РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УЩ ЗА УМОВАМИ УТВОРЕННЯ ВТОРИННИХ СОЛЬОВИХ ОРЕОЛІВ. - Геохімічні пошуки металічних корисних копалин за вторинними сольовими ореолами на території Українського Щита

Особливості утворення вторинних сольових ореолів повинні розглядатися за допомогою ландшафтно-геохімічного аналізу територій досліджень. Лише вивчаючі різні компоненти ландшафту - грунт, породи, природні води, рослинність, а також враховуючи кліматичні особливості території можна робити висновки щодо умов міграції, розсіяння і концентрації хімічних елементів в об'єктах довкілля. Цей комплекс факторів дозволив видатним вченим (О. І. Перельман, К. І. Лукашов, В. К. Лукашов, М. О. Глазовська та інш.) проводити не лише класифікацію ландшафтів, але і довести їх зональність. В основу загального розподілу ландшафтів покладено умови міграції хімічних елементів та їх залежність від комплексу чинників. Тому і умови утворення вторинних сольових ореолів розсіяння будуть залежати, в першу чергу, від ландшафтно-геохімічних особливостей території.

Враховуючи всі значимі ландшафтно-геохімічні чинники, було вперше складено карту районування території УЩ за умовами утворення вторинних сольових ореолів. Територія була розділена на райони - геохімічно однорідні області, що характеризуються загальними умовами геохімічної і геологічної еволюції (клімат, геологічна будова, рельєф місцевості та інші), які відображені в хімічному складі геологічних комплексів, а також концентрацій хімічних елементів. Райони (виділено 17 районів, рис. 3) розташовані в певних фізико-географічних зонах і належать до певних геоструктурних одиниць. Для кожного району наведено геологічний розріз осадових порід - вік, потужність, літологічний склад; надано ландшафтно-геохімічну, металогенічну характеристику та визначений тип вторинних сольових ореолів. Встановлено, що на території УЩ переважають відкриті дифузійні сольові ореоли (також є ділянки, де кристалічні породи виходять на поверхню), на схилах - закриті.

Встановлено геохімічні параметри для кожного району - коефіцієнти дифузії осадових порід та конвекції (за умови наявності тектонічного порушення).

Для кожного району визначено середній фоновий вміст можливих елементів-індикаторів зруденіння - Zn, Cu, Ni, Co, Pb, Cr (валовий і рухомих форм), і коефіцієнти рухомості для кожного елементу:

,

Де СР - вміст рухомих форм, СВ - вміст валових форм (табл..2).

Результати досліджень зміни коефіцієнтів рухомості, на прикладі цинку та міді у грунтах на різних територіях УЩ, розташованих послідовно з північного заходу на південний схід дозволили встановити, що існує горизонтальна зональність території УЩ за рухомістю елементів у грунтових відкладах. На півночі, де територія характеризується надмірним зволоженням і інтенсивним вимиванням солей з порід, рухомість елементів достатньо висока; на півдні, де випаровування переважає над осадженням і відбувається засолення грунтових вод, рухомість елементів зменшується.

Це підтверджує і зональність за кислотно-лужними умовами грунтів - на півночі грунтові розчини мають кислу реакцію, на півдні - лужну.

Встановлена закономірність має велике значення у ході планування і проведення геохімічних пошуків за рухомими формами хімічних елементів. Наприклад, за фонового вмісту рухомих форм цинку 3,8 мг/кг, у північній частині УЩ вихід рухомих форм складає 15,8 %, у південній - 3 % . Це дозволяє зробити висновок, що у північній частині УЩ сольовий ореол над рудопроявом буде більш контрастним, ніж у південній частині території. Цей чинник слід враховувати при геохімічних пошуках корисних копалин за вторинними сольовими ореолами.

Похожие статьи




РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УЩ ЗА УМОВАМИ УТВОРЕННЯ ВТОРИННИХ СОЛЬОВИХ ОРЕОЛІВ. - Геохімічні пошуки металічних корисних копалин за вторинними сольовими ореолами на території Українського Щита

Предыдущая | Следующая