Аналіз проблеми оцінки характеру обводнення нафтових пластів за результатами геофізичних досліджень свердловин - Методичні та експериментальні основи оцінки процесу обводнення нафтогазових родовищ за результатами геофізичних досліджень

Оцінка характеру обводнення нафтових пластів є одним із найважливіших завдань, що вирішується під час аналізу ефективності системи розроблення нафтового родовища. Вирішення такої задачі на основі тільки промислової інформації неможливе. Це пов'язано з тим, що технологічні показники розроблення здебільшого залежать від геолого-фізичних характеристик нафтового покладу, тому першим етапом геолого-промислового аналізу є аналіз саме геологічної інформації.

Одним з головних чинників, що має вплив на обводнення, є неоднорідність пластів за товщиною і вздовж простягання, що викликає нерівномірне обводнення по площі покладу. Нерівномірність обводнювання підсилюється за рахунок великої різниці між фазовими проникностями води і високов'язкої нафти. Отже, вивчення особливостей геологічної будови пласта, виявлення слабко - або зовсім непроникних прошарків невеликої товщини, характеру чергування слабкопроникних і добре проникних прошарків у розрізі експлуатаційних свердловин має велике практичне значення.

Під час пошарової кореляції розрізів свердловин необхідно знати і враховувати всі внутріформаційні розмиви, що відбулися в період накопичення осадів продуктивного горизонту. Інформацію для цього отримують за допомогою методів літології і петрографії, а також інших досліджень кернового матеріалу. Однак, мало уваги приділяється аналізу морфології геофізичних кривих, які відображують динаміку процесів накопичення осадів. фільтраційний нафтовий геофізичний

Результати геофізичних досліджень свердловин використовуються як джерело інформації про особливості геологічної будови продуктивних горизонтів і рух флюїдів на нафтових родовищах. Контроль за положенням водонафтових контактів у свердловинах проводиться на всіх етапах розроблення родовища. Основними методами такого контролю є методи електричного, електромагнітного та радіоактивного каротажів. Однак, зважаючи на те, що більшість нафтових родовищ, зокрема Семенівське нафтове родовище, перебувають на завершальній стадії розроблення, використання методів електричного і електромагнітного каротажу обмежене через відсутність не обсаджених свердловин.

Для методів радіоактивного каротажу, які найчастіше застосовуються для контролю за розробленням нафтових родовищ, стальна обсадна колона не є перешкодою. Над теорією таких досліджень в лабораторії ядерної геофізики в МІНХ і ГП ім. І. М. Губкіна у свій час працював колектив вчених під керівництвом В. Н. Дахнова і А. І. Холіна. Результатом їх роботи стала розробка декількох модифікацій радіоактивних методів, геологічна достовірність і ефективність яких для контролю за розробкою нафтогазових родовищ була доведена на основі всебічного геолого-промислового аналізу матеріалів свердловинних досліджень.

У другій половині 60-х років минулого століття М. Х. Хуснулліним була розроблена теорія і запропонований радіогеохімічний метод дослідження свердловин, що полягає у використанні ефекту аномального підвищення природної радіоактивності. Проте, у випадку Семенівського нафтового родовища, аналіз результатів гамма-каротажу свердловин показав відсутність аномального ефекту навпроти обводнених пластів, що не дає змоги використати радіогеохімічний метод для контролю за обводненням пластів.

Методи стаціонарного нейтронного каротажу є ефективними на родовищах, водоносні горизонти яких насичені високомінералізованою пластовою водою, проте пластові води Семенівського нафтового родовища характеризуються як низькомінералізовані. Рівень мінералізації тут низький настільки, що навіть методи імпульсного нейтронного каротажу, для яких обмеження щодо мінералізації пластової води не таке жорстке як для стаціонарних методів, виявляються неефективними.

Одним з ефективних способів оцінки характеру обводнення продуктивних пластів є застосування методу радіоактивних ізотопів. Збагачення води, яка закачується у нагнітальну свердловину, радіоактивними ізотопами і визначення їх вмісту у воді експлуатаційних свердловин дає підстави робити висновки про характер обводнення продуктивного інтервалу. Враховуючи, що робота з радіоактивними ізотопами небезпечна, особливо на етапі закачування з поверхні, то їх застосовують тільки у випадку, якщо жоден інший метод не буде ефективним.

Існують приклади визначення водонафтового контакту в умовах прісних підошовних вод за методом ІННК що полягає у порівнянні вмісту газу в нафтоносній і водоносній частинах пласта (вміст газу у нафті збільшує середній час життя теплових нейтронів). Проте, на пізній стадії розроблення Семенівського нафтового родовища пластові тиски є малими, тому нафта у пластах дегазована, що вказує на неефективність даної методики у нашому випадку.

Також відомий спосіб розділення водоносних та нафтоносних пластів за даними широкосмугового акустичного методу дослідження обсаджених свердловин. Фізичні принципи вирішення цього завдання на основі аналізу хвильових сигналів АК розроблені професором О. Л. Кузнєцовим, а потім розвинуті іншими вітчизняними і закордонними дослідниками. Єдиною умовою успішності застосування такої методики є хороша якість цементування обсадної колони та зчеплення цементу з гірською породою. Однак цей метод втрачає свою ефективність у тріщинуватих колекторах (якими є колектори Семенівського нафтового родовища) через сильне згасання акустичного сигналу в скелеті породи.

У наш час найефективнішим методом з визначення характеру обводнення продуктивних пластів є метод вуглецево-кисневого каротажу (С/О-каротаж), на результати якого не впливає мінералізація пластових вод. Теоретичне обгрунтування методу було зроблено ще у середині минулого століття, проте цей метод вимагає застосування складної свердловинної апаратури і висококваліфікованих операторів та інтерпретаторів, що є проблемою для вітчизняних геологорозвідувальних підприємств через відсутність згаданої апаратури. Окрім цього, необхідно зауважити, що через великий діаметр свердловинного приладу обмежується оперативність досліджень, особливо у діючих свердловинах.

Ефективність вирішення завдань контролю розроблення діючих свердловин з перфорованими пластами підвищується при доповненні комплексу досліджень методами, що базуються на вимірюванні різних фізичних властивостей рідини, що надходить з пласта (резистивіметрії, вологометрії і гамма-гамма-густинометрії), однак низькі дебіти свердловин Семенівського нафтового родовища різко знижують ефективність цих методів.

Отже, проблема поставлена у дисертаційній роботі на сьогодні залишається актуальною. Прогнозування обводнення продуктивних пластів і контролювання цього процесу вимагають комплексного підходу із застосуванням геологічного моделювання на основі геолого-геофізичної інформації. Розв'язання цієї проблеми слід розпочати з дослідження особливостей існуючих на родовищі геологічних умов.

Похожие статьи




Аналіз проблеми оцінки характеру обводнення нафтових пластів за результатами геофізичних досліджень свердловин - Методичні та експериментальні основи оцінки процесу обводнення нафтогазових родовищ за результатами геофізичних досліджень

Предыдущая | Следующая