ВИСНОВКИ - Геологічна будова і кореляція стратиграфічних розрізів метаосадових порід Овруцького палеорифту та грабен-синкліналей Ростовського виступу Українського щита

Паолеорифти та накладені на кристалічний фундамент грабен-синкліналі в межах УЩ та його схилів формувались в пізньому протерозої в шовних зонах, які розмежовують різновікові структурно-речовинні комплекси порід архею та нижнього протерозою.

Після повної консолідації земної кори фундамент УЩ в середньому протерозої знаходився під впливом глибової орогенії, яка відобразилась в розтягу та опусканні крайових частин мікроконтинентів, накопиченні в них осадового чохла та вкорінення основної та кислої магм, які слугували матеріалом для гранітів рапаківі, асоціюючих з ними анортозитів та габроноритів. В межах УЩ в епоху брилової орогенії формувались Коростенське, Корсунь-Новомиргородське та Дракійське склеппінєво-брилові підняття та пов'язані з ними компенсаційні прогини. Білокоровицька та Вільчанська палеозападини, вперше, визначені як компенсаційні прогини, що сформувалися на периферії Коростенського плутону. За своєю природою вони не є грабен-синкліналями, які утворилися в процесі рифтогенезу. В них відсутні центральні грабени, і вони не обмежені боковими розломами.

В прогинах такого типу накопичувався доплитний осадовий чохол, релікти якого могли вціліти від денудації до теперішнього часу. Розріз нижньобілокоровицької підсвіти топільнянської серії, аналогів якого, на даний момент, не було виявлено в межах південно-західної частини Східноєвропейської платформи, охарактеризований в роботі, як релікт середньопротерозойського осадового чохла. Для такого розрізу характерні: повна відсутність в кластогенному матеріалі уламків порід фундаменту, низька ступінь зрілості уламкового матеріалу, погана обкатаність зерен, відсутність орієнтування та сотрування гальки конгломератів, переважання зерен та уламків жильного кварцу, яшмоїдів та вулканітів. Все це свідчить про дуже близьке розташування від басейну седиментації області зносу уламкового матеріалу, складеною продуктами вулканізму, про слабку участь в доставці матеріалу водних потоків, про арідний клімат, який обумовлений розташуванням регіону в середньому протерозої в екваторіальній кліматичній зоні.

Від'ємні структури РВ та Овруцька грабен-синкліналь - це результат внутрішньоконтинентального рифтогенезу, який проявився в рифейський час в межах південно-західної частни Східно-Європейської платформи. До середнього рифею розвиток цих структур та формування в них осадового чохла відбувались в автономному режимі, тому їх зіставлення виявилося неможливим. Середньорифейське море покрило всю територію УЩ. Велика трансгресія знівелювала рівні осадконакопичення та обумовила відкладення потужних товщ одноманітних пісковиків, що збереглися від ерозії до теперішнього часу в палеозападинах та грабен-синкліналях. Подібними за багатьма параметрами виявились розрізи хавалишської світи синявської серії РВ з верхньобілокоровицькою підсвітою топільнянської серії Білокоровицької палеозападини. Відкладами товщ конгломератів темерницької світи та верхньозбраньківської підсвіти проявилась регресія рифейського моря. Конгломерати, які лежать в основі стратиграфічного розрізу чадринської світи синявської серії та верхньозбраньківської підсвіти овруцької серії за часом накопичення та зрілістю уламкового матеріалу легко зіставляються. Аналогів конгломератової товщі темерницької світи у від'ємних структурах Волинського блоку УЩ немає.

Осадово-вулканогенними утвореннями синявської, овруцької та топільнянської серій, які виповнюють палеозападини та грабен-синкліналі УЩ і його схилів контролюються декілька типів рудної мінералізації. Концентрація деяких корисних копалин в цих породах досягає промислових значень. Встановлені кластогенні алмази, золото та циркон в породах нижньобілокоровицької підсвіти. Кластогенне та рудне золото встановлене в кварцових жилах в пісковиках та сланцях синявської серії, а також в гальках конгломератів. Сульфідною та самородною міддю збагачені деякі інтервали в розрізах хавалишської та темерницької світ, де концентрація міді досягає промислового вмісту. В гальках темерницької світи отримано високий вміст срібла (53г/т). Молібден, олово та флюорит міститься в промислових концентраціях в зонах грейзенізації та окварцювання Устинівського рудного поля Овруцького палеорифту.

Похожие статьи




ВИСНОВКИ - Геологічна будова і кореляція стратиграфічних розрізів метаосадових порід Овруцького палеорифту та грабен-синкліналей Ростовського виступу Українського щита

Предыдущая | Следующая