Запобігання ризиків як метод їх нейтралізації - Характеристика, види та методи управління фінансовими ризиками на підприємстві

Різнорідні види шкоди і проблеми кількісної оцінки втрат потребує розробки заходів як превентивного так і компенсаційного характеру, і пов'язані з мінімізацією додаткових витрат, вибір найкращого варіанту управлінського рішення, моделювання різноманітних причино-наслідкових зв'язків між основними компонентами ризику які виражені в різних формах (матеріальній, трудовій, фінансовій), тобто оптимізації економічних наслідків.

До превентивних відносять заходи, які розроблюють і впроваджують на підприємствах для оптимізації економічні наслідки технічних ризиків за рахунок зменшення частоти ризикових подій і важкості шкоди. Наприклад такі: забезпечення вимог безпеки в проектній документації; використання ефективних систем контролю за технологічними процесами та дотриманням техніки безпеки; дотримання правил експлуатації обладнання; страхування технічних ризиків; створення системи моніторингу технічних ризиків, тощо.

У будь-якій господарській діяльності завжди існує небезпека, яка витікає із специфіки тих чи інших господарських операцій. Небезпека втрати прибутків або непередбачене збільшення витрат є комерційними ризиками. Комерційний ризик означає невпевненість у ймовірному результаті, невизначеність цього результату діяльності. Складовою частиною комерційних ризиків є фінансові ризики. Вони пов'язані з можливістю втрат певних грошових сум або їх недоотриманням.

Управління ризиками підприємства - це система принципів та методів передбачення, запобігання, оцінки та нейтралізації негативного впливу загроз і небезпек на результати фінансово-господарської діяльності підприємства.

Метою управління ризиками є передбачення та недопущення втрати підприємством його ринкової вартості.

Відповідно до цієї основної мети завдання управління ризиками полягають у наступному:

    - визначенні найбільш вразливих та найслабкіших місць фінансово-господарської діяльності підприємства; - систематичній комплексній діагностиці ймовірності настання несприятливих подій; - виборі альтернативних варіантів управлінських рішень для забезпечення оптимального співвідношення між ризиком та дохідністю фінансових операцій; - забезпеченні мінімізації втрат при настанні несприятливих подій.

Алгоритм управління ризиками передбачає:

    - встановлення межі допустимого ризику; - оцінку зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на рівень ризику; - ідентифікацію ризиків; - оцінку ризиків; - оцінку ймовірних втрат; - оцінку впливу втрат на фінансову стійкість та платоспроможність; - застосування прийомів зменшення втрат; - прийняття рішення з допустимим рівнем ризику; - вибір методів нейтралізації ризиків; - підтримка належного рівня стійкості підприємства.

Розглядаючи поняття ризику у взаємозв'язку з фінансово-господарською стійкістю підприємства, можна виділити декілька ключових характеристик безпечного функціонування суб'єкта господарювання:

    - захищеність інтересів підприємства від впливу несприятливих факторів, небезпек та загроз на основі високого рівня його конкурентоспроможності; - стійкість до впливу внутрішніх та зовнішніх негативних дій, при якій забезпечується усунення чи нейтралізація загроз задоволенню інтересів підприємства; - стабільність функціонування підприємства на основі активної протидії впливу внутрішніх та зовнішніх загроз; - спроможність підприємства до розширеного самовідтворення; - забезпеченість підприємства достатніми для задоволення його потреб і виконання існуючих зобов'язань фінансовими ресурсами; - якість системної сукупності фінансових технологій, інструментів і послуг, що дозволяє забезпечити ефективне функціонування підприємства.

Формування моделі управління ризиками підприємства, забезпечення її ефективності передбачає обгрунтування провідних завдань та методів нейтралізації ризиків.

Нейтралізація ризиків - це фінансово-математична технологія обгрунтування, прийняття, виконання та контролю виконання управлінських фінансових рішень щодо реалізації превентивних заходів фінансового, організаційного або правового характеру з метою забезпечення зі ставності результативності господарської операції та рівнів операційного і фінансового важелів як складових сукупного ризику підприємства.

Система внутрішнього механізму нейтралізації ризиків підприємства включає:

    - уникнення ризику; - лімітування концентрації ризику; - хеджування; - диверсифікацію; - розподілення; - самострахування; - інші методи.

Загалом виділяють два основних типи стратегій нейтралізації ризиків: активну та пасивну.

Пасивна стратегія нейтралізації ризиків спрямована на здійснення операцій з уникнення ризику. Тобто підприємство абстрагується від здійснення будь-яких заходів, спрямованих на запобігання негативним наслідкам для його фінансово-господарської діяльності, джерелом яких є сукупність ризиків.

Активна стратегія нейтралізації ризиків спрямована на утримання будь-яких ризиків через запобігання настанню ймовірних негативних наслідків для операційної, фінансової та інших видів діяльності підприємства.

У сукупності прийомів нейтралізації ризиків за активною стратегією виділяють декілька основних методів:

    - страхування ризиків, яке поділяється на самострахування та комерційне страхування. При самострахуванні джерелом формування фінансових ресурсів для покриття потенційних збитків є винятково внутрішні ресурси суб'єкта господарювання. Самострахування передбачає створення певних резервів грошових фондів (фондів страхового відшкодування) з метою покриття потенційних збитків, додаткових витрат підприємства. Такі резерви грошових фондів створюються за рахунок певних відрахувань самого підприємства. Типовими варіантами таких фондів коштів є резервний капітал як складова власного капіталу підприємства, забезпечення наступних виплат і платежів, резерв сумнівних боргів та інші фонди, передбаченні чинним законодавством та статутними документами підприємства. Комерційне страхування передбачає нейтралізацію ризиків за допомогою страхової компанії, якій підприємство передає частину свого ризику за певну плату (страхову премію). - диверсифікація ризиків - фінансово-математична модель оптимізації прийняття управлінських рішень з метою зменшення сукупного ризику за рахунок його розпорошення між складовими, що характеризуються різними рівнями ризику. Тобто підприємство вкладає кошти не в один вид цінних паперів, а в різні, виготовляє не один вид продукції, а декілька, отримує боргові зобов'язання не в одному банку, а в декількох, здійснює інвестиції не в один проект, а в різні, при цьому рівень сукупного ризику зменшується; - хеджування ризиків - вид нейтралізації ризиків, спрямований на укладання зустрічних операцій з купівлі-продажу базових активів із використанням похідних цінних паперів або введення певних застережних умов, що забезпечують прив'язку зміни результуючого показника до певного індикатора. Використовується для страхування потенційних втрат від зміни валютного курсу, вартості сировини та матеріалів тощо.

Найбільш ефективним способом зниження ризику в умовах нестабільності економічної та політичної ситуації в Україні є диверсифікація, тобто розпорошення ризиків між кількома учасниками бізнесу.

На підприємствах з метою підвищення економічної безпеки слід постійно проводити роботу із зниження ризиків та ліквідації їх джерел. Особливу увагу слід приділяти питанням контролю: контролю за якістю продукції; контролю за фінансовою діяльністю; контролю за людськими ресурсами; контролю за ціноутворенням; попередньому контролю; поточному контролю; заключному контролю; стратегічному контролю; управлінському контролю; оперативному контролю.

Отже, з метою підвищення економічної безпеки підприємства доцільно системно підходити до нейтралізації ризиків, що дозволить покращити результати їх господарської діяльності.

Похожие статьи




Запобігання ризиків як метод їх нейтралізації - Характеристика, види та методи управління фінансовими ризиками на підприємстві

Предыдущая | Следующая