Загальна характеристика плати за землю - Додаткові податки, збори та обов'язкові платежі суб'єктів підприємницької діяльності

Платниками земельного податку можуть бути як юридичні, так і фізичні особи - власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Починаючи з 1 січня 2011 року оподаткування земельних ділянок здійснюється відповідно до вимог розділу ХІІІ ПКУ. Прикінцевими положеннями Кодексу (розділ ХІХ) визнано, що Закон України "Про плату за землю" втратив чинність. податок надра лісовий водокористування

Плата за землю віднесена до загальнодержавних податків і зборів та справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Земельний податок сплачується власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачами. Орендна плата сплачується землекористувачами, які уклали договори оренди землі з органами місцевого самоврядування.

Кодексом надано визначення основних понять: власниками земельних ділянок є юридичні особи, які набули права власності на землю в Україні, а землекористувачами є юридичні особи, яким надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Об'єктом обкладення платою за землю є земельні ділянки. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок із урахуванням коефіцієнта індексації (індексується щорічно до 15 січня). Базовим податковим періодом є календарний рік.

Платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку і до 1 лютого поточного року подають до органу податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік із розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Кодексом передбачена можливість подання податкової декларації щомісяця (протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним), що звільняє від обов'язку подання річної податкової декларації. Ставка земельного податку встановлюється у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки (стаття 274.1).

Пільгові ставки встановлено: за земельні ділянки сільськогосподарських угідь: ставка податку (за один гектар) для ріллі, сіножатей та пасовищ -- 0,1%, для багаторічних насаджень -- 0,03%; за земельні ділянки, зайняті житловим фондом та іншими (стаття 276.1), -- 0,03%; за земельні ділянки, надані для залізниць в межах смуг відведення (довідково: смуга відведення залізниць -- землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, стаття 14.1.236) та за земельні ділянки для об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії -- 0,25%. Підвищені ставки встановлено: за земельні ділянки на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих об'єктів (стаття 276.2), -- 5%; за земельні ділянки на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих об'єктів та територій, -- 1% із застосуванням коефіцієнтів: для міжнародного значення -- 7,5, для загальнодержавного значення -- 3,75, для місцевого значення -- 1,5.

Не підлягають оподаткуванню земельні ділянки під дорогами загального користування, під кладовищами, крематоріями та колумбаріями.

Платники ЄП не є платниками земельного податку (крім земельних ділянок, що не використовуються для ведення підприємницької діяльності). Пільги по сплаті земельного податку визначені статтею 282 Кодексу, а статтею 284 передбачено надання додаткових пільг по сплаті земельного податку Київською міською радою.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Встановлено граничні розміри річної орендної плати, яка не може бути менша: для земель сільськогосподарського призначення -- від розміру земельного податку; для інших категорій земель -- від трикратного розміру земельного податку. Також річна сума орендної плати не може бути більша: для земельних ділянок під об'єктами енергетики -- 3% нормативної грошової оцінки; для інших категорій земель -- 12% нормативної грошової оцінки.

Похожие статьи




Загальна характеристика плати за землю - Додаткові податки, збори та обов'язкові платежі суб'єктів підприємницької діяльності

Предыдущая | Следующая