Загальні принципи аналізу економічного ризику - Характеристика, види та методи управління фінансовими ризиками на підприємстві

Аналіз ризику не є самоціллю, його результати використовуються для прийняття економічно ефективних управлінських рішень, у тому числі для вибору найбільш вигідних рішень за критерієм "ризик - результат" і розробки комплексу заходів на запобігання, зниження або компенсацію ризику.

У загальному відпадку аналіз ризику здійснюється у такій послідовності:

    1. Виявлення ризику конкретних рішень або дій, а також можливих наслідків. 2. Виявлення внутрішніх і зовнішніх факторів, які визначають рівень ризику. 3. Аналіз виявлених факторів з позиції ступеню їх впливу на рівень ризику. 4. Оцінка ризикових рішень з таких точок зору:
      - визначення можливості їх реалізації при наявності ризику (чи можливо це зробити?); - визначення економічної доцільності їх прийняття при наявності ризику (що це дає?).
    5. Встановлення припустимого рівня ризику (якою сумою можна ризикувати і при якій імовірності витрат можна йти на ризик). 6. Аналіз окремих етапів робіт з обраним рівнем ризику. 7. Розробка заходів по зниженню ризику. 8. Вибір найбільш доцільних варіантів рішень.

Аналіз ризику розділяють на два взаємодоповнюючих види:

    - якісний; - кількісний.

Якісний аналіз передбачає виявлення можливих видів ризику (ідентифікація ризиків), а також виявлення факторів ризику, які впливають на результати прийнятих рішень і робіт, що виконуються.

Приклад. Для сучасного підприємства можна виділити ряд основних ризиків, що виникають при взаємодії з контрагентами. Їх якісний аналіз виконаний за наступною схемою: сутність ризику, причини ризику, фактори ризику (умови, що збільшують імовірність зростання негативних подій), способи зниження або компенсації ризику.

1. Ризик неотримання початкової сировини, матеріалів і ресурсів. Наслідком реалізації ризику є неможливість використання профільної технології.

Причини ризику - відмова традиційних і потенційних постачальників від укладання угод поставок, неприйнятні умови угод, виникнення у постачальників непередбачених труднощів, прийняття постачальником рішення про розрив угоди або змінення її умов, перехід традиційних постачальників до випуску нової продукції і т. д.

Фактори ризику - слабка диверсифікація постачальників, нестабільність загальної соціально-політичної ситуації, відсутність традицій обов'язковості виконання правових та договірних умов, нерівномірність темпів інфляції і валютних курсів, нерівномірність доходів різних верств населення, недостатність резервних коштів підприємства для компенсації підвищення цін постачальниками, надмірна концентрація підприємства на обмеженому наборі профільних технологій і т. д.

Способи зниження ризику - диверсифікація постачальників, створення фінансових резервів на випадок непередбачених витрат, прогнозування динаміки цін, залучення традиційних постачальників до діяльності підприємства шляхом укладання договорів на участь в прибутках або продаж їм акцій, придбання акцій підприємств-постачальників, створення страхових запасів вихідних матеріалів, диверсифікація виробництва шляхом збільшення кількості технологій, що використовуються та видів продукції, організація на підприємстві системи постійного збору інформації про можливих постачальників і т. д.

2. Ризик неповернення передплати постачальниками. Наслідки - погіршення фінансового стану підприємства, складності у відношеннях з постачальниками.

Причини ризику - ті ж самі, що у вищезгаданому випадку, а також вольові рішення постачальників про тимчасове або остаточне присвоєння отриманих як передоплата коштів, неможливість їх повернення через зрив договорів.

Фактори ризику - критична ситуація у взаємозв'язках постачальників, слабкість арбітражу та законодавчої бази, низька правова культура управлінського персоналу, відсутність розвиненої системи страхування господарських і фінансових операцій.

Способи зниження ризику - придбання акцій постачальника та обмін акціями, встановлення неформальних особистих зв'язків з керівництвом підприємства-постачальника, створення регіональної системи страхування договорів, залучення незалежних організацій як гарантів договорів, розвиток залогових договорів.

3. Ризик незаключення договорів на реалізацію виготовленої продукції. Наслідки - затоварювання готової продукції, погіршення фінансового стану.

Причини ризику - змінення структури споживчого ринку, загальне зменшення потреб у даному виді продукції, заміщення продукції підприємства продукцією конкурентів, моральна застарілість продукції, змінення виробничого профілю або спеціалізації традиційних виробників продукції.

Фактори ризику - технічний прогрес, залежність результатів прийняття рішень споживачами від секретних умов договору, які задовольняють особисті інтереси керівництва, змінення умов імпорту, що полегшує ввезення імпортної продукції, активізація маркетингової діяльності конкурентів, різке зростання обсягів і рентабельності в галузі, що сприяє збільшенню кількості конкурентів.

Способи зниження ризику - диверсифікація виробництва і збуту, створення на підприємстві системи баз даних про можливих споживачів продукції (їх діяльність, наміри, тенденції зростання і т. д.); активне використання усіх форм маркетингу; обмін акціями з традиційними споживачами; освоєння гнучких технологій виробництва.

Кількісний аналіз передбачає кількісне визначення розміру окремих ризиків і ризику конкретного виду діяльності у цілому.

В економіці для кількісного аналізу ризику використовується теорія ймовірностей, згідно з якою для оцінки ризику необхідно знати можливі наслідки конкретного рішення або дій (сценарії розвитку подій) та імовірності їх наслідків.

Імовірність результату. Імовірності того чи іншого сценарію розвитку подій (імовірність результату) можна визначити наступними методами.

1. Об'єктивним методом - на основі даних про аналогічні проекти, що є у наявності, які виконувались у подібних умовах. У цьому випадку обчислюється частота виникнення того чи іншого явища.

Приклад. З попереднього досвіду взаємовідносин з постачальниками вихідної сировини та матеріалів відомо, що зі 100 укладених договорів ними було виконано з додержанням усіх обумовлених умов 68 договорів, а в інших були порушення (пов'язані з термінами поставки, якістю матеріалів і т. д.). У цьому випадку імовірність дотримання умов договорів поставки може бути розрахована об'єктивно як частота 68/100, тобто 0,68. Відповідно імовірність недодержання умов договорів складає (100 - 68)/100, тобто 0,32.

2. Суб'єктивним методом - наприклад, шляхом експертної оцінки, коли група експертів висловлює припущення відносно конкретних результатів та ймовірностей їх виникнення.

Приклад. Підприємство планує вивести на ринок принципово новий виріб. Досвід його виробництва як власного, так і інших виробників, відсутній. У цьому випадку експерти, а в їх якості можуть виступити керівники та провідні спеціалісти підприємства, на основі власних знань і досвіду, розуміючи ситуацію, яка склалася на ринку, висловлюють суб'єктивні судження відносно успіху даного заходу. Їх дані усереднюють та отримують оцінку імовірності успіху (невдачі) виведення на ринок нового виробу.

Для градації ризику використовують наступну шкалу ймовірностей:

    0 - 0,1 - мінімальний ризик; 0,1 - 0,3 - малий ризик; 0,3 - 0,4 - середній ризик; 0,4 - 0,6 - високий ризик; 0,6 - 0,8 - максимальний ризик; 0,8 - 0,9 - критичний ризик; 0,9 - 1,0 - катастрофічний ризик.

Як об'єктивна, так і суб'єктивна ймовірності використовуються при визначенні критеріїв, за допомогою яких порівнюють ступінь ризику альтернативних варіантів та обирають найкращій. Такими критеріями є середнє значення (математичне очікування, очікуване значення) можливого результату, розкидання результатів (дисперсія або середньоквадратичне відхилення) та коефіцієнт варіації.

При стабільному внутрішньому і зовнішньому середовищі підприємства, достатньо великій кількості даних про результати окремих бізнес-операцій (прибутку та збитку) використовують статистичний метод оцінки ризику. Маючи достатній обсяг інформації про реалізацію окремих видів ризику за період часу, що минув, суб'єкт ризику здатний оцінити імовірність виникнення ризику у майбутньому.

Статистичний метод - це розрахунок ймовірностей виникнення збитку на основі аналізу всіх статистичних даних, що є в наявності, які відносяться до результативності бізнесу у минулому.

Для кожної дискретної залежності "імовірність - збиток", отриманої на основі обробки статистичних даних, може бути проведена оцінка середнього збитку, його середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації, а також підібрана безперервна функція розподілу, за допомогою якої можна розрахувати рівень ризику в залежності від збитку в майбутньому.

У залежності від результативності дій у періоді часу, що аналізується, та рівня збитку, діяльність підприємства відносять до однієї з п'яти областей ризику: ризик господарський прибуток фінансовий

    - безризикова область; - область мінімального ризику; - область підвищеного ризику; - область критичного ризику; - область неприпустимого ризику.

Безризикова область - характеризується відсутністю будь-якого збитку при здійсненні господарської діяльності з гарантією отримання розрахованого прибутку.

Область мінімального ризику - характеризується розмірами збитків, які не перевищують розміру чистого прибутку. Підприємство ризикує тим, що у гіршому випадку воно не отримає чистого прибутку. У кращому випадку - чистий прибуток буде менший, ніж розрахункове значення.

Область підвищеного ризику - характеризується збитком, який не перевищує валового прибутку. Підприємство ризикує тим, що у гіршому випадку воно не зможе виплатити заробітну плату своїм робітникам за виконану роботу, але при цьому відшкодує матеріальні витрати, пов'язані з виробництвом продукції.

Область критичного ризику - характеризується збитком, величина якого не перевищує виторгу від реалізації продукції.

Область неприпустимого ризику - характеризується збитком, порівняним з розміром власного капіталу підприємства, тобто можливе банкрутство.

Підсумовуючи, треба зауважити, що в умовах різких різноспрямованих змін зовнішнього і внутрішнього середовища даний метод не використовується.

Похожие статьи




Загальні принципи аналізу економічного ризику - Характеристика, види та методи управління фінансовими ризиками на підприємстві

Предыдущая | Следующая