Порядок формування фонду державного страхування на випадок безробіття - Відрахування підприємств до державних позабюджетних цільових фондів

Для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплат забезпечення та надання соціальних послуг створено Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Його діяльність регулюється Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законом "Про зайнятість неселення", Законом "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Законом Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" останній встановлює розмір внесків по даному фонду на 2007 р.

Джерелами формування коштів Фонду є:

    - страхові внески страхувальників: роботодавців, застрахованих осб; - асигнування державного бюджету; - суми фінансових санкцій, застосованих згідно із законодавством України до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення: - прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, в тому числі резерву коштів Фонду, на депозитному рахунку; - благодійні внески підприємств, устано, організацій та фізичних осіб; - інші надходження відповідно до законодавства України.

Кошти Фонду використовуються на:

- виплату забезпечення та надання соціальних послуг, зокрема на:

Допомогу на випадок безробіття, у тому числі одноразову її виплату для організації безробітним підприємницької діяльності;

Допомогу на випадок часткового безробіття;

Матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

Матеріальну допомогу на випадок безробіття, одноразову матеріальну допомогу безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні;

Допомогу на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні;

    - професійну підготовку або перепідготовку, підвищення кваліфікації та профорієнтація; - пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних; - інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням; - відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом на пенсію осіб, відповідно до Закону України "Про зайнятість населення", у період до досягнення ними пенсійного віку; - фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, управління Фондом, розвиток його матеріальної та інформаційної бази; - створення резерву коштів Фонду.

Розмір страхових внесків щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців та застрахованих осіб одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік.

Роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць у день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці. У разі несвоєчасного чи не в повному обсязі сплачення роботодавцями страхових внесків, до них застосовуються санкції.

Так, відповідно до п. 2 ст. 93 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" розмір внесків до Фонду на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття для роботодавців складає 1,3% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на оплату основної та додаткової зарплати, інші заохочувальні та косплексні витрати, у т. ч. в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб. При цьому резерв даного фонду (ст. 94 вищезазначеного Закону) повинен бути встановлений у розрахунку на 5 календарних днів.

Від сплати страхових внесків звільняються:

    - застраховані особи на період відпустки у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком; - застраховані особи в частині отриманої допомоги на випадок часткового безробіття.

Розмір страхових внесків установлюється на календарний рік:

    - для роботодавця - у відсотках сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натруральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян; - для громадян України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країн, в якій вони перебувають, та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, осіб, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами - у відсотках до сум оподатковуваного доходу (прибутку).

Страховий стаж обчислюється як сума періодів, протягом яких особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та сплачувала страхові внески особисто або через рахунки роботодавця та роботодавцем. Період, протягом якого застрахована особа була звільнена від сплати страхових внесків або отримувала виплати за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів, включається до страхового стажу. До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності цим Законом.

Застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу на випадок безробіття залежно від страхового стажу.

Право на допомогу на випадок безробіття зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця закінчення цієї перерви зареєструвалась в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна. Поважними причинами є:

    - навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, докторантурі з денною формою навчання; - строкова військова служба; - здійснення догляду за непрацюючою працездатною особою, за інвалідом І група або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду; - інші поважні причини, передбачені законодавством України.

Допомога на випадок безробіття виплачується з 8-го дня після реєстрації зарахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати допомоги на випадок безробіття не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалістьвиплати допомоги на випадок безробіття не може перевищувати 720 календарних днів.

У разі чергового визнання в установленому порядку застрахованої особи безробітною в межах двох років, протягом яких виплачується допомога на випадок безробіття., тривалість її виплати враховується сумарно.

Допомога на випадок безробіття може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності безробітними, які не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи. Ця допомога виплачується особам, яким виплвнилось 18 років, за їх бажанням.

Розмір допомоги на випадок безробіття визначається у відсотках середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу:

    - до 2 років - 50 відсотків; - від 2 до 6 років - 55; - від 6 до 10 років - 60; - понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога на випадок безробіття виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

    - перші 90 календарних днів - 100 відсотків; - протягом наступних 90 календарних днів - 80; - у подальшому - 70 відсотків.

Допомога на випадок безробіття не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць, і нижчою за прожитковий мінімум, встановлений законом. Одноразова виплата допомоги на випадок безробіття для організації безробітним підприємницької діяльності здійснюється в розмірі допомоги на випадок безробіття у розрахунку на рік.

Похожие статьи




Порядок формування фонду державного страхування на випадок безробіття - Відрахування підприємств до державних позабюджетних цільових фондів

Предыдущая | Следующая