ІСТОРІЯ ОПУСКАННЯ КАЙНОЗОЙСЬКИХ УТВОРЕНЬ БАСЕЙНІВ ФОРЛАНДУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ - Тектоніка зони зчленування Східно-Європейської платформи та Українських Карпат

В четвертому розділі дисертаційної роботи показано перебіг тектонічного опускання фундаменту Передкарпатського прогину та прилеглої частини Східно-Європейської платформи. В попередньому розділі розглянуто особливості формування зони зчленування платформи та складчастого облямування як структури першого порядку. Для детального вивчення тектонічного опускання використано методику бекстріпінгу (backstriping), що українською мовою означає зворотний пошаровий аналіз. Традиційно вважають, що потужність осадових товщ є мірою тектонічного опускання. Таке припущення неправильне для товщ, що зазнають суттєвого ущільнення. Наприклад, це стосується розрізів, складених глинистими та піщаними породами. Неврахування ущільнення може призвести до значних помилок. Під час аналізів тектонічного опускання треба виконати низку корекцій: перша - корекція щодо ущільнення; друга - визначення глибини, на якій формувалась досліджувана товща - палеобатиметрична; третя - стосується коливань рівня моря. Пористість гірських порід прогресивно зменшується за експотенціальним законом. Побудовано низку графіків, що характеризують ці зміни. Палеобатиметричні дані отримано з геохімічних, палеонтологічних, геологічних досліджень. Найліпшими індикаторами палеоглибин є бентосні організми. Останніми роками інтенсивно використовують дані палеоіхнології для аналізу опускання. Сліди життєдіяльності організмів є часто єдиними індикаторами палеоглибин. Рівень моря не є сталим, тому ця поправка важлива. З використанням принципу ізостазії вичленовують вагу осадів, води, води в порах. Тобто отримують опускання, зумовлене лише тектонічними процесами.

Для вирішення проблеми тектонічного опускання фундаменту Передкарпатського прогину зібрано дані зі 130 свердловин, що згруповані по 18 профілях, які перетинають зовнішню зону Передкарпатського прогину. Ці дані охоплюють стратиграфічні розрізи свердловин, літологічний склад порід, відсоток кожного типу порід. Абсолютний вік порід отримано з опублікованих стратиграфічних схем досліджуваного регіону. Палеоглибини формування кожного стратиграфічного підрозділу визначено на підставі комплексного аналізу опублікованих та власних спостережень. Сучасну пористість отримано із даних геофізичних досліджень у свердловинах. Коливання рівня моря одержано з опублікованих графіків Хага та Вейла.

Отримані результати вказують, що тектонічне опускання фундаменту Передкарпатського прогину не було однорідним ні в просторі, ні в часі. У багатьох випадках його контролювала наявність скидів у фундаменті. Максимальні значення тектонічного опускання характерні для дашавського часу (1800-2000 м), а мінімальні - для тираського (100 м). Криві тектонічного опускання є типовими для басейнів передових прогинів. Результати також засвідчують взаємозв'язок насувоутворення в Карпатському орогені та збільшення тектонічного опускання у форланді Карпат.

Похожие статьи




ІСТОРІЯ ОПУСКАННЯ КАЙНОЗОЙСЬКИХ УТВОРЕНЬ БАСЕЙНІВ ФОРЛАНДУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ - Тектоніка зони зчленування Східно-Європейської платформи та Українських Карпат

Предыдущая | Следующая