, д. б.н. В. М. Стародубцеву, д. б.н. С. В. Сябряй за сприяння в підготовці роботи та обговоренні результатів досліджень. Особливу подяку автор висловлює колегам з ЦАКДЗ ІГН НАН України, з якими безпосередньо проводив теоретичні та експериментальні дослідження і що були співавторами ряду робіт: к. ф. - м. н. З. М. Шпортюк, к. г. - м. н. А. Я. Ходоровському, к. б.н. Г. М. Жолобак, к. б.н. О. І. Левчик, д. т.н. С. А. Станкевичу, д. геол. н. О. Т. Азімову, О. М. Сибірцевій, О. А. Апостолову, М. В. Ющенку, к. т.н. А. А. Козловій та ін. За сприяння в роботі автор щиро вдячний співробітникам ЦАКДЗ ІГН НАНУ к. т.н. В. Г. Прокопенку, Т. В. Цимбал, Т. М. Буніній, В. С. Оголенку, І. В. Прокопенку, Е. М. Дорофей, В. Г. Авраменко, Г. П. Оленович, Г. М. Джунь та ін. За сприяння в зборі супутникової інформації автор вдячний директору ДНВЦ "Природа" к. г. - м. н. В. С. Готиняну. Автор вдячний керівникові відділу ІПНБ РНБО України к. ф. - м. н. Л. Д. Грекову, керівникові ЦГО Міністерства екології та природних ресурсів України О. О. Косовцю та завідувачу відділом ЦГО В. В. Соколову, керівникові ОГМС Баришівка Т. М.Федоренко, керівникові відділу "Чорнобильліс", к. б.н. С. М. Бідній, пров. н. с. УкрНДІгірліс, к. с. - г. н. Ю. С. Шпарику, керівникам гідрогеологічних підрозділів НІЦ РПД НАН України, к. г. - м. н. Ю. Ф. Руденку, к. г. - м. н. В. Н. Бублясю. та к. ф. - м. н. О. С. Богуславському, доценту кафедри гідрогеології та інженерної геології КНУ О. Л. Шевченку за допомогу в зборі інформації, в проведені спільних досліджень, а також за поради в розробці окремих питань та за сприяння в реалізації наукових ідей.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Вступ. Обгрунтовується актуальність досліджень та їх практична цінність, сформульовані мета й задачі дисертаційної роботи, висвітлюються наукова новизна та практична значимість результатів роботи. Крім того, наводяться результати апробації та загальні характеристики роботи.

Похожие статьи




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Методологія використання матеріалів багатоспектральної космічної зйомки для вирішення гідрогеологічних задач

Предыдущая | Следующая