Механізм регулювання грошових систем України, Політика державного регулювання грошової сфери - Вплив грошової системи на економіку України
Політика державного регулювання грошової сфери
Сьогодні всі визнають, що для реалізації свого впливу на економіку держава повинна розробляти відповідну економічну політику. Зблизились позиції і щодо цілей цієї політики. Вони включають:
- - забезпечення певного рівня економічного зростання; - забезпечення максимальної зайнятості; - контроль над інфляцією з метою її мінімізації та стабілізації цін; - урівноваження активів і пасивів платіжного балансу.
Для досягнення вказаних цілей економічна політика передбачає широкий спектр заходів, які впливатимуть на економічне життя суспільства. Важливе значення серед них належить проведенню грошово-кредитної політики. Позитивний вплив цієї політики на розвиток економіки визначає ефективність самої грошової системи.
Грошово-кредитна політика зводиться до економічного регулювання через механізми зміни пропозиції (маси) грошей та їх ціни (проценти) на грошовому ринку. Збільшення пропозиції грошей, за інших рівних умов, зумовлює зниження процента та зростання інвестицій, а також зростання платоспроможного попиту на ринках. Усе це на коротких часових інтервалах пожвавлює кон'юнктуру ринків і посилює стимули до розширення виробництва.
Залежно від напряму та темпів зміни пропозиції грошей та рівня процента розрізняють такі види грошово-кредитної політики (рис. 2.1):
- - експансійна; - рестрикційна.

Рис. 2.1 Основні характеристики грошово-кредитної політики
При експансійній політиці допускається неконтрольоване, довільне зростання пропозиції грошей, через що гроші стрімко "дешевіють". Наслідком такої політики неминуче стає інфляція, темпи якої швидко зростають, у зв'язку з чим її ще називають політикою інфляції. Такий результат експансійної політики має негативний вплив на економіку, і тому уряди за нормальних обставин намагаються уникати такої грошово-кредитної політики.
Більш доцільною і широко застосовуваною є політика повільного, контрольованого зростання грошової маси і м'якого зниження процента, завдяки чому інфляція підтримується на низькому рівні, стає контрольованою і перетворюється у дійовий стимулятор економічного зростання, збільшення зайнятості. Цю політику, на відміну від політики інфляції, називають політикою дезінфляції.
При політиці грошово-кредитної рестрикції допускається стрімке, не досить зважене скорочення пропозиції грошей, внаслідок чого гроші стрімко "дорожчають", сукупний попит скорочується, провокуючи зниження рівня цін і падіння економічної активності. Цю політику називають політикою дефляції. Зважаючи на її негативні наслідки, уряди намагаються уникати відвертої політики дефляції, а допускають лише повільне і незначне скорочення пропозиції грошей та рівня процента, що м'яко гальмує економічну активність, без глибокого спаду виробництва, така політика дістала назву політики рефляції.
У літературі застосовується кілька підходів до визначення сутності грошово-кредитної політики. Представники одного з них трактують монетарну політику надто вузько -- як урядову політику впливу на кількість грошей в обороті. Представники іншого підходу визначають її надто розширено -- як один із секторів економічної політики вищих органів державної влади. У першому випадку механізм монетарної політики обмежується лише впливом на кількість грошей і явно збіднюються його результативні можливості, у другому -- не визначено специфічного характеру монетарної політики, її відмінностей від інших секторів економічної політики, її особливого механізму впливу на економічні процеси.
Об'єктами, на які найчастіше спрямовуються регулятивні заходи монетарної політики, є такі змінні грошового ринку:
- - пропозиція (маса) грошей; - ставка процента; - валютний курс; - швидкість обігу грошей та ін.
Залежно від економічної ситуації в країні об'єктом монетарного регулювання може бути вибрана одна з них чи навіть кілька одночасно.
В Україні головним суб'єктом грошово-кредитної політики є Національний банк. Крім нього, у виробленні грошово-кредитної політики беруть участь інші органи державного регулювання економіки -- Міністерство фінансів, Міністерство економіки, безпосередньо уряд, Верховна Рада.
Для з'ясування ролі монетарної політики в ринковій економіці важливе значення має усвідомлення завдань, які ставляться монетарними владними структурами і вирішуються монетарними методами. Ці завдання заведено називати цілями монетарної політики. Вони поділяються на три групи: стратегічні, проміжні й тактичні.
Стратегічними звичайно є цілі, що визначені як ключові в загальноекономічній політиці держави. Ними можуть бути зростання виробництва, зростання зайнятості, стабілізація цін, збалансування платіжного балансу. Кожна з цих цілей настільки важлива для суспільства, що владні структури можуть ставити перед собою завдання одночасно реалізувати їх усі чи більшу їх частину. Держава в цілому має у своєму розпорядженні широкий спектр регулятивних інструментів для розв'язання таких завдань.
Проміжні цілі монетарної політики полягають у таких змінах певних економічних процесів, які сприятимуть досягненню стратегічних цілей. Оскільки в ринкових умовах економічне зростання, зайнятість, динаміка цін, стан платіжного балансу та інші макроекономічні показники визначаються передусім станом ринкової кон'юнктури, проміжними цілями монетарної політики є зміна останнього в напрямі, який визначається стратегічною ціллю. Зокрема, якщо ціллю загальноекономічної політики є економічне зростання при скороченні безробіття, то проміжною ціллю може бути пожвавлення ринкової кон'юнктури. І навпаки, якщо стратегічною ціллю є стабілізація цін, то проміжною має бути стримування зміни кон'юнктури ринку.
Характерною особливістю проміжних цілей є те, що встановлюються вони на тривалі часові інтервали, упродовж яких можуть бути реалізовані і виявити свою ефективність.
Тактичні цілі -- це оперативні завдання банківської системи щодо регулювання ключових економічних змінних, передусім грошової маси, процентної ставки та валютного курсу, для досягнення проміжних цілей. Стосовно кожного з цих показників може ставитися одне з трьох завдань: зростання, стабілізація, зниження. Конкретний напрям руху економічної змінної визначається проміжною ціллю монетарної політики та характером показника. Наприклад, для пожвавлення ринкової кон'юнктури як проміжної цілі необхідно, щоб на рівні тактичних цілей грошова маса зростала, а процентні ставки знижувалися. За показник грошової маси беруться базові гроші, оскільки саме цей показник перебуває у повному розпорядженні центрального банку.
Характерними ознаками тактичних цілей є їх короткостроковість, реалізація їх оперативними заходами виключно центрального банку, багатоаспектність, єдність та певна суперечливість. Тому успіх розв'язання багатьох регулятивних завдань залежить від правильного поєднання вказаних тактичних цілей: змінами процентної ставки чи валютного курсу можна локалізувати інфляційний ефект від зростання маси грошей в обороті.
Залежно від економічних змінних та пов'язаних з ними тактичних цілей визначаються інструменти монетарної політики. Вибір їх є прерогативою центрального банку.
Світова практика монетарної політики нагромадила значний досвід використання певних інструментів грошово-кредитного регулювання економічних процесів. Усі їх можна поділити на дві групи:
Інструменти опосередкованого впливу на грошовий ринок та економічні процеси;
Інструменти прямого впливу.
До першої групи належать: операції на відкритому ринку, регулювання норми обов'язкових резервів, процентна політика, рефінансування комерційних банків, регулювання курсу національної валюти.
До другої групи відносять: установлення прямих обмежень на здійснення емісійно-касових операцій; уведення прямих обмежень на кредитування центральним банком комерційних банків; установлення обмежень чи заборони на пряме кредитування центральним банком потреб бюджету; прямий розподіл кредитних ресурсів, що надаються комерційним банкам у порядку рефінансування, між пріоритетними галузями, виробництвами, регіонами тощо.
Опосередкований вплив інструментів першої групи полягає у створенні таких умов, за яких посилюються чи послаблюються стимули економічних суб'єктів до певної поведінки, наприклад до накопичення чи до зменшення запасів грошей у своєму розпорядженні і відповідно до зменшення чи до збільшення їх попиту на товарних чи фінансових ринках. Тому регулювання з допомогою таких інструментів належить до економічних методів державного управління, воно має істотні переваги перед застосуванням інструментів прямої дії, вплив яких має переважно директивний характер. Тому в міру визрівання в країні ринкових відносин застосування інструментів опосередкованої дії неухильно розширюється, а інструментів прямої дії -- скорочується. У перехідний період в Україні останні застосовувались широко і досить часто, оскільки цього вимагали особливі, часто критичні ситуації, що виникали на грошовому ринку і вимагали негайного втручання з боку регулятивних органів.
Розглянемо детальніше механізм використання окремих інструментів опосередкованої дії як більш ефективних і перспективних в умовах України.
Операції на відкритому ринку -- це найбільш застосовуваний інструмент монетарної політики в країнах з високорозвинутими ринковими економіками. У країнах з перехідними економіками застосування цього інструменту обмежується недостатнім розвитком ринку цінних паперів (відкритого ринку), недостатньою ліквідністю державних цінних паперів тощо. Ці чинники стримування операцій на відкритому ринку досить відчутно проявляють себе і в умовах України. Проте цей інструмент у перспективі відіграватиме ключову роль і в монетарній політиці НБУ.
Сутність операцій на відкритому ринку полягає у тому, що, купуючи цінні папери на ринку, центральний банк додатково спрямовує в оборот відповідну суму грошей і цим збільшує спочатку банківські резерви, а потім і загальну масу грошей за інших незмінних умов.
Продаючи цінні папери зі свого портфеля, він вилучає на відповідну суму банківські резерви, а згодом зменшується і загальна маса грошей в обороті. У результаті цих операцій відповідно збільшується чи зменшується пропозиція грошей на ринку, що впливає в кінцевому підсумку на кон'юнктуру товарних ринків.
Регулювання норми обов'язкових резервів -- високопотужний інструмент впливу на пропозицію грошей, що має невідворотну і негайну дію. Механізм цього інструменту полягає в тому, що центральний банк установлює для всіх банків та інших депозитних установ норму обов'язкового зберігання залучених коштів на кореспондентських рахунках без права їх використання і без виплати процентів по них. Збільшуючи норму обов'язкового резервування, центральний банк негайно скорочує обсяг надлишкових резервів банків, зменшує їх кредитну спроможність, знижує рівень мультиплікації депозитів. Відповідно зменшується загальний обсяг пропозиції грошей. Якщо центральному банку потрібно збільшити пропозицію грошей, то досить відповідно знизити норму обов'язкового резервування, і ситуація змінюватиметься на протилежну-- збільшиться обсяг вільних резервів, підвищаться кредитна спроможність банків і рівень мультиплікації депозитів.
Цей інструмент монетарної політики має ту перевагу, що він однаково впливає на всі банки, змінюючи пропозицію грошей негайно і досить потужно. Але він має і значні недоліки.
По-перше, підвищення норми обов'язкового резервування може привести всі банки з невеликими надлишковими резервами в неліквідний стан, підірвати їх становище на ринку. Щоб урятувати такі банки, центральному банку довелось би вживати компенсуючих заходів, наприклад посилити їх рефінансування чи збільшити купівлю цінних паперів, що буде розмивати регулятивний ефект від застосування інструменту обов'язкового резервування.
По-друге, підвищення норми резервування негативно позначається на фінансах банків, оскільки обмежує їхні доходи за активними операціями. У цьому зв'язку таке застосування даного інструменту рівноцінне підвищенню оподаткування банків.
По-третє, якщо потрібно змінити пропозицію грошей на короткий строк і в невеликих обсягах, то цей інструмент просто не годиться, бо зміна норми резервування на 1% може дати значно більшу зміну пропозиції, ніж це потрібно. А часті зміни норми резервування (вгору--вниз) взагалі можуть паралізувати діяльність банків.
Зазначені недоліки цього інструменту обумовили дуже обережне його використання в розвинутих країнах: норма резервування там установлюється на невеликому рівні і змінюється дуже рідко, а деякі країни взагалі відмовилися від нього. Для української практики монетарного регулювання характерні досить високий рівень норми обов'язкового резервування, широка амплітуда і висока частота їх зміни. Таке використання цього інструменту давало можливість НБУ оперативно впливати на пропозицію грошей, на інфляційні і девальваційні процеси.
Процентна політика -- один із м'яких інструментів монетарної політики, подібний за характером впливу на пропозицію грошей до операцій на відкритому ринку. Механізм його полягає в тому, що центральний банк установлює ставки процентів за позичками, які він надає комерційним банкам у порядку їх рефінансування. Для України найбільш типовою процентною ставкою центрального банку є облікова ставка НБУ. Збільшуючи рівень облікової ставки, НБУ досягає таких регулятивних наслідків:
Стримує попит комерційних банків на свої позички, гальмує зростання їх надлишкових резервів та банківського кредитування економічних суб'єктів, стримує мультиплікацію депозитів і зростання пропозиції грошей;
Сигналізує економічним суб'єктам про свій намір "здорожчати" гроші, що саме по собі спонукає економічних суб'єктів до більш обережної поведінки і зумовлює падіння ринкової кон'юнктури.
Зниження центральним банком облікової ставки має протилежні наслідки -- збільшує попит комерційних банків на позички та їх надлишкові резерви, що спричинює зростання пропозиції грошей. Процентна політика як монетарний інструмент має певні недоліки. Вплив його на пропозицію грошей не досить чіткий і оперативний. Для комерційних банків та інших економічних суб'єктів важлива не просто зміна облікової ставки, а зміна її співвідношення з ринковими процентними ставками, за якими вони одержують позички в інших кредиторів і самі надають позички. Якщо, наприклад, ринкові позичкові проценти зросли більше, ніж облікова ставка НБУ, то комерційним банкам буде вигідно не зменшувати свої запозичення в центрального банку. Тому НБУ не досягне ефекту гальмування пропозиції грошей підвищенням облікової ставки. Крім того, комерційні банки можуть не відреагувати відповідним чином на зміну облікової ставки і з інших причин: через інфляційні очікування, стан своєї ліквідності тощо. У разі високих інфляційних очікувань, погіршення ліквідності комерційним банкам доцільно збільшувати попит на позички НБУ навіть при підвищенні облікової ставки.
Рефінансування комерційних банків -- інструмент, що застосовується в тісному поєднанні з процентною політикою. Крім зміни облікової ставки, центральний банк може регулювати попит на свої позички з боку комерційних банків зміною інших умов надання цих позичок -- зміною їх асортименту, обмеженням цільового призначення, лімітуванням обсягів окремих позичок тощо. Такими заходами центральний банк може більш чітко і цілеспрямовано впливати на зміну банківських ресурсів, а отже, і на пропозицію грошей. Тому цей інструмент має певні переваги перед процентною політикою. Проте для його широкого застосування не завжди є достатні передумови, зокрема в портфелях комерційних банків немає достатніх запасів векселів чи інших цінних паперів, які слугували б забезпеченням позичок рефінансування. Особливо актуальна ця обставина для українських банків у перехідний період, коли вексельний обіг та ринок цінних паперів тільки починають формуватися.
З огляду на це застосування зазначеного інструменту було обмеженим. Тривалий час НБУ надавав свої кредити безпосередньо господарюючим суб'єктам (міністерствам, галузям, виробництвам), Міністерству фінансів на покриття бюджетного дефіциту, адміністративно чи через аукціони розподіляв їх між банками, що істотно деформувало регулятивний вплив його на пропозицію грошей через процентну політику і політику рефінансування.
Регулювання курсу національної валюти -- інструмент дуже чіткої, оперативної і потужної дії. За характером впливу на масу грошей він нагадує операції на відкритому ринку. Якщо центральний банк планує зменшити масу грошей в обороті, то йому достатньо продати на ринку відповідну масу іноземних валютних цінностей, що призведе до скорочення банківських резервів і пропозиції грошей. І навпаки, за необхідності збільшити масу грошей в обороті центральному банку слід купити відповідну масу іноземної валюти. Ці операції дістали назву валютної інтервенції. Хоч безпосередньою ціллю цих операцій є регулювання курсу національної валюти, вони опосередковано і досить відчутно впливають і на масу національних грошей в обороті.
Застосування цього інструменту монетарної політики пов'язано з певними економічними та організаційними труднощами. По-перше, у центрального банку повинен бути достатній золотовалютний запас, щоб у разі потреби можна було використати його для впливу на грошову масу.
Накопичення такого запасу можливе за умови тривалого економічного зростання та активного сальдо платіжного балансу, що вимагає від країни значного економічного напруження. По-друге, кон'юнктурні ситуації на валютному і на товарних ринках можуть змінюватися не одночасно і в різних напрямах. Тому інтервенційні операції центрального банку в інтересах валютного ринку можуть виявитися не бажаними для товарних ринків. З огляду на це одночасно з проведенням інтервенційної операції на товарному ринку центральний банк повинен здійснити компенсуючі (стерилізаційні) заходи, щоб не допустити зменшення чи збільшення пропозиції грошей і платоспроможного попиту на товарних ринках. Найзручніше провести стерилізацію за допомогою операцій на відкритому ринку. При такому комплексному підході операції з регулювання валютного курсу можуть успішно слугувати й інструментом регулювання пропозиції грошей.
Певний вплив центрального банку на пропозицію грошей і на кон'юнктуру ринків досягається також через установлення економічних нормативів діяльності комерційних банків, передусім нормативів ліквідності, а також через публічне роз'яснення цілей своєї монетарної політики, рекомендацій діяти відповідно до спільно визначених цілей (стримувати кредитну діяльність, уникати дій, що дестабілізують ринок цінних паперів чи валютний курс, тощо).
Похожие статьи
-
Висновки - Вплив грошової системи на економіку України
У дипломній роботі дано теоретичне обгрунтування сутності грошової системи з урахуванням ринкових умов, виявлено специфічні особливості та досліджено...
-
Передумови та шляхи подолання інфляції в Україні Інфляція є багатогранним, складним процесом, який чітко відображає всі основні проблеми й суперечності...
-
Шляхи вдосконалення грошової системи - Вплив грошової системи на економіку України
Вдосконалення грошової системи включає оптимізацію грошово-кредитної політики Центрального банку. Напрямами вдосконалення грошово-кредитної політики...
-
Висновки до розділу 2 - Вплив грошової системи на економіку України
Грошово-кредитна політика полягає в економічному регулюванні через механізми зміни пропозиції (маси) грошей та їх ціни (проценти) на грошовому ринку....
-
Типи грошових систем - Вплив грошової системи на економіку України
У результаті еволюції товарного господарства та властивих йому економічних відносин грошові системи набували різних форм, які можна класифікувати за...
-
Елементи грошових систем - Вплив грошової системи на економіку України
Грошові системи сформувалися ще в середньовіччя, хоча окремі їх елементи з'явились і в більш ранні періоди. При нормативно-правовому підході до грошової...
-
Аналіз основних показників грошово-кредитного ринку - Вплив грошової системи на економіку України
Надійна грошова система держави є запорукою високого рівня розвитку і стабільності грошово-кредитного сектора національної економіки та міцною базою її...
-
Суть та становлення грошової системи України Безперервний рух товарів і послуг, який відбувається в економіці, опосередковується відповідним рухом...
-
Аналіз грошової маси - Вплив грошової системи на економіку України
Забезпечення грошового обороту здійснюється за допомогою грошової маси, величина якої є важливою характеристикою його стану та ринкової кон'юнктури в...
-
Висновки до розділу 1 - Вплив грошової системи на економіку України
1. Грошова система - це форма організації обігу грошей у даній країні, що склалася історично та закріплена законом. Вона не є довільним витвором...
-
Висновки до розділу 3 - Вплив грошової системи на економіку України
Дослідження грошових систем є неможливим без приділення належної уваги проблемам інфляції. Інфляція є багатогранним, складним процесом, який чітко...
-
ВСТУП - Вплив грошової системи на економіку України
Актуальність теми дослідження. Процес розбудови Української держави на сучасному етапі характеризується суттєвою зміною політичної й економічної...
-
Модель кореляції формування ВВП та грошової маси - Вплив грошової системи на економіку України
Величина грошової маси є важливою характеристикою стану грошового ринку. Зміна грошової маси безпосередньо впливає на інтенсивність обороту грошей, на...
-
Якою Ви бачите стратегію управління пропозицією грошей? - гроші та кредиn
Якщо сукупний попит надмірно зростає в умовах повної зайнятості й спричиняє інфляцію, центральний банк може стримувати її зменшенням пропозиції грошей, а...
-
Механізм функціонування інфляційного процесу, його регулювання та наслідки. - Прибуток і інфляція
Розвиток інфляційного процесу, як правило, проходить два етапи. На першому з них темпи знецінення паперових грошей відстають від темпів зростання...
-
1. Що таке грошова система, які її складові елементи, в чому їх суть. - Грошова система України
Грошова система -- це форма організації грошового обороту в країні, установлена загальнодержавними законами. Ці закони визначають основні принципи,...
-
У сучасних правових державах місцеві органи влади входять до загальної системи організації державної влади, а їхня компетенція визначається центральною...
-
Висновки - Грошовий обіг України
Грошовий обіг - це рух грошей у готівковій і безготівковій формах для обслуговування потреб реалізації товарів, а також нетоварних платежів і розрахунків...
-
У попередньому пункті ми визначили сутність кредитної системи та пояснили її функції. Тепер розглянемо основні елементи кредитної системи (рис.1.1.) та...
-
Грошово-кредитна політика та її еволюція (1945--1998 pp.) - Грошово-кредитна система Японії
Грошово-кредитну політику Японії розробляє і здійснює Банк Японії як незалежна інституція згідно із законодавством. Засоби грошово-кредитної політики...
-
Чому виникла потреба створити в Україні грошову систему, яка її - Грошова система України
Роль, основні риси. Становлення України як незалежної, суверенної держави обумовило необхідність створення власної грошової системи, яка забезпечувала б...
-
Національна система регулювання грошово-кредитних відносин - Грошово-кредитна система Росії
Центральний банк Росії (Банк Росії) виконує функції емісійного центру, відповідає за підтримку стабільності банківської системи, здійснює...
-
Вплив грошової маси на інфляцію та ціну грошей
Ось уже впродовж кількох років в Україні точиться дискусія щодо ключових засад грошово-кредитної політики держави в умовах ринкової трансформації...
-
Оподаткування -- один з найважливіших факторів розвитку ринкової системи Основні терміни та поняття: податкова система, податки, оподаткування, податкова...
-
Взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи України - Бюджетна система України
За Бюджетним кодексом України бюджетна система держави являє собою "сукупність державного і місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних...
-
Розкажіть про зміну в попиті та пропозиції на гроші за допомогою - гроші та кредиn
Кривої пропозиції, кривої попиту, зробіть висновки. Якщо дві криві -- попиту і пропозиції -- накласти одну на другу в одній системі координат, то...
-
Висновки - Кредит: сутність і форми. Структура сучасної кредитної системи
Проведене в курсовій роботі комплексне дослідження шляхів кредитного забезпечення населення та шляхів вдосконалення його правової бази дає підстави...
-
Регулювання міжнародних фінансів
Регулювання міжнародних фінансів Розвиток міжнародних фінансових відносин потребує створення певної системи управління. На рівні окремих держав і...
-
Відповідальність за порушення валютного законодавства - Валютне регулювання та валютний контроль
Валютний регулювання контроль банк Порушення встановлених правил проведення валютних операцій є підставою притягнення до відповідальності за порушення...
-
Аукціонний дім "Сотбіс". Фірма "Сотбіс" (Sotheby's) проводить понад 350 аукціонів в рік, більша частина яких проходить у двох головних торгових залах - у...
-
Основні терміни та поняття: структура податкової системи, податкова база, податкові пільги, податкові ставки (нормативи), податкова політика, прямі...
-
Особливості розвитку валютної системи - Грошово-кредитна система Японії
Інфляційне знецінення єни у повоєнний період стало одним з основних факторів зниження її валютного курсу. Курс єни періодично переглядався. Так, 1 дол....
-
Розвиток кредитної системи країни - Грошово-кредитна система Японії
Перші банки в Японії з'явилися ще до буржуазної революції 1868 р. Це були приватні контори обміну, які поєднували обмін з банківською справою. Але тільки...
-
Основні функції місцевих фінансів - Місцеві фінанси у складі фінансової системи України
Об'єктами системи місцевих фінансів є фінансові ресурси, що мобілізуються, розподіляються та використовуються місцевими органами влади для виконання...
-
Податкова служба України та шляхи проведення її модернізації Правовий статус податкових органів України, їх функції та правові основи діяльності...
-
Основні терміни і поняття: система оподаткування, нормативно-правові акти, податкова реформа, реформування податкової системи, Податковий кодекс України,...
-
Вплив зміни системи прямого оподаткування на доходи бюджету - Пряме оподаткування в Україні
Процес зміни податкового законодавства, в тому числі і системи прямого оподаткування безпосередньо впливає на рівень доходів бюджету та позабюджетних...
-
Вдосконалення системи прямого оподаткування не відбувається без структурних змін у податковій системі в цілому. Бажання реформувати вітчизняну податкову...
-
Еволюція грошово-кредитної системи - Грошово-кредитна система Росії
Національною грошовою одиницею Російської Федерації є рубль. Його золоте карбування було розпочато на початку XVII ст., а в середині цього ж століття у...
-
Основні терміни та поняття: міжнародна угода, міжнародний договір, законодавство, норми та стандарти Європейського Союзу, Угода про партнерство і...
Механізм регулювання грошових систем України, Політика державного регулювання грошової сфери - Вплив грошової системи на економіку України