Відповідальність платників податків за виявлені в ході перевірки недоліки та порушення у нарахування та сплати податку на прибуток - Податок на прибуток підприємств, його суть та значення

Одним із найбільш наболілих питань для платника податків, крім питання про ставки і терміни сплати податку, є питання про відповідальність за порушення у сфері оподаткування. Сьогодні prostopravo вирішив розібратися з питанням про відповідальність, до якої може бути притягнутий платник податку на прибуток. Вона може бути фінансової, адміністративної і навіть кримінальної.

Фінансова відповідальність

Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства застосовується контролюючими органами у вигляді штрафу та (або) пені. Відповідальність для платників податку на прибуток застосовується не тільки за несплату або несвоєчасну сплату податку, а й за порушення термінів подання звітності.

Так, за неподання або несвоєчасне подання платником податку податкових декларацій (розрахунків) передбачений штраф у розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. За ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке правопорушення, доведеться заплатити штраф вже у розмірі 1020 гривень (стаття 120 Податкового кодексу Україні - далі ПК).

За несвоєчасну сплату або несплату податку на прибуток Податковим кодексом передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових)

Санкцій (штрафів) та пені. Так, у разі якщо платник податків подав податкову декларацію, але не сплатив визначене ним самостійно грошове зобов'язання у вигляді податку на прибуток протягом строків, визначених ПК, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, і 20 відсотків - при затримці більше 30 календарних днів (див. ст. 126 ПК Україна).

Після закінчення граничного строку для сплати податку контролюючий орган надсилає боржнику податкову вимогу. Якщо після вручення податкової вимоги сума податкового боргу зросла, він підлягає оплаті в повному обсязі.

"При цьому під несплатою розуміється не тільки повна відсутність платежу, а й сплата самостійно визначеної суми податку на прибуток у встановлені строки, але не в повному обсязі". [56 ]

Якщо ж контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток за результатами проведеної перевірки, надсилається (або вручається) податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення вважається врученим, якщо його передано посадовій особі юридичної особи під розписку або надіслано поштою з повідомленням про вручення.

За таке правопорушення передбачено накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку застосовується штраф вже у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання (ст. 123 ПК Україна).

"При цьому повторність утворюють будь-які варіанти послідовності порушень, які є підставою для контролюючого органу самостійно визначити суму податкового зобов'язання (наприклад, заниження суми податкових зобов'язань після неподання декларації або навпаки), і незалежно від того, чи була застосована фінансова санкція за перший випадок" - каже пані Божко.

Якщо платник податків був притягнутий до відповідальності за перше порушення - відлік річного строку починається з дня сплати штрафу за попереднє правопорушення і закінчується 1095 календарним днем включно.

Якщо ж за перше порушення штрафні санкції не застосовувалися, термін починається з наступного дня після належного оформлення рішення контролюючого органу самостійно визначити суму податкового зобов'язання. Штраф застосовується за кожне вчинене порушення окремо, тобто штраф у розмірі 25 відсотків відповідної суми за перше порушення і штраф в розмірі 50 відсотків - за повторне.

Крім штрафів за несвоєчасну сплату або несплату податку на прибуток також нараховується пеня (сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачені в установлені законодавством терміни) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ. Порядок її нарахування та сплати детально регламентований у Розділі 12 розділу II ПК Україні. [ 48]

Крім того необхідно звернути увагу, що згідно з перехідними положеннями ПК України (підрозділ 10 розділ ХХ) не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення податкового законодавства за результатами діяльності у другому - четвертому кварталах календарних 2011 року, а штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Адміністративна та кримінальна відповідальність

За порушення законодавства у сфері оподаткування податком на прибуток посадові особи платника податків можуть нести як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.

Так, у ст. 212 КК передбачено кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) у вигляді штрафу від 1-ої до 2-х тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 17 000 до 34 000 гривень) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років. Також зазначеною нормою передбачено кваліфікуючі ознаки (наприклад, вчинення таких дій за попередньою змовою групою осіб), які посилюють кримінальну відповідальність.

Суб'єктом злочину в цьому випадку є посадові особи платника податків (керівник і (або) інша особа, яка має право підпису фінансових документів), на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку, подання податкової звітності. Способами ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) можуть бути: неподання документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою обов'язкових платежів, заниження об'єктів оподаткування, заниження прибутку, приховування об'єктів оподаткування, укладення угод, які порушують громадський порядок тощо.

При цьому посадова особа платника податків буде звільнено від кримінальної відповідальності у випадку, якщо сплатить суму податку на прибуток, а також відшкодує збитки, завдані державі її несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня), до притягнення до кримінальної відповідальності.

Що стосується адміністративної відповідальності, то для посадових осіб платника податків адміністративна відповідальність у вигляді штрафу за порушення податкового законодавства в частині оподаткування податком на прибуток можливий за ст. ст. 163-1 (порушення порядку ведення податкового обліку), 163-2 (неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)) Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Порядок оскарження рішень про накладення фінансових санкцій.

Якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання, або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству, або вийшов за межі своїх повноважень, він може це рішення оскаржити.

Процедура оскарження рішень контролюючих органів закріплена в ст. 56 ПК України і передбачає право вільного вибору платником податків форми оскарження таких рішень в адміністративному або судовому порядку.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. Якщо ж платник податків одразу обрав судову процедуру, він втрачає право використовувати процедуру адміністративного оскарження рішення контролюючого органу.

Оскарження незаконного рішення податкового органу в адміністративному порядку передбачає подачу платником податку відповідної скарги до контролюючого органу про перегляд такого рішення. Скарга подається у письмовій формі (і в разі потреби - з належним чином завіреними копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати) протягом 10 календарних днів після отримання оскаржуваного рішення. [36 ]

Подача скарги у зазначений строк зупиняє виконання платником податків визначених оскаржуваним рішенням грошових зобов'язань до дня закінчення процедури адміністративного оскарження, а сума такого грошового зобов'язання вважається неузгодженою.

Якщо в задоволенні скарги було відмовлено, платник податку має право звернутися протягом наступних 10 календарних днів з скаргою до вищого контролюючого органу.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику протягом 20 календарних днів (термін може бути продовжений керівником, але не більше 60 днів) після отримання скарги поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Якщо протягом зазначеного строку рішення за скаргою не було надіслано платнику податків, така скарга вважається повністю задоволеною на користь останнього з дня, наступного за останнім днем ??зазначених строків.

Також платник податків має право з урахуванням строків позовної давності оскаржити рішення податкового органу до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. У цьому випадку грошове зобов'язання також вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

При визначенні строків позовної давності для звернення до суду адвокат Юлія Божко рекомендує враховувати позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в листі від 10.02.2011 р. N203/11/13-11. Так, на думку ВАСУ дві норми ПК по-різному регулюють це питання і суперечать один одному. Якщо норма пункту 56.18 статті 56 ПК визначає термін оскарження податкових повідомлень-рішень, відсилаючи до термінів давності, визначених статтею 102 ПК (1095 днів), то пункт 56.19 статті 56 ПК встановлює місячний термін для такого оскарження. Тому ВАСУ вважає, що в цьому випадку потрібно керуватися пунктом 56.21 статті 56 ПК, яким встановлено, що у випадку, якщо норми ПК передбачають неоднозначне трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь платника податків, так і на користь контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Похожие статьи




Відповідальність платників податків за виявлені в ході перевірки недоліки та порушення у нарахування та сплати податку на прибуток - Податок на прибуток підприємств, його суть та значення

Предыдущая | Следующая