Основні напрямки й методи досліджень - Геодинамічна еволюція Дніпровсько-Донецької западини та Донбасу

В основу виконаних автором досліджень широкого кола проблемних питань геологічної історії й геодинаміки ДДЗ лягли матеріали сейсмічних робіт по відпрацьованих ДГП "Укргеофізика" 25 регіональних профілях (РП) МВХ-СГТ загальною довжиною близько 4000 км (включаючи профіль DOBRE). Інтерпретація цих нових матеріалів здійснювалася на основі сейсмостратиграфічного аналізу в комплексі з даними глибокого буріння, ГДС, КМЗХ, ГСЗ, гравірозвідки й пошукових сейсмічних робіт. У процесі комплексного узагальнення результатів інтерпретації складені схеми будови поверхні дорифтових (підсольових) девонських відкладів і потужності осадових комплексів карбону, проведено аналіз палеотектонічних і палеогеографічних особливостей занурення басейну в часі, виконано аналіз неузгоджень і внутрішньої будови сейсмічних комплексів.

Основні дослідження за проектом "DOBRE" включали виконання сейсмічних спостережень ГСЗ і МВХ-СГТ на профілі, що перетинає з півдня на північ Приазовський масив, складчастий Донбас і південний схил Воронезського масиву. Одночасно проведено широкий комплекс досліджень з структурної геології, реконструкції палеонапруг, геохімії вивержених порід і визначенню їх віку, стратиграфичної кореляції осадових товщ та вивчення умов їх нагромадження.

У дослідженнях методом ГСЗ автор брав участь на етапах обгрунтування й проектування робіт, аналізу швидкісних моделей, спільної інтерпретації даних МВХ-СГТ і ГСЗ. Методика польових спостережень МВХ-СГТ на профілі DOBRE була обрана з урахуванням досвіду регіональних сейсмічних досліджень в Україні й інших країнах. Для реконструкції полів палеонапруг було виконано 3500 вимірювань мікротектоніки на 135 відслоненнях гірських порід, що дозволило реконструювати тектонофізичні напруження на 123 локальних ділянках. Реконструйовані режими локальних напруг були використані для реконструкції регіональних полів тектонофізичних палеонапруг, під дією яких у породах Донбасу відбувалися крихкі деформації. При польових роботах на відслоненнях проведені дослідження з уточнення тектонічної будови Донбасу методами структурної геології. У межах Південного Донбасу й СП були відібрані зразки вивержених порід і проведено визначення їхнього віку аргон-аргоновим (40Ar/39Ar) методом з метою визначення й порівняння періодів магматичної активності в цих регіонах.

Комп'ютерне моделювання осадового басейну проводилося в рамках декількох міжнародних проектів. За даними 66 вертикальних стратиграфічних розрізів, рівномірно розподілених по території западини, розраховані амплітуди тектонічного занурення ДДЗ у часі за допомогою методики "бекстріппінгу". На основі моделі Мак Кензі виконано пряме моделювання теоретичних кривих тектонічного занурення, які найкращим чином усереднюють дані бекстріппінгу для 66 стратиграфічних розрізів. За результатами моделювання визначені кількісні параметри деформації літосфери під час фаз розтягу та дано оцінку відносного внеску цих фаз у еволюцію басейну. За допомогою способу, розробленого автором та В. Ю. Шимановським, за даними 55 стратиграфічних розрізів розраховані потужності відкладів, еродованих у межах південної крайової й бортової зон ДДЗ під час пермського підйому.

За допомогою оберненого двовимірного моделювання досліджена історія формування ДДЗ у пізньому палеозої шляхом побудови серії розрізів для певного геохронологічного інтервалу. Таке моделювання використано також для реконструкції історії росту солянокупольних структур ДДЗ. Пряме двовимірне моделювання рифтового й раннього пострифтового розвитку ДДЗ виконано з використанням положень моделі "вигнутої балки". У результаті такого моделювання визначені коефіцієнти розтягу літосфери вхрест простягання басейну, амплітуда підйому бортів рифта під час рифтогенезу й відхилення від занурення, обумовленого виключно рифтовими процесами. За допомогою програмного пакету "2-D Move" по профілю DOBRE виконано обернене двовимірне моделювання тектонічної еволюції Донбасу. Автор брав участь у постановці задачі, обговоренні й інтерпретації результатів моделювання, формулюванні висновків У процесі моделювання була перевірена збалансованість глибинного розрізу уздовж профілю, реконструйована доерозійна потужність осадової товщі, а також визначені амплітуда підйому Донбасу під час інверсії, коефіцієнт розтягу літосфери й амплітуда підйому розділу М під час рифтогенезу. Для дослідження динаміки формування ДДЗ автор приймав участь в інтерпретації результатів числового моделювання процесів континентального рифтогенезу із застосуванням нового методу (Starostenko et al., 1996), у якому геофізичне середовище математично описується енергетично та динамічно відкритою неврівноваженою блоковою ієрархічною системою. Застосування методу дозволило покращити розуміння геодинамічних процесів, що впливали на утворення й еволюцію ДДЗ. За допомогою цього ж методу Д. Б. Венгровичем та автором виконано двовимірне моделювання з метою визначення ініціюючих і рушійних механізмів перетікання солі, вивчення динаміки формування соляних структур та особливостей деформацій осадових порід під час галокінезу.

Автором узагальнено і проаналізовано великий обсяг опублікованої інформації й нових даних, отриманих у ході виконання міжнародного проекту "GEORIFT", з метою визначення впливу процесів, які контролювали походження, еволюцію й динаміку ДДЗ і Донбасу, й були викликані геодинамічними подіями в межах СЄП та її облямування. Дослідження проводилися в тісному співробітництві з Р. А. Стифенсоном, А. Сэйнтот, В. І. Старостенком, Т. П. Єгоровою та іншими. Комплексна інтерпретація геолого-геофізичних даних на основі методів структурного аналізу, порівняльної тектоніки й палеотектонічного аналізу дозволила з нових позицій простежити пізньодокембрійську й пізньопалеозойську тектонічну еволюцію СЄП у часі та встановити причинно-наслідкові зв'язки між станом літосфери ДДЗ і Донбасу та подіями в суміжних регіонах.

Похожие статьи




Основні напрямки й методи досліджень - Геодинамічна еволюція Дніпровсько-Донецької западини та Донбасу

Предыдущая | Следующая