Висновки - Розробка способів утворення штучних порідних споруджень для охорони виїмкових виробок, що використовуються повторно

Дисертація є закінченою науково-дослідною роботою, в якій вирішена актуальна науково-технічна задача, яка полягає у встановленні закономірностей формування вантажонесучої спроможності опорного елементу, що складається з породи, яка замкнена в оболонку, що дозволяють обгрунтувати конструкцію і параметри охоронного спорудження, що зводиться.

Основні наукові і практичні результати дисертаційної роботи полягають у наступному:

    1. Встановлено, що в процесі навантаження бутової смуги в центральній її частині формується несуче ядро, розмір якого складає 20-30% її ширини. Усередині нього породи зазнають тільки подовжні деформації. Породи за межами ядра виконують функцію підпору. 2. Охоронне спорудження, яке зводиться з породи, з розділенням на шари гнучкими прокладками має високу вантажонесучу спроможність. При співвідношенні між шириною охоронного спорудження і висотою породного шару, який розділяється гнучкими прокладками, 5:1 величина подовжньої деформації опорної конструкції, складає 21% з тканинною прокладкою і 12,5% - з металевою сіткою. 3. Встановлені особливості поведінки під навантаженням опорних елементів, що складаються з породи, яка замкнена в оболонку, які дозволяють розкрити механізм формування вантажонесучої спроможності охоронного спорудження та обгрунтувати його конструкцію й параметри, які полягають у наступному:
      - об'єм опорних елементів, що являє собою породу, яка замкнена в оболонку, не справляє впливу на навантажувально-деформаційну характеристику охоронного спорудження, яке з них зводиться. Так, зміна діаметра опорного елемента від 0,5 до 0,25 m (де m - потужність пласта) приводить до зміни величини подовжньої деформації охоронного спорудження на 0,5%. Тому розміри опорного елемента повинні визначатися виходячи з вимог санітарних норм (маса опорного елемента не повинна перевищувати 40 кг). - міцність оболонки опорного елемента суттєво не впливає на його навантажувально-деформаційну характеристику. Тому використання у якості оболонки матеріалів з високою міцністю є недоцільним. - фракційний склад породи, якою заповнюється опорний елемент, впливає на його навантажувально-деформаційну характеристику тільки на початковій стадії навантаження.
    4. Рішення поставленої задачі дозволило встановити механізм формування несучої спроможності опорного елемента, що являє собою породу, яка замкнена в оболонку. Суть його полягає в тому, що в процесі навантаження усередині опорного елемента виникає несуче ядро у вигляді трикутника з кутами біля основи 50-550. В межах ядра породи зазнають подовжні деформації. Вантажонесуча спроможність опорного елемента визначається силами тертя по площадкам зсуву, які обмежують ядро. 5. Лабораторні випробування опорних елементів показали, що вантажонесуча спроможність одного опорного елемента (діаметр 0,2 м і довжина 0,5 м) складає 600 кН при подовжній деформації 27%, а вантажонесуча спроможність 3-х опорних елементів, які укладені в один ряд, складає 1800 кН при подовжній деформації 17%. 6. В результаті обробки даних лабораторних досліджень отримана регресійна залежність відносної подовжньої деформації опорних елементів від величини навантаження, яка покладена в основу розробленої методики визначення параметрів породного охоронного спорудження, що зводиться з опорних елементів. 10. Результати шахтних випробувань охоронного спорудження, що зводиться з опорних елементів, умовах шахт "Октябрський рудник" і "Добропільська" показали, що економічний ефект складає відповідно 86,4 і 662,1 грн на 1 м виробки.

Похожие статьи




Висновки - Розробка способів утворення штучних порідних споруджень для охорони виїмкових виробок, що використовуються повторно

Предыдущая | Следующая