Нормативне регулювання обліку розрахункових операцій з заготівельними організаціями, різними покупцями і замовниками - Організація і шляхи вдосконалення обліку розрахункових операцій з заготівельними організаціями, різними покупцями і замовниками

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ст. 6 державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою: [1]

Створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;

Удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Розрахункові операції здійснюються відповідно до законодавства України у порядку, встановленому Національним банком України.

Законодавством України передбачений порядок проведення розрахунків між підприємствами, підприємствами і фізичними особами як у безготівковій формі, так і за готівку. Порядок розрахунків безготівковими коштами викладений в інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженій постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 р. № 135 [5].

Безготівкові розрахунки між підприємствами і фізичними особами здійснюються у національній валюті України через банк шляхом перерахування грошових коштів. Грошові кошти з рахунку підприємства списуються за розпорядженням його власника, крім випадків, коли чинним законодавством передбачений порядок безакцентного списання коштів.

Розрахункові документи приймаються банком до виконання тільки у межах коштів, наявних на рахунку клієнта.

Кошти підприємства підлягають обов'язковому зберіганню в банках, за винятком залишків готівки в їхніх касах у межах установленого банком ліміту.

Підприємства самостійно вибирають форми розрахунків, передбачені Інструкцією НБУ № 135, і зазначають їх при укладанні договорів.

Крім зазначених форм розрахунків, розділом 8 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні" передбачений порядок розрахунків шляхом заліку взаємної заборгованості.

Розділом 5 цієї Інструкції встановлено порядок розрахунків платіжними вимогами без акцепту платників і безспірного стягнення коштів, яке здійснюється у випадках, передбачених законами України, а саме: на підставі виконавчих документів, рішення податкових органів та визнаних претензій документи на безспірне стягнення і безакцентне списання коштів приймаються банками незалежно від наявності коштів на рахунках підприємств.

При безготівкових розрахунках між підприємствами і громадянами встановлений термін позовної давності. Позовна давність -- встановлений законом термін для захисту порушеного права.

Термін позовної давності починається з дня виникнення права на позов, тобто з моменту відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) або з моменту здійснення розрахунків, передбачених умовами договору.

Методичні засади бухгалтерського обліку розрахунків з дебіторами визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" [2]. Нормативним документом, яким визначають порядок ведення бухгалтерського обліку на сьогодні є План рахунків бухгалтерського обліку підприємств і організацій та Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. Затверджені Наказом Міністерства фінансів України 30. 11. 99. № 291.

Реформа бухгалтерського обліку, яка проводиться в Україні, не змінила суті процесу реалізації, запропонувавши дещо інші підходи до організації його обліку. Національний стандарт П(С)БО 15 "Дохід" містить порядок визначення, оцінку та розкриття у фінансовій звітності доходу, який виникає в результаті реалізації чи використання активів підприємства іншими суб'єктами господарювання. Даний стандарт фактично визначає період відображення в звітності, а отже і у фінансовому обліку, виручки від реалізації у всіх її аспектах.

Огійчук М. Ф. в навчальному посібнику "Бухгалтерських облік на сільськогосподарських підприємствах", відмічає, що бухгалтерський облік розрахунків з дебіторами ведеться на таких рахунках [12]:

    18 "Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи"; 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"; 37 "Розрахунки з різними дебіторами"; 38 "Резерв сумнівних боргів".

Бутинець Ф. Ф. [8]. у підручнику "Бухгалтерський облік у сільському господарстві" зазначає, що поточна дебіторська заборгованість за можливістю погашення класифікується за трьома напрямами.

Нормальна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість у її погашенні боржником.

Сумнівна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість у її погашенні боржником.

Безнадійна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість у її непогашенні боржником (недостатність майна боржника у разі визнання його банкрутом, дія форс-мажорних обставин, смерть або позбавлення волі фізичних осіб-боржників) або строк позовної давності якої закінчився

Дебіторська заборгованість також поділяється на забезпечену векселем і не забезпечену векселем.

Грабова Н. М. [9] відмічає, що розрахункові рахунки - призначені для обліку і контролю за розрахунковими відносинами даного підприємства з іншими підприємствами, організаціями та особами.

Оскільки заборгованість може бути як на користь даного підприємства (дебіторська), так і на користь інших підприємств, організацій та осіб (кредиторська), то розрахункові рахунки поділяються на активні, пасивні і активно-пасивні.

Методи оцінки дебіторської заборгованості повинні забезпечити дотримання викладеного у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996 - ХІУ одного з основних принципів фінансової звітності -- обачності, згідно з яким сума оцінки активів і доходів підприємства не повинна бути завищена. Стандартом 10 "Дебіторська заборгованість" визначені методи оцінки дебіторської заборгованості на етапах зарахування її на баланс, при відображенні У фінансовій звітності на дату балансу і при списанні з балансу як безнадійної. Також цим стандартом передбачено, що за поточною дебіторською заборгованістю за продукцію передбачено створювати резерв сумнівних боргів як частину загальної суми такої заборгованості, щодо якої існує невпевненість у її погашенні боржниками [2].

Березовський К. В. - сплатити вартість товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг повністю й одразу стати його щасливим власником, звісно добре. Та якщо з тих чи інших причин покупець або замовник не може собі цього дозволити, товарно-матеріальні цінності, роботи та послуги можна придбати в кредит або на виплат. За визначенням, придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг в кредит - це розрахунки частинами у визначені угодою купівлі - продажу терміни. Така угода повинна містити також інформацію про ціну товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг, порядок та розміри виплати. Вид послуги визначається як споживче кредитування. Нині в Україні її надають в основному банківські установи або кредитні спілки, які одразу виплачують постачальнику повну вартість товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг, а з заготівельною організацією чи з покупцями та замовниками укладають угоду позики [21].

Дугар Т. Є. При бартерному обміні - кожна з двох сторін виступає водночас і продавцем, і покупцем. Тож у бухгалтерському обліку кожна з цих контрагентів обов'язково проводить розрахунки і на рахунку 36 Розрахунки з покупцями та замовниками", і на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" Відповідно до цього кожен з них отримує свій фінансовий результат, інша річ - обмін подібними активами.

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку виділяють наступні варіанти обміну. [22].

Шаповал Л. П. На сьогоднішній день, поряд з іншими проблемами, розрахункові проблеми набули великої гостроти. Постійна нестача грошей у заготівельних організацій стали проблемою загальнодержавного значення. Розрахункові операції в нових для України ринкових умовах вимагають зовсім нові види розрахунків у відповідності з вимогами сьогодення. Отже, умовою розвитку нових видів розрахунків та основою розвитку заготівельних організацій є їх фінансова стабільність, зокрема фінансова стійкість [23].

Юрій С. І. Для розвитку та вдосконалення обліку розрахункових операцій з заготівельними організаціями, різними покупцями та замовниками необхідно аналізувати та визначати шляхи розвитку національної економіки, фінансових, кредитних та валютних відносин, забезпечити вирішення економічних проблем в напрямі зменшення частки "тіньової економіки", сформувати оптимальну податкову політику, відновити довіру юридичних та фізичних осіб до комерційних банків, сприяти розвитку інновацій, активізації інвестиційної діяльності тощо [24].

Похожие статьи




Нормативне регулювання обліку розрахункових операцій з заготівельними організаціями, різними покупцями і замовниками - Організація і шляхи вдосконалення обліку розрахункових операцій з заготівельними організаціями, різними покупцями і замовниками

Предыдущая | Следующая