ВИКОРИСТАННЯ БОНІСТИКИ В РОБОТІ ІСТОРИКА ТА В НАУЧНІЙ РОБОТІ - Процес формування й функціонування паперових грошових знаків та бонів

Боністика відіграє важливу роль у роботі вчителя на уроках історії та значно розширює можливості в викладацькій діяльності. Зокрема відомості з боністики дуже корисні при вивченні тем економічного розвитку країн, грошових реформ. В цих темах розкриваються такі поняття, як емісія - випуск паперових грошей, девальвація - офіційне зменшення курсу вартості грошей, деномінація - заміна грошових купюр з відповідною одночасною зміною масштабу цін. Ці економічні явища були тісно зв'язані з різними політичними подіями, зокрема, війнами. Відомості боністики допомагають краще зрозуміти суть та значення грошових реформ в СРСР. Унікальна фінансова ситуація з боку боністики склалася в Росії та в Україні в 1918 - 1922 роках. Під час І Світової війни припинилося карбування монет з 1915 р., вони зникали з обігу, бо населення ховало їх як скарб. Яскраві приклади дає боністика для розуміння суті інфляція - знецінення грошей, одночасного росту цін та грошової маси внаслідок збільшення необмеженого випуску грошей. Таким чином, відомості і знання з боністики дають уявлення про цікаві деталі минулого, які вчитель може використовувати на уроках. Вчителю на уроках історії можна застосовувати для пояснення тем як вербальну інформацію з боністики - згадки про гроші, так і наочні зображення (додаток 5). Вони несуть в собі додаткову інформацію в малюнках. Це - часто роботи відомих художників, наприклад Г. Нарбута на грошах УНР, або Гольбейна на німецьких рейхсмарках. Цікава символіка гербів на банкнотах; їх номінали, назви - буде додатковою ілюстрацією до розповіді вчителя, наприклад, зображення князів, гетьманів на гривнях України, царів на рублях Росії, портрети президентів на доларах США. Використовувати справжні грошові знаки на уроках недоцільно, бо вони дуже швидко псуються, тому зручніше робити ксерокопії зображень грошей з відомих каталогів та спеціальної літератури, що зараз не становить проблем. Допоміжні історичні дисципліни дають найбільш грунтовну оцінку джерелам. Починаючи з простих методів дослідження, визначається наукова стежка, або потреба вводити тим чи іншим способом у науковий обіг те, чи інше джерело. Кожне історичне джерело - наслідок життя і діяльності людини або суспільства. Отже, допоміжні історичні науки, зокрема і боністика, відіграють вагоме місце у вивченні історії. Вивчення зображень національної валюти має велике значення для дослідження історії політичного, економічного та культурного розвитку нашої держави. Аналіз зображень, розміщених на купюрах, дає можливість з'ясувати основні зміни, що відбувалися в політичному й економічному житті держави, процес формування передумов подальшого розвитку української державної символіки. Саме завдяки знанням та матеріалам з боністики вчитель історії може збагатити свій урок цікавою інформацією, детальніше розкрити тему і суть уроку, зрозуміліше викласти матеріал [15].

Сьогодні комплекс спеціальних історичних дисциплін має визначену галузь дослідження, охоплюючи різноманітні напрями вивчення історичних джерел і налічує майже 80 назв. СІД самостійно вирішують спеціальні питання джерелознавчого характеру. Водночас виникнення і розвиток комплексу СІД перебуває у прямій залежності від розвитку власне історичної науки. Особливості методичних прийомів спец. дисциплін зумовлені специфікою носіїв різнопланової історичної інформації та унікальністю предмета їхнього дослідження. Ефективність прийомів роботи з джерелами залежить від рівня розробки теоретичних питань кожної з дисциплін, а головне -- від розробки загальних проблем джерелознавства, оскільки завдання і дослідницькі прийоми джерелознавства та спец. дисциплін тісно пов'язані між собою. З огляду на це доцільно розрізняти дві групи спец. дисциплін. До першої з них відносимо боністику, вексилологію, геральдику, нумізматику, сфрагістику, фалеристику та деякі інші, а до другої -- герменевтику, криптографію, метрологію, палеографію, текстологію, хронологію тощо.

Таким чином, відомості і знання з боністики дають уявлення про цікаві деталі минулого, які вчитель може використовувати на уроках.

Вивчаючи боністику та пишучи наукові роботи, можна додати, що крім вище сказаного, треба враховувати прийоми зовнішньої критики паперового грошового знаку відрізняється від аналізу будь-якого письмового документа своєю специфікою, що полягає в тому, що на відміну від інших письмових джерел це державний документ, який є засобом платежу, обігу та нагромадження. Він містить в собі різні елементи, ознаки (палеографічні, орнаментальні, геральдичні та ін.), що відображають ідеологію емітента, "прочитати" які можливо лише при спеціальній підготовці. Особлива увага приділялася внутрішньої критики грошових знаків, їх різновиди, тираж, наявності інших номіналів, метрології та повної історії емісії. Для внутрішньої критики паперових грошових знаків залучалися вітчизняні каталоги, спеціальна, довідкова література, документи, окремі публікації та архіви. Вивчення паперових грошових знаків як історичної пам'ятки вимагає своїх методів і прийомів. Головним методом стає комплексний аналіз паперового грошового знаку. При комплексному аналізі велику допомогу надають методики спеціальних історичних дисциплін. За допомогою критики паперового грошового знаку, в ході дослідження виявлялися місце і час емісії, державна приналежність; мети і характер емісії, терміни обігу та погашення грошових знаків, гарантії емісії, класова приналежність емітента; подальша доля емісії. При вивченні паперових грошових знаків періоду громадянської війни необхідно враховувати ту обставину, що будь-яка грошова емісія тісно пов'язана з інтересами певного класу, політичною кон'юнктурою. Чим багатша історія країни на катастрофічні, революційні процеси і події, чим інтенсивніше відбувається їх чергування і глибше потрясіння, тим "крутіше" зигзаги у функціонуванні грошових систем, тим більш численною випуски грошових знаків. У деяких випадках паперові гроші виступають як єдиний документ, що характеризує різні сторони політичної, соціально-економічної діяльності емітента. Природа грошового знаку нерозривно пов'язана з функціонуванням держави, будь-яка зміна тексту, малюнка, дати, підпису та інших ознак на ньому, як правило, свідчить про зміни політичного та економічного характеру. Введення в науковий обіг нового, нетрадиційного джерела - паперових грошових знаків, дозволяє встановити, уточнити і вивчити ці зміни [6,7, 10].

Ці матеріали можуть бути використані в освітній, інформаційній і науковій діяльності.

Допоміжні історичні дисципліни дають найбільш грунтовну оцінку джерелам. Починаючи з простих методів дослідження, визначається наукова стежка, або потреба вводити тим чи іншим способом у науковий обіг те, чи інше джерело. Кожне історичне джерело - наслідок життя і діяльності людини або суспільства. Отже, допоміжні історичні науки, зокрема і боністика, відіграють вагоме місце у вивченні історії.

Вивчення зображень національної валюти має велике значення для дослідження історії політичного, економічного та культурного розвитку нашої держави. Аналіз зображень, розміщених на купюрах, дає можливість з'ясувати основні зміни, що відбувалися в політичному й економічному житті держави, процес формування передумов подальшого розвитку української державної символіки.

Завдяки знанням та матеріалам з боністики вчитель історії може збагатити свій урок цікавою інформацією, детальніше розкрити тему і суть уроку, зрозуміліше викласти матеріал [15].

Похожие статьи




ВИКОРИСТАННЯ БОНІСТИКИ В РОБОТІ ІСТОРИКА ТА В НАУЧНІЙ РОБОТІ - Процес формування й функціонування паперових грошових знаків та бонів

Предыдущая | Следующая