Шляхи вдосконалення грошової системи - Вплив грошової системи на економіку України

Вдосконалення грошової системи включає оптимізацію грошово-кредитної політики Центрального банку. Напрямами вдосконалення грошово-кредитної політики Національного банку України є:

    - орієнтація на необхідність поступового переходу до монетарного режиму, що грунтується на ціновій стабільності, на основі створення низки макроекономічних, фінансових та інституційних умов, серед яких макроекономічна та фінансова збалансованість, поступовий перехід до режиму вільного плавання обмінного курсу, достатній розвиток ринку цінних паперів, трансмісійних механізмів, комунікації центрального банку із суб'єктами господарювання і населенням; - визнання необхідності певного перехідного періоду до використання інфляційного орієнтира як головної мети грошово-кредитної політики, протягом якого Національний банк спрямовуватиме свої зусилля на підтримку як зовнішньої стабільності національної валюти через регулювання обмінного курсу, так і внутрішньої цінової стабільності. Пріоритет у грошово-кредитній політиці повинен поступово наближатися до забезпечення цінової стабільності, якій підпорядковуватиметься політика валютного курсоутворення; - утримання показника приросту споживчих цін у середньостроковій перспективі в однознаковому вимірі та його поступове зниження; - удосконалення системи валютного регулювання в напрямку здійснення поступової лібералізації з урахуванням конкретних макроекономічних і фінансових умов. Для згладжування шоків і сезонних коливань слід провадити інтервенції на міжбанківському валютному ринку, створювати умови для розвитку інструментів хеджування валютних ризиків; - спрямування політики валютного курсоутворення на забезпечення прогнозованої динаміки обмінного курсу залежно від стану платіжного балансу та недопущення його значних коливань, використання валютних резервів для забезпечення гнучкості монетарної політики та підвищення її ефективності у забезпеченні стабільності національної грошової одиниці; - посиленні ролі процентної політики в системі монетарного регулювання економічних процесів через поліпшення регулювання короткострокових ринкових відсоткових ставок (шляхом удосконалення підходів до встановлення коридору ставок Національного банку України за активними та пасивними операціями), а також вжиття заходів щодо посилення зв'язку між короткостроковими, довгостроковими відсотковими ставками та цінами на фінансові активи; - сприяння Уряду в питаннях подальшого розвитку та інституційного удосконалення фондового ринку і системи небанківських фінансових установ, що дасть змогу задіяти на належному рівні притаманні розвинутим економікам механізми переливання капіталів між сегментами фінансового ринку і таким чином забезпечувати вагомішу реакцію реального сектору економіки на монетарні рішення; - удосконалення процедур прийняття монетарних рішень та системи комунікацій з громадськістю.

У прийнятті монетарних рішень Національний банк повинен спиратися на аналіз темпів зростання грошової маси в розрізі всіх її складових. Ураховуючи досить слабкий зв'язок динаміки монетарних агрегатів з рівнем інфляції може виникнути досить широкий діапазон зростання грошової маси, який випливає з характеру макроекономічних і монетарних зв'язків. В аналітичних цілях можна застосовувати також показники динаміки монетарної бази та інших грошових агрегатів.

Крім того, зростання грошової маси не повинно мати статусу монетарної цілі, тому відхилення від неї не вимагатиме автоматичного коригування політики, а буде приводом для детальнішого аналізу.

З іншого боку, необхідно здійснювати аналіз широкого кола макроекономічних і фінансових показників щодо їх впливу на цінову динаміку. У процесі такої роботи з'ясовуватимуться фактори, що найсуттєвіше впливають на цінову динаміку і прийматимуться відповідні рішення, про які треба інформувати громадськість.

Належну увагу слід приділяти стану ліквідності банківської системи, динаміці монетизації економіки, депозитів, грошових доходів населення, обмінного курсу, мультиплікатора тощо.

Необхідно вдосконалити формування та реалізацію грошово-кредитної політики щодо забезпечення її більшої адекватності новим економічним реаліям, покращення розуміння дій центрального банку з боку економічних агентів і населення, посилення результативності у досягненні визначених цілей.

Головною метою грошово-кредитної політики на сучасному етапі повинно бути утримання стабільності національної грошової одиниці як важливої передумови фінансової і макроекономічної рівноваги та сталого соціально-економічного розвитку країни. Досягнення цієї мети можна будувати на адекватному використанні нормативних, організаційних та інструментальних можливостей Національного банку з урахуванням національних стратегічних завдань і вірогідності дестабілізуючих впливів.

Наявна система інституцій і важелів грошово-кредитної політики дає змогу адекватно регулювати попит та пропозицію на грошовому ринку, забезпечуючи монетарну основу економічного зростання та нейтралізуючи можливі шоки. Проте слід враховувати той факт, що продовжується тенденція до ускладнення зовнішнього та внутрішнього середовища здійснення монетарної політики. Нестабільною є ситуація на світових фінансових ринках, що є небезпечним в умовах надмірної залежності від зовнішньої кон'юнктури, високого рівня доларизації, посилення присутності іноземного капіталу, зростання валового зовнішнього боргу та необхідності поступової лібералізації валютного режиму. Зміни в показниках платіжного балансу, що відбуваються останнім часом і впливають на попит та пропозицію на валютному сегменті ринку, можуть мати наслідком певні трансформації в структурі емісійних каналів забезпечення належного рівня грошової пропозиції в напрямку посилення ролі кредитного та фондового каналів.

Збільшення рівня монетизації може загострити проблему недостатнього розвитку небанківських сегментів фінансового ринку країни. Кредитна експансія банківської системи, у тому числі і споживчого напряму, повинна супроводжуватися відповідним зростанням капіталу та вдосконаленням банківського менеджменту. Присутність іноземного банківського капіталу сприятиме надходженню прямих іноземних інвестицій в інші галузі економіки. Зростання конкуренції та прогнозоване зниження інфляції та інфляційних очікувань впливатиме на поступове зниження відсоткових ставок за кредитами та депозитами. У структурі активів підвищуватиметься частка довгострокових кредитів, а також інвестицій у цінні папери. Проте ці процеси можуть супроводжуватися подальшим збільшенням частки зовнішніх запозичень у структурі зобов'язань банків, що призводитиме до зростання залежності національної банківської системи від екзогенних шоків.

Найбільш важливими завданнями грошово-кредитної політики є:

    - сприяння утриманню інфляції та прогнозованої динаміки обмінного курсу; - зростання золотовалютних резервів та підтримання їх на рівні, достатньому для забезпечення рівноваги на валютному ринку та згладжування кон'юнктурних коливань; - укріплення довіри до національної валюти, зниження рівня доларизації економіки та її регулювання заходами грошово-кредитної політики, сприяння поступовому вирівнюванню умов кредитування у національній та іноземній валютах; - підвищення ефективності процентної політики Національного банку України, створення нормативних та ринкових умов для дієвого регулювання відсоткових ставок; - сприяння забезпеченню умов розвитку фондового ринку з урахуванням посилення потреб реального сектору та банківської системи в надійних фондових інструментах; - підтримка конкурентоспроможності національної банківської системи, подальшої концентрації національного банківського капіталу, розвитку системи гарантування вкладів фізичних осіб та бази кредитних історій; - контроль присутності іноземного капіталу в банківській системі України, оптимізація взаємодії національного банківського сектору з іноземними інвесторами, недопущення монополістичних тенденцій та зниження якості банківського капіталу; - забезпечення економічних умов для підвищення частки довгострокового кредитування інвестиційної спрямованості у активах банків через адекватне управління ризиками та підвищення рівня корпоративного управління; - подальший розвиток системи інформування суб'єктів господарювання і населення про стан грошово-кредитного ринку та заходи Національного банку щодо його регулювання; - удосконалення системи регулювання потоків ресурсів, що отримують українські банки від нерезидентів; - подальший розвиток безготівкових розрахунків.

Основним завданням валютно-курсової політики є сприяння стабільності національної грошової одиниці шляхом впливу на її курсову складову. Виконання цього завдання ускладнюється через очікувані суттєві зміни в процесах припливу-відпливу валюти, що можуть відбутися після вступу України до СОТ, подальше зростання цін на енергоносії, наявність інфляційних очікувань та інші ризики. Враховуючи існуючі ризики щодо розвитку ситуації в економіці та на валютному ринку досягненню цілей фінансової стабільності та економічного зростання в цих умовах найбільше сприятиме збереження курсових тенденцій, що склалися останніми роками. У вирішенні питань вдосконалення курсових механізмів враховуватимуться співвідношення курсів основних світових валют, а також застосування цих валют у разі здійсненні торгових та інших міжнародних операцій.

Важливим індикатором стану валютного сегмента грошового ринку залишатиметься реальний ефективний обмінний курс гривні. Для реалізації завдань курсової політики значна увага приділятиметься подальшому збільшенню золотовалютних резервів, що підвищуватиме забезпеченість національної грошової одиниці та довіру до дій Національного банку України. Розвиток інструментарію та методів валютного регулювання буде враховувати, з одного боку, потребу їх адаптації до норм і правил, які існують на міжнародних ринках, а з іншого - необхідність зниження доларизації економіки та забезпечення надійного контролю за ризиками, що можуть виникнути для банківської системи та економіки від все більшої активізації процесів припливу-відпливу капіталів.

Національний банк, здійснюючи регулювання грошово-кредитного ринку, повинен підтримувати таку динаміку грошової маси, яка б, з одного боку, задовольняла попит економіки на гроші, а з іншого - не створювала загрози для динаміки цін.

Відповідно до Основних засад грошово-кредитної політики на 2008 рік темпи приросту грошової маси в наступному році мають становити 30 - 35%. Такому розширенню грошової маси відповідатиме збільшення монетарної бази на рівні 24 -29%.

Національний банк України для поліпшення регулювання грошово-кредитного ринку повинен більш активно застосовуватиме фондові інструменти (одночасно сприяючи Уряду в розвитку прозорого та ліквідного фондового ринку), стимулюватиме розвиток безготівкових розрахунків, уживатиме заходів щодо оптимізації структури активно-пасивних операцій банків, зниження ризиків у банківській діяльності та упередження виникнення дисбалансів у фінансовій сфері.

Утримання інфляції в прийнятних межах виключно монетарними методами в поточних економічних умовах України неможливе і наслідком цього можуть бути втрати в економічному зростанні без отримання відчутного ефекту щодо зниження цін. Таким чином, Національний банк України готовий максимально узгоджувати свої дії з Урядом, зокрема, у частині координації грошово-кредитної та фіскальної політики, розвитку фінансових ринків, нівелювання негативного впливу зовнішніх чинників на фінансову стабільність у державі тощо.

Похожие статьи




Шляхи вдосконалення грошової системи - Вплив грошової системи на економіку України

Предыдущая | Следующая