Організація систематичного і аналітичного обліку - Організація і шляхи вдосконалення обліку розрахункових операцій з заготівельними організаціями, різними покупцями і замовниками

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації та її розкриття в фінансовій звітності про доходи підприємства визначені П(С)БО 15 "Дохід", відповідно про витрати - П(С)БО 16 "Витрати" і фінансові результати - П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати". З метою визначення фінансового результату діяльності комунального підприємства за звітний період слід керуватися принципами визнання, нарахування та відповідності доходів і витрат і періодичності84. Правильне застосування вказаних принципів дає можливість повно і достовірно визнати і порівняти суму доходу і відповідних витрат кожного звітного періоду та відобразити в балансі прибуток або збиток підприємства.

Доходи, витрати і фінансовий результат діяльності підприємства визначається наростаючим підсумком за звітний період.

Правильність обліку та контроль за його веденням на підприємстві забезпечується наказом про облікову політику, який містить ряд розділів. Зокрема, розділ про облік доходів, витрат та фінансових результатів діяльності, в якому зазначаються всі основні принципи організації обліку доходів і витрат на конкретному підприємстві та його особливості в залежності від видів діяльності. У наказі відносно обліку доходів діяльності передбачаються:

    - принципи та критерії визнання і оцінки доходу; - класифікацію доходів підприємства; - особливості обліку доходів від надання комунальних послуг; - облік доходів за рахунок бюджетних коштів (субсидій, пільг, дотацій, цільового фінансування); - облік доходів за бартерними контрактами;

Облік доходів і витрат на підприємстві

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи наводяться у стандарті 15 "Доходи". Для визначення прибутку необхідно відповідно до стандартів розрахувати доходи та витрати за період.

Доход визнається, під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена".

Величина доходу впливає на показник прибутку, який є основним фінансовим показником діяльності підприємства.

Прибуток - це економічна категорія, що визначається як різниця між загальною виручкою і загальними витратами, або різниця між доходами і витратами. Виручка означає суму грошей, отриману від продажу продукції, виконаних робіт чи наданих послуг; розраховується способом множення ціни товару на кількість його реалізованих одиниць.

Витрати - це сума спожитих на виробництво товарів, робіт і послуг факторів виробництва (ресурсів).

Критерії визначення доходу застосовуються окремо до кожної операції, але можуть застосовуватися також до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої операції (операцій).

Не визнаються доходами такі надходження від юридичних і фізичних осіб:

    - сума податку на додану вартість; - сума інших податків і обов'язкових платежів до бюджету та позабюджетних фондів; - сума попередньої оплати за послуги; - сума авансу в рахунок оплати робіт, послуг; - сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором; - надходження, що належать іншим особам.

В інших випадках доход визнається під час збільшення активу чи зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

У фінансовому обліку доходи групуватися за такими напрямками:

    - рахунок 70 - доход (виручка) від реалізації робіт, послуг; - рахунок 71 - інші операційні доходи; - рахунки 72, 73 - фінансові доходи; - рахунок 74 - інші доходи; - рахунок 75 - надзвичайні доходи.

Якщо доходи можуть бути достовірно визначені, то їх потрібно відображати в обліку в момент надходження активу або погашення зобов'язань, котрі призводять до збільшення власного капіталу, а витрати - в момент вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу.

У випадку, коли актив забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних періодів, витрати відображаються в обліку та звітності на основі систематичного та раціонального їх розподілу протягом декількох звітних періодів (наприклад амортизація). Витрати негайно відображаються в обліку, якщо економічні вигоди не відповідають стану, за якого вони визнаються активами підприємства,

Визначення витрат-одна з найважливіших ділянок бухгалтерської роботи.

Згідно з П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" витрати - це зменшення економічних вигод протягом облікового періоду у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", визначає загальні правила формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Облік витрат операційної діяльності у досліджуваному підприємстві ведеться на рахунках 9 класу. Рахунки класу 9 "Витрати діяльності" ведуться всіма підприємствами, крім суб'єктів малого підприємництва, а також інших організацій, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, відкриттям за власним рішенням рахунків класу 8 "Витрати за елементами".

Рахунки класу 9 "Витрати діяльності" застосовуються для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та витрати на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків. Основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 "Витрати". За дебетом рахунків цього класу відображаються суми витрат, за кредитом - списання суми витрат у кінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 "Фінансові результати". Рахунки класу 9 сальдо не мають, закриваються р. 79, не балансові.

Основними критеріями, якими необхідно керуватися при відображені витрат в бухгалтерському обліку і визнанні їх витратами певного періоду є:

    - витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань; - витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. - якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами. - не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: - платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо. - попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг. - погашення одержаних позик. - інші зменшення активів або збільшення зобов'язань. -витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Важливим завданням обліку витрат на виробництво є економічно обгрунтоване визначення величини витрат, які пов'язані з виготовленням продукції (виконання робіт, надання послуг), забезпечення контролю за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Виходячи з поставленого завдання, витрати групуються за двома ознаками:

    - за елементами витрат; - за статтями калькуляції.

Похожие статьи




Організація систематичного і аналітичного обліку - Організація і шляхи вдосконалення обліку розрахункових операцій з заготівельними організаціями, різними покупцями і замовниками

Предыдущая | Следующая